Афслютдейк (нід. Afsluitdijk — «закриваюча гребля») — дамба довжиною 30 км, розташована в Нідерландах між населеними пунктами Ден-Увер (провінція Північна Голландія) та Зюрих (провінції Фрисландія). Побудована в 1927—1933 роках у рамках проєкту «Зейдерзе», дамба відгородила затоку Зейдерзе від Північного моря і перетворила його на прісноводне озеро Ейсселмер. Ширина дамби становить 90 м, початкова висота — 7,25 м над рівнем моря, ухил стін — 25 %. По греблі проходить шосе A7 (європейське шосе E22) та велосипедна доріжка. Довжина дороги між Ден-Увером і Зюрихом — 32 км.
Афслютдейк | |
Дата створення / заснування | 1932 |
---|---|
Країна | Нідерланди |
Адміністративна одиниця | Південно-Західна Фрисландія Голландс-Крон |
У межах природно-географічного об'єкта | Ейсселмер |
Довжина або відстань | 32 500 м |
Афслютдейк у Вікісховищі |
Координати: 53°00′ пн. ш. 5°10′ сх. д. / 53.000° пн. ш. 5.167° сх. д.
Мета споруди Афслютдейк — внутрішніх територій країни. Дамба запобігла частині наслідків повені 1953, не давши їй затопити берега озера Ейсселмер.
Будівництво
План дамби та осушення Зейдерзеє був розроблений голландським інженером ще у 1891 році. Втілити план зважилися тільки в 1913 році, проте в 1914 році почалася Перша світова війна, яка поставила хрест на його реалізації. У ході війни в Нідерландах усвідомили важливість мати власні ресурси продовольства (голландські гавані легко блокувалися), а для цього були потрібні нові землі. Коли в 1916 році на країну обрушилася величезна припливна хвиля, стали очевидні всі переваги задуму Лелі.
Будівництво почалося в чотирьох точках: з протилежних кінців і на двох спеціально створених для цього островах Корнвердерзанд і Брезанд. Для основи греблі використовувалися валуни, які виявилися більш підходящим матеріалом ніж пісок або глина, причому витягувалися вони з дна затоки в процесі днопоглиблювальних робіт.
Кораблі звалювали камені двома паралельними грядами, після чого між ними засипався пісок, який також засипався камінням. Потім дамба посилювалася базальтовими камінням, а на завершення дамба була досипана піском і покрита шаром ґрунту, на якому була висаджена трава.
Процес будівництва просувався швидше, ніж очікувався, однак були й свої труднощі — у трьох місцях по ходу розташування греблі знаходилися більш глибокі підводні жолоби, де були найбільш сильними. У результаті на два роки раніше запланованого, 28 травня 1932 року була перекрита остання протока, і затока Зейдерзеє перетворилася в поки що ще солоне озеро Ейсселмер. Сама гребля була відкрита 25 вересня 1933 року, після досягнення необхідної висоти і прокладання автомобільної дороги.
Біля Ден-Увера, на місці, де 28 травня 1932 року було засипалано останній отвір в дамбі під час її будівництва, в 1933 році було зведено пам'ятник, який спроєктував Віллем Марінус Дудок.. Загальний обсяг використаних матеріалів оцінюється в 23 млн м³ піску та 13,5 млн м³ кругляків, які 4-5 тис. робочих помістили на дно моря за декілька років.
Шлюзи
Південний комплекс дамби в Дер-Увері має у своєму складі судоходний шлюз Стевінслюзен (нід. Stevinsluizen), названий на честь , сина відомого математика та інженера Саймона Стевіна, який першим висунув ідею відгородити Зейдерзе дамбою ще в 1667 році, а також три серії з п'яти шлюзів для скидання води з озера Ейсселмер у Ваттове море.
Північний комплекс (в Корнвердензанді) складається з двох наборів по 5 водовідвідних шлюзів, а також з судноплавного Лоренцслюзен (Lorentzsluizen), названого на честь фізика Генріка Лоренца, який зробив розрахунки припливних ефектів для побудови дамби. Періодичне скидання води з озера в море потрібно через те, що Ейсселмер поповнюється кількома річками, зокрема річкою Ейссел, а також для дренажу польдерів.
Цікаві факти
- 15 серпня 2006 року нідерландський гонщик Формули-1 встановив рекорд швидкості для автомобілів Формули-1 на звичайній міській трасі — він розігнався на шосе, що проходить по дамбі до 326 км/год.
- У 2007 році на честь 75-річчя Афслютдейка (1932—2007) були випущені срібні і золоті монети номіналом 5 і 10 євро.
Примітки
- Роберт Дорнбос проїхав по шосе на швидкості 326 км/год. Формула-1. Новини Формули-1. Пілоти і команди[недоступне посилання з лютого 2019]
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Афслютдейк
- Deltawerken — The Afsluitdijk [ 31 травня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Afslyutdejk nid Afsluitdijk zakrivayucha greblya damba dovzhinoyu 30 km roztashovana v Niderlandah mizh naselenimi punktami Den Uver provinciya Pivnichna Gollandiya ta Zyurih provinciyi Frislandiya Pobudovana v 1927 1933 rokah u ramkah proyektu Zejderze damba vidgorodila zatoku Zejderze vid Pivnichnogo morya i peretvorila jogo na prisnovodne ozero Ejsselmer Shirina dambi stanovit 90 m pochatkova visota 7 25 m nad rivnem morya uhil stin 25 Po grebli prohodit shose A7 yevropejske shose E22 ta velosipedna dorizhka Dovzhina dorogi mizh Den Uverom i Zyurihom 32 km AfslyutdejkData stvorennya zasnuvannya1932Krayina NiderlandiAdministrativna odinicyaPivdenno Zahidna Frislandiya Gollands KronU mezhah prirodno geografichnogo ob yektaEjsselmerDovzhina abo vidstan32 500 m Afslyutdejk u Vikishovishi Koordinati 53 00 pn sh 5 10 sh d 53 000 pn sh 5 167 sh d 53 000 5 167Greblya Afslyutdejk z livogo boku zatoka Vaddenze z pravogo ozero Ejsselmer Meta sporudi Afslyutdejk vnutrishnih teritorij krayini Damba zapobigla chastini naslidkiv poveni 1953 ne davshi yij zatopiti berega ozera Ejsselmer BudivnictvoBudivnictvo AfslyutdejkPam yatnik na Afslyutdejku Plan dambi ta osushennya Zejderzeye buv rozroblenij gollandskim inzhenerom she u 1891 roci Vtiliti plan zvazhilisya tilki v 1913 roci prote v 1914 roci pochalasya Persha svitova vijna yaka postavila hrest na jogo realizaciyi U hodi vijni v Niderlandah usvidomili vazhlivist mati vlasni resursi prodovolstva gollandski gavani legko blokuvalisya a dlya cogo buli potribni novi zemli Koli v 1916 roci na krayinu obrushilasya velichezna priplivna hvilya stali ochevidni vsi perevagi zadumu Leli Budivnictvo pochalosya v chotiroh tochkah z protilezhnih kinciv i na dvoh specialno stvorenih dlya cogo ostrovah Kornverderzand i Brezand Dlya osnovi grebli vikoristovuvalisya valuni yaki viyavilisya bilsh pidhodyashim materialom nizh pisok abo glina prichomu vityaguvalisya voni z dna zatoki v procesi dnopogliblyuvalnih robit Korabli zvalyuvali kameni dvoma paralelnimi gryadami pislya chogo mizh nimi zasipavsya pisok yakij takozh zasipavsya kaminnyam Potim damba posilyuvalasya bazaltovimi kaminnyam a na zavershennya damba bula dosipana piskom i pokrita sharom gruntu na yakomu bula visadzhena trava Proces budivnictva prosuvavsya shvidshe nizh ochikuvavsya odnak buli j svoyi trudnoshi u troh miscyah po hodu roztashuvannya grebli znahodilisya bilsh gliboki pidvodni zholobi de buli najbilsh silnimi U rezultati na dva roki ranishe zaplanovanogo 28 travnya 1932 roku bula perekrita ostannya protoka i zatoka Zejderzeye peretvorilasya v poki sho she solone ozero Ejsselmer Sama greblya bula vidkrita 25 veresnya 1933 roku pislya dosyagnennya neobhidnoyi visoti i prokladannya avtomobilnoyi dorogi Bilya Den Uvera na misci de 28 travnya 1932 roku bulo zasipalano ostannij otvir v dambi pid chas yiyi budivnictva v 1933 roci bulo zvedeno pam yatnik yakij sproyektuvav Villem Marinus Dudok Zagalnij obsyag vikoristanih materialiv ocinyuyetsya v 23 mln m pisku ta 13 5 mln m kruglyakiv yaki 4 5 tis robochih pomistili na dno morya za dekilka rokiv ShlyuziLorencshlyuzen Pivdennij kompleks dambi v Der Uveri maye u svoyemu skladi sudohodnij shlyuz Stevinslyuzen nid Stevinsluizen nazvanij na chest sina vidomogo matematika ta inzhenera Sajmona Stevina yakij pershim visunuv ideyu vidgoroditi Zejderze damboyu she v 1667 roci a takozh tri seriyi z p yati shlyuziv dlya skidannya vodi z ozera Ejsselmer u Vattove more Pivnichnij kompleks v Kornverdenzandi skladayetsya z dvoh naboriv po 5 vodovidvidnih shlyuziv a takozh z sudnoplavnogo Lorencslyuzen Lorentzsluizen nazvanogo na chest fizika Genrika Lorenca yakij zrobiv rozrahunki priplivnih efektiv dlya pobudovi dambi Periodichne skidannya vodi z ozera v more potribno cherez te sho Ejsselmer popovnyuyetsya kilkoma richkami zokrema richkoyu Ejssel a takozh dlya drenazhu polderiv Cikavi fakti15 serpnya 2006 roku niderlandskij gonshik Formuli 1 vstanoviv rekord shvidkosti dlya avtomobiliv Formuli 1 na zvichajnij miskij trasi vin rozignavsya na shose sho prohodit po dambi do 326 km god U 2007 roci na chest 75 richchya Afslyutdejka 1932 2007 buli vipusheni sribni i zoloti moneti nominalom 5 i 10 yevro PrimitkiRobert Dornbos proyihav po shose na shvidkosti 326 km god Formula 1 Novini Formuli 1 Piloti i komandi nedostupne posilannya z lyutogo 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Afslyutdejk Deltawerken The Afsluitdijk 31 travnya 2017 u Wayback Machine angl