Не плутати з Баїєю Бая угор Baja місто на півдні Угорщини розташоване на лівому березі Дунаю Бая друге за величиною міст

Бая; Baja
Герб	Прапор
	Францисканський монастирФранцисканський монастир
Основні дані
Країна	Угорщина
Медьє	Бач-Кішкун
Регіон	Південний Великий Альфельд
Перша згадка	1308
Населення	37 690
Площа	177,61 км²
Густота населення	212,2 осіб/км²
Часовий пояс	, влітку
Поштові індекси	6500
Телефонний код	+36-79
Географічні координати	46°11′00″ пн. ш. 18°57′13″ сх. д. / 46.18333° пн. ш. 18.95361° сх. д.Координати: 46°11′00″ пн. ш. 18°57′13″ сх. д. / 46.18333° пн. ш. 18.95361° сх. д.
Місцева влада
Вебсторінка	bajavaros.hu
Мапа
	; Бая
	Бая у Вікісховищі

Не плутати з Баїєю.

Бая (угор. Baja) — місто на півдні Угорщини, розташоване на лівому березі Дунаю. Бая — друге за величиною місто медьє Бач-Кішкун, після столиці — Кечкемета. Населення — 37 690 мешканців (2005).

Географія і транспорт

Бая знаходиться за 150 кілометрах на південь від Будапешта і за 108 кілометрах на північний захід від Кечкемета. Місто стоїть на лівому березі Дунаю, який розділяє тут два великі регіони Альфельд і Південне Задунав'я. Також в місті протікає річка . У Баї закінчуються дві автодороги — уздовж Дунаю йде магістраль Будапешт — Шольт — Бая і зі сходу на захід йде дорога Сегед — Бая.

У місті також є залізнична станція і річковий порт.

На протилежному від Баї березі Дунаю знаходиться заповідний ліс Геменц, що входить до складу (національного парку Дунай-Драва).

Етимологія

Ім'я міста має турецьке походження, походить від турецького слова «бик». В австрійський період місто було, крім того, відоме під німецьким ім'ям Франкенштадт. Численна раніше слов'янська громада міста також називала його Бая.

Історія

Вперше місто згадується в 1308 році. Під час турецької окупації XVI—XVII ст. Бая була центром регіону. Під час турецького правління в місто переселилася велика кількість хорватів і сербів, які стали складати переважна більшість жителів Баї. Перехід міста під владу Габсбургів в кінці XVII століття викликав нову хвилю переселенців в місто, в основному це були німці. За даними 1715 році в Баї було 237 будинків, з яких 216 були південнослов'янські, 16 угорські та 5 — німецькі. У другій половині XVIII століття в місто стали переселятися угорці з інших регіонів країни, а також євреї.

Завдяки вигідному розташуванню на перехресті торгових сухопутних і річкових шляхів місто швидко росло і перетворювалося на важливий траснпортних центр — через Баю проходила значна частина угорського експорту зерна і вина до Австрії і Німеччини.

У XIX столітті з зростанням значення залізничного транспорту і падіння ролі річкових перевезень місто вступив в період занепаду. Залізнична магістраль, яка пов'язала Будапешт із Загребом й адріатичним портом Фіуме (суч. Рієка) пройшла стороною; до Баї була побудована лише тупикова гілка.

Наприкінці першої світової війни Бая була зайнята сербськими військами, деякий час існувала можливість, що місто відійде до новоутвореного Королівства сербів, хорватів і словенців (згодом Югославії). Однак Версальський договір, зрештою, залишив Баю за Угорщиною, наслідком чого стала масова еміграція в Югославію слов'янського населення міста та приплив у нього угорських переселенців із територій, відторгнутих після війни в Угорщини.

Після другої світової війни в місті було побудовано кілька промислових підприємств, серед них велика текстильна фабрика; а також введений в стрій міст через Дунай.

Економіка

Важливий транспортний вузол: пристань і міст через Дунай, залізнична станція. Харчова, текстильна і деревообробна промисловість; сільськогосподарське машинобудування.

Населення

Національний склад населення: 93,5 % угорці; 2,7 % німці; хорвати, серби, словаки, цигани. До Другої світової війни в місті була велика єврейська громада.

Пам'ятки

Головна визначна пам'ятка міста — францисканський монастир св. Антонія XVII століття. У Баї — 15 діючих церков, більша частина — католицькі, є протестантські і православна. У місті розташовані кілька музеїв і картинних галерей з постійною експозицією, є пам'ятник жертвам холокоста.