Банго р англ Bangor ірл Beannchar місто в графстві Даун Північна Ірландія Бангор англ Bangor ірл Beannchar Вигляд на міс

Бангор є третім містом в Північній Ірландії за населенням, що становить 76 403 особи (2001). Місто розташоване за 22 кілометри від Белфасту, на узбережжі Белфастської затоки.

Походження назви

Спочатку місто називалось Інвер Бег (ірл. Inver Beg), на честь річечки, що протікала поблизу абатства, навколо якого сформувалось місто. Сучасна назва міста походить від ірландського слова Beannchar(застаріле - Beannchor), що означає "ріг" або "дугу", так як , на думку прадавніх мешканців міста, схожа на ріг буйвола.

Населення

Динаміку змінюваності чисельності населення Бангору демонструє нижче наведений графік:

Історія

Бангор має довгу і різноманітну історію. Починається вона від Бронзової доби, доказом цього є мечі тої епохи, знайдені в 1949 році. Перша документальна згадка про місто датована 558 роком, коли Святий Комгалл заснував Бангорське абатство(монастир). Довгий час Бангор був лише місцем розташування великого і відомого в Європі монастиря. В 8 - 9 століттях на поселення здійснювали жорстокі рейди вікінги. Одну з їхніх гробниць було знайдено на пляжі Белліхолм.

Початком динамічного розвитку Бангору вважається початок XVII століття коли до поселення прибув шотландець Джеймс Гамільтон, який отримав від короля Якова I землі в Північному Дауні. Досі існуючий старий митний будинок (англ. The Old Custom House) що був побудований Гамільтоном в 1637 році після надання королем Яковом I в 1620 році Бангору звання порту, є символом епохи становлення міста.