Беліц-Гейман Семен Павлович

Семен Павлович Беліц-Гейман (26 лютого 1921, Москва, СРСР - 30 липня 2000) — радянський тенісист, майстер спорту СРСР ( 1943 ), Заслужений тренер СРСР (1970), основоположник науково-методичної школи російського тенісу, кандидат педагогічних наук (1953), професор, один з перших популяризаторів тенісу в СРСР.

Беліц-Гейман Семен Павлович
Народився	26 лютого 1921(1921-02-26) Москва, Російська СФРР
Помер	30 липня 2000(2000-07-30) (79 років) Москва, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Діяльність	тенісист, тенісний тренер, спортивний журналіст, викладач університету
Знання мов	російська^[1]
Нагороди
1980-1991 - Заступник голови Федерації тенісу СРСР; 1970-2000 - завідувач кафедри тенісу та настільного тенісу ГЦОЛІФК ; 1961-1988 - Член редколегії щорічника «Теніс»; 1959-1980 - Голова Всесоюзного тренерської ради Федерації тенісу СРСР. Автор книг: «Техніка тенісиста» (1951), «Теніс» (1954, співавтор), «Техніка тенісу» (1966), «Мистецтво тенісу» (1971), «Теніс для батьків і дітей» (1988), «Теніс: школа чемпіонської гри і підготовки »(2001) - а також понад 300-х статей, навчальних посібників і науково-методичних матеріалів з тенісу. Учасник Другої світової війни; підполковник запасу. Лауреат національної тенісної премії «Російський кубок» (1998) в номінації «За внесок у спортивну науку». Один з перших організаторів Кубка Кремля . У теніс почав грати в 11 років на станції Загорянська під Москвою. Першим тренером був Микола Іванов . Виступав за ДСТ «Динамо» . Похований на Ваганьковському кладовищі міста Москви., ділянка 22. Досягнення 1936 - Чемпіон Москви серед хлопчиків; 1937 - Чемпіон Москви і СРСР серед юнаків в парному розряді; 1938, 1939, 1940, 1944, 1945, 1946, 1947, 1948 - Чемпіон Москви; 1945 - Чемпіон ЦС ДСТ «Динамо»; 1945 - Чемпіон Москви в міксті; 1951, 1953, 1954, 1955, 1956 - Переможець Всесоюзних зимових змагань з тенісу в парному розряді; 1954, 1956 - Чемпіон СРСР в парному розряді; 1956 - Переможець Спартакіади народів СРСР; Входив до десятки найсильніших тенісистів Радянського Союзу (1943-1953). Правша. Грав біля сітки, один з перших серед радянських тенісистів почав икористовувати подачу для виходу до сітки, і «воротарського-акробатичні» прийоми в грі у сітки «з льоту». Основні козирі - потужний смеш, відмінні за силою і точністю удари над головою. Родина Дружина - Зоя Черятова - одна з найсильніших тенісисток СРСР 1940-х років. Виступала в міксті з Миколою Озеровим. Перший тренер Раузи Ісланової. Син - Павло Беліц-Гейман, радянський і російський журналіст, дипломат, перекладач; Двоюрідний брат - Семен Вікторович Беліц-Гейман - радянський плавець, срібний і бронзовий призер Олімпійських ігор 1968 року, заслужений майстер спорту СРСР, спортивний журналіст. Примітки Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 . www.tennis-russia.ru. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017. Посилання Портал «Спорт-країна. [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] ру » [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.]