Баламку (ісп. Balamku) — руїни міста цивілізації мая у штаті Кампече (Мексика).
Баламку | |
---|---|
Країна | Мексика |
Регіон | Кампече |
Історія | |
Датування | 300 до н. е. — 1000 |
Періоди | Докласичний і класичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1990 |
Відкривач | Флорентіно Гарсія Круз |
Баламку у Вікісховищі |
Історія
Поселення засновано близько 300 року до н. е. Більша частина історії цього міста все ще не вивчена. Відомо, що найбільше піднесення міста відбувалося на початку класичного періоду мая — у 300—600 роках н. е. Втім до VIII століття міські установи справно функціювали.
Припинило своє існування між 800 і 1000 роками.
Опис
Розташовано на відстані 5 км від руїн Калакмула, між містами Четумаль і Ескаркега. Місто було зведено на частково осушеному карстовому плато.
Загальна площа становить 25 га. Складається з 4 груп: Центральної, Північної, Південної і так званої Е-групи.
Ритуально-адміністративний центр розташовано в Центральній групі. Основу становить головна площа В та Храм Ягуара (Будова I). Тут знайдено найбільший серед будь-яких знайдених в містах мая ліпний фриз, що його називають «Фризом Чотирьох царів». Він завдовжки 16,8 м. Створено між 550 і 650 роками. Знаходиться в Храмі Ягуара. Кожен з маянських царів зображений у 2 іпостасях: прижиттєвому вигляді та в потойбічному світі. На півночі площі є Будова IV, на захід — Будова VI.
Біля площі В знаходиться Будова V, поруч з якою є площа С. Від останнього на північ є Будова II, на захід — Будова III. На півдні Центральної групи виявлено площу А, неподалік від якої виявлено руїни майданчика для гри в м'яч і низку пагорбів.
Поруч розташована Південна група, яка складається з 4 невеликих площ. Біля кожної з цих площ знаходиться декілька будівель. Саме тут був початковий центр поселення, де вперше з'явилися мешканці міста. Інтерес являє Будова D5-5 в площі В, де основу становлять 2 великих поховання.
Неподалік є 2 великі споруди, що разом утворюють Е-групу (архітектурний комплекс, що складається з великої піраміди на західному боці площі і піднесеної довгої споруди на східному боці).
Північна група перебуває в стадії дослідження. На сьогодні знайдено 6 площ, що оточують піраміду заввишки 15 м.
- Піраміда
- Фриз Чотирьох царів
-
Історія дослідження
Поселення в 1990 році знайшов Флорентіно Гарсія Круз, археолог регіонального центру Національного музею історії та археології Мексики в штаті Кампече. Перші значні дослідження розпочалися на чолі із Рамоном Карраско в 1994 році й тривали до 1998 року. Новий етап розкопок відбувся у 2010—2014 роках.
Див. також
Джерела
(англ.)
- Sharer, Robert J.; Loa P. Traxler (2006). The Ancient Maya (6th, fully revised ed.). Stanford, California, USA: Stanford University Press.
- Benavides C., Antonio (2005). Campeche archaeology at the turn of the century. Anthropological Notebooks (Ljubljana, Slovenia: Slovene Anthropological Society) XI (1): 13–30. ISSN 1408-032X. Retrieved 2012-11-11.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баламку |
- Balamkú Ruins[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balamku isp Balamku ruyini mista civilizaciyi maya u shtati Kampeche Meksika BalamkuKrayina MeksikaRegion KampecheIstoriyaDatuvannya 300 do n e 1000Periodi Doklasichnij i klasichnij periodiArheologichna kultura mayaDoslidzhennyaVidkrito 1990Vidkrivach Florentino Garsiya Kruz Balamku u VikishovishiIstoriyaPoselennya zasnovano blizko 300 roku do n e Bilsha chastina istoriyi cogo mista vse she ne vivchena Vidomo sho najbilshe pidnesennya mista vidbuvalosya na pochatku klasichnogo periodu maya u 300 600 rokah n e Vtim do VIII stolittya miski ustanovi spravno funkciyuvali Pripinilo svoye isnuvannya mizh 800 i 1000 rokami OpisRoztashovano na vidstani 5 km vid ruyin Kalakmula mizh mistami Chetumal i Eskarkega Misto bulo zvedeno na chastkovo osushenomu karstovomu plato Zagalna plosha stanovit 25 ga Skladayetsya z 4 grup Centralnoyi Pivnichnoyi Pivdennoyi i tak zvanoyi E grupi Ritualno administrativnij centr roztashovano v Centralnij grupi Osnovu stanovit golovna plosha V ta Hram Yaguara Budova I Tut znajdeno najbilshij sered bud yakih znajdenih v mistah maya lipnij friz sho jogo nazivayut Frizom Chotiroh cariv Vin zavdovzhki 16 8 m Stvoreno mizh 550 i 650 rokami Znahoditsya v Hrami Yaguara Kozhen z mayanskih cariv zobrazhenij u 2 ipostasyah prizhittyevomu viglyadi ta v potojbichnomu sviti Na pivnochi ploshi ye Budova IV na zahid Budova VI Bilya ploshi V znahoditsya Budova V poruch z yakoyu ye plosha S Vid ostannogo na pivnich ye Budova II na zahid Budova III Na pivdni Centralnoyi grupi viyavleno ploshu A nepodalik vid yakoyi viyavleno ruyini majdanchika dlya gri v m yach i nizku pagorbiv Poruch roztashovana Pivdenna grupa yaka skladayetsya z 4 nevelikih plosh Bilya kozhnoyi z cih plosh znahoditsya dekilka budivel Same tut buv pochatkovij centr poselennya de vpershe z yavilisya meshkanci mista Interes yavlyaye Budova D5 5 v ploshi V de osnovu stanovlyat 2 velikih pohovannya Nepodalik ye 2 veliki sporudi sho razom utvoryuyut E grupu arhitekturnij kompleks sho skladayetsya z velikoyi piramidi na zahidnomu boci ploshi i pidnesenoyi dovgoyi sporudi na shidnomu boci Pivnichna grupa perebuvaye v stadiyi doslidzhennya Na sogodni znajdeno 6 plosh sho otochuyut piramidu zavvishki 15 m Piramida Friz Chotiroh carivIstoriya doslidzhennyaPoselennya v 1990 roci znajshov Florentino Garsiya Kruz arheolog regionalnogo centru Nacionalnogo muzeyu istoriyi ta arheologiyi Meksiki v shtati Kampeche Pershi znachni doslidzhennya rozpochalisya na choli iz Ramonom Karrasko v 1994 roci j trivali do 1998 roku Novij etap rozkopok vidbuvsya u 2010 2014 rokah Div takozhOkomtunDzherela angl Sharer Robert J Loa P Traxler 2006 The Ancient Maya 6th fully revised ed Stanford California USA Stanford University Press ISBN 0 8047 4817 9 Benavides C Antonio 2005 Campeche archaeology at the turn of the century Anthropological Notebooks Ljubljana Slovenia Slovene Anthropological Society XI 1 13 30 ISSN 1408 032X Retrieved 2012 11 11 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Balamku Balamku Ruins nedostupne posilannya z chervnya 2019