Бамба Мюллер (6 липня 1848 — 18 вересня 1887) — дружина магараджі Дуліпа Сінґха, останнього магараджи Лахора. Вихована християнськими місіонерами, її перетворення з позашлюбної дівчини, народженої батьком-німцем і матір'ю-абіссінкою (Ефіопкою), яка жила в каїрській місії, на Магарані, яка жила розкішним життям із «Чорним принцом Пертширу», порівнюється з історією «Попелюшки».
Бамба Мюллер | |
---|---|
Народилася | 6 липня 1848[1] Каїр, Єгипетський еялет |
Померла | 18 вересня 1887[1](39 років) Лондон, Сполучене Королівство ·ниркова недостатність |
Посада | d |
Конфесія | пресвітеріанство |
У шлюбі з | Дуліп Сінґх |
Діти | d, d, d, d і d |
|
Життєпис
Бамба Мюллер була дочкою Людвіга Мюллера, німецького торгового банкіра з компанії «Тодд Мюллер і Ко», від його коханки абіссінського походження на ім'я Софія. Ім'я Бамба по-арабськи означає рожева. У її батька вже була дружина, тому він віддав свою позашлюбну доньку під опіку місіонерів у Каїрі. Її батько заплатив за її навчання і підтримував зв'язок з місіонерами. Мюллер стала ентузіасткою і харизматичним членом християнської спільноти і була єдиною жінкою в обраній групі причасників у школі Американської пресвітеріанської місії в Каїрі.
Принц
Дуліп Сінґх був останнім правителем імперії сикхів, скинутий Ост-Індською компанією після Другої англо-сикхської війни. У 1863 році Сінґх перебував під наглядом у Великій Британії, де він був другом королеви Вікторії та мав велике коло спілкування. Він був відомий як «Чорний принц Пертширу» навколо свого будинку в Шотландії. Адміністрація Ост-Індської компанії дала Сінґху гроші за умови виконання вимог британського уряду. Дуліпа забрали до Британії, коли він був дитиною, і виховувався як християнин. Це сталося після того, як Ост-Індська компанія переконала його погодитися на анексію Пенджабу. Договір також передбачав передачу британцям алмазу Кох-і-Нор, який став частиною коронних коштовностей. Сінґх був розлучений зі своєю матір'ю . Його мати лишилася в Індії, хоча зрештою їй дозволили повернутися до сина в Англії. Після спеціального дозволу Дуліп забрав її. Ост-Індська компанія дозволила Дуліпу вдруге відвідати Індію, щоб поховати свою матір після того, як вона померла в Британії, хоча тіло залишалося на кладовищі Кенсал-Грін протягом майже року, поки про нього домовлялися. Прах його матері не дозволили поховати в Лахорі (головному місті Пенджабу), а замість цього довелося помістити в меморіал у Бомбеї.
Пропозиція
Повертаючись із Бомбею, Дуліп проїхав через Каїр і 10 лютого 1864 року відвідав там місіонерів. Через кілька днів він знову відвідав школу для дівчаток, де він вперше зустрів Бамбу Мюллер, яка була інструкторкою. Вона була єдиною дівчиною, яка присвятила себе християнському життю. Під час кожного візиту Дуліп дарував місії кілька сотень фунтів.
Наприкінці місяця Дуліп Сінґх написав вчителям місіонерської школи в надії, що вони порекомендують йому дружину, оскільки він мав жити у Британії, а він хотів мати дружину-християнку східного походження. Королева Вікторія сказала Дуліпу, що він повинен одружитися на індійській принцесі, яка здобула освіту в Англії, але він бажав дівчину з меншою витонченістю. Остаточна пропозиція була зроблена через посередника, оскільки Дуліп не володів арабською, єдиною мовою Мюллер. Місіонери обговорили цю пропозицію з Мюллер. Вона не була впевнена, чи погодитися на пропозицію, запропоновану через місіонерів. Її першим бажанням було стати навчати дітей у місіонерській школі. З її батьком порадилися, але він залишив вибір за донькою. Зрештою Мюллер ухвалила рішення після того, як помолилася про керівництво. Вона вирішила, що шлюб був Божим покликом для неї, щоб розширити свої амбіції. Сінґх зробив значний внесок у тисячу фунтів стерлінгів для школи та одружився з Мюллер 7 червня 1864 року в британському консульстві в Александрії, Єгипет. Церемонія була описана як коротка, з невеликою кількістю свідків. Обидва були одягнені в європейський одяг, хоча Дуліп носив тюрбан. Бамба носила прості прикраси, включаючи перли. У неї була муарова сукня з короткими рукавами, старовинна сукня, апельсиновий цвіт у волоссі та вуаль. Принц склав обітницю англійською, а Бамба говорила арабською.
Сім'я і смерть
У пари було троє синів і три дочки, яких вони виховували в в Саффолку, Англія. Шестеро її дітей: (1866—1918), (1868—1926), (1869—1957), (1871—1942), (1876—1948), і Альберт Едвард Александер (1879—1893).
