Бератський пашалик — напівнезалежне державне утворення в Османській імперії. Існував у 1774—1809. Утворився з частини еялету Румелія у період кризи 2-ї половини XVIII ст. деякий час боровся з іншими пашаликами в Албанії за повний контроль над нею.
Бератський пашалик | ||||
Автономний пашалик Оттоманської імперії | ||||
| ||||
Столиця | Берат | |||
Мови | Албанська, Османська | |||
Релігії | сунізм, православ'я | |||
Форма правління | пашалик | |||
Паша | ||||
- 1774–1787 | ||||
- 1787–1809 | ||||
Історичний період | Ранній новий період | |||
- Засновано | 1774 | |||
- Ліквідовано | 1809 | |||
Сьогодні є частиною | Албанія | |||
Історія
У XVIII ст. феодальна боротьба серед албанців вступила в новий етап. У 1770-х роках у Мореї відбулася низка повстань, на які відправлено війська албанських беїв. Втім, невдовзі останні вдалися до пограбувань. Тому 1779 року проти останніх спрямовано урядові війська, що вчинили різанину албанців. Це викликало заворушення серед албанських феодалів. З метою поліпшення ситуації на чолі Янінського еялету поставлено Ахмета-Курт-пашу, який з 1774 року обіймав посаду бератського санджакбея. Курт-паші надано титул паші зі статусом візира. Втім, він не зміг дати раду ситуації. У 1785 році війська Ахмеда-курт-паші зазнали поразки від військ Шкодерського пашалика. Водночас вимушений був перенести резиденцію з Яніни до Берату. В цей час еялет Яніна фактично припинив існування. У 1787 році війська бератського пашалика брали участь у невдалій кампанії проти Шкодера.
Невдачі урядових військ з повсталими албанськими феодалами, важкі війни з Австрією та Росією сприяли новому правителю бератського пашалика Ібрагім-паші щодо здобуття більшої самостійності. Втім, Бератський пашалик залишався постійним союзником султанських військ проти Янінського та Шкодерського пашаликів. Зрештою у кампанії 1808—1809 років війська Берату зазнали поразки й територія пашалику була приєднана до держави Алі-паші Тепелєнського.
Паші
- (1774—1787)
- (1787—1809)
Населення
Основу становили албанці-мусульмани, хоча також мешкали серби, болгари, арумуни.
Джерела
- History of Albanian People Albanische Akademie der Wissenschaften.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beratskij pashalik napivnezalezhne derzhavne utvorennya v Osmanskij imperiyi Isnuvav u 1774 1809 Utvorivsya z chastini eyaletu Rumeliya u period krizi 2 yi polovini XVIII st deyakij chas borovsya z inshimi pashalikami v Albaniyi za povnij kontrol nad neyu Beratskij pashalikAvtonomnij pashalik Ottomanskoyi imperiyi1774 1809Stolicya BeratMovi Albanska OsmanskaReligiyi sunizm pravoslav yaForma pravlinnya pashalikPasha 1774 1787 1787 1809Istorichnij period Rannij novij period Zasnovano 1774 Likvidovano 1809Sogodni ye chastinoyu AlbaniyaIstoriyaU XVIII st feodalna borotba sered albanciv vstupila v novij etap U 1770 h rokah u Moreyi vidbulasya nizka povstan na yaki vidpravleno vijska albanskih beyiv Vtim nevdovzi ostanni vdalisya do pograbuvan Tomu 1779 roku proti ostannih spryamovano uryadovi vijska sho vchinili rizaninu albanciv Ce viklikalo zavorushennya sered albanskih feodaliv Z metoyu polipshennya situaciyi na choli Yaninskogo eyaletu postavleno Ahmeta Kurt pashu yakij z 1774 roku obijmav posadu beratskogo sandzhakbeya Kurt pashi nadano titul pashi zi statusom vizira Vtim vin ne zmig dati radu situaciyi U 1785 roci vijska Ahmeda kurt pashi zaznali porazki vid vijsk Shkoderskogo pashalika Vodnochas vimushenij buv perenesti rezidenciyu z Yanini do Beratu V cej chas eyalet Yanina faktichno pripiniv isnuvannya U 1787 roci vijska beratskogo pashalika brali uchast u nevdalij kampaniyi proti Shkodera Nevdachi uryadovih vijsk z povstalimi albanskimi feodalami vazhki vijni z Avstriyeyu ta Rosiyeyu spriyali novomu pravitelyu beratskogo pashalika Ibragim pashi shodo zdobuttya bilshoyi samostijnosti Vtim Beratskij pashalik zalishavsya postijnim soyuznikom sultanskih vijsk proti Yaninskogo ta Shkoderskogo pashalikiv Zreshtoyu u kampaniyi 1808 1809 rokiv vijska Beratu zaznali porazki j teritoriya pashaliku bula priyednana do derzhavi Ali pashi Tepelyenskogo Pashi 1774 1787 1787 1809 NaselennyaOsnovu stanovili albanci musulmani hocha takozh meshkali serbi bolgari arumuni DzherelaHistory of Albanian People Albanische Akademie der Wissenschaften ISBN 99927 1 623 1