База льт рос базальт англ basalt basaltic rocks нім Basalt пол bazalt найпоширеніша гірська порода основна порода дна ок

Базальт
Загальні відомості
Мінеральний склад	Pl+Av+Ol+Vvitro
Генезис	Магматичний
	Осно́вна
Ідентифікація
Колір	Чорний
Структура	Афанітова
Текстура	Масивна
Форма залягання	Потоки, дайки
Окремість	Концентрична, подушкова
Різновиди	Багато
Густина	2,52—2,97 г/см³
Використання
	бруківка, облицювальне каміння, мінеральне волокно
	Базальт у Вікісховищі

База́льт (рос. базальт, англ. basalt, basaltic rocks, нім. Basalt, пол. bazalt) — найпоширеніша гірська порода, основна порода дна океану, складається з плагіоклазу і містить відносно небагато кремнію (менше 50%). Зазвичай темно-сірого кольору, але може бути зеленим, коричневим або чорним.

Загальний опис

Пейзаж водоспаду з уступу ^[es], поблизу ^[es], Мексиканських Сполучених Штатів

Базальт — виливна кайнотипна осно́вна гірська порода.

Текстура масивна чи (пориста). Ефузивний аналог габро. Складається переважно з осно́вного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, вулканічного скла і акцесорних мінералів — магнетиту, ільменіту, апатиту та ін. Структури базальту — інтерсертальна, (афірова), рідше — гіалопілітова.

Залежно від крупності зерна розрізняють:

найбільш грубозернистий — долерит,
дрібнозернистий — ,
тонкозернистий — власне базальт.

(Палеотипні) відповідники базальту — діабази. Густина базальту — 2,52–2,97 г/см³. Середній хімічний склад базальту за Р. Делі (%):

Сполука	Вміст, %
SiO₂	49,06
Al₂O₃	15,70
K₂О	1,52
Na₂O	3,11
CaO	8,95
FeO	6,37
Fe₂О₃	5,38
MgO	6,17
Н₂О	1,62
TiO₂	1,36
P₂О₅	0,45
MnO	0,31

Вміст SiO₂ в базальті коливається від 44 до 53,5%.

Різновиди та поширення

За хімічним і мінеральним складом виділяють такі базальти: олівінові ненасичені кремнеземом (SiO₂ близько 45%) і безолівінові (SiO₂ близько 50%) толеїтові базальти. Фізико-механічні властивості базальтів дуже різні, що пояснюється різною їх (пористістю). Толеїтові базальти займають обширні площі на платформах (трапові формації Сибіру, Південної Америки, Індії). З породами траппової формації пов'язані родовищ руд заліза, нікелю, платини, (ісландського шпату) (Сибір). В мигдалевокам'яних базальтових порфіритах району (Верхнього озера) в США відомі родовища самородної міді. Родовища базальту зосереджені у Вірменії, Східної Сибіру, на Далекому Сході. Базальтові покриви у східних районах США утворюють великі родовища в штаті Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія, Коннектикут. В Україні базальт поширений у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях.

Використання

Як міцна гірська порода базальт використовується в будівництві і є сировиною для кам’яного литва, що застосовується як кислототривкий матеріал у хімічній промисловості.

Галерея

Базальтова каменоломня у північно-східній Баварії
Базальт: Herrenhausfelsen (Panska Skala) біля /Steinschönau, Лужицькі гори в Чехії
Базальтові колони біля містечка (Паркштайн) у північно-східній Баварії
Лос Органос: Базальтові колони на острові Ла Гомера, Канарські острови, Іспанія
Зразок із верхньої частини лавового потоку базальтового кар'єру "Базальтові стовпи" (Волинь)
Базальтова окремість, Вірменія. Ущелина Гарні.

Див. також

Толеїт
(Мелафір)

Література

Базальт // Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Базальт // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.