Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

А урел Сто дола словац Aurel Stodola 10 травня 1859 18590510 Ліптовський Мікулаш 25 лютого 1942 Цюрих словацький та швей

Аурел Стодола

Аурел Стодола

А́урел Сто́дола (словац. Aurel Stodola; *10 травня 1859(18590510), Ліптовський Мікулаш — †25 лютого 1942, Цюрих) — словацький та швейцарський інженер, вчений у галузі машинобудування, один з класиків теорії автоматичного регулювання, засновник теорії парових та газових турбін.

Аурел Стодола
англ. Aurel Stodola
image
Народився10 травня 1859(1859-05-10)[1]
Ліптовський Мікулаш, Угорське королівство, Австрійська імперія
Помер25 грудня 1942(1942-12-25)[1][2] (83 роки)
Цюрих, Швейцарія[1]
Країнаimage Австрійська імперія
image Угорщина
image Чехословаччина
image Словацька республіка
Діяльністьінженер, фізик, винахідник, викладач університету
Галузьінженерія
Alma materБудапештський університет технології та економіки (1877), Федеральна вища технічна школа Цюриха (1880) і d
Відомі учніАльберт Ейнштейн і d
Знання мовнімецька[4]
ЗакладФедеральна вища технічна школа Цюриха
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук і Прусська академія наук
Брати, сестриЕміл Стодола
Нагороди

d (1941)

d (1908)

Сайтaurelstodola.sk
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стодола.

Біографія

Народився в сім'ї підприємця, власника невеличких чинбарні та фабрики реміння, брат Еміла та Корнела Стодоли. Батько вченого, Андрей, та мати, Анна, в дівоцтві Ковач, були словаками й удома спілкувалися словацькою, але в Словаччині тих часів панувала угорська та німецька мови. Після закінчення народної (початкової) школи маленького Аурела навмисне віддали на деякий час до знайомої німецької сім'ї, щоб він мав можливість вільно опанувати німецьку і позбавився можливих мовних проблем при подальшому навчанні. Він закінчив німецьке реальне училище в Левочі, а відтак і угорську гімназію в Кошіце, при чому в обох закладах був першим учнем і закінчив їх із відзнакою.

1876 року вступив до Будапештської політехніки, після закінчення (1878) поїхав до Цюриха вивчати машинобудування. Навчання в Цюрихському політехнікумі (ETH) завершив 1881 року, отримавши диплом інженера-механіка з відзнакою, і недовгий час працював у Майстернях угорських державних залізниць (Будапешт), після чого поїхав удосконалювати свої знання далі. Від 1883 працював у Вищій технічний школі в Шарлоттенбурзі біля Берліна, а одночасно відвідував лекції з теоретичної фізики та математики в Берлінському університеті (одним з його викладачів там був Гельмгольц). 1884 року він з тією ж метою поїхав до Парижа: слухав лекції в Сорбонні, там само отримав диплом. Принагідно познайомився з виробництвом на фабриках та заводах в околицях французької столиці.

1884 року трапилася пожежа на фабриці батька — і Аурел Стодола їде її відновлювати (до 1886 керував цим підприємством). У 1886—1892 працював на машинобудівному заводі фірми Рустон і К° в Празі, де розвинув інтенсивну діяльність із обрахунку та конструювання парових машин, гідротурбін, вентиляторів та газодувок для металургійних заводів. Саме на цьому підприємстві він набув практичний інженерний досвід, який (разом із блискучою теоретичною підготовкою) дозволив йому стати видатним інженером-машинобудівником.

1892 року ректор Цюрихського політехнікуму, який ретельно стежив за успіхами свого учня, запропонував йому посаду ординарного професора, на що Стодола радо погодився. Того ж таки року він обійняв і кафедру машинобудування (займав її до 1929, коли вийшов у відставку за віком). Завдяки йому кафедра набула надзвичайного блиску і авторитету. Як педагог відзначався чудовими лекторськими здібностями, був дуже добрим керівником дипломних проектів. Створив при кафедрі машинну лабораторію для практичних занять, постійно оновлював і розвивав її, перетворивши на одну з найкращих в Європі.

Одночасно активно займався науковими дослідженнями, не припинивши їх і на пенсії (фактично до самої смерті в дуже поважному віці). Поряд з педагогічною та научною не припинив і безпосередньо конструкторської діяльності.

Наукова та конструкторська діяльність

Вже в перші роки професорства в Цюриху Стодола публікує в «Schweizerische Bauzeitung» дві частини своєї класичної праці «Про регулювання турбін». В ній він, спираючись на попередні піонерські дослідження з теорії автоматичного регулювання (зокрема, Вишнеградського), розв'язує задачу так званого непрямого регулювання (Вишнеградський мав справу лише з прямим регулюванням, коли регулятор безпосередньо впливає на машину; в непрямому регулюванні регулятор керує додатковим двигуном, так званим сервомотором, а той вже здійснює зміну регульованих параметрів).

Дія такого регулятора описується надто складними нелінійними диференціальними рівняннями вищих порядків, і першим сміливим і конструктивним кроком Стодоли була лінеаризація цих рівнянь (вона приводила до простішого шляху розв'язування). Щоб замінити нелінійні рівняння лінійними, досліднику, очевидно, треба було спростити модель, замінити її дещо грубішою, але такою, щоб описувала всі головні властивості системи «машина — регулятор». А от для того, щоб вирішити, що можна в моделі спрощувати, а що ні, якраз і знадобився практичний досвід Стодоли, його інженерна інтуїція. Проте знаходженням рішень диференціальних рівнянь не обмежувалося завдання, яке він поставив: він високо цінував важливість теоретичної розвідки і намагався кожну проблему зробити приступною для математичного аналізу, але як інженера-практика його в першу чергу цікавили конкретні числові значення, які пересічний конструктор міг би застосувати в своїй роботі (повний опис роботи системи, як правило, не дуже важливий у практиці, натомість надзвичайно важливі ті граничні значення тих чи інших параметрів, при яких змінюється режим її роботи, особливо якщо змінюється на шкідливий або з інших причин небажаний). Задля досягнення цієї мети він тут (як і в інших своїх працях) максимально спрощував задачу, але якщо наявний математичний апарат не дозволяв її розв'язати, він намагався вдосконалити його або звертався за допомогою до математиків. В цьому випадку він звернувся до свого колеги А. Гурвіца з проханням найти необхідні та достатні умови, яким мають задовольняти коефіцієнти багаточлена n-го ступеня, щоб всі корені цього багаточлена мали негативні дійсні частини. Гурвіц (який, до речі, почав працювати в Цюриху одночасно зі Стодолою) знайшов такі умови, завдяки чому Стодола зміг довести своє дослідження сталості турбін до простих нерівностей, в які інженеру-практику залишалося лише підставити конкретні числові значення — і він отримував критерії відсутності самозбудження коливань.

Важливо, що Стодола не тільки довів свою теоретичну працю до повної завершеності, але й ретельно перевірив її висновки експериментально. Так само серйозно поставився до свого внеску до цієї роботи і Гурвіц: у своїй статті в «Mathematische Annalen», де було опубліковано його суто математичні результати, він послався на експерименти Стодоли як на підтвердження правильності цих результатів. Ця співпраця знайшла відображення і в доповіді загальнонаукового характеру «Про відношення техніки до математики», яку Стодола виголосив на Першому міжнародному математичному конгресі (Цюрих, 1897). Ще масштабніших філософських проблем він торкався у своїй книжці «Gedanken zu einer Weltanschauung vom Standpunkte des Ingenieurs» («Думки до світопогляду з точки зору інженера», 1931). З філософських питань він листувався з Альбертом Ейнштейном (який певний час був доцентом ETH і незмінно високо оцінював постать Стодоли) та Альбертом Швейцером.

Стодола співпрацював не тільки з теоретиками, озброєними широкими математичними знаннями, але й з практиками, які потребували його інженерних знань: паралельно з викладацькою та науковою діяльністю він керував проєктуванням багатьох великих енергетичних установок та консультував низку машинобудівних заводів. Ще один приклад його конструкторської діяльності — розробка разом з відомим хірургом Е. Ф. Зауербрухом рухомого механічного протеза руки, який приводився в дію м'язами на залишку кінцівки (для приєднання м'язів до протеза була необхідна спеціальна операція; в німецькомовній фаховій літературі цей протез називають «рукою Зауербруха», в словацькомовній — «Стодоловою рукою», хоча очевидно, що цей винахід завдячує своїм існуванням обом спеціалістам). Цей винахід було зроблено 1915 року в зв'язку з великою кількістю каліцтв серед поранених Першої світової війни.

