Етелька (Ата) Ґорег, у шлюбі Ата Кандо (нід. Ata Kandó, 17 вересня 1913, Будапешт — 14 вересня 2017, Берген, Нідерланди) — голландська фотографка, праведниця народів світу, довгожителька угорського походження. У 1930-х почала кар'єру з дитячої фотографії, пізніше працювала модною фотографкою, фотографувала біженців і подорожувала до Амазонії заради фотографій пейзажів та корінного населення.
Ата Кандо | ||||
---|---|---|---|---|
угор. Kandó Ata | ||||
При народженні | угор. Görög Etelka | |||
Народження | 17 вересня 1913[1][2][…] Будапешт, Австро-Угорщина[4] | |||
Смерть | 14 вересня 2017[5][6] (103 роки) | |||
Берген, Північна Голландія, Нідерланди | ||||
Країна | Угорщина[7] Нідерланди[8] Німеччина[7] | |||
Діяльність | фотографка, рисувальниця | |||
Батько | d | |||
Мати | d | |||
У шлюбі з | d[4] і d[4] | |||
Роботи в колекції | d[9], d[4][4], d[10] і Міський музей (Амстердам)[11][12] | |||
Нагороди | ||||
Автограф | ||||
| ||||
Ата Кандо у Вікісховищі | ||||
У 1959 році виграла срібну медаль у Мюнхені за модну фотографію, а потім у 1991 році — медаль Pro Cultura Hungarica, у 1998 році стала лавреаткою премії Імре Надя, і того ж року вона з чоловіком отримали почесне звання «Праведник народів світу» від Ізраїлю за порятунок євреїв під час Голокосту. У 1999 році отримала нагороду Асоціації фотографів Угорщини за життєві досягнення.
Ранні роки
Народилася 17 вересня 1913 року у Будапешті, в родині угорця єврейського походження Маргіт (до шлюбу Беке) й Імре Ґореґа. Її батько був учителем середньої школи та перекладачем російської літератури. Під час Першої світової війни потрапив у російський полоні. Її мати перекладала скандинавську літературу угорською і розмовляла п'ятьма мовами. Дід Етельки по материнській лінії Беке Мано був знаним математиком.
Навчившись розмовляти, Етелька не могла вимовити власне ім'я і називала себе Ата, яким користувалася і в дорослому віці. Батьки заохочували дочку до творчої професії. Вона любила малювати, і її зарахували до приватної академії Шандора Бортника. Серед інших студентів були художники Віктор Вазарелі та Дьюла Кандо. Вона одружилася з Дьюлою у 1931 році та переїхали до Парижа, але через фінансові труднощі пара повернулася до Будапешта у 1935 році. Змінивши дослідження на фотографію, Кандо почала навчатися у Клари Вахтер і Маріанн Рейсманн, а потім закінчила навчання у Ференца Хаара. Вона склала іспити під керівництвом Йозефа Печі.
Кар'єра
Ата Кандо з чоловіком повернулася до Парижа у 1938 році та разом з дружиною Ференца Хаара відкрила фотостудію між Лувром і Палацом Гарньє. Головним чином зосереджуючись на дитячій фотографії, бізнес почав розвиватися, але у 1940 році німецьке вторгнення у Париж змусило пару депортуватися та повернутися до Угорщини. У 1941 році Кандо народила сина Тамаша, а через два роки близнючок Юлію та Магдольну. Її батьки та сестра змушено переховувалися через єврейське походження. Оскільки чоловік Кандо не був євреєм, Закон Угорщини про арійське подружжя надав їй певний захист й вона могла вільно пересуватися.
Кандо з чоловіком працювала в Русі опору під час Другої світової війни, розмістивши у своєму домі 14 євреїв. Вона також надала свої документи, що посвідчують особу, Біро Габор (Gábor Bíró), вагітній єврейській жінці, завдяки чому та змогла потрапити до християнського пологового будинку, щоб народити дитину. Після пологів Кандо видала немовля за власне та надала підроблені документи, щоб жінка могла бути годувальницею для власної дитини. Переїжджаючи кілька разів, родині Кандо-Біро вдалося залишитися непоміченою до закінчення війни. У 1998 році Кандо та її чоловік отримали звання праведників народів світу від Ізраїлю за допомогу євреям під час Голокосту.
