Бердю́зький район (рос. Бердюжский район) — муніципальний район у складі Тюменської області, Росія.
Бердюзький район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Бердюжский район | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Тюменська область | ||||
Утворений: | 1923 року | ||||
Населення (2020): | 10618 осіб | ||||
Площа: | 2828,87 км² | ||||
Густота населення: | 3,75 осіб/км² | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | село Бердюж'є | ||||
Кількість сільських поселень: | 9 | ||||
Кількість сіл та присілків: | 30 | ||||
Влада |
Адміністративний центр — село Бердюж'є.
Географія
Район розташований в південно-східній частині Тюменської області і на півдні межує з Республікою Казахстан.
Історія
На початку 20 століття існувала Бердюзька волость у складі Тобольської губернії, з 5 квітня 1918 року — у складі , з 27 серпня 1919 року — у складі , з 21 квітня 1920 року — знову Тюменської губернії. Бердюзький район утворено 3 листопада 1923 року у складі Ішимського округу Уральської області з територій Бердюзької, Істошинської, Калмацької, Пегановської, Уктузької волостей, частин Локтинської та Ражевської волостей Ішимського повіту. До складу району входили 22 сільради: Бердюзька, Босоноговська, Вороб'йовська, Гагарінська, Зарослівська, Істошинська, Калмацька, Крашеневська, Кутиревська, Кушлуцька, Луговська, Мурашовська, Нестеровська, Новорямовська, Окуневська, Останинська, Пегановська, Песьянівська 1-а, Песьянівська 2-а, Полозаозерська (Заозерська), Старорямовська та Уктузька.
1925-1926 року Песьянівська 2-а сільрада перейменована в Мельохінську, Песьянівська 1-а в Песьянівську. 10 червня 1931 року до складу району увійшла територія у складі 17 сільрад ліквідованого Армізонського району. 17 січня 1934 року Бердюзький район увійшов до складу Челябінської області, 7 грудня — до складу Омської області. 25 січня 1935 року був відновлений Армізонський район, до складу якого увійшли 16 сільрад колишнього Армізонського району, а також Калмацька та Новорямовська сільради Бердюзького. При цьому у складі Бердюзького району залишилась Усть-Мало-Чирківська сільрада колишнього Армізонського району. 19 вересня 1939 року ліквідовані Воробйовська, Крашеневська, Кушлуцька, Луговська та Останинська сільради, Усть-Мало-Чирківська сільрада передана до складу Голишмановського району.
6 лютого 1943 року район переданий до складу Курганської області, 14 серпня 1944 року — до складу Тюменської області. 1 листопада 1951 року Босоноговська сільрада перейменована в Луговську. 17 червня 1954 року ліквідовані Гагарінська, Кутиревська, Луговська та Мурашовська сільради, Окуневська та Песьянівська сільради об'єднані в Первопесьянівську. 1 серпня 1957 року Нестеровська та Первопесьянівська сільради об'єднані в Окуневську. 24 березня 1960 року ліквідовані Зарослівська та Старорямовська сільради. 1 лютого 1963 року район був укрупнений до Бердюзького сільського району за рахунок ліквідованого Армізонського району. 14 травня 1963 року Чирківська сільрада перейменована в Яровську. 12 січня 1965 року сільський район розукрупнений, до відновленого Армізонського району відійшли Армізонська, Івановська, Калмацька, Капраліхинська, Красноорловська, Орловська, Прохоровська, Южно-Дубровинська та Яровська сільради. 14 липня 1966 року утворено Зарослівську сільраду. 31 січня 1978 року утворено Рямовську сільраду.
Населення
Населення району становить 10618 осіб (2020; 10784 у 2018, 11490 у 2010, 13019 у 2002).
Адміністративно-територіальний поділ
На території району 9 сільських поселень:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2018) | Населення, осіб (2020) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Бердюзьке сільське поселення | 391,19 | 5727 | 5492 | 5641 | 5654 | Бердюж'є | 4 |
Зарослівське сільське поселення | 291,45 | 838 | 742 | 629 | 616 | Заросле | 4 |
Істошинське сільське поселення | 313,79 | 1060 | 872 | 784 | 760 | Істошино | 4 |
Мельохінське сільське поселення | 202,67 | 423 | 331 | 263 | 241 | Мельохіно | 2 |
Окуньовське сільське поселення | 503,64 | 1350 | 1050 | 842 | 803 | Окуньово | 5 |
Пегановське сільське поселення | 370,54 | 1058 | 865 | 777 | 748 | Пеганово | 2 |
Полозаозерське сільське поселення | 193,66 | 863 | 733 | 642 | 651 | Полозаозер'є | 2 |
Рямовське сільське поселення | 242,87 | 612 | 526 | 466 | 445 | Старорямова | 3 |
Уктузьке сільське поселення | 319,06 | 1088 | 879 | 740 | 700 | Уктуз | 4 |
Найбільші населені пункти
Населення пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | Бердюж'є | 5256 | 5158 |
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Дані перепису населення Росії 2002 року
