Баризон II (італ. Barisone II; д/н — 10 червня 1191) — юдик (володар) Торреського юдикатів в 1154—1190 роках.
Баризон II | |
---|---|
Народився | 12 століття |
Помер | 10 червня 1191 Мессіна, Сицилія, Королівство Італія |
Діяльність | монарх |
Посада | d |
Батько | Гоннаріо II (юдик Торресу) |
Мати | d[1] |
Брати, сестри | П'єтро Торхіторіо III |
Діти | Костянтин II (юдик Торресу) і Коміта I (юдик Торресу) |
|
Життєпис
Походив з династії Лакон-Гунале. Старший син Гоннаріо II, юдика Торресу, і пізанської аристократки Марії да Ебріако. Дата народження невідома, де наприкінці 1120-х років. У 1147—1149 роках разом з молодшими братами був регентом під час участі батька у Другому хрестовому поході.
У 1154 році після зречення Гоннаріо II став новим юдиком Торресу. Продовжив політику, спрямовану на зміцнення військово-політичного союзу з Пізанською республікою. Підтвердив зверхність Папського престолу. Водночас усіляко зміцнював та розвивав господарство держави. У сардинській політиці його головним суперником став Баризон II, юдик Арбореї.
У 1163 році він підтримав брата П'єтро, який став новим юдиком Кальярі під ім'ям Торкіторіо III. Втім проти останнього виступив арборейський юдик, що завдав братові Баризона II поразки. Тоді останній спільно з пізанцями у 1164 році завдав поразки Арбореї, взяв в облогу Баризона Арборейського в замку Кабрас, проте не змогли його захопити. Зрештою було укладено мир з Арбореєю, за яким юдик останньої визнав Торкіторіо III.
1165 році разом з братом Торкіторіо III вирушив до Пізи, щоб пояснити конфлікт між мешканцями кураторії Оттанна і пізанцями. Союз з Пізою та спільна політика з братом перетворили Баризона Торреського на найвпливовішого володаря Сардинії. У 1168 році було укладено договір між Генуєю та Арбореєю, з одного боку, і Пізою, Торресом та Кальярі, з другого, який закріпив мир на Сардинії.
У 1183 році спочатку не підтримав брата Торкіторіо III, що виступив проти засилля пізанців. Лише після поразок брата у 1187 році виступив проти Пізи, уклавши угоду з Генуезькою республікою. Водночас надав нові привілеї та землі генуезькому роду Доріа. У 1188 році пізанці в союзі з новим кальярським юдиком Вільгельмом Салусіо IV і арборейським юдиком П'єтро I виступили проти Торреського юдикату. Втім до 1189 року Баризон II відбив усі напади. Натомість вигнав пізанців зі своїх земель, конфіскувавши їх майно.
1190 році надав землі ордену госпітальєрів. Того ж року зрікся трону на користь сина Костянтина II, після чого перебрався до Мессіни, де 1191 року помер у монастирі Сан-Джованні, що заснувала його мати.
Родина
Дружина — Преціоза де Оррубу.
Діти:
Джерела
- Ferrabino, Aldo (ed). Dizionario Biografico degli Italiani: VI Baratteri — Bartolozzi. Rome, 1964.
- Giuseppe Meloni e Andrea Dessì Fulgheri, Mondo rurale e Sardegna del XII secolo. Il Condaghe di Barisone II, Napoli, Liguori Editore, 1994.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет