Історія
«Міжнародна конвергенція щодо вимірювання та вимог до капіталу» або коротко «Базель І», яка вийшла у липні 1988 року, мала на меті збільшення солідності та стабільності міжнародної банківської системи, створення однакових конкурентних умов для міжнародно-активних банків. Головна ідея «Базель І» полягала в стандартизації регулятивних положень за принципом — «однаковий ризик, однакові правила, однаковий капітал», наслідком якого був однаковий розмір резервів капіталу для однакових обсягів ризику (див. також статтю про банківське регулювання та нагляд).
У рамках «Базель І» було визначено низку принципів та правил, які є концептуально логічними і обґрунтованими, та водночас приділяють належну увагу специфічним рисам існуючих систем нагляду та бухгалтерського обліку в окремих країнах-членах Базельського Комітету з питань банківського нагляду. Необхідно підкреслити, що даний документ розроблено з метою встановлення мінімального рівня резервного капіталу для діючих у міжнародних масштабах банків. Вітчизняні органи банківського нагляду мали можливість встановлювати рівень капіталу вищий за мінімальний. Основою «Базель І» є формула стандартного співвідношення активів і позабалансових операцій до капіталу. Відповідно стандартний коефіцієнт капіталу до активів, зважених за коефіцієнтами кредитних та ринкових ризиків, має бути встановлений на рівні 8%, при чому коефіцієнт основного капіталу до зважених за кредитним ризиком активів має як мінімум дорівнювати 4%.
Перша версія «Базель І», опублікована в липні 1988 року, зазнала шести змін, останню — 1998. “Поправка до «Базель І» щодо включення ринкових ризиків” від січня 1996 року є найвагоміша. За кількістю сторінок вона є вдвічі більшою за оригінальний документ. Вважалася наступним кроком вперед до солідності та стабільності міжнародної банківської системи і фінансових ринків, а також коректурою курсу Комітету в напрямку . Її мета полягала в утворенні додаткових резервів з метою покриття збитків із , пов’язаних з торговою діяльністю банків. Разом з цим, впроваджувалася низка якісних стандартів (до цього існували тільки кількісні) для процесу менеджменту ризику. Потрібно зазначити, що резерви під не розраховуються за аналогією до . Суттєвою відмінністю є те, що вони не множаться на 8% коефіцієнт платоспроможності.
Регулятивний капітал
Регулятивний капітал є ключовим елементом у «Базель І». В рамках банківського регулювання його основна функція полягає у в захисті коштів та кредиторів у разі виникнення непередбачених негативних ситуацій. Таким чином забезпечується безперервна діяльність банку, оскільки реалізовані неочікувані збитки покриваються за рахунок регулятивного (власного) капіталу, частка якого тримається як резерв.
Необхідно розмежувати поняття власного та регулятивного капіталу, які часто використовуються як синоніми. Регулятивний капітал виводиться із балансових показників банку, зокрема, власного капіталу. Але як власний капітал, так і вартість активів визначаються з метою надання звітності акціонерам, кредиторам та податковим органам. Додатково, правила, що регламентують визначення позицій балансу розрізняються між державами. Окрім цього, певні компоненти балансового капіталу можуть не вноситись в касу банку (наприклад, зареєстрований, але не сплачений статутний капітал). Із регулятивного капіталу вираховується також гудвіл, який є нематеріальним активом. З метою забезпечення міжнародної стандартизації до певного рівня «Базель І» намагається визначити розмір капіталу, незалежного від специфіки систем фінансової звітності.
Отже, регулятивний капітал є капіталом, який банк може використовувати на покриття неочікуваних збитків з різних ризиків. Він складається з капіталу 1, 2 та 3 рівнів, при цьому із загального капіталу (це, як правило, капітал 1 та 2 рівнів) здійснюються певні відрахування. Для дотримання певної структури регулятивного капіталу існують обмеження розміру певних елементів капіталу. Наприклад, передбачається обмеження розміру додаткового капіталу розміром основного. Регулятивний капітал 1 та 2 рівнів використовується в першу чергу на покриття збитків із кредитних ризиків. Він повинен покривати 8% всіх зважених за ризиком активів, тобто регулятивний капітал має бути більшим від суми ризиків. Невикористаний для покриття кредитних ризиків капітал 1 та 2 рівнів та капітал 3 рівня використовуються для покриття збитків з-під ринкових ризиків, зокрема, для ризиків торгового портфелю, валютних і сировинних ринкових ризиків як торгового, так і банківського портфелів. Інші ризики можуть покриватися банками на добровільній основі або за вимогою національних .
Основний капітал
Ключовим елементом регулятивного капіталу є основний капітал або капітал 1 рівня. Він вважається єдиним спільним елементом для банківських систем усіх країн, оскільки його складові відображено в опублікованих балансах.
Відповідно до «Базель І» його елементами є:
- Сплачений акціонерний капітал, зокрема випущені та повністю сплачені акції, звичайні акції, некумулятивні безстрокові привілейовані акції.
- Розкриті резерви, сформовані за рахунок оподаткованого надлишку, який складається з нерозподіленого прибутку, надбавки до курсу акцій, загальних резервів та фондів, що відповідають визначеним критеріям, наприклад, надходження до них здійснюється за рахунок оподаткованих доходів або неоподаткованих доходів, скорегованих на всі можливі податкові зобов’язання тощо.
- Відрахування балансової вартості гудвілу з основного капіталу.
