Байрак Олена Миколаївна

Олена Миколаївна Ба́йрак, за прізвищем чоловіка — Смоляр (7 серпня 1957, Полтава — 4 лютого 2018, c. Підпечери, Івано-Франківська область) — український біолог, доктор біологічних наук, професор. Автор природоохоронних фотовиставок, проекту створення регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський».

Байрак Олена Миколаївна
Народилася	7 серпня 1957(1957-08-07) Полтава, Українська РСР, СРСР
Померла	4 лютого 2018(2018-02-04) (60 років) Підпечери, Тисменицький район, Івано-Франківська область, Україна
Поховання	Полтава
Країна	Українська Радянська Соціалістична Республіка  Україна
Діяльність	біолог
Alma mater	Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка
Науковий ступінь	доктор біологічних наук

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Байрак (прізвище).

Біографія

Народилася 7 серпня 1957 року у Полтаві.

1975 р. — закінчила середню школу № 2.

З дитинства полюбляла музику, згодом виявились композиторські здібності. Закінчила дитячу музичну школу № 1 по класу фортепіано, а в 16 років самотужки опанувала ще один музичний інструмент — гітару, що стала її вірною супутницею на все життя, яке було завжди наповнене музикою і піснями.

1976—1979 рр. — і керівником вокально-інструментального ансамблю «Емпіреї», співала в народному хорі «Калина» Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г. Короленка,

1980 р. — заснувала ансамбль політичної пісні «Факел»,

1976—1981 р. — закінчила Полтавський педагогічний інститут (нині Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка), де відтоді й працювала. Пройшла шлях від студентки, асистента кафедри ботаніки до доктора біологічних наук (2001), професора (2003).

Наукова діяльність

1987 р. — кандидатська дисертація на тему «Лишайники Лівобережної Лісостепової України».

1987—1991 р. — була членом вокальної групи «Джерело» природничого факультету інституту.

Їй належать слова та музика більш як 50 пісень про природу, зібраних на тематичних дисках:

• «Вишукані квіти»,

• «Намалюй мені степ»,

• «Старинный парк»,

• «Мелодії цвітіння».

Які вона майстерно виконувала, адже мала абсолютний музичний слух та неповторний голос. Любов до природи Олена Миколаївна подавала не тільки у віршах і піснях, а й у фотографіях і відеофільмах про раритети флори Полтавщини, екзоти Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України, Устимівський та Криворудський дендропарки тощо.

З початку 90-х років тісно співпрацювала з Міжвідомчою комплексною лабораторією наукових основ заповідної справи Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України і Міністерства екобезпеки України.

Брала участь у створенні понад 150 природно-заповідних об'єктів Полтавської області, завдяки чому площа заповідних територій збільшилась майже в десять разів. Здійснювала моніторинг рослинного світу заповідних об'єктів.

2001 р. — докторська дисертація на тему «Фіторізноманітність Лівобережного Придніпров'я».

З 2001 по 2006 – завідувала кафедрою екології та охорони довкілля.

2006 р. — переїхала до Києва, де рік працювала в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України провідним науковим співробітником відділу ландшафтного будівництва.

2007—2010 рр. — заступник директора з наукової роботи Наукового Центру екомоніторингу і біорізноманіття мегаполісу НАН України.

2010 р. — директор Центру заповідної справи, рекреації та екологічного туризму.

2012—2018 рр. — до останніх днів очолювала кафедру заповідної справи навчально-наукового інституту економіки та екології природокористування Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління.

Напрями наукових досліджень:

• флористика,

• геоботаніка,

• ліхенологія,

• екологія,

• фітоіндикація,

• заповідна справа,

• созологія,

• дендрологія,

• паркознавство,

• екологічна освіта та виховання.

Сформувала власну наукову школу. Під її керівництвом захищено вісім кандидатських дисертацій зі спеціальностей «Ботаніка» та «Екологія».

Автор понад 300 наукових та 50 навчально-методичних публікацій, в тому числі 15 монографій, підручника «Біологія» для вищих навчальних закладів, навчальних програм і посібників, статей у фахових виданнях, збірниках матеріалів конференцій, буклетів, проспектів, календарів.

«Гармонійне життя — у праці, красі, любові!»

Широко відомі її книги про поширення рідкісних рослин, рослинний світ і біорізноманіття заповідних територій Полтавщини:

• «Заповідна краса Полтавщини» (1996),

• «В гаю заграли проліски» (1994, 2001),

• «Еталони природи Полтавщини. Розповіді про заповідні території» (2003),

• «Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини» (2005),

• «Парки Полтавщини: історія створення, сучасний стан дендрофлори, шляхи збереження і розвитку» (2007).

• «Моє улюблене дерево. Автобіографічний нарис» (2017).

Засновниця серії науково-популярних видань «Видатні дослідники та природоохоронці України», в якій за період з 2011 по 2016 рр. — вийшли п'ять книг, присвячених відомим ученим-ботанікам.

В ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» вчена вкладала душу. Тут були створені екологічно-туристичні маршрути, проводились тематичні екскурсії, закладений фруктовий сад, дендропарк, відкритий “Музей природи і мистецтва”. Місією Олени Миколаївни було звернути увагу на перспективи заповідних об’єктів як пересічного населення, так і влади. Неодноразово вона організовувала наукові експедиції, видавали наукові праці та буклети.

