Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Батіжник вусатий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Psophodes nigrogularis Gould, 1844 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Батіжник вусатий (Psophodes nigrogularis) — вид горобцеподібних птахів родини Psophodidae.
Поширення
Ендемік Австралії. Поширений на південному заході та півдні материка. Трапляється у сухих місцевостях із заростями трави та чагарників.
Опис
Тіло завдовжки 17-25 см та вагою до 45 г. Тіло міцної статури з округлою головою, коротким, клиноподібним дзьобом, міцними ногами та довгим хвостом з квадратним кінцем. На голові є чубчик. Голова коричнево-сіра, спина та крила коричнево-оливкового кольору, боки горіхового кольору, груди та черевце сірі з корицевими відтінками, а в центральній частині черева є біла пляма. Горло чорне, з білими вусами з боків. Хвіст темно-коричневий, нижня поверхня пір'я піщано-біла з двома чорними поперечними смугами. Дзьоб і ноги карамельно-чорнуваті, а очі темно-коричневого кольору.
Спосіб життя
Наземний птах, літає рідко та неохоче. Активний вдень. Трапляється поодинці або парами, рідше невеликими зграйками. Живиться комахами, на яких полює на землі, рідше насінням та ягодами. Сезон розмноження триває з липня по жовтень. Моногамні птахи. Самиця займається будівництвом гнізда. Чашоподібне гніздо розташовується між гілками чагарників на висоті 1-2 м над землею. У кладці 2-3 синювато-коричнево-чорних яєць. Насиджує лише самиця. Інкубація триває близько двадцяти днів. Самець співпрацює з самицею під час вирощування пташенят.
Підвиди
- Psophodes nigrogularis nigrogularis Gould, 1844 - обмежений невеликою територією на схід від Олбані, де популяція становить близько 500 зрілих особин;
- Psophodes nigrogularis oberon Schodde & , 1991 - зустрічається в розсіяних місцевостях на півдні Західної Австралії і налічує близько 5000 зрілих особин;
- Psophodes nigrogularis lashmari Schodde & Mason, 1991 - ендемік острова Кенгуру, має стабільну популяцію близько 2000 зрілих особин.
Підвид Psophodes nigrogularis leucogaster & , 1933 у 2017 році виокремлений у вид Psophodes leucogaster.
Примітки
- BirdLife International (2016). Psophodes nigrogularis: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 30 квітня 2020
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
- Garnett, S. (1993) Threatened and Extinct Birds Of Australia. Royal Australasian Ornithologists Union. National Library, Canberra. ISSN 0812-8014
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batizhnik vusatij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Psophodidae Rid Batizhnik Psophodes Vid Batizhnik vusatij Binomialna nazva Psophodes nigrogularis Gould 1844 Posilannya Vikishovishe Psophodes nigrogularis Vikividi Psophodes nigrogularis ITIS 562551 MSOP 22705330 NCBI 1453817 Batizhnik vusatij Psophodes nigrogularis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini Psophodidae PoshirennyaEndemik Avstraliyi Poshirenij na pivdennomu zahodi ta pivdni materika Traplyayetsya u suhih miscevostyah iz zarostyami travi ta chagarnikiv OpisTilo zavdovzhki 17 25 sm ta vagoyu do 45 g Tilo micnoyi staturi z okrugloyu golovoyu korotkim klinopodibnim dzobom micnimi nogami ta dovgim hvostom z kvadratnim kincem Na golovi ye chubchik Golova korichnevo sira spina ta krila korichnevo olivkovogo koloru boki gorihovogo koloru grudi ta cherevce siri z koricevimi vidtinkami a v centralnij chastini chereva ye bila plyama Gorlo chorne z bilimi vusami z bokiv Hvist temno korichnevij nizhnya poverhnya pir ya pishano bila z dvoma chornimi poperechnimi smugami Dzob i nogi karamelno chornuvati a ochi temno korichnevogo koloru Sposib zhittyaNazemnij ptah litaye ridko ta neohoche Aktivnij vden Traplyayetsya poodinci abo parami ridshe nevelikimi zgrajkami Zhivitsya komahami na yakih polyuye na zemli ridshe nasinnyam ta yagodami Sezon rozmnozhennya trivaye z lipnya po zhovten Monogamni ptahi Samicya zajmayetsya budivnictvom gnizda Chashopodibne gnizdo roztashovuyetsya mizh gilkami chagarnikiv na visoti 1 2 m nad zemleyu U kladci 2 3 sinyuvato korichnevo chornih yayec Nasidzhuye lishe samicya Inkubaciya trivaye blizko dvadcyati dniv Samec spivpracyuye z samiceyu pid chas viroshuvannya ptashenyat PidvidiPsophodes nigrogularis nigrogularis Gould 1844 obmezhenij nevelikoyu teritoriyeyu na shid vid Olbani de populyaciya stanovit blizko 500 zrilih osobin Psophodes nigrogularis oberon Schodde amp 1991 zustrichayetsya v rozsiyanih miscevostyah na pivdni Zahidnoyi Avstraliyi i nalichuye blizko 5000 zrilih osobin Psophodes nigrogularis lashmari Schodde amp Mason 1991 endemik ostrova Kenguru maye stabilnu populyaciyu blizko 2000 zrilih osobin Pidvid Psophodes nigrogularis leucogaster amp 1933 u 2017 roci viokremlenij u vid Psophodes leucogaster PrimitkiBirdLife International 2016 Psophodes nigrogularis informaciya na sajti MSOP versiya 2020 1 angl 30 kvitnya 2020 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 PosilannyaGarnett S 1993 Threatened and Extinct Birds Of Australia Royal Australasian Ornithologists Union National Library Canberra ISSN 0812 8014 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi