Володи́мир Они́симович Байве́нко (2 вересня 1885, Житомир — †5 грудня 1941) — підполковник Армії Української Народної Республіки.
Володимир Онисимович Байвенко | |
---|---|
Штабскапітан Підполковник | |
Загальна інформація | |
Народження | 2 вересня 1885 Житомир |
Смерть | 5 грудня 1941 (56 років) |
Військова служба | |
Приналежність | УНР |
Рід військ | Повітряний флот УНР |
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна |
Володимир Байвенко народився 2 вересня 1885 року у Житомирі. Закінчив Рівненське реальне училище, у 1906 році — Київське піхотне юнкерське училище. Служив у 126-му піхотному Рильському полку (Острог). У 1907 році склав іспит на звання військового інженера при Миколаївському інженерному училищі та перевівся до 5-го саперного батальйону (Київ).
У 1913 році закінчив Офіцерську повітроплавну та авіаційну школу. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан. На початку 1916 року потрапив у полон.
Після повернення з полону, з 1 березня 1918 року — літун 1-го Волинського авіаційного дивізіону військ Центральної Ради, згодом — Армії УНР та Армії Української Держави. З 1 листопада 1918 року — помічник командира цього дивізіону. З 30 січня 1919 року — командир 1-го кадрового Республіканського авіаційного дивізіону Дієвої армії УНР. З 20 квітня 1919 року — голова технічного відділу інспекції авіації та повітроплавання Дієвої армії УНР.
З 1 липня 1919 року — начальник 1-го відділу Навчального дивізіону авіаційної школи Української Народної Республіки, яка мала бути створена інспекцією авіації Дієвої армії УНР. З 1 серпня 1919 року — помічник командира 1-го Київського авіапарку Дієвої армії УНР.
З 25 березня 1920 року перебував у резерві старшин Військово-повітроплавної управи Військового міністерства УНР. З 8 червня 1920 року — булавний старшина 2-го відділу організаційної управи Головного управління Генерального штабу УНР.
У листопаді 1920 року був інтернований в таборі у Ченстохові. Був одним з організаторів і скарбником спілки Українських військових інвалідів у цьому місті. У 1920-х рр. жив на еміграції у Польщі у Ченстохова. Брав участь у численних заходах організованих відділом Українського Центрального Комітету в Ченстохова під керівництвом капітана Українського флоту Святослава Шрамченка.
Помер 5 грудня 1941.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Aleksander Kolańczuk. Częstochowa jako ośrodek życia oświatowo-kulturalnego emigrantów ukraińskich w latach 1920—1939[недоступне посилання з травня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mir Oni simovich Bajve nko 2 veresnya 1885 Zhitomir 5 grudnya 1941 pidpolkovnik Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Volodimir Onisimovich Bajvenko Shtabskapitan PidpolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya2 veresnya 1885 1885 09 02 ZhitomirSmert5 grudnya 1941 1941 12 05 56 rokiv Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRRid vijskPovitryanij flot UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Volodimir Bajvenko narodivsya 2 veresnya 1885 roku u Zhitomiri Zakinchiv Rivnenske realne uchilishe u 1906 roci Kiyivske pihotne yunkerske uchilishe Sluzhiv u 126 mu pihotnomu Rilskomu polku Ostrog U 1907 roci sklav ispit na zvannya vijskovogo inzhenera pri Mikolayivskomu inzhenernomu uchilishi ta perevivsya do 5 go sapernogo bataljonu Kiyiv U 1913 roci zakinchiv Oficersku povitroplavnu ta aviacijnu shkolu Ostannye zvannya u rosijskij armiyi shtabs kapitan Na pochatku 1916 roku potrapiv u polon Pislya povernennya z polonu z 1 bereznya 1918 roku litun 1 go Volinskogo aviacijnogo divizionu vijsk Centralnoyi Radi zgodom Armiyi UNR ta Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Z 1 listopada 1918 roku pomichnik komandira cogo divizionu Z 30 sichnya 1919 roku komandir 1 go kadrovogo Respublikanskogo aviacijnogo divizionu Diyevoyi armiyi UNR Z 20 kvitnya 1919 roku golova tehnichnogo viddilu inspekciyi aviaciyi ta povitroplavannya Diyevoyi armiyi UNR Z 1 lipnya 1919 roku nachalnik 1 go viddilu Navchalnogo divizionu aviacijnoyi shkoli Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki yaka mala buti stvorena inspekciyeyu aviaciyi Diyevoyi armiyi UNR Z 1 serpnya 1919 roku pomichnik komandira 1 go Kiyivskogo aviaparku Diyevoyi armiyi UNR Z 25 bereznya 1920 roku perebuvav u rezervi starshin Vijskovo povitroplavnoyi upravi Vijskovogo ministerstva UNR Z 8 chervnya 1920 roku bulavnij starshina 2 go viddilu organizacijnoyi upravi Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu UNR U listopadi 1920 roku buv internovanij v tabori u Chenstohovi Buv odnim z organizatoriv i skarbnikom spilki Ukrayinskih vijskovih invalidiv u comu misti U 1920 h rr zhiv na emigraciyi u Polshi u Chenstohova Brav uchast u chislennih zahodah organizovanih viddilom Ukrayinskogo Centralnogo Komitetu v Chenstohova pid kerivnictvom kapitana Ukrayinskogo flotu Svyatoslava Shramchenka Pomer 5 grudnya 1941 DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Aleksander Kolanczuk Czestochowa jako osrodek zycia oswiatowo kulturalnego emigrantow ukrainskich w latach 1920 1939 nedostupne posilannya z travnya 2019