Атаго (Atago, яп. 愛宕) — важкий крейсер Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.
«Атаго» | ||
---|---|---|
愛宕 | ||
«Атаго» в 1933 році | ||
Служба | ||
Тип/клас | важкий крейсер типу «Такао» | |
Держава прапора | Японія | |
Належність | ||
Корабельня | верфі ВМФ у Куре | |
Закладено | 28 квітня 1927 | |
Спущено на воду | 16 червня 1930 | |
Введено в експлуатацію | 30 березня 1932 | |
На службі | 1932—1944 | |
Статус | 23 жовтня 1944 потоплений підводним човном біля острова Палаван | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 11 350 | |
Довжина | 203,8 м | |
Ширина | 20,4 м | |
Осадка | 6,3 м | |
Бронювання | пояс машинні та котельні відділення 102 мм, пояс погреби боєзапасу 127 мм, головна палуба 37 мм, верхня палуба від 13 до 25 мм, башти 25 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 4 парові турбіни, 12 парових котлів | |
Потужність | 133 000 к.с. (99 МВт) | |
Швидкість | 34,2 вузла | |
Дальність плавання | 8500 миль (15 740 км) на швидкості 14 вузлів | |
Екіпаж | 773 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 10 (5х2) × 203-мм / 50 калібрів гармат | |
Торпедно-мінне озброєння | 8 (4х2) х 610-мм торпедних апаратів (1932), 16 (4х4) х 610-мм торпедних апаратів (1939) | |
Зенітне озброєння | * 4 х 120-мм гармати (1932), 8 (4х2) х 127-мм гармати (1942)
| |
Авіація | 3 гідролітаки + 2 катапульти |
Корабель, який належав до крейсерів типу «Такао», спорудили у 1932 році на верфі ВМФ у Куре.
2 грудня 1941-го Атаго прибув з Японії до Мако (важлива база японського ВМФ на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки). Він належав до , проте відповідно до складеного японським командуванням плану цей підрозділ не вступав у війну єдиним загоном. Атаго і ще один крейсер увійшли до складу загону великих артилерійських кораблів адмірала Кондо, який також мав два лінкори та повинен був забезпечувати прикриття вторгнення до Малаї та на північ Філіппін. 4 грудня загін полишив базу й попрямував на південь у район острова Пуло-Кондоре (наразі Коншон, неподалік від південного завершення В'єтнаму), оскільки найбільшою вважалась загроза від британських сил у Сінгапурі. Дійсно, після опівдня 9 грудня японський підводний човен повідомив про рух із Сінгапуру ворожої ескадри, головну силу якої становили 2 лінкори. На світанку 10 грудня до головних сил Кондо приєднались ще 5 важких крейсерів, проте цього разу вступити в бій їм не довелось, оскільки тієї ж доби японська базова авіація потопила обидва ворожі лінкори. 11 грудня Атаго разом з головними силами Кондо прибув до бухти Камрань (центральна частина В'єтнаму).
З 14 по 17 грудня 1941-го Атаго разом із загоном Кондо виходив із Камрані в межах операції з проведення Другого Малайського конвою, який рушив із тієї ж бухти на добу раніше та розпочав розвантаження на півострові Малакка 16 числа.
Наступна операція була пов'язана з висадкою головних сил на філіппінський острів Лусон (до того японці вже провели шість допоміжних десантів у північній частині архіпелагу, дистанційне прикриття яких провадили крейсерські загони). 20 грудня загін Кондо вийшов з Камрані, в ніч проти 22 грудня 1941-го розпочалось десантування в затоці Лінгайєн (північно-західне узбережжя Лусону), яке не зустріло протидії зі сторони надводних сил союзників, а 24 грудня Атаго знову прибув у Камрань.
Успішний розвиток операцій у Малаї та на Філіппінах призвів до рішення перенаправити сили Кондо на ще один бойовий напрямок, де японські війська розвивали наступ на схід Нідерландської Ост-Індії з півдня Філіппін. 8—11 січня 1942-го загін Атаго перейшов з Камрані до Мако, а 14—18 січня пройшов до Палау в західній частині Каролінських островів. З 21 по 25 січня 1942-го з'єднання Кондо виходило з Палау для прикриття двох ударних авіаносців, які 24 січня завдали удару по острову Амбон. При цьому воно розділилось на дві групи, що діяли на захід і південь від Палау, і Атаго перебував у складі останньої.
18—21 лютого 1942-го Атаго разом з основними силами Кондо перейшов з Палау до затоки Старінг-Бей на південно-східному півострові острова Целебес (тут певний час базувались значні сили японського флоту). 25 лютого 1942-го Атаго та два інші важкі крейсери 4-ї дивізії під прикриттям есмінців «Арасі» та «Новакі» вийшли зі Старінг-Бей у межах операції вторгнення на Яву. Вони становили один із загонів, що мали перехоплювати ворожі кораблі та судна, які спробують полишити цей головний острів Нідерландської Ост-Індії. 2 березня Атаго разом з важким крейсером «Такао» перехопили і потопили британський есмінець HMS Pillsbury. 4 березня загін Атаго у повному складі зустрів конвой, що прямував із Чілачапа (південне узбережжя Яви) до австралійського Фрімантлу. Конвой, до якого входили три транспорти під ескортом шлюпа та тральщика, був повністю втрачений для союзників (усі крейсери взяли участь у бою, проте вважається, що вирішальний внесок у потоплення шлюпа Yarra зробив саме Атаго, а судно Tjisaroea захопили есмінці). Тієї ж доби «Атаго» захопив нідерландське судно Duymaer Van Twist (1030 GRT), яке згодом використовуватимуть японці як «Дай-Мару» (у травні 1945-го буде потоплене союзною авіацією на сході Індонезії). 7 березня Атаго повернувся до Старінг-Бей.
18 березня 1942-го вирушив у інспекційний рейс на Атаго. Крейсер у супроводі двох есмінців вийшов зі Старінг-Бей та послідовно відвідав Таракан, Балікпапан (центри нафтовидобувної промисловості на Борнео), Макассар (південно-західний півострів острова Целебес), Сінгапур, Пенанг (порт на західному узбережжі півострова Малакка) та Камрань (бухта на узбережжі В'єтнаму).
11–17 квітня 1942-го Атаго здійснив перехід з Камрані до японського порту Йокосука, де мав пройти ремонт (відомо, що під час якогось випадку в 1942-му Атаго замість 4 одиночних 120-мм гармат отримав 4 спарені 127-мм зенітні установки). Втім, спершу йому довелось взяти участь у операції, викликаній «рейдом Дуліттла». 18 квітня 1942-го американські літаки здійснили перший наліт на Японію і японський флот вийшов у море у спробі наздогнати ворога. Зокрема, до операції залучили Атаго та два інші крейсери 4-ї дивізії, при цьому досягнути якихось результатів не вдалось і 23 квітня Атаго повернувся до Йокосуки.
27 травня 1942-го Атаго та інший крейсер 4-ї дивізії вирушили із Внутрішнього Японського моря в межах операції з оволодіння атолом Мідвей. Вони належали до з'єднання великих артилерійських кораблів адмірала Кондо, яке загалом налічувало 2 лінкори та 4 важкі крейсери під охороною легкого крейсера та 7 есмінців. Після катастрофічної поразки авіаносного з'єднання в битві 4 червня висадку на Мідвеї скасували, а 14 червня Атаго повернувся до Японії.
7 серпня 1942-го союзники висадились на сході Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву за Гуадалканал та змусило японське командування перекидати сюди підкріплення. 11 серпня Атаго вийшов із Йокосуки у складі великого загону надводних кораблів, який загалом налічував 1 лінкор, 5 важких крейсерів та 1 гідроавіаносець під охороною легкого крейсера та 10 есмінців. 17 серпня вони прибули на атол Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції у цілому ряді архіпелагів). 20 серпня з Труку в межах операції з проведення конвою з великими підкріпленнями для Гуадалканалу вийшли кілька з'єднань, зокрема Атаго разом зі ще 4 важкими крейсерами під охороною легкого крейсера та 5 есмінців становив головні сили адмірала Кондо. 24 серпня відбулась битва авіаносних з'єднань біля східних Соломонових островів, а наступного дня рух конвою остаточно припинився внаслідок ударів авіації з наземних аеродромів. Певний час кораблі Кондо, які так і не вступили у бій з надводними силами ворога, перебували у морі, а 5 вересня повернулись на Трук.
9 вересня 1942-го Атаго вийшов з Труку у складі з'єднання із 2 лінкорів та 5 важких крейсерів, щоб у взаємодії з іншим угрупованням (2 авіаносці, легкий авіаносець, 2 лінкори та 3 важкі крейсери) патрулювати північніше від Соломонових островів у межах підтримки операцій на Гуадалканалі. Втім, цього разу до якогось зіткнення з супротивником не дійшло і 23 вересня японські сили повернулись на Трук.
11 жовтня 1942-го Атаго вийшов з Труку у складі головних сил адмірала Кондо, які включали 2 лінкори і ще 3 важкі крейсери (а також 2 придані їм важкі авіаносці). Разом з двома іншими з'єднаннями (всього 2 важкі та 1 легкий авіаносці, 2 лінкори та 4 важкі крейсери) вони знову мали завдання підтримати операції на Гуадалканалі. В останній декаді жовтня відбулась битва біля островів Санта-Круз, під час якої все вирішила дуель авіаносців, а надводні сили так і не вступили у бій. 30 жовтня 1942-го кораблі Кондо повернулись на Трук.
На початку листопада 1942-го японське командування готувало проведення до Гуадалканалу великого конвою з підкріпленнями, що в підсумку вилилось у вирішальну битву надводних кораблів біля острова. 9 листопада Атаго знову рушив з Труку у складі головних сил Кондо, які включали 2 лінкори і ще 2 важкі крейсери (а також 1 приданий їм важкий авіаносець, який єдиний залишився на Труці після битви при Сант-Круз). Вони повинні були прикривати загін адмірала Абе, який напередодні підходу транспортів мав провести артилерійський обстріл аеродрому Гендерсон-Філд (за місяць до того така операція відбулась доволі вдало). У ніч проти 13 листопада біля Гуадалканалу загін Абе перестріло американське з'єднання із крейсерів та есмінців, яке зазнало значних втрат, проте зірвало обстріл аеродрому. Як наслідок, Атаго та ще один важкий крейсер передали для формування нового загону, що мав все-таки провести бомбардування Гендерсон-Філд у ніч проти 15 листопада. Крейсери з'єдналися з одним лінкором із колишніх сил Абе (другий лінкор загинув у бою 13 числа) та попрямували до Гуадалканалу. Цього разу операцію зірвало американське з'єднання, головну силу якого становили два лінкори. Атаго та інший важкий крейсер спершу безрезультатно випустили вісім торпед по лінкору USS Washington, а потім змогли вразити лінкор USS South Dakota сімнадцятьма 203-мм і п'ятьма 155-мм снарядами та завдали останньому значних пошкоджень. Втім, USS Washington спромігся завдати фатальних пошкоджень японському лінкору, що й призвело до поразки японців та остаточного провалу їхньої операції. 18 листопада Атаго прибув на Трук.
