Бен Гур історія Христа англ Ben Hur A Tale of the Christ німий чорно білий кінофільм американського режисера Фреда Нібло

Бен-Гур: історія Христа (англ. Ben-Hur: A Tale of the Christ) — німий чорно-білий кінофільм американського режисера Фреда Нібло, знятий за однойменним романом американського письменника Льюїса Воллеса кінокомпанією Metro Goldwyn Mayer.

Бен-Гур: історія Христа
Ben-Hur: A Tale of the Christ


Жанр	драма, мелодрама, пригодницький, історичний
Режисери	Фред Нібло
Продюсери	Девід Гілл Семюел Голдуін
Сценаристи	Льюїс Воллес Бесс Мередіт
На основі	Бен-Гур: розповіді про Христа
У головних ролях	Рамон Новарро
Оператори	Клайд Де Вінна
Композитори	Вільям Екст
Монтаж
Художники	Хорас Джексон Гаррі Олівер Седрік Гіббонс
Кінокомпанія	Metro-Goldwyn-Mayer
Дистриб'ютор	^d і Netflix
Тривалість	143 хв.
Мова	англійська
Країна	США
Рік	1925
Кошторис	$3 950 000
Касові збори	$4 359 000
IMDb	ID 0016641
Бен-Гур: історія Христа у Вікісховищі

Сюжет

«Бен-Гур» — розповідь про багатого юнака єврея, який в результаті випадковості був звинувачений у замаху на римського намісника і потрапляє в рабство, а його сестру і матір забирають до в'язниці.

По дорозі на галери, він стикається з Ісусом Христом, сином теслі, який подасть воду стражденному. Коли судно потопили пірати, Бен-Гур рятує римського центуріона від загибелі, і той в подяку усиновляє його.

У ролях

Рамон Новарро — Іуда Бен-Гур
— Мессала
Мей МакЕвой — Естер
Бетті Бронсон — Марія, мати Ісуса Христа
Кетлін Кі — Тірза
Кармел Майерс — Айрас
— Сімонід
— Шейх Ільдеріум
Лео Вайт — Санбаллат
— Квінт Аррій, римський патрицій
Чарльз Белчер — Бальтазар, один з трьох волхвів, які прийшли поклонитися Христу
— Амра
Вінтер Голл — Йосиф
Керол Ломбард — рабиня

Цікаві факти

Фільм є найдорожче німе кіно в історії — на зйомки пішло 3,9 мільйона доларів США. У цінах поч. XXI століття це становить близько 40 мільйонів доларів.
«Бен-Гур: історія Христа» став другою екранізацією роману Льюїса Воллеса. Попередня вийшла в 1907 році.
Роботу над фільмом початку компанія «Goldwyn Pictures» в 1923 році, але в 1924 вона об'єдналася з «Metro Pictures» і «Louis B. Mayer Pictures», утворивши «Metro Goldwyn Mayer».
«Бен-Гур» був не тільки дуже успішним романом, але і вельми популярною театральною постановкою, що йшла в театрах протягом двадцяти п'яти років. Лише в 1922 році, через два роки після останнього турне шоу «Бен-Гур», кінокомпанія «Goldwyn Pictures» змогла нарешті дозволити собі придбати права на екранізацію роману.
Зйомки почалися в Італії в 1923 році, ознаменувавши початок двох років труднощів, нещасних випадків, і, зрештою, повернення в знімальні павільйони Голлівуду. Додатковий набір акторів (включаючи затвердження Рамона Новарро на роль Бен-Гура) і заміна режисера значно збільшили раніше запланований бюджет картини. Відділу продажів студії, рекламуючи фільм, доводилося оперувати такими гаслами як: «Це картина, яку повинен побачити кожен християнин!», Намагаючись залучити в кінотеатри якомога ширше коло громадськості.
Під час зйомок сцени змагань на колісницях візники діяли дуже повільно та обережно, чим вельми дратували Мейєра. Щоб зробити сцену більш правдоподібною він запропонував приз в 100 $ переможцю гонок.
У загальній складності 60960 метрів (200 000 футів) плівки були витрачені під час зйомки сцени гонки на колісницях, з яких після монтажу залишилося лише 229 метрів (750 футів). Ця сцена була багаторазово повторена в інших кінематографічних творах. Зокрема, її повторив Вільям Вайлер, знімаючи в 1959 році рімейк цього фільму; вона ж скопійована в «Принц Єгипту»; її неможливо не згадати, переглядаючи сцену гонок в Першому епізоді «Зоряних воєн», знятих майже 75 років по тому.

Посилання

Ben-Hur [ 17 квітня 2019 у Wayback Machine.] на сайті AllMovie