Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бандурництво — мистецтво виконання на бандурі. Сучасне бандурне виконавство поділяється на кобзарство [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.] —традиційне музикування на кобзі та лірі; академічне бандурне виконавство поділяється на інструментальне, вокальне та ансамблеве - традиційне з виконавськими можливостями інструменту.
Історія
Найдавніші згадки знаходимо в польських історичних джерелах XVI—XVII ст. про бандуриста королівської капели у Кракові середини XV ст. (1441 р.) Тарашка; лютністів цієї капели: Андрейка, Лук'яна, Подоляна, Стечка, а також бандуриста Чурила на службі у Зигмунда Августа. У XVI ст. у польських вельмож служили: кобзар і лютніст Шумський, лютніст Боярський. Особливу увагу привертає бандурист і лютніст Войташек, знаний у Європі під іменем Альберт Длугограй, який жив у Польщі й Німеччині. В Лейпцизькій лютневій табулатурі 1619 р. є кілька його творів, формою і жанрами пов'язаних з європейськими зразками (віланели, фантазії, вольти), а інтонаційним матеріалом — з національними джерелами.
У Польщі та Росії на кобзі, бандурі, торбані грали переважно українці. Відомо, що поляки називали кобзу: «козацькою лютнею», «маленькою лютнею» чи «півлютнею», а бандуру — «багатострунною лютнею». Отже, можна припустити, що згадувані лютністи могли бути бандуристами, і нині важко однозначно твердити, про що йдеться — про лютню [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] чи бандуру. При тім, нотні збірки XVI—XVII ст. адресувались не одному якомусь інструменту. Вміщені в них твори могли виконуватись на будь-якому інструменті. Щобільше, недиференційовані форми викладу побутової музики XVIII ст. ускладнюють розпізнавання вокальних та інструментальних творів, які записувались однаково. Все це дає підстави вважати, що в річище загального розвитку побутового музикування і фахового виконавства була і бандура, але не в кобзарських руках, а в руках світських бандуристів.
Шанували кобзу і запорізькі козаки, називаючи її "дружиною вірною". На Січі навіть була кобзарська школа, де ті хто бажає можуть не лише навчитися грати на цьому чудовому інструменті, але й опанувати іноземними мовами: татарською, польською чи турецькою.
З середини XIX ст. автентичне кобзарство почало занепадати: припиняли своє існування кобзарські братства, вмирали кобзарі, змінювався спосіб життя тих, хто ще залишався, зникали автентичні інструменти, втрачався репертуар — і не останню роль у цьому процесі відіграла самодержавна політика переслідувань та утисків. Занепадало й світське бандурництво. На початку XX ст. і кобзарство, і бандурництво спіткала однакова доля - знищувалось і одне, і друге.
Українська інтелігенція: О.Русов, О.Жемчужніков, П.Мартинович, О.Сластіон, В.Овчинніков, В.Шевченко, М.Домонтович, М.Кропивницький намагалась взяти справу збереження і відродження кобзарства у свої руки, але найбільша заслуга у цьому належить М.Лисенку і Г.Хоткевичу. Вивчаючи фольклор, М.Лисенко записав думи Остапа Вересая, [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.] організував його виступи у Києві та Петербурзі (1873, 1875), чим привернув увагу науковців до кобзарського виконавства як до самобутнього явища. На основі музично-теоретичного аналізу репертуару О.Вересая, М.Лисенко підготував наукову роботу (102), що стала поштовхом для подальшого вивчення народної творчості і кобзарства зокрема: Ф.Колессою, Лесею Українкою, К.Квіткою, Д.Ревуцьким, Д.Яворницьким. У 1904-му році М.Лисенко заснував у Києві музично-драматичну школу, а в ній, з 1908-го року, клас бандури, запросивши кобзаря І.Кучугуру-Кучеренка.
Фундаментальні завдання професіоналізації та оновлення кобзарства і бандурництва на початку XX ст. накреслив і вказав їх вирішення видатний мистець української культури Гнат Хоткевич [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.] (1877—1938). Музика була лише однією гранню його універсального таланту, і в ній він також проявив себе різнобічно: бандурист-виконавець традиційної музики; дослідник і знавець кобзарського мистецтва; автор методики навчання гри на бандурі і двох підручників: «Музичні інструменти українського народу» та «Підручник гри на бандурі»; вихователь перших професійних бандуристів — виконавців і педагогів; диригент і композитор; автор близько 400 творів, і з них, майже половина для бандури; організатор першої капели бандуристів. Капела мала великий успіх на ХІІ Археологічному з'їзді науковців-етнографів (1902 р.), і стала подією, що кардинально змінила подальший хід розвитку бандури.
Важко переоцінити «революційний прорив» бандурництва в діяльності Г.Хоткевича, але й не просто повною мірою та однозначно окреслити всі його здобутки. Ставши жертвою трагічних репресій 1930-х років, коли знищували бандуру і бандуристів як «націоналістичне», вороже тоталітарній владі явище, Г.Хоткевич був розстріляний у харківській тюрмі. Його ім'я спаплюжили й заборонили, творчість і діяльність перекреслили та кинули в забуття. Засадничий досвід початкової професіоналізації кобзарства і бандурництва, надбаний Г.Хоткевичем, був, по суті, втрачений для сучасників та й для нащадків кількох поколінь. Лише з кінця 1980-х років розпочався період відродження, очищення та адекватної оцінки творчої постаті Г.Хоткевича, його універсальної діяльності на теренах музичного мистецтва, як і кобзарства в цілому.
Тривалий період нищення кобзарів і кобзарства, як уособлення вищої духовності у синтезі філософії, моралі і культури українців, загальмував процес його розвитку майже на сто років. Це один з найтрагічніших фактів української історії та культури.
Сучасне бандурне мистецтво, джерелами якого є кобзарство і давні форми домашнього та придворного музикування, за відносно короткий час, півстоліття, здійснило стрімкий злет до висот академічного професіоналізму. Якщо народний інструмент був і залишається національним символом України, то академічна бандура виконує сьогодні високу місію одного з провідників українського музичного мистецтва до світового визнання.
Еволюція бандури, як принципово нового, професійно-академічного, сольно-віртуозного інструмента, органічно поєднала паралельні та взаємозумовлюючі процеси: вдосконалення конструкції інструмента; систематизацію професійної музичної освіти; створення оригінального репертуару (сольно-інструментального, якого до цього майже не було); розширення географії бандурного мистецтва в Україні; появу нової генерації концертних виконавців; вихід українських бандуристів на світові мистецькі терени.
Універсальна постать видатного бандуриста, народного артиста України, професора НМАУ ім. П.І.Чайковського (тут і далі — Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського) С. В. Баштана репрезентує другу половину XX ст. в українській музичній культурі, як епоху утвердження нового академічного бандурного виконавства.
Академічне бандурне виконавство
Серед поважної когорти творців цієї епохи саме С. В. Баштан поєднав у своїй творчій діяльності всі можливі й необхідні напрямки: виконавство і композицію, педагогіку і методику, публіцистику і редагування, організаційну і музично-громадську роботу. Він став першовідкривачем багатьох новацій бандурної справи.
Вихованець В.Кабачка і М.Геліса, С. В. Баштан y 1957-му році став лауреатом Всесоюзного і Міжнародного конкурсів виконавців на народних інструментах, отримавши дві І премії й дві Золоті медалі. Це була перша перемога бандури як сольно-інструментального концертного інструмента на світовому рівні, що й стало початком утвердження бандури у новій академічній якості. Багаторічна виконавська діяльність С. В. Баштана, як соліста-інструменталіста, була пов'язана з ансамблем бандуристів Українського радіо і телебачення, оркестром Державного українського академічного народного хору ім. Г.Верьовки (1948—1954, 1959 — 1969) та іншими концертними установами (1969 — 1988).
Майже п'ятдесят років С. В. Баштан викладає бандуру в Київській державній консерваторії (НМАУ) ім. П. І. Чайковського. Успадкувавши перспективність розвитку бандурної справи від В.Кабачка, М.Геліса, професор С.Баштан створив продуктивну школу академічного бандурного виконавства разом зі своїми найобдарованішими учнями та їх вихованцями, а також вивів бандуру на нові рубежі вокально-інструментального, сольно-інструментального та ансамблевого виконавства. Його вихованці — це кілька поколінь талановитих, знаних в Україні та за її межами бандуристів: П.Чухрай, В.Кушпет, К.Новицький, Л.Федорова (Коханська), Г.Топоровська, В.Єсипок, Р.Гриньків, Л.Дедюх, Л.Мандзюк (Валерко), Н.Морозевич (Нагорнова), Р.Борщ.
Роль С. В. Баштана у формуванні Київської школи академічного бандурного виконавства не вичерпується виконавською та педагогічною діяльністю. «Школа гри на бандурі» (1984), написана С. В. Баштаном у співавторстві з А.Омельченком, була і є першою навчально-методичною основою бандурного виховання в Україні. Він здійснив фундаментальну працю з підбору, систематизації, редагування і друку у видавництві «Музична Україна» репертуару для бандуристів усіх рівнів (33 випуски «Бібліотеки бандуриста», 30 випусків «Взяв би я бандуру», 12 випусків «Репертуару бандуриста» та ін.). Усвідомлюючи велику потребу в оригінальному бандурному репертуарі, С. В. Баштан спонукав багатьох українських композиторів до активної творчості. Так з'явився вагомий доробок різножанрових композицій, які часто писались з огляду на творчі можливості саме С. В. Баштана, з урахуванням його постійних порад і побажань, і присвячувались йому як першому виконавцю.
У творчому спілкуванні з композиторами С. В. Баштан і сам став автором оригінальних інструментальних творів для бандури соло та обробок українських народних мелодій для голосу і бандури, які зайняли гідне місце і в педагогічному репертуарі, і на концертній естраді. В результаті, українська музика збагатилася численними різножанровими творами, а бандурне виконання отримало ту класичну репертуарну основу, на якій ґрунтуються сучасна бандурна педагогіка та виконання.
Посилання
- Українські бандуристи [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Кобзарство [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Торбан
- Лютня
- Вересай Остап [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Хоткевич Гнат [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.]
- НМАУ імені П. І. Чайковського
Джерела
- Давидов М. Фундатор кобзарського академізму// "Свобода",український щоденник 23.1.-1998 р
- Жеплинський Б. Рапсоди України: кобзарська енциклопедія -1993/1994 - Ч. 2/3 - С.137 - 141
- Імена України. Біографічний щорічник 1999 р // К., "Фенікс", 1999
- Лавров Ф.І. Кобзар Остап Вересай К.1955
- Литвин М. Струни золотії К 1994
- Марченко Л. Носії української історії //Край.-2008.- №45.- С. 8 - 9
- Мізинець В. № 13. 14 // Трагічна доля видатного бандуриста "Bandura", 1995 - С. 31 - 36
- Сивачук Н. Мандрівні співці в житті українців // Дивослово. - 2005 - № 7. - С. 63 - 68
Ця стаття не має . |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Bandurnictvo mistectvo vikonannya na banduri Suchasne bandurne vikonavstvo podilyayetsya na kobzarstvo Arhivovano 15 serpnya 2018 u Wayback Machine tradicijne muzikuvannya na kobzi ta liri akademichne bandurne vikonavstvo podilyayetsya na instrumentalne vokalne ta ansambleve tradicijne z vikonavskimi mozhlivostyami instrumentu Zmist 1 Istoriya 2 Akademichne bandurne vikonavstvo 3 Posilannya 4 DzherelaIstoriyared Najdavnishi zgadki znahodimo v polskih istorichnih dzherelah XVI XVII st pro bandurista korolivskoyi kapeli u Krakovi seredini XV st 1441 r Tarashka lyutnistiv ciyeyi kapeli Andrejka Luk yana Podolyana Stechka a takozh bandurista Churila na sluzhbi u Zigmunda Avgusta U XVI st u polskih velmozh sluzhili kobzar i lyutnist Shumskij lyutnist Boyarskij Osoblivu uvagu privertaye bandurist i lyutnist Vojtashek znanij u Yevropi pid imenem Albert Dlugograj yakij zhiv u Polshi j Nimechchini V Lejpcizkij lyutnevij tabulaturi 1619 r ye kilka jogo tvoriv formoyu i zhanrami pov yazanih z yevropejskimi zrazkami vilaneli fantaziyi volti a intonacijnim materialom z nacionalnimi dzherelami U Polshi ta Rosiyi na kobzi banduri torbani grali perevazhno ukrayinci Vidomo sho polyaki nazivali kobzu kozackoyu lyutneyu malenkoyu lyutneyu chi pivlyutneyu a banduru bagatostrunnoyu lyutneyu Otzhe mozhna pripustiti sho zgaduvani lyutnisti mogli buti banduristami i nini vazhko odnoznachno tverditi pro sho jdetsya pro lyutnyu Arhivovano 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine chi banduru Pri tim notni zbirki XVI XVII st adresuvalis ne odnomu yakomus instrumentu Vmisheni v nih tvori mogli vikonuvatis na bud yakomu instrumenti Shobilshe nediferencijovani formi vikladu pobutovoyi muziki XVIII st uskladnyuyut rozpiznavannya vokalnih ta instrumentalnih tvoriv yaki zapisuvalis odnakovo Vse ce daye pidstavi vvazhati sho v richishe zagalnogo rozvitku pobutovogo muzikuvannya i fahovogo vikonavstva bula i bandura ale ne v kobzarskih rukah a v rukah svitskih banduristiv Shanuvali kobzu i zaporizki kozaki nazivayuchi yiyi druzhinoyu virnoyu Na Sichi navit bula kobzarska shkola de ti hto bazhaye mozhut ne lishe navchitisya grati na comu chudovomu instrumenti ale j opanuvati inozemnimi movami tatarskoyu polskoyu chi tureckoyu Z seredini XIX st avtentichne kobzarstvo pochalo zanepadati pripinyali svoye isnuvannya kobzarski bratstva vmirali kobzari zminyuvavsya sposib zhittya tih hto she zalishavsya znikali avtentichni instrumenti vtrachavsya repertuar i ne ostannyu rol u comu procesi vidigrala samoderzhavna politika peresliduvan ta utiskiv Zanepadalo j svitske bandurnictvo Na pochatku XX st i kobzarstvo i bandurnictvo spitkala odnakova dolya znishuvalos i odne i druge Ukrayinska inteligenciya O Rusov O Zhemchuzhnikov P Martinovich O Slastion V Ovchinnikov V Shevchenko M Domontovich M Kropivnickij namagalas vzyati spravu zberezhennya i vidrodzhennya kobzarstva u svoyi ruki ale najbilsha zasluga u comu nalezhit M Lisenku i G Hotkevichu Vivchayuchi folklor M Lisenko zapisav dumi Ostapa Veresaya Arhivovano 16 sichnya 2021 u Wayback Machine organizuvav jogo vistupi u Kiyevi ta Peterburzi 1873 1875 chim privernuv uvagu naukovciv do kobzarskogo vikonavstva yak do samobutnogo yavisha Na osnovi muzichno teoretichnogo analizu repertuaru O Veresaya M Lisenko pidgotuvav naukovu robotu 102 sho stala poshtovhom dlya podalshogo vivchennya narodnoyi tvorchosti i kobzarstva zokrema F Kolessoyu Leseyu Ukrayinkoyu K Kvitkoyu D Revuckim D Yavornickim U 1904 mu roci M Lisenko zasnuvav u Kiyevi muzichno dramatichnu shkolu a v nij z 1908 go roku klas banduri zaprosivshi kobzarya I Kuchuguru Kucherenka Fundamentalni zavdannya profesionalizaciyi ta onovlennya kobzarstva i bandurnictva na pochatku XX st nakresliv i vkazav yih virishennya vidatnij mistec ukrayinskoyi kulturi Gnat Hotkevich Arhivovano 15 sichnya 2021 u Wayback Machine 1877 1938 Muzika bula lishe odniyeyu grannyu jogo universalnogo talantu i v nij vin takozh proyaviv sebe riznobichno bandurist vikonavec tradicijnoyi muziki doslidnik i znavec kobzarskogo mistectva avtor metodiki navchannya gri na banduri i dvoh pidruchnikiv Muzichni instrumenti ukrayinskogo narodu ta Pidruchnik gri na banduri vihovatel pershih profesijnih banduristiv vikonavciv i pedagogiv dirigent