Після перших гучних праць, присвячених непрямому регулюванню, Стодола звертається до прямого у статті «Принцип регулювання Сіменсів та американські інерційні регулятори» (1899). Новаторство цього дослідження в тому, що Стодола вперше розглянув регулятори, в яких регулювання здійснюється не лише за координатою, але й за похідною цієї координати.

Другою після теорії автоматичного регулювання областю досліджень Аурела Стодоли було розвивання наукових засад розрахунку та конструювання парових турбін. Його монографія по парових турбінах ще за його життя витримала шість видань; її було перекладено англійською, французькою, російською, китайською. Цю книжку називали «біблією проектувальників парових двигунів».

Газовими турбінами (турбінами внутрішнього згоряння) Стодола зацікавився ще тоді, коли вони не мали жодного промислового значення і були лише цікавим винаходом, такою собі інженерною іграшкою. В цій галузі він також залишив ґрунтовні дослідження, в яких поєднував математичний аналіз з експериментами. Таким чином, він зробив внесок і в майбутнє реактивне літакобудування.

Визнання

За свою новаторську діяльність Аурел Стодола 1901 року отримав почесний докторат Цюрихського університету, 1905 — Ганноверського політехнікуму та (німецького) технічного університету в Брно, а 1929 — Чеського вищого технічного училища в Празі.

1905 року Цюрих за заслуги надав Стодолі права швейцарського громадянина.

1908 року Спілка німецьких інженерів нагородила його пам'ятною медаллю Грасгофа, а 1940 року Англія — міжнародною золотою медаллю Джеймса Ватта.

На його честь названо малу планету 3981 Стодола.

Іменем Стодоли названо вулиці в кількох словацьких містах.

Питання національної приналежності

Аурел Стодола вважається за одного з найвизначніших науковців словацького походження, які набули світове ім'я. Попри те, що більшість своїх праць він опублікував німецькою мовою (частину — англійською) і був, як зазначено вище, громадянином Швейцарії, він завжди з гордістю декларував свою приналежність до словацького народу. Був одружений (з 1887) зі словачкою. Під час перебування в Празі брав участь у чехословацькому національному русі, до Першої світової війни активно цікавився питаннями словацької автономії та відстоював необхідність надання словакам рівних прав з угорцями в Австро-Угорській імперії.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119072181 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  4. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  5. Практичне значення теорії автоматичного регулювання полягає, зокрема, в тому, що адекватне математичне описання роботи регулятора дозволяє виявити режими, при яких регулятор працює погано (наприклад, замість плавної зміни параметрів, збуджує шкідливі коливання, іноді навіть такі, що зростають із часом, і машині загрожує руйнування).
  6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Джерела

  • Encyklopédia slovenska. Bratislava: Veda, 1981, V. zväzok, s. 603.
  • [Біографічний нарис] // Д. К. Максвелл, И. А. Вышнеградский, А. Стодола. Теория автоматического регулирования (линеаризованные задачи). Москва: издательство Академии наук СССР, 1949, с. 353-362.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

A urel Sto dola slovac Aurel Stodola 10 travnya 1859 18590510 Liptovskij Mikulash 25 lyutogo 1942 Cyurih slovackij ta shvejcarskij inzhener vchenij u galuzi mashinobuduvannya odin z klasikiv teoriyi avtomatichnogo regulyuvannya zasnovnik teoriyi parovih ta gazovih turbin Aurel Stodolaangl Aurel StodolaNarodivsya10 travnya 1859 1859 05 10 1 Liptovskij Mikulash Ugorske korolivstvo Avstrijska imperiyaPomer25 grudnya 1942 1942 12 25 1 2 83 roki Cyurih Shvejcariya 1 Krayina Avstrijska imperiya Ugorshina Chehoslovachchina Slovacka respublikaDiyalnistinzhener fizik vinahidnik vikladach universitetuGaluzinzheneriyaAlma materBudapeshtskij universitet tehnologiyi ta ekonomiki 1877 Federalna visha tehnichna shkola Cyuriha 1880 i dVidomi uchniAlbert Ejnshtejn i dZnannya movnimecka 4 ZakladFederalna visha tehnichna shkola CyurihaChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk i Prusska akademiya naukBrati sestriEmil StodolaNagorodid 1941 d 1908 Sajtaurelstodola sk Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stodola BiografiyaNarodivsya v sim yi pidpriyemcya vlasnika nevelichkih chinbarni ta fabriki reminnya brat Emila ta Kornela Stodoli Batko vchenogo Andrej ta mati Anna v divoctvi Kovach buli slovakami j udoma spilkuvalisya slovackoyu ale v Slovachchini tih chasiv panuvala ugorska ta nimecka movi Pislya zakinchennya narodnoyi pochatkovoyi shkoli malenkogo Aurela navmisne viddali na deyakij chas do znajomoyi nimeckoyi sim yi shob vin mav mozhlivist vilno opanuvati nimecku i pozbavivsya mozhlivih movnih problem pri podalshomu navchanni Vin zakinchiv nimecke realne uchilishe v Levochi a vidtak i ugorsku gimnaziyu v Koshice pri chomu v oboh zakladah buv pershim uchnem i zakinchiv yih iz vidznakoyu 1876 roku vstupiv do Budapeshtskoyi politehniki pislya zakinchennya 1878 poyihav do Cyuriha vivchati mashinobuduvannya Navchannya v Cyurihskomu politehnikumi ETH zavershiv 1881 roku otrimavshi diplom inzhenera mehanika z vidznakoyu i nedovgij chas pracyuvav u Majsternyah ugorskih derzhavnih zaliznic Budapesht pislya chogo poyihav udoskonalyuvati svoyi znannya dali Vid 1883 pracyuvav u Vishij tehnichnij shkoli v Sharlottenburzi bilya Berlina a odnochasno vidviduvav lekciyi z teoretichnoyi fiziki ta matematiki v Berlinskomu universiteti odnim z jogo vikladachiv tam buv Gelmgolc 1884 roku vin z tiyeyu zh metoyu poyihav do Parizha sluhav lekciyi v Sorbonni tam samo otrimav diplom Prinagidno poznajomivsya z virobnictvom na fabrikah ta zavodah v okolicyah francuzkoyi stolici 1884 roku trapilasya pozhezha na fabrici batka i Aurel Stodola yide yiyi vidnovlyuvati do 1886 keruvav cim pidpriyemstvom U 1886 1892 pracyuvav na mashinobudivnomu zavodi firmi Ruston i K v Prazi de rozvinuv intensivnu diyalnist iz obrahunku ta konstruyuvannya parovih mashin gidroturbin ventilyatoriv ta gazoduvok dlya metalurgijnih zavodiv Same na comu pidpriyemstvi vin nabuv praktichnij inzhenernij dosvid yakij razom iz bliskuchoyu teoretichnoyu pidgotovkoyu dozvoliv jomu stati vidatnim inzhenerom mashinobudivnikom 1892 roku rektor Cyurihskogo politehnikumu yakij retelno stezhiv za uspihami svogo uchnya zaproponuvav jomu posadu ordinarnogo profesora na sho Stodola rado pogodivsya Togo zh taki roku vin obijnyav i kafedru mashinobuduvannya zajmav yiyi do 1929 koli vijshov u vidstavku za vikom Zavdyaki jomu kafedra nabula nadzvichajnogo blisku i avtoritetu Yak pedagog vidznachavsya chudovimi lektorskimi zdibnostyami buv duzhe dobrim kerivnikom diplomnih proektiv Stvoriv pri kafedri mashinnu laboratoriyu dlya praktichnih zanyat postijno onovlyuvav i rozvivav yiyi peretvorivshi na odnu z najkrashih v Yevropi Odnochasno aktivno zajmavsya naukovimi doslidzhennyami ne pripinivshi yih i na pensiyi faktichno do samoyi smerti v duzhe povazhnomu vici Poryad z pedagogichnoyu ta nauchnoyu ne pripiniv i bezposeredno konstruktorskoyi diyalnosti Naukova ta konstruktorska diyalnistVzhe v pershi roki profesorstva v Cyurihu Stodola publikuye v Schweizerische Bauzeitung dvi chastini svoyeyi klasichnoyi praci Pro regulyuvannya turbin V nij vin spirayuchis na poperedni pionerski doslidzhennya z teoriyi avtomatichnogo regulyuvannya zokrema Vishnegradskogo rozv yazuye zadachu tak zvanogo nepryamogo regulyuvannya Vishnegradskij mav spravu lishe z pryamim regulyuvannyam koli regulyator bezposeredno vplivaye na mashinu v nepryamomu regulyuvanni regulyator keruye dodatkovim dvigunom tak zvanim servomotorom a toj vzhe zdijsnyuye zminu regulovanih parametriv Diya takogo regulyatora opisuyetsya nadto skladnimi nelinijnimi diferencialnimi rivnyannyami vishih poryadkiv i pershim smilivim i konstruktivnim krokom Stodoli bula linearizaciya cih rivnyan vona privodila do prostishogo shlyahu rozv yazuvannya Shob zaminiti nelinijni rivnyannya linijnimi doslidniku ochevidno treba bulo sprostiti model zaminiti yiyi desho grubishoyu ale takoyu shob opisuvala vsi golovni vlastivosti sistemi mashina regulyator A ot dlya togo shob virishiti sho mozhna v modeli sproshuvati a sho ni yakraz i znadobivsya praktichnij dosvid Stodoli jogo inzhenerna intuyiciya Prote znahodzhennyam rishen diferencialnih rivnyan ne obmezhuvalosya zavdannya yake vin postaviv vin visoko cinuvav vazhlivist teoretichnoyi rozvidki i namagavsya kozhnu problemu zrobiti pristupnoyu dlya matematichnogo analizu ale yak inzhenera praktika jogo v pershu chergu cikavili konkretni chislovi znachennya yaki peresichnij konstruktor mig bi zastosuvati v svoyij roboti povnij opis roboti sistemi yak pravilo ne duzhe vazhlivij u praktici natomist nadzvichajno vazhlivi ti granichni znachennya tih chi inshih parametriv pri yakih zminyuyetsya rezhim yiyi roboti osoblivo yaksho zminyuyetsya na shkidlivij abo z inshih prichin nebazhanij Zadlya dosyagnennya ciyeyi meti vin tut yak i v inshih svoyih pracyah maksimalno sproshuvav zadachu ale yaksho nayavnij matematichnij aparat ne dozvolyav yiyi rozv yazati vin namagavsya vdoskonaliti jogo abo zvertavsya za dopomogoyu do matematikiv V comu vipadku vin zvernuvsya do svogo kolegi A Gurvica z prohannyam najti neobhidni ta dostatni umovi yakim mayut zadovolnyati koeficiyenti bagatochlena n go stupenya shob vsi koreni cogo bagatochlena mali negativni dijsni chastini Gurvic yakij do rechi pochav pracyuvati v Cyurihu odnochasno zi Stodoloyu znajshov taki umovi zavdyaki chomu Stodola zmig dovesti svoye doslidzhennya stalosti turbin do prostih nerivnostej v yaki inzheneru praktiku zalishalosya lishe pidstaviti konkretni chislovi znachennya i vin otrimuvav kriteriyi vidsutnosti samozbudzhennya kolivan Vazhlivo sho Stodola ne tilki doviv svoyu teoretichnu pracyu do povnoyi zavershenosti ale j retelno pereviriv yiyi visnovki eksperimentalno Tak samo serjozno postavivsya do svogo vnesku do ciyeyi roboti i Gurvic u svoyij statti v Mathematische Annalen de bulo opublikovano jogo suto matematichni rezultati vin poslavsya na eksperimenti Stodoli yak na pidtverdzhennya pravilnosti cih rezultativ Cya spivpracya znajshla vidobrazhennya i v dopovidi zagalnonaukovogo harakteru Pro vidnoshennya tehniki do matematiki yaku Stodola vigolosiv na Pershomu mizhnarodnomu matematichnomu kongresi Cyurih 1897 She masshtabnishih filosofskih problem vin torkavsya u svoyij knizhci Gedanken zu einer Weltanschauung vom Standpunkte des Ingenieurs Dumki do svitopoglyadu z tochki zoru inzhenera 1931 Z filosofskih pitan vin listuvavsya z Albertom Ejnshtejnom yakij pevnij chas buv docentom ETH i nezminno visoko ocinyuvav postat Stodoli ta Albertom Shvejcerom Stodola spivpracyuvav ne tilki z teoretikami ozbroyenimi shirokimi matematichnimi znannyami ale j z praktikami yaki potrebuvali jogo inzhenernih znan paralelno z vikladackoyu ta naukovoyu diyalnistyu vin keruvav proyektuvannyam bagatoh velikih energetichnih ustanovok ta konsultuvav nizku mashinobudivnih zavodiv She odin priklad jogo konstruktorskoyi diyalnosti rozrobka razom z vidomim hirurgom E F Zauerbruhom ruhomogo mehanichnogo proteza ruki yakij privodivsya v diyu m yazami na zalishku kincivki dlya priyednannya m yaziv do proteza bula neobhidna specialna operaciya v nimeckomovnij fahovij literaturi cej protez nazivayut rukoyu Zauerbruha v slovackomovnij Stodolovoyu rukoyu hocha ochevidno sho cej vinahid zavdyachuye svoyim isnuvannyam obom specialistam Cej vinahid bulo zrobleno 1915 roku v zv yazku z velikoyu kilkistyu kalictv sered poranenih Pershoyi svitovoyi vijni Pislya pershih guchnih prac prisvyachenih nepryamomu regulyuvannyu Stodola zvertayetsya do pryamogo u statti Princip regulyuvannya Simensiv ta amerikanski inercijni regulyatori 1899 Novatorstvo cogo doslidzhennya v tomu sho Stodola vpershe rozglyanuv regulyatori v yakih regulyuvannya zdijsnyuyetsya ne lishe za koordinatoyu ale j za pohidnoyu ciyeyi koordinati Drugoyu pislya teoriyi avtomatichnogo regulyuvannya oblastyu doslidzhen Aurela Stodoli bulo rozvivannya naukovih zasad rozrahunku ta konstruyuvannya parovih turbin Jogo monografiya po parovih turbinah she za jogo zhittya vitrimala shist vidan yiyi bulo perekladeno anglijskoyu francuzkoyu rosijskoyu kitajskoyu Cyu knizhku nazivali bibliyeyu proektuvalnikiv parovih dviguniv Gazovimi turbinami turbinami vnutrishnogo zgoryannya Stodola zacikavivsya she todi koli voni ne mali zhodnogo promislovogo znachennya i buli lishe cikavim vinahodom takoyu sobi inzhenernoyu igrashkoyu V cij galuzi vin takozh zalishiv gruntovni doslidzhennya v yakih poyednuvav matematichnij analiz z eksperimentami Takim chinom vin zrobiv vnesok i v majbutnye reaktivne litakobuduvannya ViznannyaZa svoyu novatorsku diyalnist Aurel Stodola 1901 roku otrimav pochesnij doktorat Cyurihskogo universitetu 1905 Gannoverskogo politehnikumu ta nimeckogo tehnichnogo universitetu v Brno a 1929 Cheskogo vishogo tehnichnogo uchilisha v Prazi 1905 roku Cyurih za zaslugi nadav Stodoli prava shvejcarskogo gromadyanina 1908 roku Spilka nimeckih inzheneriv nagorodila jogo pam yatnoyu medallyu Grasgofa a 1940 roku Angliya mizhnarodnoyu zolotoyu medallyu Dzhejmsa Vatta Na jogo chest nazvano malu planetu 3981 Stodola Imenem Stodoli nazvano vulici v kilkoh slovackih mistah Pitannya nacionalnoyi prinalezhnostiAurel Stodola vvazhayetsya za odnogo z najviznachnishih naukovciv slovackogo pohodzhennya yaki nabuli svitove im ya Popri te sho bilshist svoyih prac vin opublikuvav nimeckoyu movoyu chastinu anglijskoyu i buv yak zaznacheno vishe gromadyaninom Shvejcariyi vin zavzhdi z gordistyu deklaruvav svoyu prinalezhnist do slovackogo narodu Buv odruzhenij z 1887 zi slovachkoyu Pid chas perebuvannya v Prazi brav uchast u chehoslovackomu nacionalnomu rusi do Pershoyi svitovoyi vijni aktivno cikavivsya pitannyami slovackoyi avtonomiyi ta vidstoyuvav neobhidnist nadannya slovakam rivnih prav z ugorcyami v Avstro Ugorskij imperiyi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119072181 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133 Praktichne znachennya teoriyi avtomatichnogo regulyuvannya polyagaye zokrema v tomu sho adekvatne matematichne opisannya roboti regulyatora dozvolyaye viyaviti rezhimi pri yakih regulyator pracyuye pogano napriklad zamist plavnoyi zmini parametriv zbudzhuye shkidlivi kolivannya inodi navit taki sho zrostayut iz chasom i mashini zagrozhuye rujnuvannya Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaEncyklopedia slovenska Bratislava Veda 1981 V zvazok s 603 Biografichnij naris D K Maksvell I A Vyshnegradskij A Stodola Teoriya avtomaticheskogo regulirovaniya linearizovannye zadachi Moskva izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1949 s 353 362

Дата публікації:
Топ