Балтійська учительська семінарія — навчальний заклад, що діяв у 1870—1915 рр., перший державний педагогічний навчальний заклад у Латвії (вчительські семінарії у Вольмарі і Цираві, що відкрилися раніше, належали губернським шляхетським союзам, тобто вважалися приватними. Розташовувалася спочатку у Ризі, а з 1886 у Гольдингені (нині Кулдіга).
Підготовка вчителів для латиських шкіл
Навчальна програма будувалася на основі прийнятого Міністерством народної освіти «Положення про вчительські семінарії » 1870 та «Інструкції для вчительських семінарій» 1875 . На семінарії за межами центральної частини Російської імперії покладалася функція підготовки кадрів не тільки для росіян, так і парафіяльних училищ для латишів.
Спочатку навчання тривало три роки і велося російською мовою, проте обов'язковими також були латиська та німецька мови. Створена 1870 Рада у справах сільських православних народних училищ Балтійських губерній стежила за коректністю перекладу підручників місцевими мовами, тобто провадила імперську цензуру. Так, при підготовці видання «Початкових настанов у православній вірі» Дмитра Соколова естонською та латиською мовами на цензуру кожного з них 30 грудня 1874 рішенням Ради було виділено по 70 рублів.
Крім церковних дисциплін викладалися історія, педагогіка та математика, природознавство та його історія. Крім того, учні займалися музикою.
У 1873 хор семінарії взяв участь у Першому Вселатвійському святі пісні, відкривши його першим виконанням пісні Карліса Бауманіса «Боже, благослови Латвію», що згодом стала державним гімном країни.
У 1877 тривалість навчання була збільшена до чотирьох років для підвищення якості підготовки педагогів.
У 1879 для семінарії було збудовано нову будівлю в Ризі. Проте вже через сім років семінарію було переведено до Гольдингену. Студенти семінарії взяли активну участь у революції 1905 року. З початком Першої світової війни семінарію було евакуйовано до Чистополя, де на її основі в 1919 було засновано Чистопольський інститут народної освіти (нині Чистопольський педагогічний коледж). У колишній будівлі семінарії у 1924 відкрилася Кулдизька державна середня школа (потім гімназія), за совітів будівля продовжувала функціонувати як школа та професійно-технічне училище, з 2008 у ньому діє Кулдизька професійна школа технології та туризму.
За роки роботи семінарії її закінчила 1026 людина. Серед випускників були видатні діячі латвійської та естонської культури — державний діяч Антс Пійп, письменники Віліс Плудоніс та Судрабу Еджус, архітектор Ернест Поле та ін.
Література
Положення про Балтійську вчительську семінарію. ПСЗ II 56775 (28.12.1876), 48078 (02.03.1870).
Посилання
- Інформація про евакуацію ПУУ [ 17 серпня 2018 у Wayback Machine.] та Справа про реевакуацію майна ПУУ [ 17 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Перова Ольга Валентиновна. Развитие сети учительских семинарий на территории Западной и Восточной Сибири во второй половине XIX начале XX в // Вестник Томского государственного университета. История. — 2014. — Вип. 2 (28) (7 липня). — ISSN 1998-8613. з джерела 25 вересня 2019. Процитовано 24 листопада 2021.
- Пярт Ирина Петровна, Дубьева Людмила Ивановна, Швак Тоомас. Церковь и православные школы в прибалтийском крае // Историко-педагогический журнал. — 2015. — Вип. 3 (7 липня). — ISSN 2304-1242. з джерела 25 вересня 2019. Процитовано 24 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baltijska uchitelska seminariya navchalnij zaklad sho diyav u 1870 1915 rr pershij derzhavnij pedagogichnij navchalnij zaklad u Latviyi vchitelski seminariyi u Volmari i Ciravi sho vidkrilisya ranishe nalezhali gubernskim shlyahetskim soyuzam tobto vvazhalisya privatnimi Roztashovuvalasya spochatku u Rizi a z 1886 u Goldingeni nini Kuldiga Budivlya v yakij seminariya pracyuvala z 1886 rokuPidgotovka vchiteliv dlya latiskih shkilNavchalna programa buduvalasya na osnovi prijnyatogo Ministerstvom narodnoyi osviti Polozhennya pro vchitelski seminariyi 1870 ta Instrukciyi dlya vchitelskih seminarij 1875 Na seminariyi za mezhami centralnoyi chastini Rosijskoyi imperiyi pokladalasya funkciya pidgotovki kadriv ne tilki dlya rosiyan tak i parafiyalnih uchilish dlya latishiv Spochatku navchannya trivalo tri roki i velosya rosijskoyu movoyu prote obov yazkovimi takozh buli latiska ta nimecka movi Stvorena 1870 Rada u spravah silskih pravoslavnih narodnih uchilish Baltijskih gubernij stezhila za korektnistyu perekladu pidruchnikiv miscevimi movami tobto provadila impersku cenzuru Tak pri pidgotovci vidannya Pochatkovih nastanov u pravoslavnij viri Dmitra Sokolova estonskoyu ta latiskoyu movami na cenzuru kozhnogo z nih 30 grudnya 1874 rishennyam Radi bulo vidileno po 70 rubliv Krim cerkovnih disciplin vikladalisya istoriya pedagogika ta matematika prirodoznavstvo ta jogo istoriya Krim togo uchni zajmalisya muzikoyu U 1873 hor seminariyi vzyav uchast u Pershomu Vselatvijskomu svyati pisni vidkrivshi jogo pershim vikonannyam pisni Karlisa Baumanisa Bozhe blagoslovi Latviyu sho zgodom stala derzhavnim gimnom krayini U 1877 trivalist navchannya bula zbilshena do chotiroh rokiv dlya pidvishennya yakosti pidgotovki pedagogiv U 1879 dlya seminariyi bulo zbudovano novu budivlyu v Rizi Prote vzhe cherez sim rokiv seminariyu bulo perevedeno do Goldingenu Studenti seminariyi vzyali aktivnu uchast u revolyuciyi 1905 roku Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni seminariyu bulo evakujovano do Chistopolya de na yiyi osnovi v 1919 bulo zasnovano Chistopolskij institut narodnoyi osviti nini Chistopolskij pedagogichnij koledzh U kolishnij budivli seminariyi u 1924 vidkrilasya Kuldizka derzhavna serednya shkola potim gimnaziya za sovitiv budivlya prodovzhuvala funkcionuvati yak shkola ta profesijno tehnichne uchilishe z 2008 u nomu diye Kuldizka profesijna shkola tehnologiyi ta turizmu Za roki roboti seminariyi yiyi zakinchila 1026 lyudina Sered vipusknikiv buli vidatni diyachi latvijskoyi ta estonskoyi kulturi derzhavnij diyach Ants Pijp pismenniki Vilis Pludonis ta Sudrabu Edzhus arhitektor Ernest Pole ta in LiteraturaPolozhennya pro Baltijsku vchitelsku seminariyu PSZ II 56775 28 12 1876 48078 02 03 1870 PosilannyaInformaciya pro evakuaciyu PUU 17 serpnya 2018 u Wayback Machine ta Sprava pro reevakuaciyu majna PUU 17 serpnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiPerova Olga Valentinovna Razvitie seti uchitelskih seminarij na territorii Zapadnoj i Vostochnoj Sibiri vo vtoroj polovine XIX nachale XX v Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta Istoriya 2014 Vip 2 28 7 lipnya ISSN 1998 8613 z dzherela 25 veresnya 2019 Procitovano 24 listopada 2021 Pyart Irina Petrovna Dubeva Lyudmila Ivanovna Shvak Toomas Cerkov i pravoslavnye shkoly v pribaltijskom krae Istoriko pedagogicheskij zhurnal 2015 Vip 3 7 lipnya ISSN 2304 1242 z dzherela 25 veresnya 2019 Procitovano 24 listopada 2021