Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (травень 2020) |
о. Євстахій Барановський (17 червня 1877, Свистільники — 14 вересня 1945, Ітцего) — український греко-католицький священник, громадський діяч, довголітній парох с. Рукомиша. Зять о. Дениса Нестайка.
о. Євстахій Барановський | |
---|---|
Народився | 17 червня 1877 с. Свистільники, нині Івано-Франківська область, Україна |
Помер | 14 вересня 1945 (68 років) м. Ітцего, нині Німеччина |
Поховання | м. Ітцего, нині Німеччина |
Громадянство | Австро-Угорщина → ЗУНР → Польща → СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | священник, громадський діяч |
Конфесія | греко-католик |
У шлюбі з | Софія з Нестайків |
Діти | Роман,Євген |
|
Життєпис
Народився 17 червня 1877 р. у с. Свистільниках Рогатинського повіту коронного краю Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорської імперії(нині с. Світанок Рогатинського району Івано-Франківської области).
Висвячений у священники 1904 р.
20 серпня 1906р. вперше зустрічається в метричній книзі м. Бучача, що свідчить про його приналежність вже у цей час до релігійного життя міста.
У 1907 р. шкільна рада краєва призначила о. Євстахія Барановського катехитом чоловічої семикласної виділової школи в м. Бучачі, в якій пропрацював до 1921 р. У 1909 р. призначений на тимчасову посаду заступником катехита в ц.-к. гімназії м. Бучача.
Упродовж 1912—1914 — катехит у чотирьохкласній народній школі ім. Корнеля Уєйського в м. Бучачі.
Під час польсько–української війни інтернований польською владою.
У 1920—1921 р. парох у с. Пишківці. У 1921 р. інстальований на парафію у с. Рукомиш.
Невеликі спогади залишив про сім'ю пароха Михайло Островерха:
«Якось запросив мене до себе завсіди увічливий, елегантний, тонкий у поведенні у товаристві і в школі з учнями о. Евстахій Барановський, — колись, після о. Регушевського, мій катехит у народній школі „на бараках“, а пізніше, коли мене запрошував, парох села Рукомиш. Був він оженений із донькою о. декана Дениса Нестайка, якого два сини, Юлько і Зенко, були УСС, з панною Софією. Була це прегарна, жива, стану стрункого панна, незвичайно доброго серця людина, пізніше прикладна й ревна Мама для дітей, добра порадниця для селянок і дуже релігійна та побожна, Родина Барановських була незвичайно мила, гостинна. Діточок було в них, як кажуть, „повна хата“. А шо батько й матір не лише по вдачі були характерні, гарні, шляхетні, то й діти їх одно в одно, мов чічки були. Перебув я у п. п. Барановських чи не дві неділі, гонючи двічі на тиждень до Бучача на поліцію „мельдуватись“. У Рукомиші, було мені, мов у подільському раї. Той тихий і якийсь таємний плюскіт Стрипи за садом, те задумане й проникливо п'янке щебетання соловейка на тій самітній тополі, той мельодійний шум струмочка, що випливав із під каплички там на горі над церквою, а потім летів стрімголов із високої скелі, попри печери св. Онуфрія, і вливався до Стрипи. Були його струми хрустально ясні й чисті, розсміяні, як очі молодости як усі джерела нашого Поділля, свіжі, ясні, прозорі, тремтливі й здорові. Любив я дуже цю тишу біля цієї старої церкви. Любив я ті ночі, шо нишком приходили теплі, добрі, благодатні; і, з першою загравою дня на небі, так і відходили. Раз якось, у таку коротку мрію-ніч, коли тепло і роси отулювали душу й серце, вибрався я з найстаршим сином о. Евстахія, Романом тоді, був він молоденьким гімназистом у мандри: доріжками, стежками, між полями. Блукали ми по с. Рукомиші, по с. Переволоці, отак, без цілі. Роман слухав моїх оповідань із війни, які оповідав я із щирою тугою у серці… Світанок, що прорізував на сході небо, треті півні, що гасили зорі, пригадували нам, що пора вертатись до хати. Пані Софія не була задоволена з цієї поетичної мандрівки, ще й уночі, на яку я потягнув Романа. То я вже сам, із зірками розмовляючи, купався в теплих просторах подільської ночі.»
У 1925—1929 роках — третій шкільний ординаріатський комісар на села: Губин, Зубрець, Космирин, Порхову, Золотий Потік, Скоморохи, Сновидів, Соколів, Стінку. У 1929—1939 — перший шкільний ординаторський комісар на села: Бариш, Григорів, Жизномир, Зелену, Зубрець, Переволоку, Сороки, м. Бучач.
Упродовж 1921—1944 р. парох с. Рукомиш. У 1944 р. сім'я покинула постійне місце проживання в Рукомиші.
Помер 14 вересня 1945 р. у м. Ітцего на території землі Шлезвіг-Гольштейн у Німеччині. Похований у південній частині старого кладовища м. Ітцего на вул. Брунненштрассе 30 в спільній могилі.
Сім'я
Дружиною о. Євстахія була дочка бучацького декана о. Дениса Нестайка (1859—1936) — Софія (19 серпня 1885 — грудень 1971 ). Освіту здобула в закладі сестер Василіянок в Яворові та Чернівцях. У перші роки подружнього життя сім'я проживала в м. Галичі, де 12 червня 1905 р. народився син Роман. Згодом подружжя переселяється до м. Бережани, а в 1907 р. — до Бучача, де о. Євстахій отримав посаду катехита у виділовій школі. Після смерти чоловіка в 1951 р. емігрує до США. Всього у сім'ї було восьмеро дітей, серед яких:
- Роман Барановський (1905—2006) — доктор ветеринарії, член НТШ, УВАН у США; від 1949 проживав у США;
- Барановська Анна-Ярослава(28 травня 1907 р. - ?)
- Євген Барановський (1914—1985) — український ветеринарний лікар, громадський діяч у діаспорі, доктор ветеринарії (1946); проживав в Австралії.
- Барановська Марія(15 лютого 1916,Бучач - ?) - У 1932-1937 р. учениця 4-8 класів Бучацької державної гімназії.
- Барановська Олена-Богдана(14 листопада 1918,Бучач - ?) - У 1935-1938 р. учениця 6-8 класів Бучацької державної гімназії.
Примітки
- Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина: історично-мемуарний збірник. — Ню Йорк-Лондон-Париж-Сидней-Торонто, 1972. — С. 393.
- Dziennik Urzędowy C.K. Rady Szkolnej Krajowej w Galicji. — 1907. — № 4 (16 lutego.). — S. 54. (пол.)
- Делятинський Р. І. Станиславівська єпархія Греко-Католицької Церкви в суспільному житті Галичини (1885—1946 рр.): дисертація на здоб. наук. ст. канд. іст. наук: спец. 07.00.01. — Івано-Франківськ, 2017. — С. 376.
- Dziennik Urzędowy C.K. Rady Szkolnej Krajowej w Galicji. — 1909. — № 30 (7 pazdziernika.). — S. 674. (пол.)
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem za rok 1912. — S. 652. (пол.)
- Лебедович І. Полеві духовники УГА — Вінніпег : Вид. о. І. Лебедович, 1963. — С. 240.
- Островерха М. Обніжками на битий шлях — Нью-Йорк : [б. в.], 1957. — С. 35-36.
- Шематизм всего клира греко-католической епархіи Станиславôвской. — Станиславôв, 1925. — С. 14.
- Делятинський Р. І. Станиславівська єпархія Греко-Католицької Церкви в суспільному житті Галичини (1885—1946 рр.): дисертація на здоб. наук. ст. канд. іст. наук: спец. 07.00.01. — Івано-Франківськ, 2017. — С. 332.
- Шипилявий С. Меценати, фундатори і пердплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина»// Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 371.
- Барановська С. Рід Нестайків // Бучач і Бучаччина… — С. 750.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2020 o Yevstahij Baranovskij 17 chervnya 1877 Svistilniki 14 veresnya 1945 Itcego ukrayinskij greko katolickij svyashennik gromadskij diyach dovgolitnij paroh s Rukomisha Zyat o Denisa Nestajka o Yevstahij BaranovskijNarodivsya17 chervnya 1877 1877 06 17 s Svistilniki nini Ivano Frankivska oblast UkrayinaPomer14 veresnya 1945 1945 09 14 68 rokiv m Itcego nini NimechchinaPohovannyam Itcego nini NimechchinaGromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR Polsha SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistsvyashennik gromadskij diyachKonfesiyagreko katolikU shlyubi zSofiya z NestajkivDitiRoman Yevgen Mediafajli u Vikishovishi Stela z pohovannya o Yevstahiya Baranovskogo v m ItcegoZhittyepisNarodivsya 17 chervnya 1877 r u s Svistilnikah Rogatinskogo povitu koronnogo krayu Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi nini s Svitanok Rogatinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Visvyachenij u svyashenniki 1904 r 20 serpnya 1906r vpershe zustrichayetsya v metrichnij knizi m Buchacha sho svidchit pro jogo prinalezhnist vzhe u cej chas do religijnogo zhittya mista U 1907 r shkilna rada krayeva priznachila o Yevstahiya Baranovskogo katehitom cholovichoyi semiklasnoyi vidilovoyi shkoli v m Buchachi v yakij propracyuvav do 1921 r U 1909 r priznachenij na timchasovu posadu zastupnikom katehita v c k gimnaziyi m Buchacha Uprodovzh 1912 1914 katehit u chotirohklasnij narodnij shkoli im Kornelya Uyejskogo v m Buchachi Pid chas polsko ukrayinskoyi vijni internovanij polskoyu vladoyu U 1920 1921 r paroh u s Pishkivci U 1921 r instalovanij na parafiyu u s Rukomish Neveliki spogadi zalishiv pro sim yu paroha Mihajlo Ostroverha Yakos zaprosiv mene do sebe zavsidi uvichlivij elegantnij tonkij u povedenni u tovaristvi i v shkoli z uchnyami o Evstahij Baranovskij kolis pislya o Regushevskogo mij katehit u narodnij shkoli na barakah a piznishe koli mene zaproshuvav paroh sela Rukomish Buv vin ozhenenij iz donkoyu o dekana Denisa Nestajka yakogo dva sini Yulko i Zenko buli USS z pannoyu Sofiyeyu Bula ce pregarna zhiva stanu strunkogo panna nezvichajno dobrogo sercya lyudina piznishe prikladna j revna Mama dlya ditej dobra poradnicya dlya selyanok i duzhe religijna ta pobozhna Rodina Baranovskih bula nezvichajno mila gostinna Ditochok bulo v nih yak kazhut povna hata A sho batko j matir ne lishe po vdachi buli harakterni garni shlyahetni to j diti yih odno v odno mov chichki buli Perebuv ya u p p Baranovskih chi ne dvi nedili gonyuchi dvichi na tizhden do Buchacha na policiyu melduvatis U Rukomishi bulo meni mov u podilskomu rayi Toj tihij i yakijs tayemnij plyuskit Stripi za sadom te zadumane j proniklivo p yanke shebetannya solovejka na tij samitnij topoli toj melodijnij shum strumochka sho viplivav iz pid kaplichki tam na gori nad cerkvoyu a potim letiv strimgolov iz visokoyi skeli popri pecheri sv Onufriya i vlivavsya do Stripi Buli jogo strumi hrustalno yasni j chisti rozsmiyani yak ochi molodosti yak usi dzherela nashogo Podillya svizhi yasni prozori tremtlivi j zdorovi Lyubiv ya duzhe cyu tishu bilya ciyeyi staroyi cerkvi Lyubiv ya ti nochi sho nishkom prihodili tepli dobri blagodatni i z pershoyu zagravoyu dnya na nebi tak i vidhodili Raz yakos u taku korotku mriyu nich koli teplo i rosi otulyuvali dushu j serce vibravsya ya z najstarshim sinom o Evstahiya Romanom todi buv vin molodenkim gimnazistom u mandri dorizhkami stezhkami mizh polyami Blukali mi po s Rukomishi po s Perevoloci otak bez cili Roman sluhav moyih opovidan iz vijni yaki opovidav ya iz shiroyu tugoyu u serci Svitanok sho prorizuvav na shodi nebo treti pivni sho gasili zori prigaduvali nam sho pora vertatis do hati Pani Sofiya ne bula zadovolena z ciyeyi poetichnoyi mandrivki she j unochi na yaku ya potyagnuv Romana To ya vzhe sam iz zirkami rozmovlyayuchi kupavsya v teplih prostorah podilskoyi nochi U 1925 1929 rokah tretij shkilnij ordinariatskij komisar na sela Gubin Zubrec Kosmirin Porhovu Zolotij Potik Skomorohi Snovidiv Sokoliv Stinku U 1929 1939 pershij shkilnij ordinatorskij komisar na sela Barish Grigoriv Zhiznomir Zelenu Zubrec Perevoloku Soroki m Buchach Uprodovzh 1921 1944 r paroh s Rukomish U 1944 r sim ya pokinula postijne misce prozhivannya v Rukomishi Pomer 14 veresnya 1945 r u m Itcego na teritoriyi zemli Shlezvig Golshtejn u Nimechchini Pohovanij u pivdennij chastini starogo kladovisha m Itcego na vul Brunnenshtrasse 30 v spilnij mogili Sim yaDruzhinoyu o Yevstahiya bula dochka buchackogo dekana o Denisa Nestajka 1859 1936 Sofiya 19 serpnya 1885 gruden 1971 Osvitu zdobula v zakladi sester Vasiliyanok v Yavorovi ta Chernivcyah U pershi roki podruzhnogo zhittya sim ya prozhivala v m Galichi de 12 chervnya 1905 r narodivsya sin Roman Zgodom podruzhzhya pereselyayetsya do m Berezhani a v 1907 r do Buchacha de o Yevstahij otrimav posadu katehita u vidilovij shkoli Pislya smerti cholovika v 1951 r emigruye do SShA Vsogo u sim yi bulo vosmero ditej sered yakih Roman Baranovskij 1905 2006 doktor veterinariyi chlen NTSh UVAN u SShA vid 1949 prozhivav u SShA Baranovska Anna Yaroslava 28 travnya 1907 r Yevgen Baranovskij 1914 1985 ukrayinskij veterinarnij likar gromadskij diyach u diaspori doktor veterinariyi 1946 prozhivav v Avstraliyi Baranovska Mariya 15 lyutogo 1916 Buchach U 1932 1937 r uchenicya 4 8 klasiv Buchackoyi derzhavnoyi gimnaziyi Baranovska Olena Bogdana 14 listopada 1918 Buchach U 1935 1938 r uchenicya 6 8 klasiv Buchackoyi derzhavnoyi gimnaziyi PrimitkiShipilyavij S Peredovi gromadyani i viznachni postati Buchachchini Buchach i Buchachchina istorichno memuarnij zbirnik Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto 1972 S 393 Dziennik Urzedowy C K Rady Szkolnej Krajowej w Galicji 1907 4 16 lutego S 54 pol Delyatinskij R I Stanislavivska yeparhiya Greko Katolickoyi Cerkvi v suspilnomu zhitti Galichini 1885 1946 rr disertaciya na zdob nauk st kand ist nauk spec 07 00 01 Ivano Frankivsk 2017 S 376 Dziennik Urzedowy C K Rady Szkolnej Krajowej w Galicji 1909 30 7 pazdziernika S 674 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem za rok 1912 S 652 pol Lebedovich I Polevi duhovniki UGA Vinnipeg Vid o I Lebedovich 1963 S 240 Ostroverha M Obnizhkami na bitij shlyah Nyu Jork b v 1957 S 35 36 Shematizm vsego klira greko katolicheskoj eparhii Stanislavovskoj Stanislavov 1925 S 14 Delyatinskij R I Stanislavivska yeparhiya Greko Katolickoyi Cerkvi v suspilnomu zhitti Galichini 1885 1946 rr disertaciya na zdob nauk st kand ist nauk spec 07 00 01 Ivano Frankivsk 2017 S 332 Shipilyavij S Mecenati fundatori i perdplatniki propam yatnoyi knigi Buchach i Buchachchina Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 371 Baranovska S Rid Nestajkiv Buchach i Buchachchina S 750