Баранов Леонід Михайлович

Леонід Михайлович Баранов (30 грудня 1943, Москва — 7 липня 2022, там само) — російський, радянський скульптор, майстер монументальної скульптури, котрий працює в жанрі історичного портрета, автор станкових композицій і портретів; дослідник нової виразності, що будується на перетині елітарних і популярних програм сприйняття. Член Спілки художників СРСР (1969), член-кореспондент (2007) і нині дійсний член Російської академії мистецтв (2012). Заслужений художник Російської Федерації (з 2014 року).

Баранов Леонід Михайлович
Народження	30 грудня 1943(1943-12-30) Москва, СРСР
Смерть	7 липня 2022(2022-07-07) (78 років)
	Москва, Росія
Країна	СРСР  Росія
Навчання	Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова
Діяльність	скульптор
Роки творчості	1966^[1] — 2016^[1]
Вчитель	Жилінський Дмитро Дмитрович
Член	СХ СРСР
Нагороди
Баранов Леонід Михайлович у Вікісховищі

Коротка хронологія

Михайло Ломоносов. Скульптор Леонід Баранов. 1980 рік

Пам'ятник Достоєвському в Баден-Бадені. 2004 рік

1962-1968 — Леонід Баранов навчався в Московському державному академічному художньому інституті імені В. І. Сурикова (майстерня М. В. Томського, керівники — М. Ф. Бабурін і Д. Д. Жилінський). З 1969 року — член Спілки художників СРСР.

1980 — статуя М. В. Ломоносова (матеріал — бронза, висота — 2 м) роботи Баранова була встановлена в Архангельському драматичному театрі ім. М. В. Ломоносова, другий відлив цієї скульптури був встановлений в 1991 році в парку скульптур «Музеон» у Москві.

1982 — скульптура Баранова «Політ» (у співавторстві з І. Савранською) побувала в космосі на борту космічного корабля (за ініціативою ЮНЕСКО, передана Міністерством Закордонних Справ в дар ЮНЕСКО).

1986 — створив пам'ятник дійсному члену Академії наук СРСР фізику М. Г. Басову.

1997 — в Роттердамі встановлений пам'ятник Петру I (матеріал — бронза, висота — 2,7 м), створений Барановим і переданий в дар від Росії Нідерландам в честь 300-річчя Великого Посольства (проект здійснено за спонсорської підтримки СБС АГРО).

2001 — на замовлення Міністерства культури РФ створив абстрактну скульптурну композицію у вигляді пам'ятного знака на будинку художника В. В. Кандинського на Зубовській площі в Москві (встановлена в 2004 році).

2004 — в Баден-Бадені встановлений пам'ятник Ф. М. Достоєвському авторства Л. Баранова, подарований місту московським банком «Зеніт».

2004 — на території Фізичного інституту імені П. М. Лебедєва РАН у Москві встановлений бюст академіка М. Г. Басова.

2007 — обраний членом-кореспондентом Російської Академії мистецтв.

2007 — створив пам'ятник московським архітекторам XVIII століття Василю Баженову і Матвію Казакову для музею-заповідника «Царицино».

2008 — створив бюст російського полководця О. В. Суворова для Єкатерининського парку в Москві, за який був нагороджений золотою медаллю Російської Академії мистецтв.

2008 — створив для Головного військового клінічного госпіталю ім. М. Н. Бурденка скульптурну групу «Петро I і лікар Ніколас Бідло» на честь заснування першого госпіталю в Москві. Пам'ятник створено та встановлено завдяки спонсорській підтримці московського банку «Зеніт».

Помер 8 липня 2022 року.

Виставки

Персональні

• Москва, 1988.
• Москва, 1989.
• Москва, 1996.
• Москва, 1999.
• Стара Русса, 2007.
• Вологда, 2008.
• Москва, 2009.
• Новгород Великий, 2011.
• Петушки Владимирської області, 2011.
• Владимир, 2012.

Групові

• Всесоюзна виставка «Скульптура і квіти». 1976.
• Групова виставка московських художників. 1976.
• Виставка творів московських художників. Москва, 1981.
• Аністратов та інші. Москва, 1976.
• Баранов та інші. Троїцьк, Дубна, 1980.
• Баранов та інші. Любляна, 1990 .
• Групові виставки: в Угорщині (1987), США (1990, 1994) та Італії (1991).

Сім'я

• Дружина — Світлана Георгіївна Джафарова (нар. 1955), радянський і російський мистецтвознавець, історик мистецтва.
  • Діти — Петро, Наталія.

Література

• • Стелла Базазьянц. Не просто выставка, а существование в искусстве (О выставке Леонида Баранова) // Декоративное искусство № 10 (371). 1988. С. 10—14
  • Яблонская М. Леонид Баранов. — М.: Советский художник, 1979
  • Светлов И. Е. О советской скульптуре 1960—1980 гг. — М. 1984. С. 46
  • Стерлигов А. Исторические портреты Л. Баранова. — Советская скульптура'74. — М. 1976. С. 41—42
  • Якимович А. К. Проблемы современного искусства. — Советское искусствознание. 19. — М. 1985
  • Государственная Третьяковская галерея. Каталог собрания. Т. 3. Скульптура второй половины XX века. «Красная площадь». — М. 1998
  • Государственный Русский музей. Советская скульптура. Новые поступления (1977—1987). Каталог выставки. — Л. 1989. С. 20, 22
  • Азизян И. А. Скульптура Леонида Баранова в духовном оплотнении пространства культуры // Искусство в современном мире. Сборник статей. Вып.3 / Отв. ред. М. А. Бусев. — М.: Памятники исторической мысли, 2009. —411с. — С.129—138.

Примітки

1. RKDartists
   d:Track:Q17299517
2. . Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 27 травня 2020.
3. Стелла Базазьянц. Не просто выставка, а существование в искусстве (О выставке Леонида Баранова) // Декоративное искусство, № 10 (371). 1988. С. 10—14
4. Указ Президента РФ от 22.05.2014 N 356 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»^{[недоступне посилання з Май 2018]}
5. https://ru.segirt.com/news/умер-заслуженный-художник-россии-леонид-баранов.html

Посилання

• Повна біографія на сайті Російської Академії Мистецтв^{[недоступне посилання]}