База́рна (рос. Базарная) — губа на півдні затоки Баренцевого моря Північного Льодовитого океану. Назва губи не має точного походження, на думку Н. В. Морозова вона пов'язана з пташиними базарами, які поширені в регіоні.
69°45′48″ пн. ш. 31°02′26″ сх. д. / 69.76333° пн. ш. 31.04056° сх. д. | |
Розташування | затока |
---|---|
Море | Баренцеве море |
Прибережні країни | Росія |
Регіон | Мурманська область |
Довжина | 2 км |
Ширина | 300-600 м |
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 578472 |
У проєкті OpenStreetMap | ↑2099216 ·R (Мурманська область) |
Базарна Базарна (Росія) | |
Знаходиться за 1,5 км на південний схід від мису Хайсумуканніємі, зі сходу обмежена мисом Майнаволок. Губа на 1,5 км вдається вглиб суходолу, при цьому ширина її становить всього 300 м, а в центральній, найширшій, частині — 600 м. Окрім південної та невеликої ділянки західної частини, береги губи височинні, стрімко обриваються до води, складені з граніту та гнейсів. На півдні, в місці впадання струмка до губи, розташована прибережна низовина, вкрита чагарниками. На невеликій ділянці західного берега знаходиться піщаний пляж, далі на захід від якого, протікає річка з озера . Річка та затока губи утворюють своєрідний вузький перешийок, який далі на північ розширюється і переходить у кам'янистий височинний півострів.
На південний схід від губи знаходяться штольні, збудовані наприкінці XIX століття для видобутку поліметалевих руд (свинцю, срібла, кварцу, цинку), поклади яких відомі тут ще з початку XVIII століття. Їхніми дослідженням займалися спочатку приватні підприємці (1870), а потім Л. І. Подгаєцький (1890), який відкрив в районі губи 4 металеві жилки. З кінця XIX століття штольні активно розроблялись, тут до початку XX століття навіть розташовувалась колонія, в якій з 1894 року проживала 1 родина. Станом на 1897 рік колонію населяло 4 особи.
Примітки
- Пожиленко В. И., Гаврилов Б. В., Жиров Д. В. и др. Геология рудных районов Мурманской области. — Апатиты: Изд. КНЦ РАН, 2002. — 359 с.
- Сиденснер А. К. Сведения о Мурманском береге, собранные летом 1896 года. — СПб., 1897. — С. 23.; цит. по: Мацак, с. 40
- Подгаецкий Л. Мурманский берег Северного Ледовитого океана и его рудные месторождения // Горн. журн. — СПб., 1891. — Т. 1, № 1. — С. 94-100
- Кольская энциклопедия, т. I. СПб: ИС; Апатиты: КНЦ РАН, 2008. — 600 с.
Посилання
- Исследование и разработка свинцово-цинковых руд на Мурманском берегу в конце 19 — начале 20 веков [Архівовано 4 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baza rna ros Bazarnaya guba na pivdni zatoki Varanger Ford Barencevogo morya Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Nazva gubi ne maye tochnogo pohodzhennya na dumku N V Morozova vona pov yazana z ptashinimi bazarami yaki poshireni v regioni Bazarna69 45 48 pn sh 31 02 26 sh d 69 76333 pn sh 31 04056 sh d 69 76333 31 04056Roztashuvannyazatoka Varanger FordMoreBarenceve morePriberezhni krayini RosiyaRegionMurmanska oblastDovzhina2 kmShirina300 600 midentifikatori i posilannyaGeoNames578472U proyekti OpenStreetMap 2099216 R Murmanska oblast BazarnaBazarna Rosiya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bazarna Znahoditsya za 1 5 km na pivdennij shid vid misu Hajsumukanniyemi zi shodu obmezhena misom Majnavolok Guba na 1 5 km vdayetsya vglib suhodolu pri comu shirina yiyi stanovit vsogo 300 m a v centralnij najshirshij chastini 600 m Okrim pivdennoyi ta nevelikoyi dilyanki zahidnoyi chastini beregi gubi visochinni strimko obrivayutsya do vodi skladeni z granitu ta gnejsiv Na pivdni v misci vpadannya strumka do gubi roztashovana priberezhna nizovina vkrita chagarnikami Na nevelikij dilyanci zahidnogo berega znahoditsya pishanij plyazh dali na zahid vid yakogo protikaye richka z ozera Iso Suola Vuonen yarvi Richka ta zatoka gubi utvoryuyut svoyeridnij vuzkij pereshijok yakij dali na pivnich rozshiryuyetsya i perehodit u kam yanistij visochinnij pivostriv Na pivdennij shid vid gubi znahodyatsya shtolni zbudovani naprikinci XIX stolittya dlya vidobutku polimetalevih rud svincyu sribla kvarcu cinku pokladi yakih vidomi tut she z pochatku XVIII stolittya 1 Yihnimi doslidzhennyam zajmalisya spochatku privatni pidpriyemci 1870 2 a potim L I Podgayeckij 1890 yakij vidkriv v rajoni gubi 4 metalevi zhilki 3 Z kincya XIX stolittya shtolni aktivno rozroblyalis tut do pochatku XX stolittya navit roztashovuvalas koloniya v yakij z 1894 roku prozhivala 1 rodina Stanom na 1897 rik koloniyu naselyalo 4 osobi 4 Primitkired Pozhilenko V I Gavrilov B V Zhirov D V i dr Geologiya rudnyh rajonov Murmanskoj oblasti Apatity Izd KNC RAN 2002 359 s Sidensner A K Svedeniya o Murmanskom berege sobrannye letom 1896 goda SPb 1897 S 23 cit po Macak s 40 Podgaeckij L Murmanskij bereg Severnogo Ledovitogo okeana i ego rudnye mestorozhdeniya Gorn zhurn SPb 1891 T 1 1 S 94 100 Kolskaya enciklopediya t I SPb IS Apatity KNC RAN 2008 600 s Posilannyared Issledovanie i razrabotka svincovo cinkovyh rud na Murmanskom beregu v konce 19 nachale 20 vekov Arhivovano 4 grudnya 2011 u Wayback Machine ros nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bazarna guba amp oldid 35934595