Людми ла Володими рівна Бачюле не Ле мешева нар 24 листопада 1937 Запоріжжя українська майстриня декоративно ужиткового

Людми́ла Володими́рівна Бачюле́не-Ле́мешева (нар. 24 листопада 1937, Запоріжжя) — українська майстриня декоративно-ужиткового мистецтва, член НСХУ (1980).

Людмила Володимирівна Бачюлене-Лемешева

Народження	24 листопада 1937(1937-11-24) (86 років) Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР → Україна
Навчання	ДДХУ (1957)
Напрямок	декоративно-ужиткове мистецтво
Член	Спілка радянських художників України

Життєпис

Народилася 24 листопада 1937 року у місті Запоріжжя Запорізької області УРСР, нині Україна.

Освіта

У 1957 році закінчила Дніпропетровське державне художнє училище.

Трудова діяльність

З 1960 по 1963 роки працювала художником на телебаченні у Дніпропетровську (нині Дніпро), Миколаєві, а також в Норильську з 1963 по 1972 роки.

З 1972 по 1981 роки працювала на комбінатах художнього фонду в Норильську, та Дніпропетровську з 1982 по 1985 роки.

З 2000 року працює у Палаці дітей та юнацтва в Дніпрі.

Художня діяльність

Мала персональні виставки у Норильську в 1970 році та Дніпропетровську у 1998 та 2000 роках.

Для творів Бачюлене-Лемешевої характерні авторські техніки поєднання різних матеріалів.

Її твори зберігаються в та Міністерстві культури РФ.

Основні твори

«Полювання на птахів» (1975);
Гобелени «Мерзлота» (1975), «Олень» (1976), «Хуртовина» (1980), «Бабине літо» (1981), «Тиша» (1982–83), «Металургія» (1984);
Мінігобелени «Соняхи», «Риби», «Прокидайся, Україно» (усі – 2001); декор. штори «Джазові імпровізації» (1985);
Панно «Хейро (свято весни)» (1975), «Полярна ніч» (1979), «Устремління» (1985), «НЛО» (1986), «Галактика» (1988);
Концертні декорації для Палацу дітей та юнацтва у Дніпрі (2001).

Джерела

С. О. Плахотнюк. Бачюлене-Лемешева Людмила Володимирівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .