Аццо або Аццоне Вісконті (*Azzone Visconti, 7 грудня 1302, Мілан — 16 серпня 1339, там же) — сеньйор Мілану в 1329—1339 роках.
Аццо Вісконті | |
---|---|
Народився | 7 грудня 1302 Феррара, Феррарське герцогство[1] |
Помер | 16 серпня 1339 Мілан ·подагра |
Поховання | d |
Країна | Міланське герцогство |
Діяльність | політик |
Титул | синьйор Мілану |
Термін | 1329—1339 роки |
Попередник | Галеаццо I |
Наступник | Лукіно I Джованні I |
Конфесія | католицтво |
Рід | Вісконті |
Батько | Галеаццо I |
Мати | Беатріче д'Есте |
Родичі | Лукіно I Вісконті |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | Катерина Савойська |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Вісконті. Син Галеаццо I, сеньйора Мілану, та Беатріче д'Есте. Народився у 1302 році. Під час правління свого батька Аццо уславився в боях при Альтопашо і Джапполіно, в яких міланські війська діяли проти ломбардських гвельфіа. У 1327 році імператор Людовик IV Віттельсбах прибув до Мілана, щоб коронуватися як король Італії та імператор Священної Римської імперії. Однак під час візиту імператора Галеаццо I був звинувачений ворогами в зв'язках з папою римським і у вбивстві свого брата Стефано, за що Людовик наказав заарештувати і ув'язнити всіх найважливіших представників родини Вісконті.
Галеаццо I помер незабаром після звільнення в 1328 році. Після смерті батька Аццоне мав невеличкі володіння. Міланом керував призначений імператором вікарій, в міську сеньйорію входили переважно супротивники Вісконті, мешканці міста були налаштовані негативно до Аццо Вісконіт, оскільки за час правління його попередників пережили війни, папське відлучення і високі податки. Інші міста, якими свого часу правили Вісконті — Новара, Комо, Бергамо, Лоді, П'яченца, Павія, Алессандрія, Віджевано, Верчеллі і Тортона — здобули незалежність під управлінням місцевих знатних родин. Водночас владі Аццоне загрожував стрийко , який також домагався влади.
правитель Мілану
Аццоне довелося починати все спочатку. 15 січня 1329 року його отримав у імператора Людовика IV титул імперського вікарія, сплативши за нього 125 тисяч флоринів. У той же час Джованні Вісконті, стрийко Аццоне і його вірний союзник, отримав сан кардинала від антипапи Миколи V. У лютому того ж року жителі Мілана вітали повернулися в місто Аццоне і Джованні. Аццоне зміцнив владу в місті, поставивши на важливі пости здібних і вірних людей, також він створив перший міський суд. Втім папа римський Іоанн XXII наклав на місто та Вісконті інтердикт. Тому Аццоне вимушений був відмовитися від посади імператорського вікарія. У 1330 році сеньйорія Мілана офіційно визнала Аццоне правителем.
Щоб відновити владу Вісконті в інших містах, Аццоне обіцяв політичну і економічну стабільність, відновлення прав і майна всім тим, хто постраждав від нової влади цих міст. У 1332 році Новара визнала Джованні Вісконті своїм єпископом і сеньйором. Того ж року захопив міста Бергамо і Піззіггеттоне.
1333 року розкрито змову на чолі із Лодрісіо Вісконті. У 1335 році своїм сеньйором Аццоне визнали жителі Комо і Верчеллі. Місто Лоді, що традиційно підтримувала папський престол, Аццоне довелося взяти силою, а міста, традиційно лояльні до Авіньйону (ставки папи римського), не чинили опору Вісконті. Після цього підкорилися міста Крема і Кремона.
1336 року Аццоне Вісконті обіцянкою знизити податки переконав визнати його владу жителів Сан-Донніні і П'яченци. У 1337 році аналогічним способом він підкорив Брешію.
У період активної зовнішньої політики Аццоне затіяв масштабне будівництво в самому Мілані: зводилися нові стіни і часові вежі, будувалися нові площі, канали і мостові, були побудовані нова церква і палац, для роботи над яким прибув Джотто. Колишню ратушу було перетворено на палац Вісконті. Було відновлено фортецю в місті Лекко. У 1336—1338 році було зведено міст через річку Адда.
На початку 1339 року Аццоне Вісконті одружився з представницею роду Савойських. Того ж року війська Мілану в битві при Парабіаго завдали рішучої поразки родичу Аццо — Лодрісіо Вісконті, який потрапив у полон. Проте у серпні 1339 року Аццо Вісконті помер під час нападу подагри, і влада перейшла до його стрийків Джованні і Лукіно.
Родина
Дружина — Катерина, донька Людовика II Савойського, графа де Во.
Дітей не було.
Джерела
- Maria Bellonci, Tu vipera gentile, Milano, Mondadori, 1973
- Black, Jane (2009). Absolutism in Renaissance Milan: Plenitude of Power under the Visconti and the Sforza 1329—1535. OUP Oxford.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аццо Вісконті |
- Grillo P. Dizionario Biografico degli Italiani — 2020. — Vol. 99.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Acco abo Accone Viskonti Azzone Visconti 7 grudnya 1302 Milan 16 serpnya 1339 tam zhe senjor Milanu v 1329 1339 rokah Acco ViskontiNarodivsya7 grudnya 1302 13021207 Ferrara Ferrarske gercogstvo 1 Pomer16 serpnya 1339 Milan podagraPohovannyadKrayina Milanske gercogstvoDiyalnistpolitikTitulsinjor MilanuTermin1329 1339 rokiPoperednikGaleacco INastupnikLukino I Dzhovanni IKonfesiyakatolictvoRidViskontiBatkoGaleacco IMatiBeatriche d EsteRodichiLukino I ViskontiBrati sestridU shlyubi zKaterina Savojska Mediafajli u VikishovishiDiv takozh AccoZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Viskonti Sin Galeacco I senjora Milanu ta Beatriche d Este Narodivsya u 1302 roci Pid chas pravlinnya svogo batka Acco uslavivsya v boyah pri Altopasho i Dzhappolino v yakih milanski vijska diyali proti lombardskih gvelfia U 1327 roci imperator Lyudovik IV Vittelsbah pribuv do Milana shob koronuvatisya yak korol Italiyi ta imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Odnak pid chas vizitu imperatora Galeacco I buv zvinuvachenij vorogami v zv yazkah z papoyu rimskim i u vbivstvi svogo brata Stefano za sho Lyudovik nakazav zaareshtuvati i uv yazniti vsih najvazhlivishih predstavnikiv rodini Viskonti Galeacco I pomer nezabarom pislya zvilnennya v 1328 roci Pislya smerti batka Accone mav nevelichki volodinnya Milanom keruvav priznachenij imperatorom vikarij v misku senjoriyu vhodili perevazhno suprotivniki Viskonti meshkanci mista buli nalashtovani negativno do Acco Viskonit oskilki za chas pravlinnya jogo poperednikiv perezhili vijni papske vidluchennya i visoki podatki Inshi mista yakimi svogo chasu pravili Viskonti Novara Komo Bergamo Lodi P yachenca Paviya Alessandriya Vidzhevano Verchelli i Tortona zdobuli nezalezhnist pid upravlinnyam miscevih znatnih rodin Vodnochas vladi Accone zagrozhuvav strijko yakij takozh domagavsya vladi pravitel Milanu Accone dovelosya pochinati vse spochatku 15 sichnya 1329 roku jogo otrimav u imperatora Lyudovika IV titul imperskogo vikariya splativshi za nogo 125 tisyach floriniv U toj zhe chas Dzhovanni Viskonti strijko Accone i jogo virnij soyuznik otrimav san kardinala vid antipapi Mikoli V U lyutomu togo zh roku zhiteli Milana vitali povernulisya v misto Accone i Dzhovanni Accone zmicniv vladu v misti postavivshi na vazhlivi posti zdibnih i virnih lyudej takozh vin stvoriv pershij miskij sud Vtim papa rimskij Ioann XXII naklav na misto ta Viskonti interdikt Tomu Accone vimushenij buv vidmovitisya vid posadi imperatorskogo vikariya U 1330 roci senjoriya Milana oficijno viznala Accone pravitelem Shob vidnoviti vladu Viskonti v inshih mistah Accone obicyav politichnu i ekonomichnu stabilnist vidnovlennya prav i majna vsim tim hto postrazhdav vid novoyi vladi cih mist U 1332 roci Novara viznala Dzhovanni Viskonti svoyim yepiskopom i senjorom Togo zh roku zahopiv mista Bergamo i Pizziggettone 1333 roku rozkrito zmovu na choli iz Lodrisio Viskonti U 1335 roci svoyim senjorom Accone viznali zhiteli Komo i Verchelli Misto Lodi sho tradicijno pidtrimuvala papskij prestol Accone dovelosya vzyati siloyu a mista tradicijno loyalni do Avinjonu stavki papi rimskogo ne chinili oporu Viskonti Pislya cogo pidkorilisya mista Krema i Kremona 1336 roku Accone Viskonti obicyankoyu zniziti podatki perekonav viznati jogo vladu zhiteliv San Donnini i P yachenci U 1337 roci analogichnim sposobom vin pidkoriv Breshiyu U period aktivnoyi zovnishnoyi politiki Accone zatiyav masshtabne budivnictvo v samomu Milani zvodilisya novi stini i chasovi vezhi buduvalisya novi ploshi kanali i mostovi buli pobudovani nova cerkva i palac dlya roboti nad yakim pribuv Dzhotto Kolishnyu ratushu bulo peretvoreno na palac Viskonti Bulo vidnovleno fortecyu v misti Lekko U 1336 1338 roci bulo zvedeno mist cherez richku Adda Na pochatku 1339 roku Accone Viskonti odruzhivsya z predstavniceyu rodu Savojskih Togo zh roku vijska Milanu v bitvi pri Parabiago zavdali rishuchoyi porazki rodichu Acco Lodrisio Viskonti yakij potrapiv u polon Prote u serpni 1339 roku Acco Viskonti pomer pid chas napadu podagri i vlada perejshla do jogo strijkiv Dzhovanni i Lukino RodinaDruzhina Katerina donka Lyudovika II Savojskogo grafa de Vo Ditej ne bulo DzherelaMaria Bellonci Tu vipera gentile Milano Mondadori 1973 Black Jane 2009 Absolutism in Renaissance Milan Plenitude of Power under the Visconti and the Sforza 1329 1535 OUP Oxford ISBN 9780191609886Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Acco ViskontiGrillo P Dizionario Biografico degli Italiani 2020 Vol 99 d Track Q1128537