i kompozitor avtor blizko 400 tvoriv i z nih majzhe polovina dlya banduri organizator pershoyi kapeli banduristiv Kapela mala velikij uspih na HII Arheologichnomu z yizdi naukovciv etnografiv 1902 r i stala podiyeyu sho kardinalno zminila podalshij hid rozvitku banduri Vazhko pereociniti revolyucijnij proriv bandurnictva v diyalnosti G Hotkevicha ale j ne prosto povnoyu miroyu ta odnoznachno okresliti vsi jogo zdobutki Stavshi zhertvoyu tragichnih represij 1930 h rokiv koli znishuvali banduru i banduristiv yak nacionalistichne vorozhe totalitarnij vladi yavishe G Hotkevich buv rozstrilyanij u harkivskij tyurmi Jogo im ya spaplyuzhili j zaboronili tvorchist i diyalnist perekreslili ta kinuli v zabuttya Zasadnichij dosvid pochatkovoyi profesionalizaciyi kobzarstva i bandurnictva nadbanij G Hotkevichem buv po suti vtrachenij dlya suchasnikiv ta j dlya nashadkiv kilkoh pokolin Lishe z kincya 1980 h rokiv rozpochavsya period vidrodzhennya ochishennya ta adekvatnoyi ocinki tvorchoyi postati G Hotkevicha jogo universalnoyi diyalnosti na terenah muzichnogo mistectva yak i kobzarstva v cilomu Trivalij period nishennya kobzariv i kobzarstva yak uosoblennya vishoyi duhovnosti u sintezi filosofiyi morali i kulturi ukrayinciv zagalmuvav proces jogo rozvitku majzhe na sto rokiv Ce odin z najtragichnishih faktiv ukrayinskoyi istoriyi ta kulturi Suchasne bandurne mistectvo dzherelami yakogo ye kobzarstvo i davni formi domashnogo ta pridvornogo muzikuvannya za vidnosno korotkij chas pivstolittya zdijsnilo strimkij zlet do visot akademichnogo profesionalizmu Yaksho narodnij instrument buv i zalishayetsya nacionalnim simvolom Ukrayini to akademichna bandura vikonuye sogodni visoku misiyu odnogo z providnikiv ukrayinskogo muzichnogo mistectva do svitovogo viznannya Evolyuciya banduri yak principovo novogo profesijno akademichnogo solno virtuoznogo instrumenta organichno poyednala paralelni ta vzayemozumovlyuyuchi procesi vdoskonalennya konstrukciyi instrumenta sistematizaciyu profesijnoyi muzichnoyi osviti stvorennya originalnogo repertuaru solno instrumentalnogo yakogo do cogo majzhe ne bulo rozshirennya geografiyi bandurnogo mistectva v Ukrayini poyavu novoyi generaciyi koncertnih vikonavciv vihid ukrayinskih banduristiv na svitovi mistecki tereni Universalna postat vidatnogo bandurista narodnogo artista Ukrayini profesora NMAU im P I Chajkovskogo tut i dali Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini im P I Chajkovskogo S V Bashtana reprezentuye drugu polovinu XX st v ukrayinskij muzichnij kulturi yak epohu utverdzhennya novogo akademichnogo bandurnogo vikonavstva Akademichne bandurne vikonavstvored Sered povazhnoyi kogorti tvorciv ciyeyi epohi same S V Bashtan poyednav u svoyij tvorchij diyalnosti vsi mozhlivi j neobhidni napryamki vikonavstvo i kompoziciyu pedagogiku i metodiku publicistiku i redaguvannya organizacijnu i muzichno gromadsku robotu Vin stav pershovidkrivachem bagatoh novacij bandurnoyi spravi Vihovanec V Kabachka i M Gelisa S V Bashtan y 1957 mu roci stav laureatom Vsesoyuznogo i Mizhnarodnogo konkursiv vikonavciv na narodnih instrumentah otrimavshi dvi I premiyi j dvi Zoloti medali Ce bula persha peremoga banduri yak solno instrumentalnogo koncertnogo instrumenta na svitovomu rivni sho j stalo pochatkom utverdzhennya banduri u novij akademichnij yakosti