Бейтеджи (алб. bejtexhi; дослівно — творці бейтів, тобто двовіршів) — представники так званого орієнтального напрямку (алб. bejtexhinjë) албанської літератури XVIII ст., що виник на базі фольклора під впливом близькосхідної літератури (головним чином — перської поезії, але за посередництвом турецької). Записувалася арабським письмом, частіше поширювалася усно. У лексиці характерна наявність багатьох арабських та турецьких запозичень. Найважливіші представники бейтеджи — Незім Фракула (Nezim Frakulla), Сулейман Наїбі (Sylejman Naibi) і особливо Хасан Зюко Камбері (Hasan Zyko Kamberi).
Посилання
- А. В. Десницкая. О развитии ориентальной линии в староалбанской литературе // Историко-филологические исследования. Сборник статей памяти академика Н. И. Конрада. Москва: Наука, 1974, с. 63–70.
- А. В. Десницкая. Албанская литература // История всемирной литературы. Москва: Наука, 1988, т. 5, с. 352–356 (електронна версія [ 24 жовтня 2008 у Wayback Machine.]).
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bejtedzhi alb bejtexhi doslivno tvorci bejtiv tobto dvovirshiv predstavniki tak zvanogo oriyentalnogo napryamku alb bejtexhinje albanskoyi literaturi XVIII st sho vinik na bazi folklora pid vplivom blizkoshidnoyi literaturi golovnim chinom perskoyi poeziyi ale za poserednictvom tureckoyi Zapisuvalasya arabskim pismom chastishe poshiryuvalasya usno U leksici harakterna nayavnist bagatoh arabskih ta tureckih zapozichen Najvazhlivishi predstavniki bejtedzhi Nezim Frakula Nezim Frakulla Sulejman Nayibi Sylejman Naibi i osoblivo Hasan Zyuko Kamberi Hasan Zyko Kamberi PosilannyaA V Desnickaya O razvitii orientalnoj linii v staroalbanskoj literature Istoriko filologicheskie issledovaniya Sbornik statej pamyati akademika N I Konrada Moskva Nauka 1974 s 63 70 A V Desnickaya Albanskaya literatura Istoriya vsemirnoj literatury Moskva Nauka 1988 t 5 s 352 356 elektronna versiya 24 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi