Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Аширов Чари 10 гру

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Аширов Чари — (10 грудня 1910, село Кеші — 2003, Ашгабат) — туркменський поет і перекладач. Член КПРС з 1944.

Народився в селянській сім'ї. Навчався в Інституті наукової педагогіки. Редактор сатиричного журналу «Токмак». Почав друкуватися 1928 року. Автор ліричних віршів і поем «Кривавий опір», «Розлука» (1939), «В тилу ворога» (1941), «Помилка молодого мельника» (1957) та інших. Під час Другої світової війни у званні гвардії старшого лейтенанта командував стрілецькою ротою. У співавторстві з Д. Зотовим написав повість «Дорогу здолає той, хто йде» (1939). У поемі «Кінець кривавого вододілу» (1948) описав соціальні суперечності в туркменському побуті. У романі «Слідопит» (1970) описав життя радянських прикордонників. З 1940-х років Аширов перекладав туркменською мовою твори російських і українських класиків.

Переклав понад 40 творів Тараса Шевченка. Серед них: «Катерина», «Перебендя», «Тополя», «Утоплена», «Гайдамаки», «Русалка», «Вітре буйний, вітре буйний!», що ввійшли до туркменських видань творів Шевченка «Кобзар» (Ашхабад, 1939), «Вірші і поеми» (Ашхабад, 1961) та інші.

Аширов — автор статті «У Київ, до друзів» (1961), в якій аналізує творчість Тараса Шевченка.

Нагороди

Орден Трудового Червоного Прапора
Народний письменник Туркменістану (1970)
Орден Жовтневої Революції (1990)

Джерела

Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.

Примітки

Алесь Карлюкевич. «Поколение друзей: Туркменские встречи». Сайн «Неман». Прочитано 21.10.2021. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
Указ Президента СССР от 12.10.1990 № УП-860 «О награждении тов. Аширова Ч. орденом Октябрьской Революции». Бизнес и Власть. Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 7 квітня 2013.
Указ Президента СССР от 12.10.1990 № УП-860 «О награждении тов. Аширова Ч. орденом Октябрьской Революции». Библиотека нормативно-правовых актов Союза Советских Социалистических Республик. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2013.

Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Алесь Карлюкевич. «Поколение друзей: Туркменские встречи». Сайн «Неман». Прочитано 21.10.2021. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.

[2] Указ Президента СССР от 12.10.1990 № УП-860 «О награждении тов. Аширова Ч. орденом Октябрьской Революции». Бизнес и Власть. Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 7 квітня 2013.

[3] Указ Президента СССР от 12.10.1990 № УП-860 «О награждении тов. Аширова Ч. орденом Октябрьской Революции». Библиотека нормативно-правовых актов Союза Советских Социалистических Республик. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2013.