Бакчар (річка)

Бакча́р — річка в Росії, права складова Чаї (притоки Обі), тече у Томській області Васюганською рівниною.

Бакчар
57°36′45″ пн. ш. 82°17′35″ сх. д. / 57.6125000000277723° пн. ш. 82.29305600002778931° сх. д. / 57.6125000000277723; 82.29305600002778931
Витік	Томська область, Росія (Васюганське болото)
• координати	56°21′44″ пн. ш. 81°58′00″ сх. д. / 56.36222222224977685° пн. ш. 81.9666666666947776320739649° сх. д. / 56.36222222224977685; 81.9666666666947776320739649
Гирло	с. Усть-Бакчар, Чаїнський район Томської області, Росія (зливається з Парбігом, утворюючи Чаю)
• координати	57°36′45″ пн. ш. 82°17′35″ сх. д. / 57.6125000000277723° пн. ш. 82.29305555558377705° сх. д. / 57.6125000000277723; 82.29305555558377705
Басейн	Чая→Об→Карське море→Північний Льодовитий океан
Країни:	Росія^[1]
Прирічкові країни:	Росія: Томська область
Регіон	Томська область
Довжина	348 км
Площа басейну:	7 310 км²
Притоки:	(л.), Галка (л.),  (пр.)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бакчар.

Бакчар починається у Васюганских болотах на кордоні Томської і Новосибірської областей і тече на північ територією Бакчарського і Чаїнського районів Томської області. Біля села Усть-Бакчар зливається з Парбігом, утворюючи річку Чая (притоку Обі).

Довжина річки 348 км, площа водозбірного басейну 7310 км². Живлення мішане з переважанням снігового. Характерна тривала повінь. Головні притоки і Галка зліва, — справа.

Населенні пункти на річці: Полинянка, Поротниково, Чумакаєвка, Подольськ, Гореловка, Лось-Гора, Нижня Тига, Усть-Бакчар. Село Бакчар, попри свою назву, розташоване не на Бакчарі, а на його притоці Галці.

Джерела

• Евсеева Н. С. География Томской области. (Природные условия и ресурсы). — Томск, 2001, 223 с. (рос.)
• Велика радянська енциклопедія: Бакчар [ 19 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038