12—17 грудня 1942-го Атаго пройшов до Куре, а 21—25 січня 1943-го повернувся на Трук. 31 січня 1943-го Атаго вийшов з Трука у складі великого з'єднання, яке включало ще 3 важкі крейсери, 2 важкі та 1 легкий авіаносці, 2 лінкори під ескортом легких крейсерів та есмінців. Завданням загону було патрулювання північніше від Соломонових островів задля прикриття евакуації японських сил з Гуадалканалу. Остання завершилась 9 лютого й тоді ж Атаго повернувся на Трук.
Із завершенням битви за Гуадалканал інтенсивність бойових дій у регіоні істотно знизилась. Упродовж кількох місяців Атаго залишався на Труці, проте не виходив для нових операцій. 30 червня союзники висадились у центральній частині Соломонових островів на архіпелазі Нью-Джорджія, що започаткувало нову тримісячну битву, проте Атаго не брав у ній участі й 21—26 липня крейсер пройшов до Йококсуки для ремонту, під час якого отримав дві строєні установки 25-мм зенітних автоматів (що довело загальну кількість таких стволів на кораблі до 18 одиниць).
17—23 серпня 1943-го Атаго пройшов з Йокосуки на Трук у складі великого угруповання, яке також включало 1 ескортний авіаносець, 3 лінкори та ще один важкий крейсер. Далі Атаго 25—27 серпня перейшов до Рабаула (головна передова база в архіпелазі Бісмарка, з якої здійснювались операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї) для доставлення туди доправлених з Японії військ. І цього разу крейсер не стали використовувати в боротьбі за Нью-Джорджію, так що 29 серпня Атаго вже повернувся на Трук.
У середині вересня 1943-го американське авіаносне з'єднання здійснило рейд проти зайнятих японцями островів Гілберта (лежать південніше від Маршаллових островів). У відповідь 18 вересня з Труку на схід вийшли значні сили (2 авіаносці, 2 лінкори, 7 важких крейсерів та інші кораблі), до яких належав і Атаго. Японці попрямували до атола Еніветок (крайній північний захід Маршаллових островів), проте в підсумку так і не вступили в контакт із союзними силами та 25 вересня повернулись на базу.
На початку жовтня 1943-го американське авіаносне з'єднання завдало удару по острову Вейк (північніше від Маршаллових островів) без жодної суттєвої реакції зі сторони ворожого флоту. Зате за кілька тижнів японці на основі радіоперехоплення вирішили, що готується нова атака на Вейк, і 17 жовтня вислали з Труку до Еніветоку головні сили (3 авіаносці, 6 лінкорів, 8 важких крейсерів та інші кораблі), разом з якими прямував і Атаго. Цей флот кілька діб безрезультатно очікував ворога, при цьому 23 жовтня Атаго виходив у район на південний захід від Вейка. У підсумку 26 жовтня японці повернулись на Трук.
1 листопада 1943-го союзники здійснили висадку на острові Бугенвіль, лише за чотири сотні кілометрів на південний схід від Рабаула. З останнього в межах контрзаходів вийшов загін, найбільшими кораблями якого були два важкі крейсери, але в ніч проти 2 листопада він зазнав поразки в бою в затоці Імператриці Августи. Готуючись до нової контратаки, японське командування 3 листопада вислало з Труку до Рабаулу одразу сім важких крейсерів, і серед них Атаго. 5 листопада шість крейсерів досягнули пункту призначення (сьомий перенаправили для допомоги пошкодженим танкерам), проте цього ж дня Рабаул уперше став ціллю для американського авіаносного угруповання. Унаслідок атаки одразу 5 важких крейсерів пошкодили, що фактично остаточно нейтралізувало загрозу для сил вторгнення на Бугенвіль (хоча японське командування помилково вважало, що ворожі сили істотно послаблені внаслідок бою 2 листопада). Неподалік від Атаго вибухнули три 224-кг бомби, що призвело до надходження води в корпус у районі частини котельних та машинних відділень, загинуло 22 члени екіпажу. Втім, того ж 5 листопада Атаго покинув Рабаул разом з важким крейсером «Такао» та 7 листопада прибув на Трук. 11—15 листопада Такао пройшов до Йокосуки на ремонт, який тривав до кінця грудня. При цьому змонтували додаткові вісім одинарних установок 25-мм зенітних автоматів (що довело загальну кількість таких стволів на кораблі до 26 одиниць).