2012 р. — у запровадженій нею серії видань «Національна екомережа і природно-заповідний фонд України» побачили світ шість вишуканих книжок, серед яких дві про заповідні об'єкти Полтавщини.

Її колега В. М. Самородов стверджує: вона сьогодні практично найбільший знавець рослинного світу Полтавщини, її стараннями площі заповідних територій нашого краю за останні 20 років збільшилися майже вдесятеро.

У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського створено іменний фонд О. М. Байрак, який на сьогодні нараховує близько 500 одиниць. До його складу увійшли ботанічні збори, наукові праці, документи, альбоми з фотовідбитками, особисті речі інше.

Трагічно загинула в автокатастрофі 3 лютого 2018 на Івано-Франківщині. Похована у Полтаві.

Вшанування пам'яті

У місті Полтава є вулиця Олени Байрак.

Вибрані праці

• Байрак, О. М. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини / О. М. Байрак, Н. О. Стецюк. — Полтава: Верстка, 2005. — 248 с.

• Байрак, О. М. Безсудинні рослини Лівобережного Лісостепу України: структурний аналіз, питання охорони, анотований список видів. Грунтові водорості, лишайники, мохоподібні / О. М. Байрак, С. В. Гапон, А. А. Леванець. — Полтава: Ворскла, 1998. — 159 с.

• Байрак, О. М. Заповідними стежинами Лохвицького краю / О. М. Байрак, Т. І. Заболотна, М. В. Слюсар. — 2-ге вид. — Полтава: Дивосвіт, 2012. — 184 с.

• Байрак, О. М. Заповідними стежинами Лохвицького краю  / О. М. Байрак, Т. І. Заболотна, М. В. Слюсар. — Полтава: Дивосвіт, 2011. — 184 с. Байрак, Олена Миколаївна. Конспект флори Лівобережного Придніпров"я: судинні рослини / О. М. Байрак. — Полтава: Верстка, 1997. — 162 с.

• Байрак, О. М. Конспект флори Полтавщини. Вищі судинні рослини / О. М. Байрак, Н. О. Стецюк. — Полтава: Верстка, 2008. — 196 с.

• Байрак, О. М. Парки Полтавщини: історія створення, сучасний стан дендрофлори, шляхи збереження і розвитку  / О. М. Байрак, В. М. Самородов, Т. В. Панасенко. — Полтава: Верстка, 2007. — 276 с.

Література

• Буцька, Н. М. Олена Байрак - бойовий захисник зеленого світу Полтавщини : [доктор біолог. наук, професор, дир. Центру заповідної справи, уродженка краю] / Н. М. Буцька // Буцька Н. М. Полтавці: від "Я" до "Ми". – Полтава, 2014. – С. 335-342.   

• Корнєва, В.  "А захват цей набуваєтьсч тільки глибоким розумінням краси..." : [вечір пам'яті О. М. Байрак] / В. Корнєва // Зоря Полтавщини. – 2018. – 23 берез. – С. 13.    

• Корнєва, В.  У світлій криниці пам'яті / В. Корнєва // Зоря Полтавщини. — 2019. — 12 лют. — С. 10. [ 21 червня 2019 у Wayback Machine.]

• Пам'яті Олени Байрак : [науковця, д-ра біологічних наук, професора] // Полтавський вісник. – 2018. – 8 лют. – С. 23.  
• Пам'яті Олени байрак і Петра Сливки  // Вечірня Полтава. — 2018. — 7 лют. — С. 4.

• Самородов, В.  Землі квітчастої фрески від Олени Байрак : [про нову книгу "Степові перлини Полтавщини"] / В. Самородов // Вечірня Полтава. – 2012. – 3 жовт. – С. 9.    

• Самородов, В.  Олена Байрак: ескіз до портрета науковця / В. Самородов // Серед квітів і трав: штрихи до портрета ботаніка та природоохоронця Олени Байрак. — Полтава, 2007. — С. 39.    

Посилання

• «PERSONA GRATA»: Олена Байрак [ 21 червня 2019 у Wayback Machine.]

• Віртуальна мандрівка юних екологів до природно-заповідних територій України [ 21 червня 2019 у Wayback Machine.]

• Гості мого саду — пам'яті Олени Байрак(Смоляр) [ 27 червня 2019 у Wayback Machine.]

• Пам'яті Олени Байрак [ 16 серпня 2019 у Wayback Machine.]
• Самородов Віктор Миколайович [ 21 червня 2019 у Wayback Machine.]

• У Полтаві вшанували пам'ять науковця Олени Байрак [ 21 червня 2019 у Wayback Machine.]

• Участь бібліотеки у ювілейній науково-практичній конференції екологів [ 21 червня 2019 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Байрак, Олена (2016). Парк посаджений з любов'ю (укр.) . Полтава: Дивосвіт. с. 176. ISBN .
2. Як полтавська професорка збільшила природоохоронні території Полтавщини в 10 разів – геніальна Олена Байрак - poltava-name.com (укр.). 10 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
3. Буцька, Наталія (2014). Полтавці: від "Я до Ми" (укр) . Полтава: Дивосвіт. с. 339. ISBN .
4. . Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2018.

Джерела

• Проскурня М. І. Байрак Олена Миколаївна [ 7 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .