Бастай (нім. Bastei — бастіон, больверк) — формація піщаних скель, що знаходиться на правому березі Ельби на висоті 194 метрів (305 м над рівнем моря). Зубчасті породи Бастаю були сформовані понад мільйон років тому. Скелі розміщені неподалік від Ратена, поблизу міста Пірна на південний схід від Дрездена. Бастай є однією з найвідвідуваніших туристичних пам'яткок національного парку Саксонська Швейцарія і також є частиною туристичної альпійської зони, яка простягається через Богемську Швейцарію, що на території Чехії.
Бастай | |
Гірський хребет | Саксонська Швейцарія |
---|---|
Країна | Німеччина |
Адміністративна одиниця | Ломен |
Часовий пояс | [1] і |
Висота над рівнем моря | 288 м[1] |
Категорія для видів з цього об'єкта | d |
Бастай у Вікісховищі |
Координати: 50°58′ пн. ш. 14°04′ сх. д. / 50.967° пн. ш. 14.067° сх. д.
Бастайський Міст
Бастай був визначною туристичною пам'яткою вже понад 200 років тому. У 1824 для з'єднання декількох кам'яних вершин був побудований дерев'яний міст, а в 1851 році він був замінений мостом із пісковику. Це міст довжиною 76,5 м з сімома арками, який простягається над яром глибиною 40 м. Зараз він є історичною та архітектурною пам'яткою, що охороняється державою.
Історія
Сама назва Бастай (бастіон) вказує на те, що ці високі скелі використовувались як оборонне кільце навколо старовинного скельного [de]. Бастай згадується вперше в 1592 році Матіасом Оадером у першому та найповнішому, для свого часу, землемірному картографічному дослідженні, яке було виконане на замовлення саксонського курфюрста. Завдяки своїй неповторній красі та казковій мальовничості Бастай став відомим туристичним місцем. В довідниках для подорожей він згадується у 1798 році. Відомий німецький вчитель, теолог та письменник Карл Генріх Ніколаі писав: «Які високі почуття наповнюють душу! Можна стояти довгий час, нескінченно… важко відірватися від цього місця». Краса Бастаю надихала багатьох творчих особистостей. Численні художники відвідували Бастай, створивши так званий Шлях Художника. Серед них Каспар Давид Фрідріх, що написав картинку «Скелі піщаних гір Ельби» та Людвіг Ріхтер. Відомий російський композитор та піаніст Олександр Скрябін під час своїх гастролей у Німеччині двічі відвідував Бастай. Під враженнями ним була створена однойменна прелюдія «Бастай».
У 1812 році з двох простих хатин почалися перші послуги громадського харчування для відвідувачів Бастаю. Значний розвиток Бастаю як туристичного місця почався 1826 року коли був побудований готель. Наприкінці 19 століття захоплюючий, величний і чаруючий своєю неповторністю Бастай перетворився на одну з головних пам'яток Саксонської Швейцарії, якою є і досі.
Охорона природи
Вже на початку 20-го століття екологи турбувалися про захист унікального гірського ландшафту піщаних гір Бастаю. Таким чином запобігли будуванню канатної дороги. У 1938 році Бастай став першим заповідником серед піщаних гір Ельби. Сьогодні він є частиною національного парку Саксонська Швейцарія, в якій застосовуються особливо суворі правила щодо збереження природи.
Галерея
- Вид на Бастай
- Вид на міст зі скелі Фердинандштайн
- Вид з Бастая на річку Ельба (Саксонська Швейцарія)
- Бастай близько 1900
Примітки
- GeoNames — 2005.
Див. також
Література
- Alfred Meiche. Historisch-Topographische Beschreibung der Amtshauptmannschaft Pirna. — Dresden : Verlag Buchdruckerei von Baensch-Stiftung, 1927.
- Richard Vogel, Dieter Beeger. Reihe Werte unserer Heimat Bd. 1. — Berlin : Akademie-Verlag, 1985.
