Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

о Михайло Балог 1857 1916 греко католицький вікарій у Марамороському Сиґоті Балог МихайлоНародився28 грудня 1857 1857 12

Балог Михайло

Балог Михайло

о. Михайло Балог (1857—1916) — греко-католицький вікарій у Марамороському Сиґоті.

Балог Михайло
image
Народився28 грудня 1857(1857-12-28)
Великі Лази
Помер6 серпня 1916(1916-08-06) (58 років)
Сигіт, Угорське королівство, Австро-Угорщина
Країнаimage Угорщина
Діяльністьгромадський активіст, політик, греко-католицький священник
Посадачлен Національних зборів Угорщини[d][1]
ПартіяЛіберальна партія (Угорщина)[1]
КонфесіяСхідні католицькі церкви
image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балог.

Дитинство та юнацькі роки

Народився в Лазах поблизу Ужгорода у родині священника.

Після закінчення народної школи вступає в ужгородську гімназію, потім вивчає теологію і висвячується на священника.

Служіння

Здобуває диплом професора теології та отримує призначення до села В.Копаня в Угорщині. Далі єпископ Юлій Фірцак іменує його головним парохом Мараморощини, в Марамориський Сигіт. У 1898 р. затверджений вікарієм Мараморощини.

В церквах вікаріату сприяв організації хорів, залученню священників до громадських справ.

Діяльність

Насамперед молодий священник проявив чуйність, визначаючи потреби пастви, серед якої служив. Скарги представників народу не оминали його уваги. На допомогу людям береться до організації промислу та кооператив, зокрема ним фактично створені:

  • ткальня, яка вже через 5 літ забезпечувала для околиці Сиґоту із 45 сіл навчання 140 дівчат вишиванню і 186 тканню.

Клочурак:
«…Дівчата зготовили за цей час 8538 кусів вишивок і килимів у ціні 80.692 ..

  • плетарні, в цих працює 630 осіб, які за 5 літ зготовили 134.908 кусів всяких корзин у ціні 42.044 корон.
  • споживчі кооперативи
  • умови для випасання селянами на полонинах корів швейцарської породи замість алданської, яка важко пристосувалася до таких умов
  • умови для радикального зменшення залежності селян від лихварів
  • бурса (інтернат) св. Миколи в Сиготі (1899 рік), в якому проживали юнаки-русини під час навчання у класичній гімназії римо-католицьких монахів-піяристів, що показує про плекання о. Балогом виховання молодої еліти.

«Наука», редагована о. А.Волошиним (1908): «Михаиль Балогь основав в Сиґоті бурсу для синові, Мараморошского руського народа, в-ь котрой ежерочно 20 учениковь достає квартирь и кость за уміренну сумму, а З—4 из нихь совсім безплатно. Сей бурсі можно дяковати, же число синовії нашихь учившихся вь гимназіяхії бистро умножается и наші сины межи товаришами своими суть найлучші».

«Тисівська Долина», редагована А. Штефаном (чис. 33 за 19 серпня 1909 р.): «На святі з'явилося багато публіки, вищі урядники й нарід. Цілком неочікувано довідалися присутні, що в бурсі з року на рік перебуває 48 студентів, за місячну оплату 24 корони а з них 12 студентів цілком безплатно… Здається неймовірним, як можна з 8767 корон цілий рік видержувати студентів і саму інституцію а притім заоща дити ще 800 корон. Це лише той може порозуміти, хто знає о. Михайла Балога, який при своєму великому занятті завжди знаходив часу на те, аби піклюватися інституцією й знаходи ти грошей на її удержування».

Клочурак: «…ані ввесь нарід, ані він сам невсилі вибороти українську середню школу, коли режім мадярізував вже й народні школи, тому вважав, що бурса, вибудована й вдержу вана русинами вратує те, що ще можна вратувати: народню свідомість будучих священників, нотарів, офіцерів і адвокатів. Та в цьому він не помилився. Знаємо майже кожного вихованця, що перебував в тій бурсі. Ані один з них не зрадив своєї національности. А що більше, всі вони які тільки зісталися на Підкарпатті, є вірними синами свого народу».