Додатковий капітал
Існування додаткового капіталу або капіталу 2 рівня пояснюється намаганнями Базельського Комітету врахувати індивідуальні характеристики банківських систем окремих країн. Деякі з нижче перелічених елементів додаткового капіталу не визнаються окремими органами нагляду. Проте останнім дозволено визначати нові елементи. Розмір додаткового капіталу обмежений розміром основного капіталу. Додатковий капітал складається з наступних елементів:
- Нерозкриті або незаявлені резерви формуються за рахунок оподаткованого нерозподіленого прибутку, який банкам деяких країн дозволено зберігати як нерозкриті резерви. Незалежно від того, що резерви не публікуються у балансовому звіті, вони повинні бути такої ж високої якості як і розкриті резерви, необмежено і швидко доступними для банку з метою якнайшвидшого покриття непередбачених збитків.
- Резерви з переоцінки активів можуть утворюватися в результаті переоцінки основних засобів банку (це, як правило, власні приміщення) в зв’язку зі змінами їх ринкової вартості; а також виникати внаслідок утворення прихованої вартості, яка результує із довгострокового володіння цінними паперами, що оцінюються в балансі за ціною придбання. Прихована вартість підлягає 55% дисконту.
- Загальні резерви створюються для захисту банку від майбутніх неідентифікованих збитків, a саме неідентифікованих знижень якості конкретних активів або групи активів. Необхідно зазначити, що такі резерви не можуть перебільшувати 1,25% додаткового капіталу.
- Інструменти гібридного капіталу поєднують певні характеристики акцій та боргових цінних паперів. Кожен інструмент має особливі властивості, які впливають на якість капіталу. Зазначені інструменти можна за певних умов включити до додаткового капіталу.
- Інструменти субординованого строкового боргу мають на відміну від інструментів, згаданих у пункті 4, суттєві недоліки в зв’язку з фіксованим терміном погашення та нездатністю покривати збитки, окрім як при ліквідації банку. З цієї причини, їх можна зараховувати до 50% основного капіталу максимально.
Відрахування
Із загального регулятивного капіталу відраховуються такі позиції:
- В разі нездійснення консолідації споріднених компаній з материнським товариством необхідно вирахувати інвестиції в неконсолідовані банківські та фінансові споріднені компанії з регулятивного капіталу з метою запобігання багаторазового використання одних і тих же капітальних ресурсів у різних частинах групи.
- Рекомендується також відраховувати інвестиції в капітал інших банків та фінансових установ, хоча це питання вважається спірним. В деяких країнах існують вимоги щодо здійснення таких відрахувань з метою відмови банківської системи від утворення перехресного капіталу.
З метою покриття збитків, що виникають із ринкового ризику, вітчизняний орган може дозволити використовувати капітал 3 рівня (і тільки з таким призначенням), у максимальному розмірі суми вільного додаткового капіталу та 2,5 кратного вільного основного капіталу. Капітал 3 рівня складається виключно з короткострокових субординованих зобов’язань, які при виконання ними певних критерій зараховуються до регулятивного капіталу.
Оцінка кредитних ризиків
Для більшості банків основним є кредитний ризик, відомий також як ризик дефолту контрагента. В літературі розрізняється п’ять категорій активів та інструментів, які мають відношення до кредитного ризику. Це різні види балансових вимог (категорії 1-3), позабалансових зобов’язань та інструментів (категорія 4), та інструментів пом’якшення ризику (категорія 5), що застосовуються до вимог та інструментів, зазначених у категоріях 1-4.
Для всіх класів вимог основною складовою формули розрахунку резервів під кредитні ризики є коефіцієнт ризику, який множиться на балансову вартість вимоги та на 8%. Розмір коефіцієнта ризику залежить від типу контрагента (наприклад, банки отримують, як правило, 20% коефіцієнт ризику, а підприємства — 100%), а також від того, до якої групи країн він належить. Це пов’язано з ризиком щодо країни, який вважається подальшим аспектом кредитного ризику. Перший враховується за методом розмежування двох визначених угрупувань країн, які мають різний рівень кредитоспроможності:
- до першої групи країн з високою кредитоспроможністю зараховуються країни-ординарні члени ОЕСР або країни, які узгодили з МВФ спеціальні умови щодо кредитування, пов’язані з «Загальним положенням про позичання» (надалі — країни ОЕСР);
- до другої належать усі інші країни, які не увійшли до першої групи, а також країни першої групи, які змінили графік повернення своїх зовнішніх державних боргів і тому вважаються виключеними з зазначеної групи упродовж п’яти років (надалі — країни поза ОЕСР).
- Вимоги до державного сектора поділяються на три групи:
- Вимоги до центрально-урядової влади країн ОЕСР отримають нульовий коефіцієнт. Можливі деякі винятки.
- Вимоги до нецентрально-урядових установ та установ державного сектора матимуть низький коефіцієнт. Вітчизняні органи на власний розсуд визначають відповідний коефіцієнт серед можливих альтернатив (0, 10, 20 або 50%) для вітчизняних установ. Для іноземних установ країн ОЕСР цей коефіцієнт має становити 20%.
- Вимоги до центрального уряду та центральних банків поза ОЕСР отримають 100% коефіцієнт.
- Серед вимог до банківського сектора виділяються також три групи:
- Короткострокові (= залишковий строк погашення менше 1 року включно) вимоги до банків незалежно від країни їхньої реєстрації отримують 20% коефіцієнт ризику.
- Довгострокові (= залишковий строк погашення більше 1 року) вимоги до банків із ОЕСР отримують 20% коефіцієнт ризику, а вимоги до банків поза ОЕСР — 100%.
- Вимоги до міжнародних банків розвитку (МБРР, МАБР, Азіатський БР, Африканський БР, ЄІБ) отримують 20% коефіцієнт.
- До інших вимог відносяться, зокрема, грошові кошти, в тому числі, і золоті злитки, які отримують 0% коефіцієнт ризику. Для грошових документів при інкасації діє 20% коефіцієнт. 100% коефіцієнт надається, зокрема вимогам до комерційних компаній, в тому числі тим, які є власністю державного сектора, вимогам до приватного сектора тощо.
- Позабалансові зобов’язання та інструменти
Існує дві категорії позабалансових інструментів: традиційні та новітні. Традиційними позабалансовими інструментами є насамперед зобов’язання, які можуть в разі їх виникнення перерости в балансову вимогу. Їх необхідно враховувати, оскільки несуть для банку потенційний ризик у майбутньому. Це, зокрема, гарантії, акцепти тощо, яких з метою оцінки потрібно конвертувати в еквіваленти кредитних ризиків шляхом множення номінальної суми зобов’язання на (англ.: «Credit conversion factor»/ CCF), та на коефіцієнт ризику та 8%. CCF можна розглядати як ймовірність перетворення позабалансового зобов’язання в балансовий актив. Існує чотири класи CCF (0, 20, 50, 100%), зарахування операцій до яких може змінюватися національними органами нагляду.
Існує широкий спектр новітніх позабалансових інструментів. До них зараховуються форвардні, свопові та опціонні контракти тощо. Врахування ризиків таких контрактів потребує особливого підходу. Розрахунок резервів для новітніх позабалансових інструментів здійснюється за формулою: кредитний еквівалент х коефіцієнт ризику х 8%. - Інструменти пом’якшення ризику
Інструменти пом’якшення ризику застосовуються з метою зменшення ризику банку, пов’язаного з володінням окремими активами. Проте «Базель І» визнає тільки обмежене коло таких інструментів. Насамперед, це застави та гарантії. Для новітніх позабалансових інструментів дозволено застосовувати двосторонній .
В результаті, сума активів та позабалансових інструментів, помножених на коефіцієнт ризику, на 8% та, за потреби, на CCF, співвідноситься до регулятивного капіталу 1 та 2 рівнів. Якщо це співвідношення дорівнює 1 або більше, це означає, що необхідні резерви перевищують регулятивний капітал. Банк буде змушений скоротити свої активи або збільшити регулятивний капітал. В іншому випадку орган нагляду застосовуватиме до нього певні штрафні санкції.
Активи х CCF x Коефіцієнт ризику х 8 % --------------------------------------- ≤ 1 Регулятивний капітал 1 та 2 рівнів
Оцінка ринкових ризиків
Методи розрахунку резервів під ринкові ризики є дещо іншими, аніж для кредитних ризиків. У рамках «Базель І» охоплюються:
- ринкові ризики облігацій та акцій торгового портфелю, а також пов’язані з ними позабалансові інструменти;
- валютні і сировинні ринкові ризики всіх активів та вимог (а також з ними пов’язаних позабалансових інструментів), тобто як торгового, так і банківського портфелю.
Ризики зміни процентної ставки, курсу акцій, облігацій та пов’язаних з ними позабалансових інструментів поділяються на загальний та специфічний ризики. Загальний ризик визначається як ризик мінливості цін усього ринку. Вимірюється, наприклад, за допомогою ціни індексу акцій. Специфічний ризик визначається як ризик того, що курс окремої облігації або акції в щоденній торгівлі зміниться більше або менше, аніж ринок взагалі. Така зміна може бути раптовою та пов’язаною, наприклад, з пропозицією купівлі акцій однієї фірми іншою. Застосовуючи модель CAPM, можна сказати, що загальний ринковий ризик відповідає систематичному, а специфічний можна трактувати як несистематичний ризик.
Існує два альтернативних методи оцінки ринкових ризиків — стандартний та внутрішньо-модельний. Базою стандартного методу є «компонентний принцип». Згідно з ним, специфічний та загальний ринковий ризик облігацій, акцій та пов’язаних з ними позабалансових інструментів торгового портфелю розраховується окремо за визначеними методами. Окремо розраховуються також резерви під валютний та сировинний ризики банківського і торгового портфелів. Сума зазначених розрахунків становить розмір резервів під ринкові ризики банку.
Внутрішні моделі пов’язані з використанням банками власних методів менеджменту ризику. Банки зацікавлені в їх застосуванні, оскільки отримують більшу свободу при розрахунку резервів під ринкові ризики. Наприклад, в рамках внутрішніх моделей дозволяється враховувати кореляційні ефекти між різними категоріями ризику. Але оскільки існує загроза їх недоцільного використання банком потрібно забезпечити послідовність та гнучкість таких моделей. З іншого боку, необхідним є й мінімальний рівень прозорості та стандартизації вимог щодо резервів капіталу. Тому використання внутрішніх моделей обумовлене наявністю дозволу з боку вітчизняного органу банківського нагляду, який надається в залежності від виконання банком певних вимог до його системи ризик-менеджменту.
Для ринкового ризику — аналогічно кредитному — існує також стандартне співвідношення. Сума резервів під ринковий ризик розраховується в повному обсязі за стандартним або внутрішньо-модельним методом. Знайдена сума розрахунку резервів без додаткових множень на 8% співвідноситься до регулятивного капіталу 3 рівня та вільного капіталу 1 та 2 рівнів.
Сума резервів під ринковий ризик ------------------------------------------------- ≤ 1 Капітал 3 рівня + вільний капітал 1 та 2 рівнів
Застосування в Україні
Як зазначається в листі НБУ від 30.12.2004 № 42-412/4010-13749, вітчизняне банківське законодавство базується на «Базель І» за винятком поправки щодо включення ринкових ризиків від 1996 року. Останній факт пояснюється обмеженістю ринкових ризиків в українських банках, а також «переконаністю у тому, що існуючі економічні нормативи враховують різні компоненти ринкового ризику, але у спосіб, що відрізняється від запропонованого Базельським комітетом». Зокрема, чутливість банку до ринкового ризику перевіряється системою рейтингування «CAMELS». В Україні також не імплементовані такі елементи «Базель І» як гібридний капітал в рамках регулятивного капіталу та оцінка ризику дефолту контрагента в новітніх позабалансових операціях. Проте використання останніх операцій взагалі ще не передбачено вітчизняним законодавством. Окрім цього частково змінені коефіцієнти ризику.
Критика “Базель І“
«Базель І» зазнав швидкого та значного поширення. Але в зв’язку зі швидким розвитком банківського сектора в 1990х роках, у зазначеній рекомендації виявилось з часом все більше недоліків, які спричинили невідповідність вимог до рівня резервів капіталу раціонально обґрунтованому розміру. Внаслідок цього, резерви в розмірі 8%, утворені для кредиту, наданому контрагенту з високим рейтингом, були надто високими (надкапіталізація банку), а для контрагента з низьким рейтингом були надто низькими (недокапіталізація банку). Це примусило Комітет зробити наступний крок у напрямі забезпечення стабільності та солідності міжнародної фінансової системи та розпочати консультацію щодо “Базель ІІ“. “Базель І“ продовжував бути чинним паралельно до “Базель ІІ“ аж до його об’єднання із останнім документом у загальну версію “Базель ІІ“ у червні 2006 року.
Джерела
Олексій Хаб’юк. Банківське регулювання та нагляд через призму рекомендацій Базельського комітету: Монографія. — Івано-Франківськ: ОІППО; Снятин: ПрутПринт, 2008. — 260с. [ 28 грудня 2009 у Wayback Machine.]
Посилання
Basel Committee: International convergence of capital measurement and capital standards (updated to April 1998) / “Базель І“ (в тексті враховано всі поправки окрім “Поправки щодо ринкового ризику“ 1996 року) [ 22 листопада 2008 у Wayback Machine.]
Amendment to the capital accord to incorporate market risks / “Поправка щодо ринкового ризику“ [ 22 листопада 2008 у Wayback Machine.]
Basel II: International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards: A Revised Framework — Comprehensive Version / Загальна версія “Базель ІІ“ [ 22 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Mizhnarodna konvergenciya shodo vimiryuvannya ta vimog do kapitalu abo korotko Bazel I yaka vijshla u lipni 1988 roku mala na meti zbilshennya solidnosti ta stabilnosti mizhnarodnoyi bankivskoyi sistemi stvorennya odnakovih konkurentnih umov dlya mizhnarodno aktivnih bankiv Golovna ideya Bazel I polyagala v standartizaciyi regulyativnih polozhen za principom odnakovij rizik odnakovi pravila odnakovij kapital naslidkom yakogo buv odnakovij rozmir rezerviv kapitalu dlya odnakovih obsyagiv riziku div takozh stattyu pro bankivske regulyuvannya ta naglyad U ramkah Bazel I bulo viznacheno nizku principiv ta pravil yaki ye konceptualno logichnimi i obgruntovanimi ta vodnochas pridilyayut nalezhnu uvagu specifichnim risam isnuyuchih sistem naglyadu ta buhgalterskogo obliku v okremih krayinah chlenah Bazelskogo Komitetu z pitan bankivskogo naglyadu Neobhidno pidkresliti sho danij dokument rozrobleno z metoyu vstanovlennya minimalnogo rivnya rezervnogo kapitalu dlya diyuchih u mizhnarodnih masshtabah bankiv Vitchiznyani organi bankivskogo naglyadu mali mozhlivist vstanovlyuvati riven kapitalu vishij za minimalnij Osnovoyu Bazel I ye formula standartnogo spivvidnoshennya aktiviv i pozabalansovih operacij do kapitalu Vidpovidno standartnij koeficiyent kapitalu do aktiviv zvazhenih za koeficiyentami kreditnih ta rinkovih rizikiv maye buti vstanovlenij na rivni 8 pri chomu koeficiyent osnovnogo kapitalu do zvazhenih za kreditnim rizikom aktiviv maye yak minimum dorivnyuvati 4 Persha versiya Bazel I opublikovana v lipni 1988 roku zaznala shesti zmin ostannyu 1998 Popravka do Bazel I shodo vklyuchennya rinkovih rizikiv vid sichnya 1996 roku ye najvagomisha Za kilkistyu storinok vona ye vdvichi bilshoyu za originalnij dokument Vvazhalasya nastupnim krokom vpered do solidnosti ta stabilnosti mizhnarodnoyi bankivskoyi sistemi i finansovih rinkiv a takozh korekturoyu kursu Komitetu v napryamku Yiyi meta polyagala v utvorenni dodatkovih rezerviv z metoyu pokrittya zbitkiv iz pov yazanih z torgovoyu diyalnistyu bankiv Razom z cim vprovadzhuvalasya nizka yakisnih standartiv do cogo isnuvali tilki kilkisni dlya procesu menedzhmentu riziku Potribno zaznachiti sho rezervi pid ne rozrahovuyutsya za analogiyeyu do Suttyevoyu vidminnistyu ye te sho voni ne mnozhatsya na 8 koeficiyent platospromozhnosti Regulyativnij kapitalRegulyativnij kapital ye klyuchovim elementom u Bazel I V ramkah bankivskogo regulyuvannya jogo osnovna funkciya polyagaye u v zahisti koshtiv ta kreditoriv u razi viniknennya neperedbachenih negativnih situacij Takim chinom zabezpechuyetsya bezperervna diyalnist banku oskilki realizovani neochikuvani zbitki pokrivayutsya za rahunok regulyativnogo vlasnogo kapitalu chastka yakogo trimayetsya yak rezerv Neobhidno rozmezhuvati ponyattya vlasnogo ta regulyativnogo kapitalu yaki chasto vikoristovuyutsya yak sinonimi Regulyativnij kapital vivoditsya iz balansovih pokaznikiv banku zokrema vlasnogo kapitalu Ale yak vlasnij kapital tak i vartist aktiviv viznachayutsya z metoyu nadannya zvitnosti akcioneram kreditoram ta podatkovim organam Dodatkovo pravila sho reglamentuyut viznachennya pozicij balansu rozriznyayutsya mizh derzhavami Okrim cogo pevni komponenti balansovogo kapitalu mozhut ne vnositis v kasu banku napriklad zareyestrovanij ale ne splachenij statutnij kapital Iz regulyativnogo kapitalu virahovuyetsya takozh gudvil yakij ye nematerialnim aktivom Z metoyu zabezpechennya mizhnarodnoyi standartizaciyi do pevnogo rivnya Bazel I namagayetsya viznachiti rozmir kapitalu nezalezhnogo vid specifiki sistem finansovoyi zvitnosti Otzhe regulyativnij kapital ye kapitalom yakij bank mozhe vikoristovuvati na pokrittya neochikuvanih zbitkiv z riznih rizikiv Vin skladayetsya z kapitalu 1 2 ta 3 rivniv pri comu iz zagalnogo kapitalu ce yak pravilo kapital 1 ta 2 rivniv zdijsnyuyutsya pevni vidrahuvannya Dlya dotrimannya pevnoyi strukturi regulyativnogo kapitalu isnuyut obmezhennya rozmiru pevnih elementiv kapitalu Napriklad peredbachayetsya obmezhennya rozmiru dodatkovogo kapitalu rozmirom osnovnogo Regulyativnij kapital 1 ta 2 rivniv vikoristovuyetsya v pershu chergu na pokrittya zbitkiv iz kreditnih rizikiv Vin povinen pokrivati 8 vsih zvazhenih za rizikom aktiviv tobto regulyativnij kapital maye buti bilshim vid sumi rizikiv Nevikoristanij dlya pokrittya kreditnih rizikiv kapital 1 ta 2 rivniv ta kapital 3 rivnya vikoristovuyutsya dlya pokrittya zbitkiv z pid rinkovih rizikiv zokrema dlya rizikiv torgovogo portfelyu valyutnih i sirovinnih rinkovih rizikiv yak torgovogo tak i bankivskogo portfeliv Inshi riziki mozhut pokrivatisya bankami na dobrovilnij osnovi abo za vimogoyu nacionalnih Osnovnij kapital Klyuchovim elementom regulyativnogo kapitalu ye osnovnij kapital abo kapital 1 rivnya Vin vvazhayetsya yedinim spilnim elementom dlya bankivskih sistem usih krayin oskilki jogo skladovi vidobrazheno v opublikovanih balansah Vidpovidno do Bazel I jogo elementami ye Splachenij akcionernij kapital zokrema vipusheni ta povnistyu splacheni akciyi zvichajni akciyi nekumulyativni bezstrokovi privilejovani akciyi Rozkriti rezervi sformovani za rahunok opodatkovanogo nadlishku yakij skladayetsya z nerozpodilenogo pributku nadbavki do kursu akcij zagalnih rezerviv ta fondiv sho vidpovidayut viznachenim kriteriyam napriklad nadhodzhennya do nih zdijsnyuyetsya za rahunok opodatkovanih dohodiv abo neopodatkovanih dohodiv skoregovanih na vsi mozhlivi podatkovi zobov yazannya tosho Vidrahuvannya balansovoyi vartosti gudvilu z osnovnogo kapitalu Dodatkovij kapital Isnuvannya dodatkovogo kapitalu abo kapitalu 2 rivnya poyasnyuyetsya namagannyami Bazelskogo Komitetu vrahuvati individualni harakteristiki bankivskih sistem okremih krayin Deyaki z nizhche perelichenih elementiv dodatkovogo kapitalu ne viznayutsya okremimi organami naglyadu Prote ostannim dozvoleno viznachati novi elementi Rozmir dodatkovogo kapitalu obmezhenij rozmirom osnovnogo kapitalu Dodatkovij kapital skladayetsya z nastupnih elementiv Nerozkriti abo nezayavleni rezervi formuyutsya za rahunok opodatkovanogo nerozpodilenogo pributku yakij bankam deyakih krayin dozvoleno zberigati yak nerozkriti rezervi Nezalezhno vid togo sho rezervi ne publikuyutsya u balansovomu zviti voni povinni buti takoyi zh visokoyi yakosti yak i rozkriti rezervi neobmezheno i shvidko dostupnimi dlya banku z metoyu yaknajshvidshogo pokrittya neperedbachenih zbitkiv Rezervi z pereocinki aktiviv mozhut utvoryuvatisya v rezultati pereocinki osnovnih zasobiv banku ce yak pravilo vlasni primishennya v zv yazku zi zminami yih rinkovoyi vartosti a takozh vinikati vnaslidok utvorennya prihovanoyi vartosti yaka rezultuye iz dovgostrokovogo volodinnya cinnimi paperami sho ocinyuyutsya v balansi za cinoyu pridbannya Prihovana vartist pidlyagaye 55 diskontu Zagalni rezervi stvoryuyutsya dlya zahistu banku vid majbutnih neidentifikovanih zbitkiv a same neidentifikovanih znizhen yakosti konkretnih aktiviv abo grupi aktiviv Neobhidno zaznachiti sho taki rezervi ne mozhut perebilshuvati 1 25 dodatkovogo kapitalu Instrumenti gibridnogo kapitalu poyednuyut pevni harakteristiki akcij ta borgovih cinnih paperiv Kozhen instrument maye osoblivi vlastivosti yaki vplivayut na yakist kapitalu Zaznacheni instrumenti mozhna za pevnih umov vklyuchiti do dodatkovogo kapitalu Instrumenti subordinovanogo strokovogo borgu mayut na vidminu vid instrumentiv zgadanih u punkti 4 suttyevi nedoliki v zv yazku z fiksovanim terminom pogashennya ta nezdatnistyu pokrivati zbitki okrim yak pri likvidaciyi banku Z ciyeyi prichini yih mozhna zarahovuvati do 50 osnovnogo kapitalu maksimalno Vidrahuvannya Iz zagalnogo regulyativnogo kapitalu vidrahovuyutsya taki poziciyi V razi nezdijsnennya konsolidaciyi sporidnenih kompanij z materinskim tovaristvom neobhidno virahuvati investiciyi v nekonsolidovani bankivski ta finansovi sporidneni kompaniyi z regulyativnogo kapitalu z metoyu zapobigannya bagatorazovogo vikoristannya odnih i tih zhe kapitalnih resursiv u riznih chastinah grupi Rekomenduyetsya takozh vidrahovuvati investiciyi v kapital inshih bankiv ta finansovih ustanov hocha ce pitannya vvazhayetsya spirnim V deyakih krayinah isnuyut vimogi shodo zdijsnennya takih vidrahuvan z metoyu vidmovi bankivskoyi sistemi vid utvorennya perehresnogo kapitalu Z metoyu pokrittya zbitkiv sho vinikayut iz rinkovogo riziku vitchiznyanij organ mozhe dozvoliti vikoristovuvati kapital 3 rivnya i tilki z takim priznachennyam u maksimalnomu rozmiri sumi vilnogo dodatkovogo kapitalu ta 2 5 kratnogo vilnogo osnovnogo kapitalu Kapital 3 rivnya skladayetsya viklyuchno z korotkostrokovih subordinovanih zobov yazan yaki pri vikonannya nimi pevnih kriterij zarahovuyutsya do regulyativnogo kapitalu Ocinka kreditnih rizikivDlya bilshosti bankiv osnovnim ye kreditnij rizik vidomij takozh yak rizik defoltu kontragenta V literaturi rozriznyayetsya p yat kategorij aktiviv ta instrumentiv yaki mayut vidnoshennya do kreditnogo riziku Ce rizni vidi balansovih vimog kategoriyi 1 3 pozabalansovih zobov yazan ta instrumentiv kategoriya 4 ta instrumentiv pom yakshennya riziku kategoriya 5 sho zastosovuyutsya do vimog ta instrumentiv zaznachenih u kategoriyah 1 4 Dlya vsih klasiv vimog osnovnoyu skladovoyu formuli rozrahunku rezerviv pid kreditni riziki ye koeficiyent riziku yakij mnozhitsya na balansovu vartist vimogi ta na 8 Rozmir koeficiyenta riziku zalezhit vid tipu kontragenta napriklad banki otrimuyut yak pravilo 20 koeficiyent riziku a pidpriyemstva 100 a takozh vid togo do yakoyi grupi krayin vin nalezhit Ce pov yazano z rizikom shodo krayini yakij vvazhayetsya podalshim aspektom kreditnogo riziku Pershij vrahovuyetsya za metodom rozmezhuvannya dvoh viznachenih ugrupuvan krayin yaki mayut riznij riven kreditospromozhnosti do pershoyi grupi krayin z visokoyu kreditospromozhnistyu zarahovuyutsya krayini ordinarni chleni OESR abo krayini yaki uzgodili z MVF specialni umovi shodo kredituvannya pov yazani z Zagalnim polozhennyam pro pozichannya nadali krayini OESR do drugoyi nalezhat usi inshi krayini yaki ne uvijshli do pershoyi grupi a takozh krayini pershoyi grupi yaki zminili grafik povernennya svoyih zovnishnih derzhavnih borgiv i tomu vvazhayutsya viklyuchenimi z zaznachenoyi grupi uprodovzh p yati rokiv nadali krayini poza OESR Vimogi do derzhavnogo sektora podilyayutsya