Посилання
- Віртуальний тур на основі панорами 360 [ 22 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bastaj nim Bastei bastion bolverk formaciya pishanih skel sho znahoditsya na pravomu berezi Elbi na visoti 194 metriv 305 m nad rivnem morya Zubchasti porodi Bastayu buli sformovani ponad miljon rokiv tomu Skeli rozmisheni nepodalik vid Ratena poblizu mista Pirna na pivdennij shid vid Drezdena Bastaj ye odniyeyu z najvidviduvanishih turistichnih pam yatkok nacionalnogo parku Saksonska Shvejcariya i takozh ye chastinoyu turistichnoyi alpijskoyi zoni yaka prostyagayetsya cherez Bogemsku Shvejcariyu sho na teritoriyi Chehiyi Bastaj Girskij hrebetSaksonska Shvejcariya Krayina Nimechchina Administrativna odinicyaLomen Chasovij poyasUTC 1 1 i UTC 2 Visota nad rivnem morya288 m 1 Kategoriya dlya vidiv z cogo ob yektad Bastaj u Vikishovishi Koordinati 50 58 pn sh 14 04 sh d 50 967 pn sh 14 067 sh d 50 967 14 067Bastajskij MistDerev yanij mist Bastaj 1826 Bastaj buv viznachnoyu turistichnoyu pam yatkoyu vzhe ponad 200 rokiv tomu U 1824 dlya z yednannya dekilkoh kam yanih vershin buv pobudovanij derev yanij mist a v 1851 roci vin buv zaminenij mostom iz piskoviku Ce mist dovzhinoyu 76 5 m z simoma arkami yakij prostyagayetsya nad yarom glibinoyu 40 m Zaraz vin ye istorichnoyu ta arhitekturnoyu pam yatkoyu sho ohoronyayetsya derzhavoyu IstoriyaMemorialna doshka na skeli Bastaj Sama nazva Bastaj bastion vkazuye na te sho ci visoki skeli vikoristovuvalis yak oboronne kilce navkolo starovinnogo skelnogo de Bastaj zgaduyetsya vpershe v 1592 roci Matiasom Oaderom u pershomu ta najpovnishomu dlya svogo chasu zemlemirnomu kartografichnomu doslidzhenni yake bulo vikonane na zamovlennya saksonskogo kurfyursta Zavdyaki svoyij nepovtornij krasi ta kazkovij malovnichosti Bastaj stav vidomim turistichnim miscem V dovidnikah dlya podorozhej vin zgaduyetsya u 1798 roci Vidomij nimeckij vchitel teolog ta pismennik Karl Genrih Nikolai pisav Yaki visoki pochuttya napovnyuyut dushu Mozhna stoyati dovgij chas neskinchenno vazhko vidirvatisya vid cogo miscya Krasa Bastayu nadihala bagatoh tvorchih osobistostej Chislenni hudozhniki vidviduvali Bastaj stvorivshi tak zvanij Shlyah Hudozhnika Sered nih Kaspar David Fridrih sho napisav kartinku Skeli pishanih gir Elbi ta Lyudvig Rihter Vidomij rosijskij kompozitor ta pianist Oleksandr Skryabin pid chas svoyih gastrolej u Nimechchini dvichi vidviduvav Bastaj Pid vrazhennyami nim bula stvorena odnojmenna prelyudiya Bastaj U 1812 roci z dvoh prostih hatin pochalisya pershi poslugi gromadskogo harchuvannya dlya vidviduvachiv Bastayu Znachnij rozvitok Bastayu yak turistichnogo miscya pochavsya 1826 roku koli buv pobudovanij gotel Naprikinci 19 stolittya zahoplyuyuchij velichnij i charuyuchij svoyeyu nepovtornistyu Bastaj peretvorivsya na odnu z golovnih pam yatok Saksonskoyi Shvejcariyi yakoyu ye i dosi Ohorona prirodiVzhe na pochatku 20 go stolittya ekologi turbuvalisya pro zahist unikalnogo girskogo landshaftu pishanih gir Bastayu Takim chinom zapobigli buduvannyu kanatnoyi dorogi U 1938 roci Bastaj stav pershim zapovidnikom sered pishanih gir Elbi Sogodni vin ye chastinoyu nacionalnogo parku Saksonska Shvejcariya v yakij zastosovuyutsya osoblivo suvori pravila shodo zberezhennya prirodi GalereyaVid na Bastaj Vid na mist zi skeli Ferdinandshtajn Vid z Bastaya na richku Elba Saksonska Shvejcariya Bastaj blizko 1900PrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106Div takozhElbski piskovikovi goriLiteraturaAlfred Meiche Historisch Topographische Beschreibung der Amtshauptmannschaft Pirna Dresden Verlag Buchdruckerei von Baensch Stiftung 1927 Richard Vogel Dieter Beeger Reihe Werte unserer Heimat Bd 1 Berlin Akademie Verlag 1985 PosilannyaVirtualnij tur na osnovi panorami 360 22 listopada 2012 u Wayback Machine