Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Башкирська порода коней — порода коней, аборигенна для Південного Уралу.
Опис
Походить від місцевих порід степового і лісового типів, формувалася в умовах різко континентального клімату при цілорічному пасовищному утриманні. Голова з прямим профілем, широким чолом. Шия товста, коротка, холка низька, спина широка, пряма, круп помірно здутий. Розміри жеребців в сантиметрах: висота в холці 142-145, коса довжина тулуба 147-150, обхват грудей 170-175, обхват п'ястка 18,5-19,5, жива вага 450-470 кг; кобил відповідно: 138-142, 143-147, 167-172, 18-19, 400-420.
Історія
Башкирський кінь широко поширений в XVII—XVIII століттях. Розводився в Уфимської і Оренбурзької губерніях, зустрічалася в Пермській, Казанської і Самарської губерніях, на поштових трактах Західного Сибіру. Широко відомі були башкирські трійки, на яких без відпочинку і годівлі в дорозі можна було за 8 годин подолати 120-140 кілометрів.
Башкирські коні належать до осілого народу, який якщо і кочує, так на недалекі відстані. Відповідно до цього і кінь наближається більше до сільськогосподарської, ніж до верхової. Вона не така суха, з більш розвиненим кістяком, круп малопокатий, але ноги міцні і сильні, з міцним копитом. Дуже витривалі, характером флегматичні. У минулому число башкирських коней становило близько 600 тисяч голів.
Петро Іванович Ричков у своїй книзі «Оренбурзька Топографія» (стор 292) писав, що башкирський кінь у Росії здавна вважається міцною породою коней, а також зазначав спритність і швидкість породи. Їх вартість становила 30 — 50 рублів. За його словами, чимало башкирів тримали 300-400 коней.
Ричков писав, що башкири як взимку, так і влітку містили табуни в степу, і що як би не був глибокий сніг, башкирський кінь звик розгрібати (тебенити) сніг і харчуватися підсніжною травою. Для тих же коней, що використовувалися для їзди взимку, заготовлювали сіно.
Племінна робота з породою «башкирська» проводилася в Башкирському НДІ сільського господарства під керівництвом професора Івана Андрійовича Сайгіна.
Використання у війнах
Кінь використовувалася при формуванні башкирських військ під час Вітчизняної війни 1812 року і Другої світової війни.
Такі якості башкирської породи, як сміливість і рішучість, напористість і легкість в управлінні, довірливість вершнику, а також здатність тривалий час пересуватися жвавим галопом і жвавою риссю, що дозволяло вершнику ефективно вести прицільний вогонь з лука і рубати шаблею, були відзначені під час Вітчизняної війни 1812 року.
Також башкирський кінь використовувався при формуванні 112-ї Башкирської кавалерійської дивізії.
Символізм
У багатьох башкирських народних переказах приділено особливу увагу коневі.
В башкирської міфології Тулпар — це казковий крилатий кінь, народжений в безодні вод або біля витоків океану. В це ім'я закладені смислові поняття порив, вал, злива, буря, натхнення, окрилення, піднесення.
Акбузат — крилатий кінь небесний, грає важливу роль в башкирських епосах «Урал-батир» і «Акбузат».
У башкирських народних переказах «Кульгавий буланий» (Аҡһаҡ ҡола), «Вороний іноходець» (Ҡара юрға), «П'ять жеребців» (Бишҡолон), «Кузийкурпас і Маянхилиу» (Ҡуҙыйкүрпәс менән Маянһылыу), «Алпамиш» кінь — вірний товариш башкирського батира.
Інше
В Башкортостані обговорювалася ініціатива законодавчої заборони на вивезення коней башкирської породи.
Галерея
 |  |  |  |
| Біля шихана Тратау | У Абзеліловському районі | Картина Олександра Орловського | Башкирський вершник |
Примітки
- Башкирская порода / В. С. Мурсалимов // «Банкетная кампания» 1904 — Большой Иргиз. — М. : Большая российская энциклопедия, 2005. — С. 136. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 3). — .
- Вывоз башкирских жеребцов из региона хотят запретить
Посилання
- Статья в Башкирській енциклопедії [ 24 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Руководство по уходу за лошадью. [ 1 лютого 2017 у Wayback Machine.] Местная порода лошадей: башкирская лошадь [ 1 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Література
- Башкирская лошадь // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Сайгин И. А. Башкирская лошадь и пути её улучшения. Уфа, 1955.