У 1947 році сім'я повернулася до Парижа і Кандо відновила кар'єру фотографки з фотоапаратом, який отримала від Роберта Капа, бо загубила свій. Капа також найняв її на роботу в лабораторію Magnum Photos, де вона працювала до 1952 року. Не знайшовши роботу у Парижі, чоловік повернувся до Угорщини у 1949 році, сподіваючись влаштуватися там, і розраховував на возз'єднання сім'ї згодом, але наприкінці 1949 року через «залізну завісу» це так і не вдалося. Кандо розлучилася з чоловіком і закохалася у 25-річного голландського фотографа Еда ван дер Ельскена. Пара прожила разом 4 роки й у 1954 році одружилися та переїхали до Нідерландів. Однак менше ніж за рік вони розлучилися й Кандо опинилася сама у чужій країні з трьома дітьми. Звертаючись до модної фотографії, вона знімала для відомих голландських і французьких будинків моди та подорожувала з дітьми, роблячи фотосесії в Альпах.
У 1956 році Кандо потрапила на австро-угорський кордон під час Угорської революції. Вона хотіла сфотографувати біженців, але не змогла переконати інших фотографів піти з нею. Потім федерація Bound Arts (нід. Gebonden Kunsten Federatie (GKf)) підтримала поїздку, а De Bezige Bij погодився опублікувати твори, до неї приєдналася Віолетта Корнеліус. Дві мисткині прилетіли до Відня і сфотографували дітей біженців, погодившись, що кошти від продажу спрямують на допомогу біженцям.
Над книгою без назви, яку називають «Червоною книгою» через її колір, працювали три тижні, щоб випустити перед Різдвом. Обсяг продажів склав понад чверть мільйона доларів. Наступного року Кандо опублікувала книгу під назвою «Droom in het woud» («Мрія в лісі»), у якій розповіла про поїздки на відпочинок зі своїми дітьми до Швейцарії й Австрії. 14-річний син Тамаш написав тексти, які супроводжували схожі на сновидіння образи. Кілька книжкових магазинів у Нідерландах відмовилися продавати книгу, пояснюючи надто еротичними сюжетами снів. Кандо повернулася до модної фотографії й отримала посаду викладачки у голландській середній школі. У 1959 році вона виграла срібну медаль у Мюнхені за найкращу модну фотографію року.
У 1961 році через фотомодель Барбару Брандлін, яка також працювала асистенткою архітектора Ле Корбюзьє, Кандо отримала запрошення відвідати Каракас. Вона сфотографувала Брандлін у джунглях і завдяки контакту з французьким священником змогла полетіти вглиб країни та зробити фотографії корінного населення. Вона повернулася туди знову у 1965 році, зробивши більше фотографій пейзажів і людей Амазонки. Вона також змогла сфотографувати перуанських китобоїв під час другої подорожі. Південноамериканські фотографії були представлені у «National Geographic», а деякі зображення придбав Британський музей і приватні колекціонери. У 1970 році частина з них з'явилися в книзі «A Hold véréből».
У 1979 році Кандо переїхала до Сакраменто, щоб бути поруч з сином, тепер Томасом. Вона продовжувала працювати та публікувати фотографії зі США протягом 10 років. У цей час її роботи отримали більше визнання. У 1991 році її нагороджено медаллю Pro Cultura Hungarica. У 1998 році Кандо відзначено премією Імре Надя. Того ж року вона та її колишній чоловік отримали звання «Праведник народів світу», яке надається Ізраїлем за порятунок євреїв під час Голокосту. У 1999 році вона отримала нагороду Асоціації фотографів Угорщини за життєві досягнення.
Пізніша кар'єра
У 1999 році Кандо переїхала на острів Вайт у Великій Британії, щоб бути поруч з однією зі своїх дочок, а потім у 2001 році повернулася до Нідерландів, оселившись у Бергені. У 2003 році вона опублікувала другу колекцію фотографій своїх дітей, зроблених на канікулах між 1954 і 1955 роками. Спочатку книгу планували випустити як продовження «Droom in het woud», але через її критику у 1957 році вона не вийшла. Пропонувалася назва «Ulysses», проте у 2003 році з'явилася як «Kalypso & Nausikaä — Foto's naar Homerus Odyssee».
У 2004 році на святкуванні її 90-річчя у Нідерландах показали фотографії з «Червоної книги». Через два роки Кандо влаштувала виставку робіт спільно з посольством Угорщини в Берліні, на якій також представили фотографії дітей-біженців, зроблені у 1956 році.
