Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Барзан — курдське плем'я, яке проживає в цьому окрузі і зіграло велику роль в історії курдського національно-визвольного руху.
Власне, «Барзан» — це назва групи курдських племен (основне — барожі, живе в самому Барзані; також мзурі, Ширвані та ін), об'єднаних в XIX столітті під духовною і світською владою шейхів суфійського ордена Накшбанді. Крім мусульман, членами цього союзу є кілька селищ християн-ассирійців; до початку 1950-х рр.. в Барзані проживало також багато євреїв.
Інститут накшбандійскіх шейхів з'явився в Барзані на початку XIX, але об'єднання навколишніх племен навколо Барзана відбулося в другій половині цього століття під час правління шейха Абдель-Салям I. Онук останнього шейх Абдель-Салям II (пом. 1914 або 1916), провів у Барзані ряд реформ і зокрема розділив общинні землі порівну між усіма членами племені, при чому собі шейх взяв наділ, покладатися рядових общинників. Введена ним система, заснована на принципах суворої справедливості, рівності і взаємодопомоги, настільки згуртувала плем'я і підняла його бойовий дух, що сусіди за виняткову хоробрість і відданість своєму шейху прозвали барзанців «Дивані» — «божевільними». Абдель-Салям був пов'язаний з курдськими визвольними організаціями (такими як ) і підняв кілька повстань проти Туреччини, після поразки останнього (1914 р.) втік до Росії, потім повернувся в Іранський Курдистан, був там схоплений в Внаслідок зради, виданий туркам і повішений в Мосулі.
Лінію релігійно-моральних реформ продовжив брат Абдель-Саляма II шейх Ахмед Барзані. Він, зокрема, забороняв без потреби піднімати руку на все живе: убивати диких тварин, рубати живі дерева (тільки сухі) і т. д.; він заборонив також звичай калиму і насильницькі шлюби. Шейх з погордою ставився до формальних вимог і обрядів релігії. Це призвело зокрема до того, що його послідовниками, залишаючись християнами, стали (і донині вважають себе) барзанскі ассирійці. Взагалі шейх Ахмед відрізнявся абсолютною віротерпимістю.
Шейх Ахмед і особливо його молодший брат Мустафа Барзані зробили великий внесок у національно-визвольний рух іракських курдів. У 1919 р. шейх Ахмед вперше піднімає повстання проти англійських колонізаторів; барзанці вбивають англійського комісара в регіоні і спільно з сусідніми племенами захоплюють р. . В помсту англійці спалили Барзан. Протягом усіх 20-х років барзанці продовжували повстання, в 1931-32 рр.. спалахнуло нове повстання, викликане спробою уряду встановити в області поліцейські пости. Повстання було придушене за допомогою англійської авіації; барзанці тікали в Туреччину, але потім повернулися під амністію. Всупереч амністії шейх Ахмед і вся сім'я Барзані були заслані, а проти барзанців почалися репресії, що стали причиною повстання Халіла Хошаві (1934-36 рр.) Це повстання було придушене за допомогою турків, Хошаві убитий. У 1943-45 рр.. в Барзані відбулося велике повстання під керівництвом Мустафи Барзані, при придушенні якого все плем'я (10 тис. осіб, з них 2 тис. озброєних чоловіків) виселили в Іранський Курдистан, де взяло активну участь у захисті Мехабадської республіки Після розгрому Мехабадської республіки, весною 1947 р. плем'я повернулося до Іраку і було заслано. У 1952 р. рядовим членам племені було дозволено повернутися в Барзан, тоді як шейх Ахмед, засуджений до смертної кари і відмовився просити про помилування, залишався в ув'язненні. Він повернувся в Барзан тільки після революції 1958 р. Під час Вересневого повстання 1961-75 р. шейх Ахмед проголосив Барзан нейтральним, щоб уберегти від каральних акцій з боку урядових військ. Після смерті шейха Ахмеда (1969) інститут шейхів втратив усіляке значення.
У 1978 р. плем'я було виселено з Барзана в концтабори, а сам Барзан повністю зруйнований. У 1983 р. всі чоловіки — члени племені від 16 років і старше (бл. 8000 осіб) були вивезені в невідомому напрямку і вочевидь страчені. Після звільнення Іракського Курдистану в 1991 р. в ході спільної операції США, Великої Британії і Франції барзанці отримали можливість повернутися на батьківщину і відновити свої селища.
Відмінною ознакою барзанців є червоно-біла хустка. Раніше у них було прийнято наголо голити голови, тепер цей звичай забутий.
Джерела
- 100 років Барзані. Збірник. Представництво Регіонального Уряду Іракського Курдистану в Росії і країнах СНД. М., 2003.(рос.)
- Масуд Барзані. Мустафа Барзані і курдське визвольний рух. Пер. з курдськими. А. Ш. Хаурі. СПб, «Наука», 2005.