Віктор і Фредерік приєдналися до британської армії, а Фредерік став членом Товариства антикварів Лондона. Одна з її дочок, Бамба Софія Джиндан, повернулася до Лахора як дружина доктора Сазерленда. Вона була відома як принцеса Бамба Сазерленд.
У 1886 році її чоловік вирішив повернутися до Індії. По дорозі туди він був заарештований в Адені та змушений повернутися до Європи. Бамба померла 18 вересня 1887 року і була похована у Елведені. Повідомляється, що причиною смерті стала «повна ниркова недостатність, спричинена гострим випадком діабету, що погіршився через її зловживання (алкоголю)».
Чоловік Бамби знову одружилася в 1889 році на Аді Дуглас Ветерілл і народив з нею ще двох дітей.
Її син Альберт Едвард Олександр Дуліп Сінґх помер у віці тринадцяти років у Гастінгсі 1 травня 1893 року і був похований поруч зі своєю матір'ю. Коли чоловік Бамби помер, його тіло повернули до Англії та поховали разом із дружиною та сином у Елведені.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Pan, Esther; Medhat Said (2006). Bamba Muller. Dictionary of African Christian Biography. Процитовано 8 March 2010.
- Maharani Bamba Duleep Singh [ 19 September 2013 у Wayback Machine.], DuleepSingh.com, accessed March 2010
- Maharani Jindan Kaur [ 21 July 2011 у Wayback Machine.], Anglo Sikh Heritage Trail, accessed March 2010
- Hours at home, p.82. Т. 5. 1867. Процитовано 16 February 2018.
- The Ladies Column (from The Times of India). Oxford, England: Alden's Illustrated Miscellany. September 1864. Процитовано 10 March 2010.
- The Swiss Account of Princess Catherine Duleep Singh The Tribune, 25 June 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bamba Myuller 6 lipnya 1848 18 veresnya 1887 druzhina magaradzhi Dulipa Singha ostannogo magaradzhi Lahora Vihovana hristiyanskimi misionerami yiyi peretvorennya z pozashlyubnoyi divchini narodzhenoyi batkom nimcem i matir yu abissinkoyu Efiopkoyu yaka zhila v kayirskij misiyi na Magarani yaka zhila rozkishnim zhittyam iz Chornim princom Pertshiru porivnyuyetsya z istoriyeyu Popelyushki Bamba MyullerNarodilasya6 lipnya 1848 1848 07 06 1 Kayir Yegipetskij eyaletPomerla18 veresnya 1887 1887 09 18 1 39 rokiv London Spoluchene Korolivstvo nirkova nedostatnistPosadadKonfesiyapresviterianstvoU shlyubi zDulip SinghDitid d d d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBamba Myuller bula dochkoyu Lyudviga Myullera nimeckogo torgovogo bankira z kompaniyi Todd Myuller i Ko vid jogo kohanki abissinskogo pohodzhennya na im ya Sofiya Im ya Bamba po arabski oznachaye rozheva U yiyi batka vzhe bula druzhina tomu vin viddav svoyu pozashlyubnu donku pid opiku misioneriv u Kayiri Yiyi batko zaplativ za yiyi navchannya i pidtrimuvav zv yazok z misionerami Myuller stala entuziastkoyu i harizmatichnim chlenom hristiyanskoyi spilnoti i bula yedinoyu zhinkoyu v obranij grupi prichasnikiv u shkoli Amerikanskoyi presviterianskoyi misiyi v Kayiri PrincDulip Singh buv ostannim pravitelem imperiyi sikhiv skinutij Ost Indskoyu kompaniyeyu pislya Drugoyi anglo sikhskoyi vijni U 1863 roci Singh perebuvav pid naglyadom u Velikij Britaniyi de vin buv drugom korolevi Viktoriyi ta mav velike kolo spilkuvannya Vin buv vidomij yak Chornij princ Pertshiru navkolo svogo budinku v Shotlandiyi Administraciya Ost Indskoyi kompaniyi dala Singhu groshi za umovi vikonannya vimog britanskogo uryadu Dulipa zabrali do Britaniyi koli vin buv ditinoyu i vihovuvavsya yak hristiyanin Ce stalosya pislya togo yak Ost Indska kompaniya perekonala jogo pogoditisya na aneksiyu Pendzhabu Dogovir takozh peredbachav peredachu britancyam almazu Koh i Nor yakij stav chastinoyu koronnih koshtovnostej Singh buv rozluchenij zi svoyeyu matir yu Jogo mati lishilasya v Indiyi hocha zreshtoyu yij dozvolili povernutisya do sina v Angliyi Pislya specialnogo dozvolu Dulip zabrav yiyi Ost Indska kompaniya dozvolila Dulipu vdruge vidvidati Indiyu shob pohovati svoyu matir pislya togo yak vona pomerla v Britaniyi hocha tilo zalishalosya na kladovishi Kensal Grin protyagom majzhe roku poki pro nogo domovlyalisya Prah jogo materi ne dozvolili pohovati v Lahori golovnomu misti Pendzhabu a zamist cogo dovelosya pomistiti v memorial u Bombeyi PropoziciyaPovertayuchis iz Bombeyu Dulip proyihav cherez Kayir i 10 lyutogo 1864 roku vidvidav tam misioneriv Cherez kilka dniv vin znovu vidvidav shkolu dlya divchatok de vin vpershe zustriv Bambu Myuller yaka bula instruktorkoyu Vona bula yedinoyu divchinoyu yaka prisvyatila sebe hristiyanskomu zhittyu Pid chas kozhnogo vizitu Dulip daruvav misiyi kilka soten funtiv Moloda Bamba Naprikinci misyacya Dulip Singh napisav vchitelyam misionerskoyi shkoli v nadiyi sho voni porekomenduyut jomu druzhinu oskilki vin mav zhiti u Britaniyi a vin hotiv mati druzhinu hristiyanku shidnogo pohodzhennya Koroleva Viktoriya skazala Dulipu sho vin povinen odruzhitisya na indijskij princesi yaka zdobula osvitu v Angliyi ale vin bazhav divchinu z menshoyu vitonchenistyu Ostatochna propoziciya bula zroblena cherez poserednika oskilki Dulip ne volodiv arabskoyu yedinoyu movoyu Myuller Misioneri obgovorili cyu propoziciyu z Myuller Vona ne bula vpevnena chi pogoditisya na propoziciyu zaproponovanu cherez misioneriv Yiyi pershim bazhannyam bulo stati navchati ditej u misionerskij shkoli Z yiyi batkom poradilisya ale vin zalishiv vibir za donkoyu Zreshtoyu Myuller uhvalila rishennya pislya togo yak pomolilasya pro kerivnictvo Vona virishila sho shlyub buv Bozhim poklikom dlya neyi shob rozshiriti svoyi ambiciyi Singh zrobiv znachnij vnesok u tisyachu funtiv sterlingiv dlya shkoli ta odruzhivsya z Myuller 7 chervnya 1864 roku v britanskomu konsulstvi v Aleksandriyi Yegipet Ceremoniya bula opisana yak korotka z nevelikoyu kilkistyu svidkiv Obidva buli odyagneni v yevropejskij odyag hocha Dulip nosiv tyurban Bamba nosila prosti prikrasi vklyuchayuchi perli U neyi bula muarova suknya z korotkimi rukavami starovinna suknya apelsinovij cvit u volossi ta vual Princ sklav obitnicyu anglijskoyu a Bamba govorila arabskoyu Sim ya i smertU pari bulo troye siniv i tri dochki yakih voni vihovuvali v v Saffolku Angliya Shestero yiyi ditej 1866 1918 1868 1926 1869 1957 1871 1942 1876 1948 i Albert Edvard Aleksander 1879 1893 Viktor i Frederik priyednalisya do britanskoyi armiyi a Frederik stav chlenom Tovaristva antikvariv Londona Odna z yiyi dochok Bamba Sofiya Dzhindan povernulasya do Lahora yak druzhina doktora Sazerlenda Vona bula vidoma yak princesa Bamba Sazerlend U 1886 roci yiyi cholovik virishiv povernutisya do Indiyi Po dorozi tudi vin buv zaareshtovanij v Adeni ta zmushenij povernutisya do Yevropi Bamba pomerla 18 veresnya 1887 roku i bula pohovana u Elvedeni Povidomlyayetsya sho prichinoyu smerti stala povna nirkova nedostatnist sprichinena gostrim vipadkom diabetu sho pogirshivsya cherez yiyi zlovzhivannya alkogolyu Cholovik Bambi znovu odruzhilasya v 1889 roci na Adi Duglas Veterill i narodiv z neyu she dvoh ditej Yiyi sin Albert Edvard Oleksandr Dulip Singh pomer u vici trinadcyati rokiv u Gastingsi 1 travnya 1893 roku i buv pohovanij poruch zi svoyeyu matir yu Koli cholovik Bambi pomer jogo tilo povernuli do Angliyi ta pohovali razom iz druzhinoyu ta sinom u Elvedeni PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Pan Esther Medhat Said 2006 Bamba Muller Dictionary of African Christian Biography Procitovano 8 March 2010 Maharani Bamba Duleep Singh 19 September 2013 u Wayback Machine DuleepSingh com accessed March 2010 Maharani Jindan Kaur 21 July 2011 u Wayback Machine Anglo Sikh Heritage Trail accessed March 2010 Hours at home p 82 T 5 1867 Procitovano 16 February 2018 The Ladies Column from The Times of India Oxford England Alden s Illustrated Miscellany September 1864 Procitovano 10 March 2010 The Swiss Account of Princess Catherine Duleep Singh The Tribune 25 June 2001