4—9 січня 1944-го Атаго пройшов з Йокосуки на Трук. Втім, японське командування вже розуміло, що Трук втратив своє значення і подальше базування тут значних сил наражає їх на небезпеку. Як наслідок, майже всі великі кораблі вивели звідси, зокрема 10—13 лютого Атаго та ще 3 важкі крейсери під охороною 4 есмінці пройшли до Палау, а базу на Труці вже 17 лютого розгромило американське авіаносне з'єднання. 29 березня — 2 квітня 1944-го всі крейсери з Палау (сюди також прибув з Японії ще один важкий крейсер) перешли до Давао (південне узбережжя філіппінського острова Мінданао), при цьому вже на наступний день після їх відбуття база на Палау була розгромлена при рейді авіаносного з'єднання. А 7—9 квітня цей загін (до якого приєднався легкий крейсер, що прибув у Давао з Японії) пройшов у район Сінгапуру до якірної стоянки Лінгга, де зосередились головні сили японського флоту (дії підводних човнів на комунікаціях вкрай ускладнювали доставку палива до Японії та призвели до рішення базувати флот у Південно-Східній Азії поблизу від районів нафтовидобутку).
11—13 травня 1944-го Атаго пройшов з Лінгга до Таві-Таві (у філіппінському архіпелазі Сулу поряд з нафтовидобувними районами острова Борнео). На той час японське командування очікувало швидкої ворожої атаки на головний оборонний периметр імперії, що після відходу з Труку проходив через Маріанські острови, Палау та захід Нової Гвінеї, а тому перевело флот ближче до цих районів. 12 червня американці розпочали операцію з оволодіння Маріанськими островами і наступної доби японський флот рушив для контратаки, при цьому Атаго належав до загону «С» адмірала Куріти. У битві 19—20 червня у Філіппінському морі японці зазнали важкої поразки, хоча Атаго не довелося вступити в бій. 22 червня Атаго прибув на Окінаву, а 24 червня вже був у Внутрішньому Японському морі.
У Куре на Атаго вчергове підсилили зенітне озброєння завдяки встановленню 4 строєних та 22 одиночних установок 25-мм зенітних автоматів (тепер таких стволів на кораблі було вже 60). А 8—16 липня 1944-го Атаго разом з головними силами флоту прямував з Куре до Сінгапуру, де до кінця липня пройшов короткочасний ремонт. Після цього крейсер перейшов на якірну стоянку Лінгга, та залишався там більш як два місяці (за виключенням кількаденного рейсу до Сінгапуру та назад наприкінці серпня).
18 жовтня 1944-го головні сили японського флоту полишили Лінгга для підготовки до протидії неминучій ворожій атаці на Філіппіни. Вони пройшли через Бруней, після чого розділились на два з'єднання. Атаго увійшов до ескорту головних сил адмірала Куріти, які мали прямувати через північну частину внутрішніх морів Філіппін. Втім, Атаго не зміг дійти туди, оскільки вранці 23 жовтня під час переходу уздовж західного узбережжя острова Палаван з'єднання Куріти пройшло через район дії кількох американських підводних човнів. Атаго, в який влучили чотири торпеди з субмарини USS Darter, затонув через 20 хвилин. Загинуло 360 членів екіпажу, але сім сотень моряків підібрали — 529 на есмінець «Кісінамі», а 171 на есмінець «Асасімо».
Можливо відзначити, що USS Darter також пошкодила важкий крейсер «Такао», а при спробі добити його сіла на мілину та була втрачена.
Примітки
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 16 листопада 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 11 березня 2013. Процитовано 16 листопада 2021.
- Cox, Jeffrey (20 березня 2014). (англ.). Bloomsbury Publishing. ISBN . Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 4 червня 2014. Процитовано 16 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Atago Atago yap 愛宕 vazhkij krejser Imperskogo flotu Yaponiyi yakij vzyav uchast u Drugij svitovij vijni Atago 愛宕 Atago v 1933 roci Sluzhba Tip klas vazhkij krejser tipu Takao Derzhava prapora Yaponiya Nalezhnist Korabelnya verfi VMF u Kure Zakladeno 28 kvitnya 1927 Spusheno na vodu 16 chervnya 1930 Vvedeno v ekspluataciyu 30 bereznya 1932 Na sluzhbi 1932 1944 Status 23 zhovtnya 1944 potoplenij pidvodnim chovnom bilya ostrova Palavan Identifikaciya Parametri Tonnazh 11 350 Dovzhina 203 8 m Shirina 20 4 m Osadka 6 3 m Bronyuvannya poyas mashinni ta kotelni viddilennya 102 mm poyas pogrebi boyezapasu 127 mm golovna paluba 37 mm verhnya paluba vid 13 do 25 mm bashti 25 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka 4 parovi turbini 12 parovih kotliv Potuzhnist 133 000 k s 99 MVt Shvidkist 34 2 vuzla Dalnist plavannya 8500 mil 15 740 km na shvidkosti 14 vuzliv Ekipazh 773 Ozbroyennya Artileriya 10 5h2 203 mm 50 kalibriv garmat Torpedno minne ozbroyennya 8 4h2 h 610 mm torpednih aparativ 1932 16 4h4 h 610 mm torpednih aparativ 1939 Zenitne ozbroyennya 4 h 120 mm garmati 1932 8 4h2 h 127 mm garmati 1942 2 2h1 h 40 mm garmati 1932 18 2h3 6h2 h 25 mm garmat serpen 1943 26 2h3 6h2 8h1 h 25 mm garmat gruden 1943 60 6h3 6h2 30h1 h 25 mm garmat cherven 1944 Aviaciya 3 gidrolitaki 2 katapulti Atago na hodovih viprobuvannyah u 1932 roci 23 10 44Rajon potoplennya Atago Korabel yakij nalezhav do krejseriv tipu Takao sporudili u 1932 roci na verfi VMF u Kure 2 grudnya 1941 go Atago pribuv z Yaponiyi do Mako vazhliva baza yaponskogo VMF na Peskadorskih ostrovah u pivdennij chastini Tajvanskoyi protoki Vin nalezhav do prote vidpovidno do skladenogo yaponskim komanduvannyam planu cej pidrozdil ne vstupav u vijnu yedinim zagonom Atago i she odin krejser uvijshli do skladu zagonu velikih artilerijskih korabliv admirala Kondo yakij takozh mav dva linkori ta povinen buv zabezpechuvati prikrittya vtorgnennya do Malayi ta na pivnich Filippin 4 grudnya zagin polishiv bazu j popryamuvav na pivden u rajon ostrova Pulo Kondore narazi Konshon nepodalik vid pivdennogo zavershennya V yetnamu oskilki najbilshoyu vvazhalas zagroza vid britanskih sil u Singapuri Dijsno pislya opivdnya 9 grudnya yaponskij pidvodnij choven povidomiv pro ruh iz Singapuru vorozhoyi eskadri golovnu silu yakoyi stanovili 2 linkori Na svitanku 10 grudnya do golovnih sil Kondo priyednalis she 5 vazhkih krejseriv prote cogo razu vstupiti v bij yim ne dovelos oskilki tiyeyi zh dobi yaponska bazova aviaciya potopila obidva vorozhi linkori 11 grudnya Atago razom z golovnimi silami Kondo pribuv do buhti Kamran centralna chastina V yetnamu Z 14 po 17 grudnya 1941 go Atago razom iz zagonom Kondo vihodiv iz Kamrani v mezhah operaciyi z provedennya Drugogo Malajskogo konvoyu yakij rushiv iz tiyeyi zh buhti na dobu ranishe ta rozpochav rozvantazhennya na pivostrovi Malakka 16 chisla Nastupna operaciya bula pov yazana z visadkoyu golovnih sil na filippinskij ostriv Luson do togo yaponci vzhe proveli shist dopomizhnih desantiv u pivnichnij chastini arhipelagu distancijne prikrittya yakih provadili krejserski zagoni 20 grudnya zagin Kondo vijshov z Kamrani v nich proti 22 grudnya 1941 go rozpochalos desantuvannya v zatoci Lingajyen pivnichno zahidne uzberezhzhya Lusonu yake ne zustrilo protidiyi zi storoni nadvodnih sil soyuznikiv a 24 grudnya Atago znovu pribuv u Kamran Uspishnij rozvitok operacij u Malayi ta na Filippinah prizviv do rishennya perenapraviti sili Kondo na she odin bojovij napryamok de yaponski vijska rozvivali nastup na shid Niderlandskoyi Ost Indiyi z pivdnya Filippin 8 11 sichnya 1942 go zagin Atago perejshov z Kamrani do Mako a 14 18 sichnya projshov do Palau v zahidnij chastini Karolinskih ostroviv Z 21 po 25 sichnya 1942 go z yednannya Kondo vihodilo z Palau dlya prikrittya dvoh udarnih avianosciv yaki 24 sichnya zavdali udaru po ostrovu Ambon Pri comu vono rozdililos na dvi grupi sho diyali na zahid i pivden vid Palau i Atago perebuvav u skladi ostannoyi 18 21 lyutogo 1942 go Atago razom z osnovnimi silami Kondo perejshov z Palau do zatoki Staring Bej na pivdenno shidnomu pivostrovi ostrova Celebes tut pevnij chas bazuvalis znachni sili yaponskogo flotu 25 lyutogo 1942 go Atago ta dva inshi vazhki krejseri 4 yi diviziyi pid prikrittyam esminciv Arasi ta Novaki vijshli zi Staring Bej u mezhah operaciyi vtorgnennya na Yavu Voni stanovili odin iz zagoniv sho mali perehoplyuvati vorozhi korabli ta sudna yaki sprobuyut polishiti cej golovnij ostriv Niderlandskoyi Ost Indiyi 2 bereznya Atago razom z vazhkim krejserom Takao perehopili i potopili britanskij esminec HMS Pillsbury 4 bereznya zagin Atago u povnomu skladi zustriv konvoj sho pryamuvav iz Chilachapa pivdenne uzberezhzhya Yavi do avstralijskogo Frimantlu Konvoj do yakogo vhodili tri transporti pid eskortom shlyupa ta tralshika buv povnistyu vtrachenij dlya soyuznikiv usi krejseri vzyali uchast u boyu prote vvazhayetsya sho virishalnij vnesok u potoplennya shlyupa Yarra zrobiv same Atago a sudno Tjisaroea zahopili esminci Tiyeyi zh dobi Atago zahopiv niderlandske sudno Duymaer Van Twist 1030 GRT yake zgodom vikoristovuvatimut yaponci yak Daj Maru u travni 1945 go bude potoplene soyuznoyu aviaciyeyu na shodi Indoneziyi 7 bereznya Atago povernuvsya do Staring Bej 18 bereznya 1942 go virushiv u inspekcijnij rejs na Atago Krejser u suprovodi dvoh esminciv vijshov zi Staring Bej ta poslidovno vidvidav Tarakan Balikpapan centri naftovidobuvnoyi promislovosti na Borneo Makassar pivdenno zahidnij pivostriv ostrova Celebes Singapur Penang port na zahidnomu uzberezhzhi pivostrova Malakka ta Kamran buhta na uzberezhzhi V yetnamu 11 17 kvitnya 1942 go Atago zdijsniv perehid z Kamrani do yaponskogo portu Jokosuka de mav projti remont vidomo sho pid chas yakogos vipadku v 1942 mu Atago zamist 4 odinochnih 120 mm garmat otrimav 4 spareni 127 mm zenitni ustanovki Vtim spershu jomu dovelos vzyati uchast u operaciyi viklikanij rejdom Dulittla 18 kvitnya 1942 go amerikanski litaki zdijsnili pershij nalit na Yaponiyu i yaponskij flot vijshov u more u sprobi nazdognati voroga Zokrema do operaciyi zaluchili Atago ta dva inshi krejseri 4 yi diviziyi pri comu dosyagnuti yakihos rezultativ ne vdalos i 23 kvitnya Atago povernuvsya do Jokosuki 27 travnya 1942 go Atago ta inshij krejser 4 yi diviziyi virushili iz Vnutrishnogo Yaponskogo morya v mezhah operaciyi z ovolodinnya atolom Midvej Voni nalezhali do z yednannya velikih artilerijskih korabliv admirala Kondo yake zagalom nalichuvalo 2 linkori ta 4 vazhki krejseri pid ohoronoyu legkogo krejsera ta 7 esminciv Pislya katastrofichnoyi porazki avianosnogo z yednannya v bitvi 4 chervnya visadku na Midveyi skasuvali a 14 chervnya Atago povernuvsya do Yaponiyi 7 serpnya 1942 go soyuzniki visadilis na shodi Solomonovih ostroviv sho zapochatkuvalo shestimisyachnu bitvu za Guadalkanal ta zmusilo yaponske komanduvannya perekidati syudi pidkriplennya 11 serpnya Atago vijshov iz Jokosuki u skladi velikogo zagonu nadvodnih korabliv yakij zagalom nalichuvav 1 linkor 5 vazhkih krejseriv ta 1 gidroavianosec pid ohoronoyu legkogo krejsera ta 10 esminciv 17 serpnya voni pribuli na atol Truk u centralnij chastini Karolinskih ostroviv tut she do vijni stvorili potuzhnu bazu yaponskogo VMF z yakoyi do lyutogo 1944 go provadilis operaciyi u cilomu ryadi arhipelagiv 20 serpnya z Truku v mezhah operaciyi z provedennya konvoyu z velikimi pidkriplennyami dlya Guadalkanalu vijshli kilka z yednan zokrema Atago razom zi she 4 vazhkimi krejserami pid ohoronoyu legkogo krejsera ta 5 esminciv stanoviv golovni sili admirala Kondo 24 serpnya vidbulas bitva avianosnih z yednan bilya shidnih Solomonovih ostroviv a nastupnogo dnya ruh konvoyu ostatochno pripinivsya vnaslidok udariv aviaciyi z nazemnih aerodromiv Pevnij chas korabli Kondo yaki tak i ne vstupili u bij z nadvodnimi silami voroga perebuvali u mori a 5 veresnya povernulis na Truk 9 veresnya 1942 go Atago vijshov z Truku u skladi z yednannya iz 2 linkoriv ta 5 vazhkih krejseriv shob u vzayemodiyi z inshim ugrupovannyam 2 avianosci legkij avianosec 2 linkori ta 3 vazhki krejseri patrulyuvati pivnichnishe vid Solomonovih ostroviv u mezhah pidtrimki operacij na Guadalkanali Vtim cogo razu do yakogos zitknennya z suprotivnikom ne dijshlo i 23 veresnya yaponski sili povernulis na Truk 11 zhovtnya 1942 go Atago vijshov z Truku u skladi golovnih sil admirala Kondo yaki vklyuchali 2 linkori i she 3 vazhki krejseri a takozh 2 pridani yim vazhki avianosci Razom z dvoma inshimi z yednannyami vsogo 2 vazhki ta 1 legkij avianosci 2 linkori ta 4 vazhki krejseri voni znovu mali zavdannya pidtrimati operaciyi na Guadalkanali V ostannij dekadi zhovtnya vidbulas bitva bilya ostroviv Santa Kruz pid chas yakoyi vse virishila duel avianosciv a nadvodni sili tak i ne vstupili u bij 30 zhovtnya 1942 go korabli Kondo povernulis na Truk Na pochatku listopada 1942 go yaponske komanduvannya gotuvalo provedennya do Guadalkanalu velikogo konvoyu z pidkriplennyami sho v pidsumku vililos u virishalnu bitvu nadvodnih korabliv bilya ostrova 9 listopada Atago znovu rushiv z Truku u skladi golovnih sil Kondo yaki vklyuchali 2 linkori i she 2 vazhki krejseri a takozh 1 pridanij yim vazhkij avianosec yakij yedinij zalishivsya na Truci pislya bitvi pri Sant Kruz Voni povinni buli prikrivati zagin admirala Abe yakij naperedodni pidhodu transportiv mav provesti artilerijskij obstril aerodromu Genderson Fild za misyac do togo taka operaciya vidbulas dovoli vdalo U nich proti 13 listopada bilya Guadalkanalu zagin Abe perestrilo amerikanske z yednannya iz krejseriv ta esminciv yake zaznalo znachnih vtrat prote zirvalo obstril aerodromu Yak naslidok Atago ta she odin vazhkij krejser peredali dlya formuvannya novogo zagonu sho mav vse taki provesti bombarduvannya Genderson Fild u nich proti 15 listopada Krejseri z yednalisya z odnim linkorom iz kolishnih sil Abe drugij linkor zaginuv u boyu 13 chisla ta popryamuvali do Guadalkanalu Cogo razu operaciyu zirvalo amerikanske z yednannya golovnu silu yakogo stanovili dva linkori Atago ta inshij vazhkij krejser spershu bezrezultatno vipustili visim torped po linkoru USS Washington a potim zmogli vraziti linkor USS South Dakota simnadcyatma 203 mm i p yatma 155 mm snaryadami ta zavdali ostannomu znachnih poshkodzhen Vtim USS Washington spromigsya zavdati fatalnih poshkodzhen yaponskomu linkoru sho j prizvelo do porazki yaponciv ta ostatochnogo provalu yihnoyi operaciyi 18 listopada Atago pribuv na Truk 12 17 grudnya 1942 go Atago projshov do Kure a 21 25 sichnya 1943 go povernuvsya na Truk 31 sichnya 1943 go Atago vijshov z Truka u skladi velikogo z yednannya yake vklyuchalo she 3 vazhki krejseri 2 vazhki ta 1 legkij avianosci 2 linkori pid eskortom legkih krejseriv ta esminciv Zavdannyam zagonu bulo patrulyuvannya pivnichnishe vid Solomonovih ostroviv zadlya prikrittya evakuaciyi yaponskih sil z Guadalkanalu Ostannya zavershilas 9 lyutogo j todi zh Atago povernuvsya na Truk Iz zavershennyam bitvi za Guadalkanal intensivnist bojovih dij u regioni istotno znizilas Uprodovzh kilkoh misyaciv Atago zalishavsya na Truci prote ne vihodiv dlya novih operacij 30 chervnya soyuzniki visadilis u centralnij chastini Solomonovih ostroviv na arhipelazi Nyu Dzhordzhiya sho zapochatkuvalo novu trimisyachnu bitvu prote Atago ne brav u nij uchasti j 21 26 lipnya krejser projshov do Jokoksuki dlya remontu pid chas yakogo otrimav dvi stroyeni ustanovki 25 mm zenitnih avtomativ sho dovelo zagalnu kilkist takih stvoliv na korabli do 18 odinic 17 23 serpnya 1943 go Atago projshov z Jokosuki na Truk u skladi velikogo ugrupovannya yake takozh vklyuchalo 1 eskortnij avianosec 3 linkori ta she odin vazhkij krejser Dali Atago 25 27 serpnya perejshov do Rabaula golovna peredova baza v arhipelazi Bismarka z yakoyi zdijsnyuvalis operaciyi na Solomonovih ostrovah ta shodi Novoyi Gvineyi dlya dostavlennya tudi dopravlenih z Yaponiyi vijsk I cogo razu krejser ne stali vikoristovuvati v borotbi za Nyu Dzhordzhiyu tak sho 29 serpnya Atago vzhe povernuvsya na Truk U seredini veresnya 1943 go amerikanske avianosne z yednannya zdijsnilo rejd proti zajnyatih yaponcyami ostroviv Gilberta lezhat pivdennishe vid Marshallovih ostroviv U vidpovid 18 veresnya z Truku na shid vijshli znachni sili 2 avianosci 2 linkori 7 vazhkih krejseriv ta inshi korabli do yakih nalezhav i Atago Yaponci popryamuvali do atola Enivetok krajnij pivnichnij zahid Marshallovih ostroviv prote v pidsumku tak i ne vstupili v kontakt iz soyuznimi silami ta 25 veresnya povernulis na bazu Na pochatku zhovtnya 1943 go amerikanske avianosne z yednannya zavdalo udaru po ostrovu Vejk pivnichnishe vid Marshallovih ostroviv bez zhodnoyi suttyevoyi reakciyi zi storoni vorozhogo flotu Zate za kilka tizhniv yaponci na osnovi radioperehoplennya virishili sho gotuyetsya nova ataka na Vejk i 17 zhovtnya vislali z Truku do Enivetoku golovni sili 3 avianosci 6 linkoriv 8 vazhkih krejseriv ta inshi korabli razom z yakimi pryamuvav i Atago Cej flot kilka dib bezrezultatno ochikuvav voroga pri comu 23 zhovtnya Atago vihodiv u rajon na pivdennij zahid vid Vejka U pidsumku 26 zhovtnya yaponci povernulis na Truk 1 listopada 1943 go soyuzniki zdijsnili visadku na ostrovi Bugenvil lishe za chotiri sotni kilometriv na pivdennij shid vid Rabaula Z ostannogo v mezhah kontrzahodiv vijshov zagin najbilshimi korablyami yakogo buli dva vazhki krejseri ale v nich proti 2 listopada vin zaznav porazki v boyu v zatoci Imperatrici Avgusti Gotuyuchis do novoyi kontrataki yaponske komanduvannya 3 listopada vislalo z Truku do Rabaulu odrazu sim vazhkih krejseriv i sered nih Atago 5 listopada shist krejseriv dosyagnuli punktu priznachennya somij perenapravili dlya dopomogi poshkodzhenim tankeram prote cogo zh dnya Rabaul upershe stav cillyu dlya amerikanskogo avianosnogo ugrupovannya Unaslidok ataki odrazu 5 vazhkih krejseriv poshkodili sho faktichno ostatochno nejtralizuvalo zagrozu dlya sil vtorgnennya na Bugenvil hocha yaponske komanduvannya pomilkovo vvazhalo sho vorozhi sili istotno poslableni vnaslidok boyu 2 listopada Nepodalik vid Atago vibuhnuli tri 224 kg bombi sho prizvelo do nadhodzhennya vodi v korpus u rajoni chastini kotelnih ta mashinnih viddilen zaginulo 22 chleni ekipazhu Vtim togo zh 5 listopada Atago pokinuv Rabaul razom z vazhkim krejserom Takao ta 7 listopada pribuv na Truk 11 15 listopada Takao projshov do Jokosuki na remont yakij trivav do kincya grudnya Pri comu zmontuvali dodatkovi visim odinarnih ustanovok 25 mm zenitnih avtomativ sho dovelo zagalnu kilkist takih stvoliv na korabli do 26 odinic Atago u 1939 roci v Jokosuci 4 9 sichnya 1944 go Atago projshov z Jokosuki na Truk Vtim yaponske komanduvannya vzhe rozumilo sho Truk vtrativ svoye znachennya i podalshe bazuvannya tut znachnih sil narazhaye yih na nebezpeku Yak naslidok majzhe vsi veliki korabli viveli zvidsi zokrema 10 13 lyutogo Atago ta she 3 vazhki krejseri pid ohoronoyu 4 esminci projshli do Palau a bazu na Truci vzhe 17 lyutogo rozgromilo amerikanske avianosne z yednannya 29 bereznya 2 kvitnya 1944 go vsi krejseri z Palau syudi takozh pribuv z Yaponiyi she odin vazhkij krejser pereshli do Davao pivdenne uzberezhzhya filippinskogo ostrova Mindanao pri comu vzhe na nastupnij den pislya yih vidbuttya baza na Palau bula rozgromlena pri rejdi avianosnogo z yednannya A 7 9 kvitnya cej zagin do yakogo priyednavsya legkij krejser sho pribuv u Davao z Yaponiyi projshov u rajon Singapuru do yakirnoyi stoyanki Lingga de zoseredilis golovni sili yaponskogo flotu diyi pidvodnih chovniv na komunikaciyah vkraj uskladnyuvali dostavku paliva do Yaponiyi ta prizveli do rishennya bazuvati flot u Pivdenno Shidnij Aziyi poblizu vid rajoniv naftovidobutku 11 13 travnya 1944 go Atago projshov z Lingga do Tavi Tavi u filippinskomu arhipelazi Sulu poryad z naftovidobuvnimi rajonami ostrova Borneo Na toj chas yaponske komanduvannya ochikuvalo shvidkoyi vorozhoyi ataki na golovnij oboronnij perimetr imperiyi sho pislya vidhodu z Truku prohodiv cherez Marianski ostrovi Palau ta zahid Novoyi Gvineyi a tomu perevelo flot blizhche do cih rajoniv 12 chervnya amerikanci rozpochali operaciyu z ovolodinnya Marianskimi ostrovami i nastupnoyi dobi yaponskij flot rushiv dlya kontrataki pri comu Atago nalezhav do zagonu S admirala Kuriti U bitvi 19 20 chervnya u Filippinskomu mori yaponci zaznali vazhkoyi porazki hocha Atago ne dovelosya vstupiti v bij 22 chervnya Atago pribuv na Okinavu a 24 chervnya vzhe buv u Vnutrishnomu Yaponskomu mori U Kure na Atago vchergove pidsilili zenitne ozbroyennya zavdyaki vstanovlennyu 4 stroyenih ta 22 odinochnih ustanovok 25 mm zenitnih avtomativ teper takih stvoliv na korabli bulo vzhe 60 A 8 16 lipnya 1944 go Atago razom z golovnimi silami flotu pryamuvav z Kure do Singapuru de do kincya lipnya projshov korotkochasnij remont Pislya cogo krejser perejshov na yakirnu stoyanku Lingga ta zalishavsya tam bilsh yak dva misyaci za viklyuchennyam kilkadennogo rejsu do Singapuru ta nazad naprikinci serpnya 18 zhovtnya 1944 go golovni sili yaponskogo flotu polishili Lingga dlya pidgotovki do protidiyi neminuchij vorozhij ataci na Filippini Voni projshli cherez Brunej pislya chogo rozdililis na dva z yednannya Atago uvijshov do eskortu golovnih sil admirala Kuriti yaki mali pryamuvati cherez pivnichnu chastinu vnutrishnih moriv Filippin Vtim Atago ne zmig dijti tudi oskilki vranci 23 zhovtnya pid chas perehodu uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya ostrova Palavan z yednannya Kuriti projshlo cherez rajon diyi kilkoh amerikanskih pidvodnih chovniv Atago v yakij vluchili chotiri torpedi z submarini USS Darter zatonuv cherez 20 hvilin Zaginulo 360 chleniv ekipazhu ale sim soten moryakiv pidibrali 529 na esminec Kisinami a 171 na esminec Asasimo Mozhlivo vidznachiti sho USS Darter takozh poshkodila vazhkij krejser Takao a pri sprobi dobiti jogo sila na milinu ta bula vtrachena Primitki www combinedfleet com Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 16 listopada 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 11 bereznya 2013 Procitovano 16 listopada 2021 Cox Jeffrey 20 bereznya 2014 angl Bloomsbury Publishing ISBN 978 1 4728 0833 2 Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 4 chervnya 2014 Procitovano 16 listopada 2021