Bagatorichna vikonavska diyalnist S V Bashtana yak solista instrumentalista bula pov yazana z ansamblem banduristiv Ukrayinskogo radio i telebachennya orkestrom Derzhavnogo ukrayinskogo akademichnogo narodnogo horu im G Verovki 1948 1954 1959 1969 ta inshimi koncertnimi ustanovami 1969 1988 Majzhe p yatdesyat rokiv S V Bashtan vikladaye banduru v Kiyivskij derzhavnij konservatoriyi NMAU im P I Chajkovskogo Uspadkuvavshi perspektivnist rozvitku bandurnoyi spravi vid V Kabachka M Gelisa profesor S Bashtan stvoriv produktivnu shkolu akademichnogo bandurnogo vikonavstva razom zi svoyimi najobdarovanishimi uchnyami ta yih vihovancyami a takozh viviv banduru na novi rubezhi vokalno instrumentalnogo solno instrumentalnogo ta ansamblevogo vikonavstva Jogo vihovanci ce kilka pokolin talanovitih znanih v Ukrayini ta za yiyi mezhami banduristiv P Chuhraj V Kushpet K Novickij L Fedorova Kohanska G Toporovska V Yesipok R Grinkiv L Dedyuh L Mandzyuk Valerko N Morozevich Nagornova R Borsh Rol S V Bashtana u formuvanni Kiyivskoyi shkoli akademichnogo bandurnogo vikonavstva ne vicherpuyetsya vikonavskoyu ta pedagogichnoyu diyalnistyu Shkola gri na banduri 1984 napisana S V Bashtanom u spivavtorstvi z A Omelchenkom bula i ye pershoyu navchalno metodichnoyu osnovoyu bandurnogo vihovannya v Ukrayini Vin zdijsniv fundamentalnu pracyu z pidboru sistematizaciyi redaguvannya i druku u vidavnictvi Muzichna Ukrayina repertuaru dlya banduristiv usih rivniv 33 vipuski Biblioteki bandurista 30 vipuskiv Vzyav bi ya banduru 12 vipuskiv Repertuaru bandurista ta in Usvidomlyuyuchi veliku potrebu v originalnomu bandurnomu repertuari S V Bashtan sponukav bagatoh ukrayinskih kompozitoriv do aktivnoyi tvorchosti Tak z yavivsya vagomij dorobok riznozhanrovih kompozicij yaki chasto pisalis z oglyadu na tvorchi mozhlivosti same S V Bashtana z urahuvannyam jogo postijnih porad i pobazhan i prisvyachuvalis jomu yak pershomu vikonavcyu U tvorchomu spilkuvanni z kompozitorami S V Bashtan i sam stav avtorom originalnih instrumentalnih tvoriv dlya banduri solo ta obrobok ukrayinskih narodnih melodij dlya golosu i banduri yaki zajnyali gidne misce i v pedagogichnomu repertuari i na koncertnij estradi V rezultati ukrayinska muzika zbagatilasya chislennimi riznozhanrovimi tvorami a bandurne vikonannya otrimalo tu klasichnu repertuarnu osnovu na yakij gruntuyutsya suchasna bandurna pedagogika ta vikonannya Posilannyared Ukrayinski banduristi Arhivovano 6 kvitnya 2022 u Wayback Machine Kobzarstvo Arhivovano 15 serpnya 2018 u Wayback Machine Torban Lyutnya Veresaj Ostap Arhivovano 16 sichnya 2021 u Wayback Machine Hotkevich Gnat Arhivovano 15 sichnya 2021 u Wayback Machine NMAU imeni P I ChajkovskogoDzherelared Davidov M Fundator kobzarskogo akademizmu Svoboda ukrayinskij shodennik 23 1 1998 r Zheplinskij B Rapsodi Ukrayini kobzarska enciklopediya 1993 1994 Ch 2 3 S 137 141 Imena Ukrayini Biografichnij shorichnik 1999 r K Feniks 1999 Lavrov F I Kobzar Ostap Veresaj K 1955 Litvin M Struni zolotiyi K 1994 Marchenko L Nosiyi ukrayinskoyi istoriyi Kraj 2008 45 S 8 9 Mizinec V 13 14 Tragichna dolya vidatnogo bandurista Bandura 1995 S 31 36 Sivachuk N Mandrivni spivci v zhitti ukrayinciv Divoslovo 2005 7 S 63 68 Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2012 Dodati temu Otrimano z https uk wikipedia org wiki Bandurnictvo