- Бабакр, Хошаві. Курдистан-Росія. М., 2003. (рос.)
 | Це незавершена стаття з . Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Barzan kurdske plem ya yake prozhivaye v comu okruzi i zigralo veliku rol v istoriyi kurdskogo nacionalno vizvolnogo ruhu Shejh Abdel Salyam zi spivrobitnikom rosijskogo konsulstva v Urmiyi 1914 r Vlasne Barzan ce nazva grupi kurdskih plemen osnovne barozhi zhive v samomu Barzani takozhmzuri Shirvani ta in ob yednanih v XIX stolitti pid duhovnoyu i svitskoyu vladoyu shejhiv sufijskogo ordena Nakshbandi Krim musulman chlenami cogo soyuzu ye kilka selish hristiyan assirijciv do pochatku 1950 h rr v Barzani prozhivalo takozh bagato yevreyiv Institut nakshbandijskih shejhiv z yavivsya v Barzani na pochatku XIX ale ob yednannya navkolishnih plemen navkolo Barzana vidbulosya v drugij polovini cogo stolittya pid chas pravlinnya shejha Abdel Salyam I Onuk ostannogo shejh Abdel Salyam II pom 1914 abo 1916 proviv u Barzani ryad reform i zokrema rozdiliv obshinni zemli porivnu mizh usima chlenami plemeni pri chomu sobi shejh vzyav nadil pokladatisya ryadovih obshinnikiv Vvedena nim sistema zasnovana na principah suvoroyi spravedlivosti rivnosti i vzayemodopomogi nastilki zgurtuvala plem ya i pidnyala jogo bojovij duh sho susidi za vinyatkovu horobrist i viddanist svoyemu shejhu prozvali barzanciv Divani bozhevilnimi Abdel Salyam buv pov yazanij z kurdskimi vizvolnimi organizaciyami takimi yak i pidnyav kilka povstan proti Turechchini pislya porazki ostannogo 1914 r vtik do Rosiyi potim povernuvsya v Iranskij Kurdistan buv tam shoplenij v Vnaslidok zradi vidanij turkam i povishenij v Mosuli Liniyu religijno moralnih reform prodovzhiv brat Abdel Salyama II shejh Ahmed Barzani Vin zokrema zaboronyav bez potrebi pidnimati ruku na vse zhive ubivati dikih tvarin rubati zhivi dereva tilki suhi i t d vin zaboroniv takozh zvichaj kalimu i nasilnicki shlyubi Shejh z pogordoyu stavivsya do formalnih vimog i obryadiv religiyi Ce prizvelo zokrema do togo sho jogo poslidovnikami zalishayuchis hristiyanami stali i donini vvazhayut sebe barzanski assirijci Vzagali shejh Ahmed vidriznyavsya absolyutnoyu viroterpimistyu Shejh Ahmed i osoblivo jogo molodshij brat Mustafa Barzani zrobili velikij vnesok u nacionalno vizvolnij ruh irakskih kurdiv U 1919 r shejh Ahmed vpershe pidnimaye povstannya proti anglijskih kolonizatoriv barzanci vbivayut anglijskogo komisara v regioni i spilno z susidnimi plemenami zahoplyuyut r V pomstu anglijci spalili Barzan Protyagom usih 20 h rokiv barzanci prodovzhuvali povstannya v 1931 32 rr spalahnulo nove povstannya viklikane sproboyu uryadu vstanoviti v oblasti policejski posti Povstannya bulo pridushene za dopomogoyu anglijskoyi aviaciyi barzanci tikali v Turechchinu ale potim povernulisya pid amnistiyu Vsuperech amnistiyi shejh Ahmed i vsya sim ya Barzani buli zaslani a proti barzanciv pochalisya represiyi sho stali prichinoyu povstannya Halila Hoshavi 1934 36 rr Ce povstannya bulo pridushene za dopomogoyu turkiv Hoshavi ubitij U 1943 45 rr v Barzani vidbulosya velike povstannya pid kerivnictvom Mustafi Barzani pri pridushenni yakogo vse plem ya 10 tis osib z nih 2 tis ozbroyenih cholovikiv viselili v Iranskij Kurdistan de vzyalo aktivnu uchast u zahisti Mehabadskoyi respubliki Pislya rozgromu Mehabadskoyi respubliki vesnoyu 1947 r plem ya povernulosya do Iraku i bulo zaslano U 1952 r ryadovim chlenam plemeni bulo dozvoleno povernutisya v Barzan todi yak shejh Ahmed zasudzhenij do smertnoyi kari i vidmovivsya prositi pro pomiluvannya zalishavsya v uv yaznenni Vin povernuvsya v Barzan tilki pislya revolyuciyi 1958 r Pid chas Veresnevogo povstannya 1961 75 r shejh Ahmed progolosiv Barzan nejtralnim shob uberegti vid karalnih akcij z boku uryadovih vijsk Pislya smerti shejha Ahmeda 1969 institut shejhiv vtrativ usilyake znachennya U 1978 r plem ya bulo viseleno z Barzana v konctabori a sam Barzan povnistyu zrujnovanij U 1983 r vsi choloviki chleni plemeni vid 16 rokiv i starshe bl 8000 osib buli vivezeni v nevidomomu napryamku i vochevid stracheni Pislya zvilnennya Irakskogo Kurdistanu v 1991 r v hodi spilnoyi operaciyi SShA Velikoyi Britaniyi i Franciyi barzanci otrimali mozhlivist povernutisya na batkivshinu i vidnoviti svoyi selisha Vidminnoyu oznakoyu barzanciv ye chervono bila hustka Ranishe u nih bulo prijnyato nagolo goliti golovi teper cej zvichaj zabutij Dzherela100 rokiv Barzani Zbirnik Predstavnictvo Regionalnogo Uryadu Irakskogo Kurdistanu v Rosiyi i krayinah SND M 2003 ros Masud Barzani Mustafa Barzani i kurdske vizvolnij ruh Per z kurdskimi A Sh Hauri SPb Nauka 2005 Babakr Hoshavi Kurdistan Rosiya M 2003 ros Ce nezavershena stattya z Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi