Беззахисна істота рос Беззащитное существо оповідання А П Чехова вперше опубліковане у 1887 році Беззахисна істотаБеззащ

«Беззахисна істота» (рос. Беззащитное существо) — оповідання А. П. Чехова, вперше опубліковане у 1887 році.

Беззахисна істота
Беззащитное существо

Жанр	оповідання
Форма	оповідання
Автор	Антон Павлович Чехов
Мова	російська
Написано	1887
Опубліковано	1887

Сюжет

Після нічного нападу подагри, весь на нервах відправився зранку на службу Кистунов, там він своєчасно ледве дихаючи, як вмираючий, почав приймання прохачів і клієнтів банку. Першою була прохачка Щукіна. Її чоловік, колезький асесор, хворів п'ять місяців, протягом яких лежав вдома і лікувався. За ці місяці йому, як вважає Кистунова, без усякої причини, дали відставку і вирахували із зарплати двадцять чотири рублі тридцять шість копійок, бо він «з товариської каси брав і за нього інші чиновники ручалися».

Дружина асесора ніяк не може зрозуміти, що чоловік міг без її згоди брати гроші. Вона просить Кистунова допомогти повернути вираховані гроші, плаче і скаржиться на життя: «Я жінка бідна, тільки і годую сім'ю мешканцями… Я слабка, беззахисна… Від всіх образу терплю і ні від кого доброго слова не чую…».

Кистунов говорить прохачці, що вона прийшла не до того відомства, і банк ніяк не може вирішити цю проблему, а йти треба до місця служби чоловіка. Щукіна запевняє Кистунова, що вона була в п'яти місцях, і ніде у неї не приймають прохання. Звернутися до Кистунова жінці порадив її зять, що теж залишився без місця.

Службовець банку намагається втовкмачити Щукіній, що він в цій ситуації нічого не може, пояснює їй різницю між військово-польовим відомством і приватною комерційною установою.

Швейцара вирішують не кликати, оскільки «вона вереск підніме, а в цьому будинку багато квартир, і про нас чортзна що можуть подумати…». Виведений із себе Олексій Миколайович після багатьох марних пояснень намагається вигнати Щукіну, але вона піднімає галас і погрожує піти до адвоката, що вже засудив трьох її мешканців.

На шум визирає виснажений Кистунов. Він видає Щукіній свої гроші, лише б вона пішла. Вона дякує і намагається з'ясувати, чи може її чоловік знову вступити на колишнє місце роботи… Залишивши жінку без відповіді, хворий Кистунов їде додому, всі службовці банку, прийнявши заспокійливого, повертається до роботи, Щукіна ж ще дві години просиділа в передній, очікуючи повернення Кистунова. Жінка приходила сюди і на наступний день.

Історія публікації

Оповідання було вперше надруковане в журналі «Осколки», № 9 від 28 лютого 1887 року з підписом А. Чехонте. Оповідання увійшло до зібрання творів Чехова, видаване А. Ф. Марксом. Текст оповідання в зібранні творів має відмінності від тексту в «Осколках». У зібранні творів дія оповідання перенесено в банк (раніше — у відомстві шляхів сполучення), що виправдовує прихід прохачки. Інші найменування персонажів. За матеріалом оповідання Чехов у 1891 році написав водевіль «Ювілей».

За життя Чехова оповідання було перекладене болгарською, угорською, німецькою і сербськохорватською мовами.

У 1960 році в СРСР був знятий короткометражний фільм «Беззахисна істота». Режисер: Матвій Володарський.

Джерела

Чехов А. П. Беззащитное существо // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. / АН СССР. Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1974—1982.
Журнал «Осколки», № 9 от 28 февраля 1887 года.

Посилання

Беззащитное существо [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.]