Балтазар I нім Balthasar von Wettin 21 грудня 1336 18 травня 1406 28 й маркграф Мейсену в 1349 1382 роках спільно з брат

Балтазар I (нім. Balthasar von Wettin, 21 грудня 1336 — 18 травня 1406) — 28-й маркграф Мейсену в 1349—1382 роках (спільно з братами (Фрідріхом III і Вільгельмом I) і 15-й ландграф Тюрингії в 1349—1406 роках.

Балтазар I
нім. Balthasar von Wettin

28-й

1349 — 1382

Попередник:

Фрідріх II

Наступник:

Вільгельм I
Фрідріх IV

ландграф Тюрингії

1349 — 1406

Попередник:

Фрідріх II

Наступник:

Фрідріх IV

Народження:

21 грудня 1336
Вайсенфельс, Німеччина

Смерть:

18 травня 1406
замок Вартбург

Рід:

Веттіни

Батько:

Фрідріх II

Мати:

Матильда Віттельсбах

Шлюб:

^d і ^d

Діти:

1 син і 1 донька

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з династії Веттінів. Третій син Фрідріха II, маркграфа Майсену і ландграфа Тюрингії, та Матильди Віттельсбах. Народився 1336 року в місті Вайсенфельс. Після смерті батька 1349 року спільно з братами Фрідріхом і Вільгельмом успадкував родинні володіння. Втім через малий вік Балтазара і Вільгельма керував Майсеном і Тюрингією їхній брат Фрідріх III.

У 1368 році після настання повноліття Балтазара і його брата Вільгельма Фрідріх III допустив їх до управління. Було домовлено кожні 2 роки змінювати урядовців Тюрингії та Майсену. Того ж року наказав спорудити канал Лайна в Готі, що сприяло водопостачанню міста та навколишніх сіл. У 1369—1370 роках брав участь в Столітній війні на боці Англії.

У 1371 році долучився до союзу з ландграфом Генріхом II Гессенським у війні проти Ліги зірки (входили графи, абати, єпископи, імперські лицарі Нижньої Саксонії та Франконії) на чолі з . У 1372 році керував військами Тюрингії та Майсену в цій кампанії. У 1373 році в Ешвеге спільно з братами уклав договір з Генріхом II Гессенським та його спадкоємцем Германом II щодо взаємного спадкування володінь на випадок вимирання одного з родів. 1374 року оженився на представниці роду Гогенцоллернів. 1379 року відбувся остаточних розділ між братами.

У 1381 році після смерті брата Фрідріха III було вирішено здійснити новий розподіл. У Хемніці 1382 року було розподілено Тюрингію й Майсен, внаслідок чого Балтазар отримав ландграфство Тюринзьке.

1390 року після смерті дружини оженився вдруге. Він узяв в оренду монетний двір Веймар і Лангенсальца, де карбував пфеннінги. 1391 року в Зангергаузені звів монетний двір Тюрингії. Водночас продовжив політику приборкання баронів і графів в Тюрингії, внаслідок чого до 1394 року значно розширив територію власних володінь.

Помер 1406 року в Варбурзі. Йому спадкував син Фрідріх IV.

Родина

1. Дружина — Маргарита, донька Альбрехта Гогенцоллерна (сина Фрідріха IV, бургграфа Нюрнбергу).

Діти:

Фрідріх (1384—1440), ландграф Тюрингії
Анна (д/н—1395), дружина Рудольфа III Асканія, курфюрста Саксонії

2. Дружина — Анна, донька Фрідріха I Вельфа, герцога Брауншвейг-Люнебурзького.

Дітей не було.

Джерела

Heinrich Theodor Flathe: Balthasar. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 2, Duncker & Humblot, Leipzig 1875, S. 27.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Балтазар (ландграф Тюрингії)