Баліан Ібелін (князь Галілеї)

Баліан Ібелін (бл. 1270 — 7 червня 1315 або 18 травня 1316) — представник впливового кіпрського феодального роду Ібелінів, один з організаторів і керівників заколоту баронів проти короля Генріха II де Лузіньяна та встановлення регентства в 1306 році. Титулярний князь Галілеї та Вифлеєму.

Баліан Ібелін
Баліан Ібелін Герб Ібелінського дому
1304/05 — 1315/06
Попередник:	Філіп Ібелін
Наступник:
Народження:	ок. 1270
Смерть:	7 червня 1315 або 18 травня 1316 Кіренія
Рід:	Ібеліни
Батько:	Філіп Ібелін
Мати:
Діти:	, Жан Ібелін,

Походження

Баліан Ібелін був другим сином Вищі посадові особи Кіпрського королівства. У 1292 або 1294 ріку одружився з Алісою де Лузіньян, дочки короля Кіпру Гуго III (король Кіпру) і, відповідно, сестрі короля .

Бліан успадкував титул князя Галлілеї від своєї бабусі по материнській лінії княгині Есківа де Бюр Ешиви III де Сент-Омер (пом. [1265]).

Змова проти короля

Про діяльність Баліана Ібеліна при королівському дворі практично нічого не відомо до 1306, коли він вступив у змову зі своїми шуринами , , і ^[es], , спрямований на усунення від влади хворого короля Генріх II (король Кіпру) Генріха II де Лузиньяна і встановлення регентства Аморі II Тірський Аморі Тирського.

Згідно з хронікою Леонтій Махера, двоє братів короля Генріха II, Аморі і Емері, і його зять князь Галілеї Баліан Ібелін 26 квітня 1306 року скликали лицарів та інших васалів Нікосії і змусили їх скласти присягу сеньйору як регент і правитель Кіпрського королівства. Увечері того ж дня змовники склали хартію, в якій звинуватили короля у нездатності керувати державою та проголосили призначення Аморі Тирського регентом королівства. Після цього Аморі, Емері і Баліан Ібелін з'явилися в королівський палац, у якого вже зібрався народ і кіпрська аристократія, увійшли до короля в спальню і доручили зачитати свою хартію перед королем і народом дядькові Баліана месиру .

Після того як хартія була зачитана, а король висловив свою незгоду з її змістом, Аморі та Емері де Лузіньяни та Баліан Ібелін розташувалися у великій лоджії у дворі королівського палацу. Не звертаючи уваги на протести короля і сенешаля Кіпру Філіппа Ібеліна, а також на гучні стогнання королеви-матері Ізабелла Ібелін (королева Кіпру) Ізабелли Ібелін], змовники опечатали королівську канцелярію та сховище державної скарбниці. Влада повністю перейшла до рук регента, жителі Нікосії були приведені до присяги новому правителю королівства Близнюк С. В. | 2014 | Після цього Баліан Ібелін входив у почет регента Аморі де Лузіньяна Близнюк С. В.

Останні роки

Після вбивства Аморі Тирського в червні 1310 і повернення до влади короля Генріха II, який почав переслідування прихильників покійного регента, Баліан Ібелін пробував вибачатися у короля, але не отримав його. На самому початку 1312, а Баліан Ібелін за наказом короля був заарештований разом з Емері де Лузіньяном. Бранців ув'язнили , проте невдовзі перевели у замок Буффавенто. Баліан Ібєлін помер від голоду в одній з підземних в'язниць Киренії в 1315 або 1316 і був похований у церкві Святого Антонія.

Сім'я

У шлюбі з принцесою Алісою де Лузіньян (пом. після 1324) у Баліана Ібеліна народилося троє дітей:

• (бл. 1300 — після 1361), титулярний і сеньйор Тиверіади, Єрусалимського королівства
• Жан Ібелін, в 1323 ріку одружився на Ешиві Ле Борнь;
• Еуфемія Ібелін, в 1320 ріку вийшла заміж за Жана Ле Бона.

Примітки

1. Шафров Г. М. Генеалогічні таблиці з історії європейських держав. Видання 6 виправлене й доповнене (441 таблиця). -Єкатеринбург-Ташкент, 2013. Таб. 364
2. Cawley H. Baudouin of Ibelin (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. Процитовано 18 вересня 2014. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
3. Близнюк С. В., 2014, с. 152.
4. Близнюк С. В., 2014, с. 154.
5. Близнюк С. В., 2014, с. 183.

Джерела

• Королі Кіпру в епоху хрестових походів. — СПб. : , 2014. — 264 с. — (Історична книга) — .
• Cawley H. Baudouin of Ibelin (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. Процитовано 18 вересня 2014. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()