Політична діяльність

  • переміг у волівському окрузі і став послом угорського парламенту
  • спільно з Еганом з Ужгородського округу лобіював інтереси русинів, насамперед проти лихварства і спекуляції
  • захист русинів у воєнні часи, обвинувачуваних старшинами австро-угорської армії у шпигунстві
  • протестував проти заборон угорського уряду кирилиці та старослов'янської мови в церковному богослуженні, а також проповідей українською

Клочурак: Пригадую собі, що мені сказав о. Михайло Балог 1914-го року, коли я після матури відвідав його, як колишній вихованець бурси «Св. Михайла» в Сиґоті, щоби з ним попрощатися. Це була моя остання встріча з цим великим патріотом і батьком нашого народа. Він на прощання сказав мені: «Дивися, сине, ти виучишся на пана, на лікара, або адвоката. Ніколи не забувай, що твій батько єсть простим селянином — русином. І вся твоя родина це прості русини. Ніколи за них не забувай, бо я на те гуртував всіх вас селянських синів, щоби ви нашому народові помагали. Всі народи мають щось, але ми не маємо нічого». Ці слова я повторяю не тільки тому, аби пригадати їх бувшим вихованцям бурси Св. Михайла в Сиґоті, але всій нашій інтелігенції, яка виходить і стає паном.

Примітки і посилання

  1. Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 228. — 639 с. —
    d:Track:Q112527214d:Track:Q115016832d:Track:Q20481380d:Track:Q115016773d:Track:Q115017525d:Track:Q167109
  2. Степан Клочурак. «о. Михайло Балог» http://uk.wikisource.org/wiki/О._Михайло_Балог_(Клочурак)
  3. часопис «Науки», ч. 19, за 21 травня 1908 року

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

o Mihajlo Balog 1857 1916 greko katolickij vikarij u Maramoroskomu Sigoti Balog MihajloNarodivsya28 grudnya 1857 1857 12 28 Veliki LaziPomer6 serpnya 1916 1916 08 06 58 rokiv Sigit Ugorske korolivstvo Avstro UgorshinaKrayina UgorshinaDiyalnistgromadskij aktivist politik greko katolickij svyashennikPosadachlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d 1 PartiyaLiberalna partiya Ugorshina 1 KonfesiyaShidni katolicki cerkvi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Balog Ditinstvo ta yunacki rokiNarodivsya v Lazah poblizu Uzhgoroda u rodini svyashennika Pislya zakinchennya narodnoyi shkoli vstupaye v uzhgorodsku gimnaziyu potim vivchaye teologiyu i visvyachuyetsya na svyashennika SluzhinnyaZdobuvaye diplom profesora teologiyi ta otrimuye priznachennya do sela V Kopanya v Ugorshini Dali yepiskop Yulij Fircak imenuye jogo golovnim parohom Maramoroshini v Maramoriskij Sigit U 1898 r zatverdzhenij vikariyem Maramoroshini V cerkvah vikariatu spriyav organizaciyi horiv zaluchennyu svyashennikiv do gromadskih sprav DiyalnistNasampered molodij svyashennik proyaviv chujnist viznachayuchi potrebi pastvi sered yakoyi sluzhiv Skargi predstavnikiv narodu ne ominali jogo uvagi Na dopomogu lyudyam beretsya do organizaciyi promislu ta kooperativ zokrema nim faktichno stvoreni tkalnya yaka vzhe cherez 5 lit zabezpechuvala dlya okolici Sigotu iz 45 sil navchannya 140 divchat vishivannyu i 186 tkannyu Klochurak Divchata zgotovili za cej chas 8538 kusiv vishivok i kilimiv u cini 80 692 pletarni v cih pracyuye 630 osib yaki za 5 lit zgotovili 134 908 kusiv vsyakih korzin u cini 42 044 koron spozhivchi kooperativi umovi dlya vipasannya selyanami na poloninah koriv shvejcarskoyi porodi zamist aldanskoyi yaka vazhko pristosuvalasya do takih umov umovi dlya radikalnogo zmenshennya zalezhnosti selyan vid lihvariv bursa internat sv Mikoli v Sigoti 1899 rik v yakomu prozhivali yunaki rusini pid chas navchannya u klasichnij gimnaziyi rimo katolickih monahiv piyaristiv sho pokazuye pro plekannya o Balogom vihovannya molodoyi eliti Nauka redagovana o A Voloshinim 1908 Mihail Balog osnovav v Sigoti bursu dlya sinovi Maramoroshskogo ruskogo naroda v kotroj ezherochno 20 uchenikov dostaye kvartir i kost za umirennu summu a Z 4 iz nih sovsim bezplatno Sej bursi mozhno dyakovati zhe chislo sinoviyi nashih uchivshihsya v gimnaziyahiyi bistro umnozhaetsya i nashi siny mezhi tovarishami svoimi sut najluchshi Tisivska Dolina redagovana A Shtefanom chis 33 za 19 serpnya 1909 r Na svyati z yavilosya bagato publiki vishi uryadniki j narid Cilkom neochikuvano dovidalisya prisutni sho v bursi z roku na rik perebuvaye 48 studentiv za misyachnu oplatu 24 koroni a z nih 12 studentiv cilkom bezplatno Zdayetsya nejmovirnim yak mozhna z 8767 koron cilij rik viderzhuvati studentiv i samu instituciyu a pritim zaosha diti she 800 koron Ce lishe toj mozhe porozumiti hto znaye o Mihajla Baloga yakij pri svoyemu velikomu zanyatti zavzhdi znahodiv chasu na te abi piklyuvatisya instituciyeyu j znahodi ti groshej na yiyi uderzhuvannya Klochurak ani vves narid ani vin sam nevsili viboroti ukrayinsku serednyu shkolu koli rezhim madyarizuvav vzhe j narodni shkoli tomu vvazhav sho bursa vibudovana j vderzhu vana rusinami vratuye te sho she mozhna vratuvati narodnyu svidomist buduchih svyashennikiv notariv oficeriv i advokativ Ta v comu vin ne pomilivsya Znayemo majzhe kozhnogo vihovancya sho perebuvav v tij bursi Ani odin z nih ne zradiv svoyeyi nacionalnosti A sho bilshe vsi voni yaki tilki zistalisya na Pidkarpatti ye virnimi sinami svogo narodu Politichna diyalnistperemig u volivskomu okruzi i stav poslom ugorskogo parlamentu spilno z Eganom z Uzhgorodskogo okrugu lobiyuvav interesi rusiniv nasampered proti lihvarstva i spekulyaciyi zahist rusiniv u voyenni chasi obvinuvachuvanih starshinami avstro ugorskoyi armiyi u shpigunstvi protestuvav proti zaboron ugorskogo uryadu kirilici ta staroslov yanskoyi movi v cerkovnomu bogosluzhenni a takozh propovidej ukrayinskoyu Klochurak Prigaduyu sobi sho meni skazav o Mihajlo Balog 1914 go roku koli ya pislya maturi vidvidav jogo yak kolishnij vihovanec bursi Sv Mihajla v Sigoti shobi z nim poproshatisya Ce bula moya ostannya vstricha z cim velikim patriotom i batkom nashogo naroda Vin na proshannya skazav meni Divisya sine ti viuchishsya na pana na likara abo advokata Nikoli ne zabuvaj sho tvij batko yest prostim selyaninom rusinom I vsya tvoya rodina ce prosti rusini Nikoli za nih ne zabuvaj bo ya na te gurtuvav vsih vas selyanskih siniv shobi vi nashomu narodovi pomagali Vsi narodi mayut shos ale mi ne mayemo nichogo Ci slova ya povtoryayu ne tilki tomu abi prigadati yih buvshim vihovancyam bursi Sv Mihajla v Sigoti ale vsij nashij inteligenciyi yaka vihodit i staye panom Primitki i posilannyaDaniel B Jozsef P Judit P Kepviselok es forendek a dualizmus kori Magyarorszagon Eger Liceum Kiado 2020 S 228 639 s ISBN 978 963 496 144 4 d Track Q112527214d Track Q115016832d Track Q20481380d Track Q115016773d Track Q115017525d Track Q167109 Stepan Klochurak o Mihajlo Balog http uk wikisource org wiki O Mihajlo Balog Klochurak chasopis Nauki ch 19 za 21 travnya 1908 roku

Дата публікації:
Топ