Ба́ррі Шарпле́сс (англ. Barry Sharpless; нар.28 квітня 1941 року, Філадельфія, Пенсільванія, США) — американський вчений-хімік, дворазовий лауреат Нобелівської премії з хімії: у 2001 році він її здобув спільно з Ріоджі Нойорі та Вільямом Ноулзом, у 2022 році — спільно з Каролін Бертоцці та Мортеном Мелдалем.
Карл Баррі Шарплесс | |
---|---|
англ. Karl Barry Sharpless | |
Народився | 28 квітня 1941 (83 роки) Філадельфія, Пенсільванія, США |
Місце проживання | Філадельфія Сан-Дієґо Массачусетс |
Країна | США |
Діяльність | хімік, викладач університету |
Alma mater | Стенфордський університет Гарвардський університет |
Галузь | хімія |
Заклад | Массачусетський технологічний інститут [en] |
Науковий керівник | d |
Членство | Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук AAAS[1] |
Відомий завдяки: | стереоселективні реакції, (клік-хімія) |
Нагороди | |
Особ. сторінка | K. Barry Sharpless — Curriculum Vitae |
Баррі Шарплесс у Вікісховищі |
Біографія
Народився Баррі Шарплесс в 1941 у Філадельфії (США) в сім'ї лікаря. З 6 до 12 років ходив у Квакерську школу. Не збирався бути вченим і цікавився тільки риболовлею. Батьки відправили його до центральної школи Френдс, а у 1959 р. вирішили визначити в Дартмутський коледж.
Вони хотіли, щоб він став лікарем, проте Шарплесс в коледжі волів займатися органічною хімією. Закінчивши коледж у 1963 році, він продовжив роботу протягом З років в науковій групі молодого асистент-професора Томаса Спенсера, а потім захистив дисертацію (1968 р.) в Станфордському університеті під керівництвом Е. ван Тамелена. Там же відбулося післядисертаційне стажування у професора Дж. Коллмана, яке було продовжене у 1969 р. в Гарвардському університеті у К. Блоха.
Після цього працював з 1970 по 1990 рр. в Массачусетському технологічному інституті (де і став професором), звідки на 3 роки переходив у Станфордський університет (1977–1980). З 1990 року Шарплесс — професор Дослідницького інституту Скріппса, суміщає цю роботу з 1996 року з професорської посадою в Інституті хімічної біології.
У вільний час віддає перевагу риболовлі, а також віндсерфінгу та плаванню.
Наукова діяльність
Основні відкриття, що призвели його до розробки методів хірального окиснення органічних сполук він зробив у 1980-х, під час роботи в Массачусетському технологічному інституті. Термін «хіральність» як асиметрію молекули раніше ввів в постійний ужиток Нобелівський лауреат В. Прелог.
У результаті лабораторного або промислового синтезу з нехіральних молекул зазвичай утворюється суміш енантіомерів. Для отримання одного з енантіомерів, тобто для хірального синтезу, потрібен хіральний вплив. Так, для здійснення окиснення нехіральної молекули в єдиний енантіомер потрібен хіральний каталізатор реакції окиснення.
Перший хіральний каталізатор у реакції відновлення — а саме, гідрогенізації, був розроблений американським хіміком У. Ноулзом у 1968 р. Японський хімік Р. Нойорі розвинув ідеї Ноулза.
Шарплесс застосував подібні ідеї для реакцій окиснення. Окиснення неграничних вуглеводнів у гліколі відбувається під дією оксиду осмію. Застосувавши комплекс цього металу з природною речовиною асиметричної будови — хініном, Шарплесс здійснив хіральний синтез енантіомеру хірального гліколю.
Хіральний каталіз реакції окиснення зробив доступним багато енантіомерів Синтонів — молекул, що використовуються у направленому синтезі. На базі досліджень Шарплесса розроблений багатотоннажний синтез широкої серії хіральних аллільних спиртів — гліцидолу і метилгліцидолу, які у свою чергу, слугують будівельними блоками у виробництві b-блокаторів — лікарських речовин, що використовуються в кардіології.
Ці дослідження привели до нагородження Шарплесса половиною Нобелівської премії 2001 року (другу половину поділили У. Ноулзу і Р. Нойорі) «за його роботу в області хірально каталізованих реакцій окиснення».
Відкриття Шарплесса привели до пошуків нових схем каталітичного синтезу, що реалізуються багатьма дослідними групами в усьому світі. Ці відкриття вносять істотний внесок не тільки в хімію, але і в матеріалознавство, біологію та медицину, відкривають шлях до нових молекул — носіїв ще непояснених і непередбачуваних властивостей молекулярного світу.
Примітки
- NNDB — 2002.
- The Nobel Prize in Chemistry 2022. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 5 жовтня 2022.
Посилання
- Баррі Шарплесс [ 2 квітня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Нобелівського комітету. (англ.)
