Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балянус Колонія Balanus glandula і Chthamalus fissus Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини A

Балянус

Балянус
Балянус
image
Колонія Balanus glandula і Chthamalus fissus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Ракоподібні (Crustacea)
Клас: Щелепоногі (Maxillopoda)
Інфраклас: Вусоногі (Cirripedia)
Ряд: (Sessilia)
Родина: Балянусові (Balanidae)
Рід: Балянус (Balanus)
, 1778
Типовий вид

(Linnaeus, 1758)
Види

29 сучасних видів, див. текст.

Посилання
image Вікісховище: Balanus
image Віківиди: Balanus
image EOL: 35798
image ITIS: 89600
image NCBI: 6677
Fossilworks: 22127

Баля́нус, або морськи́й жо́лудь (Balanus, від лат. balanus — «жолудь») — найпоширеніший і найбагатший видами рід інфраряду вусоногих (Cirripedia). Тіло цих рачків захищене вапняним будиночком, схожим зовні на жолудь або закритий бутон тюльпана (звідси наукова та друга українська назви цих тварин), з якого час від часу висовуються вусикоподібні ловецькі ноги. До вільного руху здатні лише личинки, дорослі особини ведуть прикріплений спосіб життя та іноді поселяються на рухомих об'єктах.

Види

Рід містить такі види:

  • (Linnaeus, 1758)
  • Weisbord, 1966
  • Kolosváry, 1952
  • Pilsbry, 1916
  • Filhol, 1886
  • Sowerby, 1859
  • Henry, 1973
  • Cornwall, 1927
  • Bruguiére, 1789
  • Menesini, 1968
  • Seguenza, 1876
  • Pilsbry & Olson, 1951
  • Kolosváry, 1941
  • Kolosváry, 1967
  • Darwin, 1854
  • Philippi, 1887
  • † Conrad, 1846 (extinct)
  • † Zullo, 1984 (extinct)
  • Zullo & Guruswami-Naidu, 1982
  • Broch, 1931
  • Zullo, 1969
  • Tarasov & Zevina, 1957
  • Bruguiere, 1789
  • Weisbord, 1966
  • Weisbord, 1966
  • Philippi, 1887
  • Hoek, 1913
  • Krüger, 1912
  • Weisbord, 1966
  • Darwin, 1854
  • Weisbord, 1966
  • Kolosváry, 1952
  • Zullo, 1967
  • Bruguiére, 1789
  • Darwin, 1854
  • Pilbry, 1924
  • Kolosváry, 1961
  • Ren, 1989
  • Ren & Liu, 1978
  • Hoek, 1883
  • Parfitt, 1871
  • Weltner, 1922
  • Brown, 1844
  • Henry, 1974
  • Ross, 1964
  • Darwin, 1854
  • Kolosváry, 1962
  • Kolosváry, 1962
  • Henry, 1973
  • Kolosváry, 1949
  • Seguenza, 1876
  • Pilsbry, 1930

Загальна характеристика

Доросла тварина укладена у вапняну раковину, яка прикріплена до субстрату і складається з шести пластинок. Чотири пластинки утворюють кришечку і можуть розсуватися завдяки дії спеціальних м'язів. Рачок лежить на дні будиночка спинною стороною вниз, висовує кінцівки між розкритими пластинками і здійснює ритмічні помахи, заганяючи в будиночок воду з харчовими частинками.

Невеликих розмірів - 1,5 см в діаметрі ( Balanus amphitrite ). Найбільшим видом балянусів є гігантський морський жолудь (B. nubilis). Був вперше описаний Чарлзом Дарвіном, що досягає 7 см в діаметрі і 12,7 см у висоту.

Забарвлення найчастіше сіре або білувате, з фіолетовими або коричневими поздовжніми смужками.

Відносяться до обростувачів, так як прикріплюються своєю широкою підошвою до будь-яких підводних предметів - каменів, раковинам молюсків, сваям пірсів та інших підводних споруд, коріння дерев, днищ судів, також можуть прикріплюватися до різних морських тварин. Клейка речовина, що виробляється у балянусів для закріплення на поверхні, дуже стійка, бо не піддається впливу сильних кислот, лугів і органічних розчинників, витримує температуру понад 200 °C .

У свою чергу на масивних стулках балянусів часто поселяються м'які губки, для яких будиночок є міцним фундаментом. При цьому оброслий морської губкою рачок добре маскується серед морських обростань.

Життєвий цикл

Розвиток морського жолудя, як і інших вусоногих раків, включає кілька фаз - яйце, личинку і дорослого рачка. Личинки морського жолудя вільно плавають і мають дві стадії:

У тропічних видів повний личиночний розвиток займає 3-5 діб, у холодноводних видів - від двох тижнів до одного місяця і більше.

Циприсовидні личинки не харчуються, деякий час плавають і, потрапивши у сприятливі умови, осідають, прикріплюються до субстрату за допомогою передніх антен.

Дорослі рачки, після прикріплення позбавляються можливості рухатися та ведуть нерухомий спосіб життя.

Морські жолуді ростуть досить швидко. У тропіках деякі види досягають статевої зрілості через 8-16 днів після осідання. У більш холодних Балтійському, Чорному і Азовському морях для цього потрібно три місяці.

Залежно від виду тривалість життя коливається від 1-2 до 5-7 і більше років.

Стадії життєвого циклу Balanus improvisus
image
Наупліус
image
Ципріс
image
Дорослі особини на раковині мії піщаної (Mya arenaria)

Розмноження

image
Між сидячими поруч особинами відбувається перехресне запліднення

Як і більшість інших , морські жолуді — гермафродити, але пристосовані до перехресного запліднення.

Кожна особина має одночасно чоловічі та жіночі статеві залози. Яйцеводи відкриваються при основі передньої пари грудних ніжок, і виходячі з них яйця потрапляють в . Сім'япроводи впадають у довгий трубкоподібний чоловічий статевий орган (пеніс) — виріст редукованого черевного відділу, поміщений безпосередньо позаду задньої пари грудних ніжок.

При спарюванні пеніс розпрямляється, висовується з раковини назовні і проникає в мантійну порожнину сусідньої особини, виділяючи туди сперму, яка запліднює яйця. У тих, хто сидить зазвичай в безпосередній близькості один до одного особин подібний процес перехресного запліднення здійснюється без будь-яких ускладнень. У дослідах по ізоляції окремих особин показана можливість їх самозапліднення і розмноження в самостійно.

Після запліднення купки яєць об'єднуються у мантійній порожнині батьківської особини тонкими хітиновими оболонками в яйценосні пластинки і приступають до дроблення.

Холоднолюбні види морських жолудів ( B. balanus ) утворюють яйця влітку, запліднюють взимку, і личинки виходять на волю навесні. Теплолюбні види ( В. improvisus ) протягом літа встигають відкласти яйця декілька разів.

Як відомо, балянуси утворюють численні колонії. Навколо однієї особини може почати рости ще кілька або кілька личинок можуть осісти в одному місці. У цьому випадку через якийсь час, коли вони збільшаться у розмірах, збереження звичайної форми напівеліпса вже буде неможливо. Тоді балянуси починають «вростати один в одного» — не рости як зазвичай, а втискатися в сусідні особини. Це допомагає захистити колонію від хижаків (хоча таких мало)

Посилання

  1. Benny K. K. Chan (2011). . World Register of Marine Species. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 18 вересня 2011.
  2. Токранов А. К. Удивительные творения природы. — Петропавловск-Камчатский : Северная Пацифика, 2002.
  3. Див. статтю про торацикових ракоподібних [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «InterNevod». [ 8 березня 2018 у Wayback Machine.]
  4. Яковіс Е. Л. Структура та елементи динаміки бентосний спільноти, пов'язаної з агрегації балянусів і асцидій в Онежском затоці (Біле море): дис. … Канд. біол. наук: 03.00.08 / Яковіс Євген Леонідович; С.-Петербург. держ. ун-т. — СПб.: 2002. — 164 с.


image Це незавершена стаття з карцинології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Balyanus Koloniya Balanus glandula i Chthamalus fissus Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Rakopodibni Crustacea Klas Sheleponogi Maxillopoda Infraklas Vusonogi Cirripedia Ryad Sessilia Rodina Balyanusovi Balanidae Rid Balyanus Balanus 1778 Tipovij vid Linnaeus 1758 Vidi 29 suchasnih vidiv div tekst Posilannya Vikishovishe Balanus Vikividi Balanus EOL 35798 ITIS 89600 NCBI 6677 Fossilworks 22127 Balya nus abo morski j zho lud Balanus vid lat balanus zholud najposhirenishij i najbagatshij vidami rid infraryadu vusonogih Cirripedia Tilo cih rachkiv zahishene vapnyanim budinochkom shozhim zovni na zholud abo zakritij buton tyulpana zvidsi naukova ta druga ukrayinska nazvi cih tvarin z yakogo chas vid chasu visovuyutsya vusikopodibni lovecki nogi Do vilnogo ruhu zdatni lishe lichinki dorosli osobini vedut prikriplenij sposib zhittya ta inodi poselyayutsya na ruhomih ob yektah VidiRid mistit taki vidi Linnaeus 1758 Weisbord 1966 Kolosvary 1952 Pilsbry 1916 Filhol 1886 Sowerby 1859 Henry 1973 Cornwall 1927 Bruguiere 1789 Menesini 1968 Seguenza 1876 Pilsbry amp Olson 1951 Kolosvary 1941 Kolosvary 1967 Darwin 1854 Philippi 1887 Conrad 1846 extinct Zullo 1984 extinct Zullo amp Guruswami Naidu 1982 Broch 1931 Zullo 1969 Tarasov amp Zevina 1957 Bruguiere 1789 Weisbord 1966 Weisbord 1966 Philippi 1887 Hoek 1913 Kruger 1912 Weisbord 1966 Darwin 1854 Weisbord 1966 Kolosvary 1952 Zullo 1967 Bruguiere 1789 Darwin 1854 Pilbry 1924 Kolosvary 1961 Ren 1989 Ren amp Liu 1978 Hoek 1883 Parfitt 1871 Weltner 1922 Brown 1844 Henry 1974 Ross 1964 Darwin 1854 Kolosvary 1962 Kolosvary 1962 Henry 1973 Kolosvary 1949 Seguenza 1876 Pilsbry 1930Zagalna harakteristikaDorosla tvarina ukladena u vapnyanu rakovinu yaka prikriplena do substratu i skladayetsya z shesti plastinok Chotiri plastinki utvoryuyut krishechku i mozhut rozsuvatisya zavdyaki diyi specialnih m yaziv Rachok lezhit na dni budinochka spinnoyu storonoyu vniz visovuye kincivki mizh rozkritimi plastinkami i zdijsnyuye ritmichni pomahi zaganyayuchi v budinochok vodu z harchovimi chastinkami Nevelikih rozmiriv 1 5 sm v diametri Balanus amphitrite Najbilshim vidom balyanusiv ye gigantskij morskij zholud B nubilis Buv vpershe opisanij Charlzom Darvinom sho dosyagaye 7 sm v diametri i 12 7 sm u visotu Zabarvlennya najchastishe sire abo biluvate z fioletovimi abo korichnevimi pozdovzhnimi smuzhkami Vidnosyatsya do obrostuvachiv tak yak prikriplyuyutsya svoyeyu shirokoyu pidoshvoyu do bud yakih pidvodnih predmetiv kameniv rakovinam molyuskiv svayam pirsiv ta inshih pidvodnih sporud korinnya derev dnish sudiv takozh mozhut prikriplyuvatisya do riznih morskih tvarin Klejka rechovina sho viroblyayetsya u balyanusiv dlya zakriplennya na poverhni duzhe stijka bo ne piddayetsya vplivu silnih kislot lugiv i organichnih rozchinnikiv vitrimuye temperaturu ponad 200 C U svoyu chergu na masivnih stulkah balyanusiv chasto poselyayutsya m yaki gubki dlya yakih budinochok ye micnim fundamentom Pri comu obroslij morskoyi gubkoyu rachok dobre maskuyetsya sered morskih obrostan Zhittyevij ciklRozvitok morskogo zholudya yak i inshih vusonogih rakiv vklyuchaye kilka faz yajce lichinku i doroslogo rachka Lichinki morskogo zholudya vilno plavayut i mayut dvi stadiyi Nauplius persha stadiya Cipris druga stadiya U tropichnih vidiv povnij lichinochnij rozvitok zajmaye 3 5 dib u holodnovodnih vidiv vid dvoh tizhniv do odnogo misyacya i bilshe Ciprisovidni lichinki ne harchuyutsya deyakij chas plavayut i potrapivshi u spriyatlivi umovi osidayut prikriplyuyutsya do substratu za dopomogoyu perednih anten Dorosli rachki pislya prikriplennya pozbavlyayutsya mozhlivosti ruhatisya ta vedut neruhomij sposib zhittya Morski zholudi rostut dosit shvidko U tropikah deyaki vidi dosyagayut statevoyi zrilosti cherez 8 16 dniv pislya osidannya U bilsh holodnih Baltijskomu Chornomu i Azovskomu moryah dlya cogo potribno tri misyaci Zalezhno vid vidu trivalist zhittya kolivayetsya vid 1 2 do 5 7 i bilshe rokiv Stadiyi zhittyevogo ciklu Balanus improvisus Nauplius Cipris Dorosli osobini na rakovini miyi pishanoyi Mya arenaria RozmnozhennyaMizh sidyachimi poruch osobinami vidbuvayetsya perehresne zaplidnennya Yak i bilshist inshih morski zholudi germafroditi ale pristosovani do perehresnogo zaplidnennya Kozhna osobina maye odnochasno cholovichi ta zhinochi statevi zalozi Yajcevodi vidkrivayutsya pri osnovi perednoyi pari grudnih nizhok i vihodyachi z nih yajcya potraplyayut v Sim yaprovodi vpadayut u dovgij trubkopodibnij cholovichij statevij organ penis virist redukovanogo cherevnogo viddilu pomishenij bezposeredno pozadu zadnoyi pari grudnih nizhok Pri sparyuvanni penis rozpryamlyayetsya visovuyetsya z rakovini nazovni i pronikaye v mantijnu porozhninu susidnoyi osobini vidilyayuchi tudi spermu yaka zaplidnyuye yajcya U tih hto sidit zazvichaj v bezposerednij blizkosti odin do odnogo osobin podibnij proces perehresnogo zaplidnennya zdijsnyuyetsya bez bud yakih uskladnen U doslidah po izolyaciyi okremih osobin pokazana mozhlivist yih samozaplidnennya i rozmnozhennya v samostijno Pislya zaplidnennya kupki yayec ob yednuyutsya u mantijnij porozhnini batkivskoyi osobini tonkimi hitinovimi obolonkami v yajcenosni plastinki i pristupayut do droblennya Holodnolyubni vidi morskih zholudiv B balanus utvoryuyut yajcya vlitku zaplidnyuyut vzimku i lichinki vihodyat na volyu navesni Teplolyubni vidi V improvisus protyagom lita vstigayut vidklasti yajcya dekilka raziv Yak vidomo balyanusi utvoryuyut chislenni koloniyi Navkolo odniyeyi osobini mozhe pochati rosti she kilka abo kilka lichinok mozhut osisti v odnomu misci U comu vipadku cherez yakijs chas koli voni zbilshatsya u rozmirah zberezhennya zvichajnoyi formi napivelipsa vzhe bude nemozhlivo Todi balyanusi pochinayut vrostati odin v odnogo ne rosti yak zazvichaj a vtiskatisya v susidni osobini Ce dopomagaye zahistiti koloniyu vid hizhakiv hocha takih malo PosilannyaBenny K K Chan 2011 World Register of Marine Species Arhiv originalu za 16 lyutogo 2019 Procitovano 18 veresnya 2011 Tokranov A K Udivitelnye tvoreniya prirody Petropavlovsk Kamchatskij Severnaya Pacifika 2002 Div stattyu pro toracikovih rakopodibnih 4 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti InterNevod 8 bereznya 2018 u Wayback Machine Yakovis E L Struktura ta elementi dinamiki bentosnij spilnoti pov yazanoyi z agregaciyi balyanusiv i ascidij v Onezhskom zatoci Bile more dis Kand biol nauk 03 00 08 Yakovis Yevgen Leonidovich S Peterburg derzh un t SPb 2002 164 s Ce nezavershena stattya z karcinologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