У 2013 році, до 100-річчя Ати Кандо, вийшов переклад «Мрії в лісі» англійською й угорською, а Угорський музей фотографії провів двомісячну виставку її робіт. У 2014 році Голландський музей фотографії провів виставку її робіт разом з портретами інших фотографів.
Смерть
Ата Кандо померла за три дні до свого 104-річчя, 14 вересня 2017 року.
Див. також
Примітки
- https://rkd.nl/explore/artists/43435
- Ata Kandó
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- online image library Nederlands Fotomuseum
- Meghalt a legidősebb magyar fotóművész
- The Righteous Among the Nations Database
- https://www.centrepompidou.fr/fr/ressources/personne/cR4B8j
- Photographers’ Identities Catalog
- http://collecties.stadsarchief.rotterdam.nl/publiek/detail.aspx?xmldescid=1292013
- NMVW-collection website
- [geen titel]
- Zonder titel
- Sándor, 2002.
- Miklós, 2016.
- Embassy of Hungary, 2006.
- Yad Vashem, 1998.
- Hollak, 2007.
- Bodnár, 2014.
- Gellér, 2013.
- Nederlands Fotomuseum, 2015.
- Hollak, 2017.
- Farkas, 2017.
Література
- Bodnár, János (6 May 2014). Történetük a történelem [Stories of History] (Hungarian) . Budapest, Hungary: Ridikül Magazin. Процитовано 25 April 2016.
- Farkas, György (15 September 2017). [The oldest Hungarian photographer dies] (Hungarian) . Budapest, Hungary: 24 Hu. Архів оригіналу за 15 September 2017. Процитовано 15 September 2017.
- Gellér, Judit (11 August 2013). (Hungarian) . Budapest, Hungary: Magyar Fotográfiai Múzeum. Архів оригіналу за 24 October 2013. Процитовано 25 April 2016.
- Hollak, Rosan (15 September 2017). Avontuurlijke fotografe Ata Kandó had tomeloze energie [Adventurous photographer Ata Kandó had immortal energy] (Dutch) . Amsterdam, the Netherlands: . Процитовано 15 September 2017.
- Hollak, Rosan (5 February 2007). Meer dan de vrouw van [More than just the wife] (Dutch) . Amsterdam, the Netherlands: . Процитовано 25 April 2016.
- Miklós, Vincze (22 January 2016). [Unknown Hungarians: Ata Kandó, one of the most colorful artists of modern photography] (Hungarian) . Budapest, Hungary: Central Digitális Média Kft (24.hu). Архів оригіналу за 24 January 2016. Процитовано 25 April 2016.
- Sándor, Anna (2002). [Ata Kandó at Spinoza House]. Terasz (Hungarian) . Budapest, Hungary: Terasz Kiadó Kft. Архів оригіналу за 18 November 2009. Процитовано 25 April 2016.
- Staff (5 October 2006). [Ata Kandó: «Borders» — photographs of Hungarian refugees 1956]. Botschaft von Ungarn (German) . Berlin, Germany: Ministry of Foreign Affairs of Hungary. Архів оригіналу за 10 October 2006. Процитовано 25 April 2016.
- Staff (2015). Kalypso & Nausikaä: Ata Kandó. Rotterdam, Netherlands: Nederlands Fotomuseum. оригіналу за 25 April 2016. Процитовано 25 April 2016.