- Сторінка дослідницької групи Б. Шарплесса [ 26 травня 2011 у Wayback Machine.]. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ba rri Sharple ss angl Barry Sharpless nar 28 kvitnya 1941 roku Filadelfiya Pensilvaniya SShA amerikanskij vchenij himik dvorazovij laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi u 2001 roci vin yiyi zdobuv spilno z Riodzhi Nojori ta Vilyamom Noulzom u 2022 roci spilno z Karolin Bertocci ta Mortenom Meldalem Karl Barri Sharplessangl Karl Barry SharplessNarodivsya 28 kvitnya 1941 1941 04 28 83 roki Filadelfiya Pensilvaniya SShAMisce prozhivannya Filadelfiya San Diyego MassachusetsKrayina SShADiyalnist himik vikladach universitetuAlma mater Stenfordskij universitet Garvardskij universitetGaluz himiyaZaklad Massachusetskij tehnologichnij institut en Naukovij kerivnik dChlenstvo Nacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i nauk AAAS 1 Vidomij zavdyaki stereoselektivni reakciyi klik himiya Nagorodi d 1983 Grant Guggengajma 1987 d 1988 d 1991 premiya imeni Artura Koupa 1992 Premiya stolittya 1993 d 1995 premiya Garvi 1998 d 2000 d 2000 Medal Bendzhamina Franklina 2001 premiya Volfa z himiyi 2001 medal A F Kottona 2014 medal Pristli 2019 d 1988 d 1997 d 2006 d 1993 d 2022 Thomson Reuters Citation Laureates 2013 d 1989 d medal Dzhona Skotta 2001 Osob storinka K Barry Sharpless Curriculum Vitae Barri Sharpless u VikishovishiBiografiyaNarodivsya Barri Sharpless v 1941 u Filadelfiyi SShA v sim yi likarya Z 6 do 12 rokiv hodiv u Kvakersku shkolu Ne zbiravsya buti vchenim i cikavivsya tilki ribolovleyu Batki vidpravili jogo do centralnoyi shkoli Frends a u 1959 r virishili viznachiti v Dartmutskij koledzh Voni hotili shob vin stav likarem prote Sharpless v koledzhi voliv zajmatisya organichnoyu himiyeyu Zakinchivshi koledzh u 1963 roci vin prodovzhiv robotu protyagom Z rokiv v naukovij grupi molodogo asistent profesora Tomasa Spensera a potim zahistiv disertaciyu 1968 r v Stanfordskomu universiteti pid kerivnictvom E van Tamelena Tam zhe vidbulosya pislyadisertacijne stazhuvannya u profesora Dzh Kollmana yake bulo prodovzhene u 1969 r v Garvardskomu universiteti u K Bloha Pislya cogo pracyuvav z 1970 po 1990 rr v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti de i stav profesorom zvidki na 3 roki perehodiv u Stanfordskij universitet 1977 1980 Z 1990 roku Sharpless profesor Doslidnickogo institutu Skrippsa sumishaye cyu robotu z 1996 roku z profesorskoyi posadoyu v Instituti himichnoyi biologiyi U vilnij chas viddaye perevagu ribolovli a takozh vindserfingu ta plavannyu Naukova diyalnistOsnovni vidkrittya sho prizveli jogo do rozrobki metodiv hiralnogo okisnennya organichnih spoluk vin zrobiv u 1980 h pid chas roboti v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti Termin hiralnist yak asimetriyu molekuli ranishe vviv v postijnij uzhitok Nobelivskij laureat V Prelog U rezultati laboratornogo abo promislovogo sintezu z nehiralnih molekul zazvichaj utvoryuyetsya sumish enantiomeriv Dlya otrimannya odnogo z enantiomeriv tobto dlya hiralnogo sintezu potriben hiralnij vpliv Tak dlya zdijsnennya okisnennya nehiralnoyi molekuli v yedinij enantiomer potriben hiralnij katalizator reakciyi okisnennya Pershij hiralnij katalizator u reakciyi vidnovlennya a same gidrogenizaciyi buv rozroblenij amerikanskim himikom U Noulzom u 1968 r Yaponskij himik R Nojori rozvinuv ideyi Noulza Sharpless zastosuvav podibni ideyi dlya reakcij okisnennya Okisnennya negranichnih vuglevodniv u glikoli vidbuvayetsya pid diyeyu oksidu osmiyu Zastosuvavshi kompleks cogo metalu z prirodnoyu rechovinoyu asimetrichnoyi budovi hininom Sharpless zdijsniv hiralnij sintez enantiomeru hiralnogo glikolyu Hiralnij kataliz reakciyi okisnennya zrobiv dostupnim bagato enantiomeriv Sintoniv molekul sho vikoristovuyutsya u napravlenomu sintezi Na bazi doslidzhen Sharplessa rozroblenij bagatotonnazhnij sintez shirokoyi seriyi hiralnih allilnih spirtiv glicidolu i metilglicidolu yaki u svoyu chergu sluguyut budivelnimi blokami u virobnictvi b blokatoriv likarskih rechovin sho vikoristovuyutsya v kardiologiyi Ci doslidzhennya priveli do nagorodzhennya Sharplessa polovinoyu Nobelivskoyi premiyi 2001 roku drugu polovinu podilili U Noulzu i R Nojori za jogo robotu v oblasti hiralno katalizovanih reakcij okisnennya Vidkrittya Sharplessa priveli do poshukiv novih shem katalitichnogo sintezu sho realizuyutsya bagatma doslidnimi grupami v usomu sviti Ci vidkrittya vnosyat istotnij vnesok ne tilki v himiyu ale i v materialoznavstvo biologiyu ta medicinu vidkrivayut shlyah do novih molekul nosiyiv she nepoyasnenih i neperedbachuvanih vlastivostej molekulyarnogo svitu PrimitkiNNDB 2002 d Track Q1373513 The Nobel Prize in Chemistry 2022 NobelPrize org amer Procitovano 5 zhovtnya 2022 PosilannyaBarri Sharpless 2 kvitnya 2012 u Wayback Machine na sajti Nobelivskogo komitetu angl Storinka doslidnickoyi grupi B Sharplessa 26 travnya 2011 u Wayback Machine angl