na tri grupi Vimogi do centralno uryadovoyi vladi krayin OESR otrimayut nulovij koeficiyent Mozhlivi deyaki vinyatki Vimogi do necentralno uryadovih ustanov ta ustanov derzhavnogo sektora matimut nizkij koeficiyent Vitchiznyani organi na vlasnij rozsud viznachayut vidpovidnij koeficiyent sered mozhlivih alternativ 0 10 20 abo 50 dlya vitchiznyanih ustanov Dlya inozemnih ustanov krayin OESR cej koeficiyent maye stanoviti 20 Vimogi do centralnogo uryadu ta centralnih bankiv poza OESR otrimayut 100 koeficiyent Sered vimog do bankivskogo sektora vidilyayutsya takozh tri grupi Korotkostrokovi zalishkovij strok pogashennya menshe 1 roku vklyuchno vimogi do bankiv nezalezhno vid krayini yihnoyi reyestraciyi otrimuyut 20 koeficiyent riziku Dovgostrokovi zalishkovij strok pogashennya bilshe 1 roku vimogi do bankiv iz OESR otrimuyut 20 koeficiyent riziku a vimogi do bankiv poza OESR 100 Vimogi do mizhnarodnih bankiv rozvitku MBRR MABR Aziatskij BR Afrikanskij BR YeIB otrimuyut 20 koeficiyent Do inshih vimog vidnosyatsya zokrema groshovi koshti v tomu chisli i zoloti zlitki yaki otrimuyut 0 koeficiyent riziku Dlya groshovih dokumentiv pri inkasaciyi diye 20 koeficiyent 100 koeficiyent nadayetsya zokrema vimogam do komercijnih kompanij v tomu chisli tim yaki ye vlasnistyu derzhavnogo sektora vimogam do privatnogo sektora tosho Pozabalansovi zobov yazannya ta instrumenti Isnuye dvi kategoriyi pozabalansovih instrumentiv tradicijni ta novitni Tradicijnimi pozabalansovimi instrumentami ye nasampered zobov yazannya yaki mozhut v razi yih viniknennya pererosti v balansovu vimogu Yih neobhidno vrahovuvati oskilki nesut dlya banku potencijnij rizik u majbutnomu Ce zokrema garantiyi akcepti tosho yakih z metoyu ocinki potribno konvertuvati v ekvivalenti kreditnih rizikiv shlyahom mnozhennya nominalnoyi sumi zobov yazannya na angl Credit conversion factor CCF ta na koeficiyent riziku ta 8 CCF mozhna rozglyadati yak jmovirnist peretvorennya pozabalansovogo zobov yazannya v balansovij aktiv Isnuye chotiri klasi CCF 0 20 50 100 zarahuvannya operacij do yakih mozhe zminyuvatisya nacionalnimi organami naglyadu Isnuye shirokij spektr novitnih pozabalansovih instrumentiv Do nih zarahovuyutsya forvardni svopovi ta opcionni kontrakti tosho Vrahuvannya rizikiv takih kontraktiv potrebuye osoblivogo pidhodu Rozrahunok rezerviv dlya novitnih pozabalansovih instrumentiv zdijsnyuyetsya za formuloyu kreditnij ekvivalent h koeficiyent riziku h 8 Instrumenti pom yakshennya riziku Instrumenti pom yakshennya riziku zastosovuyutsya z metoyu zmenshennya riziku banku pov yazanogo z volodinnyam okremimi aktivami Prote Bazel I viznaye tilki obmezhene kolo takih instrumentiv Nasampered ce zastavi ta garantiyi Dlya novitnih pozabalansovih instrumentiv dozvoleno zastosovuvati dvostoronnij V rezultati suma aktiviv ta pozabalansovih instrumentiv pomnozhenih na koeficiyent riziku na 8 ta za potrebi na CCF spivvidnositsya do regulyativnogo kapitalu 1 ta 2 rivniv Yaksho ce spivvidnoshennya dorivnyuye 1 abo bilshe ce oznachaye sho neobhidni rezervi perevishuyut regulyativnij kapital Bank bude zmushenij skorotiti svoyi aktivi abo zbilshiti regulyativnij kapital V inshomu vipadku organ naglyadu zastosovuvatime do nogo pevni shtrafni sankciyi Aktivi h CCF x Koeficiyent riziku h 8 1 Regulyativnij kapital 1 ta 2 rivnivOcinka rinkovih rizikivMetodi rozrahunku rezerviv pid rinkovi riziki ye desho inshimi anizh dlya kreditnih rizikiv U ramkah Bazel I ohoplyuyutsya rinkovi riziki obligacij ta akcij torgovogo portfelyu a takozh pov yazani z nimi pozabalansovi instrumenti valyutni i sirovinni rinkovi riziki vsih aktiviv ta vimog a takozh z nimi pov yazanih pozabalansovih instrumentiv tobto yak torgovogo tak i bankivskogo portfelyu Riziki zmini procentnoyi stavki kursu akcij obligacij ta pov yazanih z nimi pozabalansovih instrumentiv podilyayutsya na zagalnij ta specifichnij riziki Zagalnij rizik viznachayetsya yak rizik minlivosti cin usogo rinku Vimiryuyetsya napriklad za dopomogoyu cini indeksu akcij Specifichnij rizik viznachayetsya yak rizik togo sho kurs okremoyi obligaciyi abo akciyi v shodennij torgivli zminitsya bilshe abo menshe anizh rinok vzagali Taka zmina mozhe buti raptovoyu ta pov yazanoyu napriklad z propoziciyeyu kupivli akcij odniyeyi firmi inshoyu Zastosovuyuchi model CAPM mozhna skazati sho zagalnij