Бандровський Ернест Тітус

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бандровський.

Ерне́ст Ти́тус Бандро́вський (пол. Ernest Tytus Bandrowski; 3 січня 1853, м. Рава-Руська, нині Львівська область — 28 листопада 1920, м. Краків, Польща) — польський вчений-хімік, громадський діяч. Доктор філософії (Львів, 1877), доктор хімії (Краків, 1880). Член Польської АМ у Кракові (1894).

Ерне́ст Ти́тус Бандро́вський
Народився	3 січня 1853(1853-01-03) м. Рава-Руська
Помер	28 листопада 1920(1920-11-28) (67 років) м. Краків
Поховання	Раковицький цвинтар
Громадянство	Австро-Угорщина →  Польща
Діяльність	вчений-хімік, громадський діяч
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Науковий ступінь	доктор хімічних наук
Знання мов	польська
Заклад	Ягеллонський університет
Членство	^d
Посада	посол до Галицького сейму^[d]
Рід	Q124434464?
Нагороди	Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Син Міхала, брат Юліуша Мар'яна — лікаря, публіциста.

Навчався в гімназіях: при монастирі оо. Василіян у Бучачі, цісарсько-королівській у Станиславові. У Львові закінчив у 1874 році філософський виділ. Від 1882 — професор хімії Технічно-промислової академії в Кракові, згодом декан факультету Ягайлонського університету (1882—1920). З травня 1894 року — обраний член-кореспондент математично-природничого відділу Польської Академії наук. Після смерті став директором Промислової школи в Кракові (давнішньої Академії). Від 1908 — посол Галицького крайового сейму; у 1915—1918 роках — призначений, від 8 лютого 1919 року — обраний першим віце-президентом Кракова.

Автор «Загальної хімії» у 2-х т. (1891, 1893), «Проекту термінології органічної хімії» (1907).

Батько співачки Еви, двох синів.

Помер 28 листопада 1920 року в м. Краків, Польща.

Нагороди

У 1898 році нагороджений лицарським хрестом ордена Франца Йосифа.

Примітки

1. Zembicki W. Bandrowski Juljusz Marian (1855—1919) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 258. — . (пол.)
2. Bandrowski Ernest Tytus (1853—1920)… — S. 257.
3. Bandrowski Ernest Tytus (1853—1920)… — S. 258.
4. Odznaczenia jubileuszowe [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Nowa Reforma, Nr 277 z 3 grudnia 1898. — S. 5.

Джерела

• Гуцал П., Ткачов С. Бандровський Ернест Тітус // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 75. — .
• Bandrowski Ernest Tytus (1853—1920) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 473—474; 257—258. — . (пол.)

Посилання

• Ernest Bandrowski [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.]. (пол.)
• Ernest Tytus Bandrowski de Nowosielce h. Sas (ID: 1.370.149) [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)