Б'ютт (англ. Butte) — найбільше у світі родовище міді жильного типу. Розташоване в південно-західній частині штату Монтана (США).
Б'ютт | |
Тип | рудне родовище |
---|---|
Корисні копалини | мідні руди |
Країна | США |
Регіон | Б'ютт |
Історія
До 1860-х років південно-західна Монтана була другим за величиною виробником золота та срібла в країні. Просто побічний продукт видобутку срібла, мідь була випадковою для шахт, які в основному займалися сріблом. У той час не було великого попиту на мідь, і місцеві мідні копальні в Мічигані забезпечували достатню пропозицію міді для країни. Видобуток золота і срібла був більш прибутковим, ніж видобуток міді. Їх родовища було легше видобувати, оскільки вони розташовувалися ближче до поверхні землі. Для виробництва міді Монтани були потрібні значні капіталовкладення та досвідчені шахтарі, оскільки мідна руда була сумішшю складних мідно-сірчаних мінералів, розташованих глибоко під землею. Комплексні сульфідні руди також вимагали технології переробки, якої не було в Монтані. Більшу частину руди відправляли для переробки в Балтімор або Суонсі, Уельс. Транспортування руди було дорогим і трудомістким. Мідним копальням Монтани було важко конкурувати з існуючими мідними шахтами в районі озера Верхнє в Мічигані, які видобували самородну або чисту мідь.
Відкриття і розвиток видобування міді на родовищі Б'ютт припадає на Золочене століття піднесення економіки США (англ. Gilded Age) — історично короткий період піднесення економіки США у 1865-1893. Родовище експлуатується з 1882 року. Королями мідновидобувної галузі на той час були промисловці , Вільям А. Кларк, і . Вони були відомі епічними битвами, які велися в Б’ютті, штат Монтана, та навколишньому регіоні протягом Золотого віку за контроль над місцевою міднодобувною промисловістю. Це була конкурентна боротьба, яка мала наслідки не лише для Монтани, а й для Сполучених Штатів загалом. Боротьба між Кларком, Дейлі, Мюрреєм і Хайнцем, а пізніше між самим Хайнцем і фінансистами-промисловцями Вільямом Рокфеллером і Генрі Х. Роджерсом є значимим розділом в історії Монтани.
У 1881 році, ірландський емігрант і потім відомий американський бізнесмен Маркус Дейлі заснував компанію Anaconda Copper Mining Company. Спершу він купив невелику шахту під назвою Anaconda у шт. Монтана. На той час він був співвласником, менеджером шахти та інженером срібної копальні «Аліса» у Вокервіллі, передмісті містечка Б'ютт. Під час роботи в Алісі він помітив значні обсяги високоякісної мідної руди. Дейлі отримав дозвіл на огляд прилеглих виробок. Після того, як його роботодавці, брати Вокер, відмовилися купити Анаконду, Дейлі продав свою частку в Алісі і купив шахту Анаконда сам. Він попросив додаткової підтримки у гірничого магната Сан-Франциско Джорджа Герста. Герст погодився купити одну чверть акцій нової компанії, не відвідуючи її. Під час видобутку срібла, що залишилося в його шахті, незабаром були розроблені величезні поклади міді, і Дейлі став мідним магнатом. Коли навколишні срібні копальні вичерпалися і закрилися, Дейлі скупив сусідні шахти, утворивши гірничодобувну компанію. Він побудував плавильний завод і з’єднав його з Б’юттом залізницею. Компанія Anaconda згодом володіла всіма шахтами на Б’ют-Гілл.
Згодом оригінальна компанія Дейлі, відома як Anaconda Copper, стала монополією, розширившись до четвертої за величиною компанії у світі наприкінці 1920-х років.
За 1880-2004 рр. видобуто 9 699 718 тонн міді
Характеристика
Родовище належить до масиву верхньокрейдових кварцових монцонітів Б'ютт, що складають головну частину батоліту Боулдер. Площа родовища 20 км². У його межах, крім кварцових монцонітів і супутніх аплітів та пегматитів, поширені також штоки і дайки кварцових порфірів і більш молоді ріоліти.
Поклади руди Бьютт повністю лежать у композитному батоліті Боулдер, віком від 78 до 68 млн років тому в Монтані, США. Цей батоліт витягнутий загалом на північний північний північний схід-південний захід, обмежений на півночі лінією Льюїса та Кларка, а на півдні — розломом схід-захід, який позначає місцеву північну межу архейського кристалічного фундаменту. Тектонічний блок між цими двома структурними зонами був спорадично активним з середнього протерозою, в основному характеризуючись періодичним опусканням. Батоліт Боулдер переважно впроваджується в породи супергрупи середнього протерозойського поясу, і перекривається та частково впроваджується крейдовими вулканітами, які, у свою чергу, перекриваються андезитовими та ріолітовими третинними вулканітами дуг Чалліс і Тускарора (Meyer, et al., 1968) .
Родовище складається з великого числа жил, що групуються в плані у вигляді характерної структури типу «кінського хвоста». Головними є найбільш ранні великі тріщинні жили системи Анаконда — майже 8 км на глибині до 1500 м при середній потужності 6-9 м (до 30 м у роздувах). Інша, важлива в практичному відношенні система так званих «синіх» жил, які перетинають жили системи Анаконда з лівим горизонтальним зміщенням до 60 м. Довжина промислових ділянок найбільших жил 300—700 м за простяганням і 180—540 м за падінням при середній потужності 1,5-6,0 м. У рудах встановлено 66 мінералів, головні з них — кварц, пірит, енаргіт (на його частку припадає понад 50 % міді), борніт, халькозин, менш поширені — халькопірит, сфалерит, родохрозит, молібденіт, тенантит, галеніт, самородні срібло і золото. Енаргіт і сфалерит концентруються в основному в анакондських жилах.
Головна корисна копалина — мідь. За оцінками родовище містить 35 100 000 тонн міді.
Практика розробки родовища
У першій половині ХХ ст. родовище розроблялося підземним способом (глиб. до 1500 м) з магазинуванням і свердловинними технологіями.
З 1955 на ділянках розвитку зон зближених жил типу «кінського хвоста» застосовується відкритий спосіб розробки. На одному з таких ділянок діє кар'єр «Берклі» глиб. 330 м.
Понад 70 % видобутку мідних руд припадає на бідні руди прожилкових зон (вміст міді в рудах 0,67 %). У 1975-77 рр. добувалося 90—100 тис. т міді на рік. Залишкові запаси родовища оцінюються в 3 млн т міді при її вмісті в руді 0,6—4,5 %.
Руда переробляється на збагачувальній фабриці продуктивністю 42 тис. т руди на добу.
Родовище значною мірою відпрацьоване. З початку експлуатації на ньому видобуто понад 500 млн т руди (1980), з якої вилучено бл. 9 млн т міді, понад 2 млн т цинку, 1,7 млн т марганцю, бл. 400 тис. т свинцю, 20 тис. т срібла і 80 т золота, а також значна кількість кадмію, бісмуту, арсену, селену і телуру.
об'єдналася з (ARCO) у 1977 році.
У 1985 році холдинги ARCO були придбані мільярдером з Монтани Деннісом Вашингтоном. Він, зокрема, очолює американську компанію з видобутку міді та молібдену — Montana Resources.
Примітки
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Геологическая энциклопедия [ 23 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Czehura, Steve J. (September 2006). (PDF). Mining Engineering: 14—19. Архів оригіналу (PDF) за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
- Butte, Continental, Berkely, Anaconda Vein/ Montana, USA URL: https://portergeo.com.au/database/mineinfo.asp?mineid=mn780
- Continental/Butte/Porphyry copper (Cu-Mo) deposit in Montana, United States/ URL:
- BUTTE-A WORLD CLASS ORE DEPOSIT. URL: http://www.otmining.com/Documents/Czehura_06_Butte_Summary.pdf
- Berkeley Pit: Butte, Montana URL:
- Casualties of Copper: The Berkeley Pit, Montana URL: https://sometimes-interesting.com/casualties-of-copper-the-berkeley-pit-montana/
- Berkeley Pit History. Colorado State University, Department of Biology. URL:
- The Butte Copper Mines. URL: https://www.copper.org/publications/newsletters/innovations/1998/03/butte.html
Інтернет-ресурси
- Butte, Continental, Berkely, Anaconda Vein/ Montana, USA [ 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- . mrdata.usgs.gov. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
B yutt angl Butte najbilshe u sviti rodovishe midi zhilnogo tipu Roztashovane v pivdenno zahidnij chastini shtatu Montana SShA B yuttTip rudne rodovisheKorisni kopalini midni rudiKrayina SShARegion B yuttIstoriyaDo 1860 h rokiv pivdenno zahidna Montana bula drugim za velichinoyu virobnikom zolota ta sribla v krayini Prosto pobichnij produkt vidobutku sribla mid bula vipadkovoyu dlya shaht yaki v osnovnomu zajmalisya sriblom U toj chas ne bulo velikogo popitu na mid i miscevi midni kopalni v Michigani zabezpechuvali dostatnyu propoziciyu midi dlya krayini Vidobutok zolota i sribla buv bilsh pributkovim nizh vidobutok midi Yih rodovisha bulo legshe vidobuvati oskilki voni roztashovuvalisya blizhche do poverhni zemli Dlya virobnictva midi Montani buli potribni znachni kapitalovkladennya ta dosvidcheni shahtari oskilki midna ruda bula sumishshyu skladnih midno sirchanih mineraliv roztashovanih gliboko pid zemleyu Kompleksni sulfidni rudi takozh vimagali tehnologiyi pererobki yakoyi ne bulo v Montani Bilshu chastinu rudi vidpravlyali dlya pererobki v Baltimor abo Suonsi Uels Transportuvannya rudi bulo dorogim i trudomistkim Midnim kopalnyam Montani bulo vazhko konkuruvati z isnuyuchimi midnimi shahtami v rajoni ozera Verhnye v Michigani yaki vidobuvali samorodnu abo chistu mid Vidkrittya i rozvitok vidobuvannya midi na rodovishi B yutt pripadaye na Zolochene stolittya pidnesennya ekonomiki SShA angl Gilded Age istorichno korotkij period pidnesennya ekonomiki SShA u 1865 1893 Rodovishe ekspluatuyetsya z 1882 roku Korolyami midnovidobuvnoyi galuzi na toj chas buli promislovci Vilyam A Klark i Voni buli vidomi epichnimi bitvami yaki velisya v B yutti shtat Montana ta navkolishnomu regioni protyagom Zolotogo viku za kontrol nad miscevoyu midnodobuvnoyu promislovistyu Ce bula konkurentna borotba yaka mala naslidki ne lishe dlya Montani a j dlya Spoluchenih Shtativ zagalom Borotba mizh Klarkom Dejli Myurreyem i Hajncem a piznishe mizh samim Hajncem i finansistami promislovcyami Vilyamom Rokfellerom i Genri H Rodzhersom ye znachimim rozdilom v istoriyi Montani U 1881 roci irlandskij emigrant i potim vidomij amerikanskij biznesmen Markus Dejli zasnuvav kompaniyu Anaconda Copper Mining Company Spershu vin kupiv neveliku shahtu pid nazvoyu Anaconda u sht Montana Na toj chas vin buv spivvlasnikom menedzherom shahti ta inzhenerom sribnoyi kopalni Alisa u Vokervilli peredmisti mistechka B yutt Pid chas roboti v Alisi vin pomitiv znachni obsyagi visokoyakisnoyi midnoyi rudi Dejli otrimav dozvil na oglyad prileglih virobok Pislya togo yak jogo robotodavci brati Voker vidmovilisya kupiti Anakondu Dejli prodav svoyu chastku v Alisi i kupiv shahtu Anakonda sam Vin poprosiv dodatkovoyi pidtrimki u girnichogo magnata San Francisko Dzhordzha Gersta Gerst pogodivsya kupiti odnu chvert akcij novoyi kompaniyi ne vidviduyuchi yiyi Pid chas vidobutku sribla sho zalishilosya v jogo shahti nezabarom buli rozrobleni velichezni pokladi midi i Dejli stav midnim magnatom Koli navkolishni sribni kopalni vicherpalisya i zakrilisya Dejli skupiv susidni shahti utvorivshi girnichodobuvnu kompaniyu Vin pobuduvav plavilnij zavod i z yednav jogo z B yuttom zalizniceyu Kompaniya Anaconda zgodom volodila vsima shahtami na B yut Gill Zgodom originalna kompaniya Dejli vidoma yak Anaconda Copper stala monopoliyeyu rozshirivshis do chetvertoyi za velichinoyu kompaniyi u sviti naprikinci 1920 h rokiv Za 1880 2004 rr vidobuto 9 699 718 tonn midiHarakteristikaRodovishe nalezhit do masivu verhnokrejdovih kvarcovih monconitiv B yutt sho skladayut golovnu chastinu batolitu Boulder Plosha rodovisha 20 km U jogo mezhah krim kvarcovih monconitiv i suputnih aplitiv ta pegmatitiv poshireni takozh shtoki i dajki kvarcovih porfiriv i bilsh molodi rioliti Pokladi rudi Byutt povnistyu lezhat u kompozitnomu batoliti Boulder vikom vid 78 do 68 mln rokiv tomu v Montani SShA Cej batolit vityagnutij zagalom na pivnichnij pivnichnij pivnichnij shid pivdennij zahid obmezhenij na pivnochi liniyeyu Lyuyisa ta Klarka a na pivdni rozlomom shid zahid yakij poznachaye miscevu pivnichnu mezhu arhejskogo kristalichnogo fundamentu Tektonichnij blok mizh cimi dvoma strukturnimi zonami buv sporadichno aktivnim z serednogo proterozoyu v osnovnomu harakterizuyuchis periodichnim opuskannyam Batolit Boulder perevazhno vprovadzhuyetsya v porodi supergrupi serednogo proterozojskogo poyasu i perekrivayetsya ta chastkovo vprovadzhuyetsya krejdovimi vulkanitami yaki u svoyu chergu perekrivayutsya andezitovimi ta riolitovimi tretinnimi vulkanitami dug Challis i Tuskarora Meyer et al 1968 Rodovishe skladayetsya z velikogo chisla zhil sho grupuyutsya v plani u viglyadi harakternoyi strukturi tipu kinskogo hvosta Golovnimi ye najbilsh ranni veliki trishinni zhili sistemi Anakonda majzhe 8 km na glibini do 1500 m pri serednij potuzhnosti 6 9 m do 30 m u rozduvah Insha vazhliva v praktichnomu vidnoshenni sistema tak zvanih sinih zhil yaki peretinayut zhili sistemi Anakonda z livim gorizontalnim zmishennyam do 60 m Dovzhina promislovih dilyanok najbilshih zhil 300 700 m za prostyagannyam i 180 540 m za padinnyam pri serednij potuzhnosti 1 5 6 0 m U rudah vstanovleno 66 mineraliv golovni z nih kvarc pirit enargit na jogo chastku pripadaye ponad 50 midi bornit halkozin mensh poshireni halkopirit sfalerit rodohrozit molibdenit tenantit galenit samorodni sriblo i zoloto Enargit i sfalerit koncentruyutsya v osnovnomu v anakondskih zhilah Golovna korisna kopalina mid Za ocinkami rodovishe mistit 35 100 000 tonn midi Praktika rozrobki rodovishaU pershij polovini HH st rodovishe rozroblyalosya pidzemnim sposobom glib do 1500 m z magazinuvannyam i sverdlovinnimi tehnologiyami Z 1955 na dilyankah rozvitku zon zblizhenih zhil tipu kinskogo hvosta zastosovuyetsya vidkritij sposib rozrobki Na odnomu z takih dilyanok diye kar yer Berkli glib 330 m Ponad 70 vidobutku midnih rud pripadaye na bidni rudi prozhilkovih zon vmist midi v rudah 0 67 U 1975 77 rr dobuvalosya 90 100 tis t midi na rik Zalishkovi zapasi rodovisha ocinyuyutsya v 3 mln t midi pri yiyi vmisti v rudi 0 6 4 5 Ruda pereroblyayetsya na zbagachuvalnij fabrici produktivnistyu 42 tis t rudi na dobu Rodovishe znachnoyu miroyu vidpracovane Z pochatku ekspluataciyi na nomu vidobuto ponad 500 mln t rudi 1980 z yakoyi vilucheno bl 9 mln t midi ponad 2 mln t cinku 1 7 mln t margancyu bl 400 tis t svincyu 20 tis t sribla i 80 t zolota a takozh znachna kilkist kadmiyu bismutu arsenu selenu i teluru ob yednalasya z ARCO u 1977 roci U 1985 roci holdingi ARCO buli pridbani milyarderom z Montani Dennisom Vashingtonom Vin zokrema ocholyuye amerikansku kompaniyu z vidobutku midi ta molibdenu Montana Resources PrimitkiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Geologicheskaya enciklopediya 23 travnya 2021 u Wayback Machine Czehura Steve J September 2006 PDF Mining Engineering 14 19 Arhiv originalu PDF za 23 travnya 2021 Procitovano 23 travnya 2021 Butte Continental Berkely Anaconda Vein Montana USA URL https portergeo com au database mineinfo asp mineid mn780 Continental Butte Porphyry copper Cu Mo deposit in Montana United States URL BUTTE A WORLD CLASS ORE DEPOSIT URL http www otmining com Documents Czehura 06 Butte Summary pdf Berkeley Pit Butte Montana URL Casualties of Copper The Berkeley Pit Montana URL https sometimes interesting com casualties of copper the berkeley pit montana Berkeley Pit History Colorado State University Department of Biology URL The Butte Copper Mines URL https www copper org publications newsletters innovations 1998 03 butte htmlInternet resursiButte Continental Berkely Anaconda Vein Montana USA 12 kvitnya 2021 u Wayback Machine mrdata usgs gov Arhiv originalu za 23 travnya 2021 Procitovano 23 travnya 2021