- Мурсалимов В. С. Племенная работа в коневодстве //Племенное животноводство в Башкирии. Уфа, 1983.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bashkirska poroda konej poroda konej aborigenna dlya Pivdennogo Uralu OpisPohodit vid miscevih porid stepovogo i lisovogo tipiv formuvalasya v umovah rizko kontinentalnogo klimatu pri cilorichnomu pasovishnomu utrimanni Golova z pryamim profilem shirokim cholom Shiya tovsta korotka holka nizka spina shiroka pryama krup pomirno zdutij Rozmiri zherebciv v santimetrah visota v holci 142 145 kosa dovzhina tuluba 147 150 obhvat grudej 170 175 obhvat p yastka 18 5 19 5 zhiva vaga 450 470 kg kobil vidpovidno 138 142 143 147 167 172 18 19 400 420 IstoriyaBashkirskij kin shiroko poshirenij v XVII XVIII stolittyah Rozvodivsya v Ufimskoyi i Orenburzkoyi guberniyah zustrichalasya v Permskij Kazanskoyi i Samarskoyi guberniyah na poshtovih traktah Zahidnogo Sibiru Shiroko vidomi buli bashkirski trijki na yakih bez vidpochinku i godivli v dorozi mozhna bulo za 8 godin podolati 120 140 kilometriv Bashkirski koni nalezhat do osilogo narodu yakij yaksho i kochuye tak na nedaleki vidstani Vidpovidno do cogo i kin nablizhayetsya bilshe do silskogospodarskoyi nizh do verhovoyi Vona ne taka suha z bilsh rozvinenim kistyakom krup malopokatij ale nogi micni i silni z micnim kopitom Duzhe vitrivali harakterom flegmatichni U minulomu chislo bashkirskih konej stanovilo blizko 600 tisyach goliv Petro Ivanovich Richkov u svoyij knizi Orenburzka Topografiya stor 292 pisav sho bashkirskij kin u Rosiyi zdavna vvazhayetsya micnoyu porodoyu konej a takozh zaznachav spritnist i shvidkist porodi Yih vartist stanovila 30 50 rubliv Za jogo slovami chimalo bashkiriv trimali 300 400 konej Richkov pisav sho bashkiri yak vzimku tak i vlitku mistili tabuni v stepu i sho yak bi ne buv glibokij snig bashkirskij kin zvik rozgribati tebeniti snig i harchuvatisya pidsnizhnoyu travoyu Dlya tih zhe konej sho vikoristovuvalisya dlya yizdi vzimku zagotovlyuvali sino Pleminna robota z porodoyu bashkirska provodilasya v Bashkirskomu NDI silskogo gospodarstva pid kerivnictvom profesora Ivana Andrijovicha Sajgina Vikoristannya u vijnahKin vikoristovuvalasya pri formuvanni bashkirskih vijsk pid chas Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku i Drugoyi svitovoyi vijni Taki yakosti bashkirskoyi porodi yak smilivist i rishuchist naporistist i legkist v upravlinni dovirlivist vershniku a takozh zdatnist trivalij chas peresuvatisya zhvavim galopom i zhvavoyu rissyu sho dozvolyalo vershniku efektivno vesti pricilnij vogon z luka i rubati shableyu buli vidznacheni pid chas Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku Takozh bashkirskij kin vikoristovuvavsya pri formuvanni 112 yi Bashkirskoyi kavalerijskoyi diviziyi SimvolizmU bagatoh bashkirskih narodnih perekazah pridileno osoblivu uvagu konevi V bashkirskoyi mifologiyi Tulpar ce kazkovij krilatij kin narodzhenij v bezodni vod abo bilya vitokiv okeanu V ce im ya zakladeni smislovi ponyattya poriv val zliva burya nathnennya okrilennya pidnesennya Akbuzat krilatij kin nebesnij graye vazhlivu rol v bashkirskih eposah Ural batir i Akbuzat U bashkirskih narodnih perekazah Kulgavij bulanij Aҡһaҡ ҡola Voronij inohodec Ҡara yurga P yat zherebciv Bishҡolon Kuzijkurpas i Mayanhiliu Ҡuҙyjkүrpәs menәn Mayanһylyu Alpamish kin virnij tovarish bashkirskogo batira InsheV Bashkortostani obgovoryuvalasya iniciativa zakonodavchoyi zaboroni na vivezennya konej bashkirskoyi porodi GalereyaBilya shihana Tratau U Abzelilovskomu rajoni Kartina Oleksandra Orlovskogo Bashkirskij vershnikPrimitkiBashkirskaya poroda V S Mursalimov Banketnaya kampaniya 1904 Bolshoj Irgiz M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2005 S 136 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 35 t gl red Yu S Osipov 2004 2017 t 3 ISBN 5 85270 331 1 Vyvoz bashkirskih zherebcov iz regiona hotyat zapretitPosilannyaStatya v Bashkirskij enciklopediyi 24 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Rukovodstvo po uhodu za loshadyu 1 lyutogo 2017 u Wayback Machine Mestnaya poroda loshadej bashkirskaya loshad 1 lyutogo 2017 u Wayback Machine LiteraturaBashkirskaya loshad Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Sajgin I A Bashkirskaya loshad i puti eyo uluchsheniya Ufa 1955 Mursalimov V S Plemennaya rabota v konevodstve Plemennoe zhivotnovodstvo v Bashkirii Ufa 1983