- Дані перепису населення Росії 2002 року
Це незавершена стаття про Тюменську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berdyu zkij rajon ros Berdyuzhskij rajon municipalnij rajon u skladi Tyumenskoyi oblasti Rosiya Berdyuzkij rajon ros Berdyuzhskij rajon Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Tyumenska oblast Utvorenij 1923 roku Naselennya 2020 10618 osib Plosha 2828 87 km Gustota naselennya 3 75 osib km Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr selo Berdyuzh ye Kilkist silskih poselen 9 Kilkist sil ta prisilkiv 30 Vlada Administrativnij centr selo Berdyuzh ye GeografiyaRajon roztashovanij v pivdenno shidnij chastini Tyumenskoyi oblasti i na pivdni mezhuye z Respublikoyu Kazahstan IstoriyaNa pochatku 20 stolittya isnuvala Berdyuzka volost u skladi Tobolskoyi guberniyi z 5 kvitnya 1918 roku u skladi z 27 serpnya 1919 roku u skladi z 21 kvitnya 1920 roku znovu Tyumenskoyi guberniyi Berdyuzkij rajon utvoreno 3 listopada 1923 roku u skladi Ishimskogo okrugu Uralskoyi oblasti z teritorij Berdyuzkoyi Istoshinskoyi Kalmackoyi Peganovskoyi Uktuzkoyi volostej chastin Loktinskoyi ta Razhevskoyi volostej Ishimskogo povitu Do skladu rajonu vhodili 22 silradi Berdyuzka Bosonogovska Vorob jovska Gagarinska Zaroslivska Istoshinska Kalmacka Krashenevska Kutirevska Kushlucka Lugovska Murashovska Nesterovska Novoryamovska Okunevska Ostaninska Peganovska Pesyanivska 1 a Pesyanivska 2 a Polozaozerska Zaozerska Staroryamovska ta Uktuzka 1925 1926 roku Pesyanivska 2 a silrada perejmenovana v Melohinsku Pesyanivska 1 a v Pesyanivsku 10 chervnya 1931 roku do skladu rajonu uvijshla teritoriya u skladi 17 silrad likvidovanogo Armizonskogo rajonu 17 sichnya 1934 roku Berdyuzkij rajon uvijshov do skladu Chelyabinskoyi oblasti 7 grudnya do skladu Omskoyi oblasti 25 sichnya 1935 roku buv vidnovlenij Armizonskij rajon do skladu yakogo uvijshli 16 silrad kolishnogo Armizonskogo rajonu a takozh Kalmacka ta Novoryamovska silradi Berdyuzkogo Pri comu u skladi Berdyuzkogo rajonu zalishilas Ust Malo Chirkivska silrada kolishnogo Armizonskogo rajonu 19 veresnya 1939 roku likvidovani Vorobjovska Krashenevska Kushlucka Lugovska ta Ostaninska silradi Ust Malo Chirkivska silrada peredana do skladu Golishmanovskogo rajonu 6 lyutogo 1943 roku rajon peredanij do skladu Kurganskoyi oblasti 14 serpnya 1944 roku do skladu Tyumenskoyi oblasti 1 listopada 1951 roku Bosonogovska silrada perejmenovana v Lugovsku 17 chervnya 1954 roku likvidovani Gagarinska Kutirevska Lugovska ta Murashovska silradi Okunevska ta Pesyanivska silradi ob yednani v Pervopesyanivsku 1 serpnya 1957 roku Nesterovska ta Pervopesyanivska silradi ob yednani v Okunevsku 24 bereznya 1960 roku likvidovani Zaroslivska ta Staroryamovska silradi 1 lyutogo 1963 roku rajon buv ukrupnenij do Berdyuzkogo silskogo rajonu za rahunok likvidovanogo Armizonskogo rajonu 14 travnya 1963 roku Chirkivska silrada perejmenovana v Yarovsku 12 sichnya 1965 roku silskij rajon rozukrupnenij do vidnovlenogo Armizonskogo rajonu vidijshli Armizonska Ivanovska Kalmacka Kapralihinska Krasnoorlovska Orlovska Prohorovska Yuzhno Dubrovinska ta Yarovska silradi 14 lipnya 1966 roku utvoreno Zaroslivsku silradu 31 sichnya 1978 roku utvoreno Ryamovsku silradu NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 10618 osib 2020 10784 u 2018 11490 u 2010 13019 u 2002 Administrativno teritorialnij podilNa teritoriyi rajonu 9 silskih poselen Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2018 Naselennya osib 2020 Centr Naseleni punkti Berdyuzke silske poselennya 391 19 5727 5492 5641 5654 Berdyuzh ye 4 Zaroslivske silske poselennya 291 45 838 742 629 616 Zarosle 4 Istoshinske silske poselennya 313 79 1060 872 784 760 Istoshino 4 Melohinske silske poselennya 202 67 423 331 263 241 Melohino 2 Okunovske silske poselennya 503 64 1350 1050 842 803 Okunovo 5 Peganovske silske poselennya 370 54 1058 865 777 748 Peganovo 2 Polozaozerske silske poselennya 193 66 863 733 642 651 Polozaozer ye 2 Ryamovske silske poselennya 242 87 612 526 466 445 Staroryamova 3 Uktuzke silske poselennya 319 06 1088 879 740 700 Uktuz 4Najbilshi naseleni punktiNaselennya punkti z chiselnistyu naselennya ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Berdyuzh ye 5256 5158PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2020 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2018 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Dani perepisu naselennya Rosiyi 2002 roku Dani perepisu naselennya Rosiyi 2002 roku Ce nezavershena stattya pro Tyumensku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi