Баризон II (юдик Торресу)

Баризон II (італ. Barisone II; д/н — 10 червня 1191) — юдик (володар) Торреського юдикатів в 1154—1190 роках.

Баризон II
Народився	12 століття
Помер	10 червня 1191(1191-06-10) Мессіна, Сицилія, Королівство Італія
Діяльність	монарх
Посада	^d
Батько	Гоннаріо II (юдик Торресу)
Мати	^d^[1]
Брати, сестри	П'єтро Торхіторіо III
Діти	Костянтин II (юдик Торресу) і Коміта I (юдик Торресу)
Медіафайли у Вікісховищі

Див. також: Баризон

Життєпис

Походив з династії Лакон-Гунале. Старший син Гоннаріо II, юдика Торресу, і пізанської аристократки Марії да Ебріако. Дата народження невідома, де наприкінці 1120-х років. У 1147—1149 роках разом з молодшими братами був регентом під час участі батька у Другому хрестовому поході.

У 1154 році після зречення Гоннаріо II став новим юдиком Торресу. Продовжив політику, спрямовану на зміцнення військово-політичного союзу з Пізанською республікою. Підтвердив зверхність Папського престолу. Водночас усіляко зміцнював та розвивав господарство держави. У сардинській політиці його головним суперником став Баризон II, юдик Арбореї.

У 1163 році він підтримав брата П'єтро, який став новим юдиком Кальярі під ім'ям Торкіторіо III. Втім проти останнього виступив арборейський юдик, що завдав братові Баризона II поразки. Тоді останній спільно з пізанцями у 1164 році завдав поразки Арбореї, взяв в облогу Баризона Арборейського в замку Кабрас, проте не змогли його захопити. Зрештою було укладено мир з Арбореєю, за яким юдик останньої визнав Торкіторіо III.

1165 році разом з братом Торкіторіо III вирушив до Пізи, щоб пояснити конфлікт між мешканцями кураторії Оттанна і пізанцями. Союз з Пізою та спільна політика з братом перетворили Баризона Торреського на найвпливовішого володаря Сардинії. У 1168 році було укладено договір між Генуєю та Арбореєю, з одного боку, і Пізою, Торресом та Кальярі, з другого, який закріпив мир на Сардинії.

У 1183 році спочатку не підтримав брата Торкіторіо III, що виступив проти засилля пізанців. Лише після поразок брата у 1187 році виступив проти Пізи, уклавши угоду з Генуезькою республікою. Водночас надав нові привілеї та землі генуезькому роду Доріа. У 1188 році пізанці в союзі з новим кальярським юдиком Вільгельмом Салусіо IV і арборейським юдиком П'єтро I виступили проти Торреського юдикату. Втім до 1189 року Баризон II відбив усі напади. Натомість вигнав пізанців зі своїх земель, конфіскувавши їх майно.

1190 році надав землі ордену госпітальєрів. Того ж року зрікся трону на користь сина Костянтина II, після чого перебрався до Мессіни, де 1191 року помер у монастирі Сан-Джованні, що заснувала його мати.

Родина

Дружина — Преціоза де Оррубу.

Діти:

• Костянтин (д/н—1198), юдик Торресу
• Сусанна, дружина Андреа Доріа
• Коміта (бл. 1160—1218), юдик Торресу

Джерела

• Ferrabino, Aldo (ed). Dizionario Biografico degli Italiani: VI Baratteri — Bartolozzi. Rome, 1964.
• Giuseppe Meloni e Andrea Dessì Fulgheri, Mondo rurale e Sardegna del XII secolo. Il Condaghe di Barisone II, Napoli, Liguori Editore, 1994.

1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326