Юрій Васильович Батраков (рос. Юрий Васильевич Батраков; 6 травня 1926, Ташкент — 22 травня 2013, Санкт-Петербург) — радянський астроном і механік.
Батраков Юрій Васильович | |
---|---|
Народився | 6 травня 1926 Ташкент, СРСР |
Помер | 22 травня 2013 (87 років) Санкт-Петербург, Росія |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | астроном |
Alma mater | d |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Нагороди |
Життєпис
Родився в Ташкенті. У 1950 закінчив Ленінградський університет. Після закінчення аспірантури при цьому університеті працював упродовж 1953—1955 років у в Ленінграді. З 1955 працював в Інституті теоретичної астрономії АН СРСР (з 1967 — заступник директора з наукової роботи, з 1978 — професор), співробітник ІПА РАН, Санкт-Петербург.
Основні наукові роботи присвячені небесній механіці. Знайшов (1955) періодичні рішення просторової обмеженої кругової задачі трьох тіл з рухомим вузлом. Встановив (1957) існування положень відносної рівноваги (точок лібрації) для супутників еліпсоїдної планети, в ці точки тепер поміщаються геостаціонарні штучні супутники Землі (ШСЗ); виявив (1958) існування несиметричної розподілу великих напівосей астероїдів відносно співвимірюваностей: на внутрішній стороні сумірності в середньому більше астероїдів, чим на зовнішній. Побудував (1959, спільно з В. Ф. Проскуріним) першу в СРСР аналітичну теорію руху ШСЗ. Розробив метод визначення орбіт ШСЗ з оптичних спостережень з помилками часу (1960) і метод визначення гравітаційного поля Землі за рухом резонансних ШСЗ (1963). Побудував (1974—1980) новий клас дотичних проміжних орбіт для вивчення збудженого руху у разі зближень малого тіла з великими планетами. Показав (1974, спільно з А. С. Барановим), що динамічне тертя в зоряних скупченнях приводить до накопичення масивних зірок в околиці центру скупчення, якщо скупчення не обертається, і в околиці площини екватора скупчення, якщо воно обертається. Розробив (1981—1982) методику побудови ефемерід небесних тіл, засновану на використанні чебишовських сплайнів. Запропонував (1984) метод визначення остаточних орбіт небесних тіл, в якому замість початкових спостережень використовуються орбіти, отримані в окремих появах.
Відповідальний редактор щорічної збірки «Ефемеріди малих планет». З 1980 очолював робочу групу «Динаміка малих планет і комет» секції «Небесна механіка» Астрономічної ради АН СРСР.
На честь ученого названо астероїд 2702 Батраков.
Посилання
- Астронет [ 10 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yurij Vasilovich Batrakov ros Yurij Vasilevich Batrakov 6 travnya 1926 Tashkent 22 travnya 2013 Sankt Peterburg radyanskij astronom i mehanik Batrakov Yurij VasilovichNarodivsya6 travnya 1926 1926 05 06 Tashkent SRSRPomer22 travnya 2013 2013 05 22 87 rokiv Sankt Peterburg RosiyaKrayina SRSR RosiyaDiyalnistastronomAlma materdNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukNagorodiZhittyepisRodivsya v Tashkenti U 1950 zakinchiv Leningradskij universitet Pislya zakinchennya aspiranturi pri comu universiteti pracyuvav uprodovzh 1953 1955 rokiv u v Leningradi Z 1955 pracyuvav v Instituti teoretichnoyi astronomiyi AN SRSR z 1967 zastupnik direktora z naukovoyi roboti z 1978 profesor spivrobitnik IPA RAN Sankt Peterburg Osnovni naukovi roboti prisvyacheni nebesnij mehanici Znajshov 1955 periodichni rishennya prostorovoyi obmezhenoyi krugovoyi zadachi troh til z ruhomim vuzlom Vstanoviv 1957 isnuvannya polozhen vidnosnoyi rivnovagi tochok libraciyi dlya suputnikiv elipsoyidnoyi planeti v ci tochki teper pomishayutsya geostacionarni shtuchni suputniki Zemli ShSZ viyaviv 1958 isnuvannya nesimetrichnoyi rozpodilu velikih napivosej asteroyidiv vidnosno spivvimiryuvanostej na vnutrishnij storoni sumirnosti v serednomu bilshe asteroyidiv chim na zovnishnij Pobuduvav 1959 spilno z V F Proskurinim pershu v SRSR analitichnu teoriyu ruhu ShSZ Rozrobiv metod viznachennya orbit ShSZ z optichnih sposterezhen z pomilkami chasu 1960 i metod viznachennya gravitacijnogo polya Zemli za ruhom rezonansnih ShSZ 1963 Pobuduvav 1974 1980 novij klas dotichnih promizhnih orbit dlya vivchennya zbudzhenogo ruhu u razi zblizhen malogo tila z velikimi planetami Pokazav 1974 spilno z A S Baranovim sho dinamichne tertya v zoryanih skupchennyah privodit do nakopichennya masivnih zirok v okolici centru skupchennya yaksho skupchennya ne obertayetsya i v okolici ploshini ekvatora skupchennya yaksho vono obertayetsya Rozrobiv 1981 1982 metodiku pobudovi efemerid nebesnih til zasnovanu na vikoristanni chebishovskih splajniv Zaproponuvav 1984 metod viznachennya ostatochnih orbit nebesnih til v yakomu zamist pochatkovih sposterezhen vikoristovuyutsya orbiti otrimani v okremih poyavah Vidpovidalnij redaktor shorichnoyi zbirki Efemeridi malih planet Z 1980 ocholyuvav robochu grupu Dinamika malih planet i komet sekciyi Nebesna mehanika Astronomichnoyi radi AN SRSR Na chest uchenogo nazvano asteroyid 2702 Batrakov PosilannyaAstronet 10 travnya 2008 u Wayback Machine ros