rinkovij rizik vidpovidaye sistematichnomu a specifichnij mozhna traktuvati yak nesistematichnij rizik Isnuye dva alternativnih metodi ocinki rinkovih rizikiv standartnij ta vnutrishno modelnij Bazoyu standartnogo metodu ye komponentnij princip Zgidno z nim specifichnij ta zagalnij rinkovij rizik obligacij akcij ta pov yazanih z nimi pozabalansovih instrumentiv torgovogo portfelyu rozrahovuyetsya okremo za viznachenimi metodami Okremo rozrahovuyutsya takozh rezervi pid valyutnij ta sirovinnij riziki bankivskogo i torgovogo portfeliv Suma zaznachenih rozrahunkiv stanovit rozmir rezerviv pid rinkovi riziki banku Vnutrishni modeli pov yazani z vikoristannyam bankami vlasnih metodiv menedzhmentu riziku Banki zacikavleni v yih zastosuvanni oskilki otrimuyut bilshu svobodu pri rozrahunku rezerviv pid rinkovi riziki Napriklad v ramkah vnutrishnih modelej dozvolyayetsya vrahovuvati korelyacijni efekti mizh riznimi kategoriyami riziku Ale oskilki isnuye zagroza yih nedocilnogo vikoristannya bankom potribno zabezpechiti poslidovnist ta gnuchkist takih modelej Z inshogo boku neobhidnim ye j minimalnij riven prozorosti ta standartizaciyi vimog shodo rezerviv kapitalu Tomu vikoristannya vnutrishnih modelej obumovlene nayavnistyu dozvolu z boku vitchiznyanogo organu bankivskogo naglyadu yakij nadayetsya v zalezhnosti vid vikonannya bankom pevnih vimog do jogo sistemi rizik menedzhmentu Dlya rinkovogo riziku analogichno kreditnomu isnuye takozh standartne spivvidnoshennya Suma rezerviv pid rinkovij rizik rozrahovuyetsya v povnomu obsyazi za standartnim abo vnutrishno modelnim metodom Znajdena suma rozrahunku rezerviv bez dodatkovih mnozhen na 8 spivvidnositsya do regulyativnogo kapitalu 3 rivnya ta vilnogo kapitalu 1 ta 2 rivniv Suma rezerviv pid rinkovij rizik 1 Kapital 3 rivnya vilnij kapital 1 ta 2 rivnivZastosuvannya v UkrayiniYak zaznachayetsya v listi NBU vid 30 12 2004 42 412 4010 13749 vitchiznyane bankivske zakonodavstvo bazuyetsya na Bazel I za vinyatkom popravki shodo vklyuchennya rinkovih rizikiv vid 1996 roku Ostannij fakt poyasnyuyetsya obmezhenistyu rinkovih rizikiv v ukrayinskih bankah a takozh perekonanistyu u tomu sho isnuyuchi ekonomichni normativi vrahovuyut rizni komponenti rinkovogo riziku ale u sposib sho vidriznyayetsya vid zaproponovanogo Bazelskim komitetom Zokrema chutlivist banku do rinkovogo riziku pereviryayetsya sistemoyu rejtinguvannya CAMELS V Ukrayini takozh ne implementovani taki elementi Bazel I yak gibridnij kapital v ramkah regulyativnogo kapitalu ta ocinka riziku defoltu kontragenta v novitnih pozabalansovih operaciyah Prote vikoristannya ostannih operacij vzagali she ne peredbacheno vitchiznyanim zakonodavstvom Okrim cogo chastkovo zmineni koeficiyenti riziku Kritika Bazel I Bazel I zaznav shvidkogo ta znachnogo poshirennya Ale v zv yazku zi shvidkim rozvitkom bankivskogo sektora v 1990h rokah u zaznachenij rekomendaciyi viyavilos z chasom vse bilshe nedolikiv yaki sprichinili nevidpovidnist vimog do rivnya rezerviv kapitalu racionalno obgruntovanomu rozmiru Vnaslidok cogo rezervi v rozmiri 8 utvoreni dlya kreditu nadanomu kontragentu z visokim rejtingom buli nadto visokimi nadkapitalizaciya banku a dlya kontragenta z nizkim rejtingom buli nadto nizkimi nedokapitalizaciya banku Ce primusilo Komitet zrobiti nastupnij krok u napryami zabezpechennya stabilnosti ta solidnosti mizhnarodnoyi finansovoyi sistemi ta rozpochati konsultaciyu shodo Bazel II Bazel I prodovzhuvav buti chinnim paralelno do Bazel II azh do jogo ob yednannya iz ostannim dokumentom u zagalnu versiyu Bazel II u chervni 2006 roku DzherelaOleksij Hab yuk Bankivske regulyuvannya ta naglyad cherez prizmu rekomendacij Bazelskogo komitetu Monografiya Ivano Frankivsk OIPPO Snyatin PrutPrint 2008 260s 28 grudnya 2009 u Wayback Machine PosilannyaBasel Committee International convergence of capital measurement and capital standards updated to April 1998 Bazel I v teksti vrahovano vsi popravki okrim Popravki shodo rinkovogo riziku 1996 roku 22 listopada 2008 u Wayback Machine Amendment to the capital accord to incorporate market risks Popravka shodo rinkovogo riziku 22 listopada 2008 u Wayback Machine Basel II International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards A Revised Framework Comprehensive Version Zagalna versiya Bazel II 22 listopada 2012 u Wayback Machine