- Staff (1 November 1998). Kandó Family. Yad Vashem. Jerusalem, Israel: The World Holocaust Remembrance Center. Процитовано 25 April 2016.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Etelka Ata Goreg u shlyubi Ata Kando nid Ata Kando 17 veresnya 1913 1913veresnya17 Budapesht 14 veresnya 2017 Bergen Niderlandi gollandska fotografka pravednicya narodiv svitu dovgozhitelka ugorskogo pohodzhennya U 1930 h pochala kar yeru z dityachoyi fotografiyi piznishe pracyuvala modnoyu fotografkoyu fotografuvala bizhenciv i podorozhuvala do Amazoniyi zaradi fotografij pejzazhiv ta korinnogo naselennya Ata Kandougor Kando AtaPri narodzhenniugor Gorog EtelkaNarodzhennya17 veresnya 1913 1913 09 17 1 2 Budapesht Avstro Ugorshina 4 Smert14 veresnya 2017 2017 09 14 5 6 103 roki Bergen Pivnichna Gollandiya NiderlandiKrayina Ugorshina 7 Niderlandi 8 Nimechchina 7 Diyalnistfotografka risuvalnicyaBatkodMatidU shlyubi zd 4 i d 4 Roboti v kolekciyid 9 d 4 4 d 10 i Miskij muzej Amsterdam 11 12 Nagorodipravednik narodiv svitu 1 listopada 1998 Avtograf Ata Kando u Vikishovishi U 1959 roci vigrala sribnu medal u Myunheni za modnu fotografiyu a potim u 1991 roci medal Pro Cultura Hungarica u 1998 roci stala lavreatkoyu premiyi Imre Nadya i togo zh roku vona z cholovikom otrimali pochesne zvannya Pravednik narodiv svitu vid Izrayilyu za poryatunok yevreyiv pid chas Golokostu U 1999 roci otrimala nagorodu Asociaciyi fotografiv Ugorshini za zhittyevi dosyagnennya Ranni rokiNarodilasya 17 veresnya 1913 roku u Budapeshti v rodini ugorcya yevrejskogo pohodzhennya Margit do shlyubu Beke j Imre Gorega Yiyi batko buv uchitelem serednoyi shkoli ta perekladachem rosijskoyi literaturi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni potrapiv u rosijskij poloni Yiyi mati perekladala skandinavsku literaturu ugorskoyu i rozmovlyala p yatma movami Did Etelki po materinskij liniyi Beke Mano buv znanim matematikom Navchivshis rozmovlyati Etelka ne mogla vimoviti vlasne im ya i nazivala sebe Ata yakim koristuvalasya i v doroslomu vici Batki zaohochuvali dochku do tvorchoyi profesiyi Vona lyubila malyuvati i yiyi zarahuvali do privatnoyi akademiyi Shandora Bortnika Sered inshih studentiv buli hudozhniki Viktor Vazareli ta Dyula Kando Vona odruzhilasya z Dyuloyu u 1931 roci ta pereyihali do Parizha ale cherez finansovi trudnoshi para povernulasya do Budapeshta u 1935 roci Zminivshi doslidzhennya na fotografiyu Kando pochala navchatisya u Klari Vahter i Mariann Rejsmann a potim zakinchila navchannya u Ferenca Haara Vona sklala ispiti pid kerivnictvom Jozefa Pechi Kar yeraAta Kando z cholovikom povernulasya do Parizha u 1938 roci ta razom z druzhinoyu Ferenca Haara vidkrila fotostudiyu mizh Luvrom i Palacom Garnye Golovnim chinom zoseredzhuyuchis na dityachij fotografiyi biznes pochav rozvivatisya ale u 1940 roci nimecke vtorgnennya u Parizh zmusilo paru deportuvatisya ta povernutisya do Ugorshini U 1941 roci Kando narodila sina Tamasha a cherez dva roki bliznyuchok Yuliyu ta Magdolnu Yiyi batki ta sestra zmusheno perehovuvalisya cherez yevrejske pohodzhennya Oskilki cholovik Kando ne buv yevreyem Zakon Ugorshini pro arijske podruzhzhya nadav yij pevnij zahist j vona mogla vilno peresuvatisya Kando z cholovikom pracyuvala v Rusi oporu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni rozmistivshi u svoyemu domi 14 yevreyiv Vona takozh nadala svoyi dokumenti sho posvidchuyut osobu Biro Gabor Gabor Biro vagitnij yevrejskij zhinci zavdyaki chomu ta zmogla potrapiti do hristiyanskogo pologovogo budinku shob naroditi ditinu Pislya pologiv Kando vidala nemovlya za vlasne ta nadala pidrobleni dokumenti shob zhinka mogla buti goduvalniceyu dlya vlasnoyi ditini Pereyizhdzhayuchi kilka raziv rodini Kando Biro vdalosya zalishitisya nepomichenoyu do zakinchennya vijni U 1998 roci Kando ta yiyi cholovik otrimali zvannya pravednikiv narodiv svitu vid Izrayilyu za dopomogu yevreyam pid chas Golokostu U 1947 roci sim ya povernulasya do Parizha i Kando vidnovila kar yeru fotografki z fotoaparatom yakij otrimala vid Roberta Kapa bo zagubila svij Kapa takozh najnyav yiyi na robotu v laboratoriyu Magnum Photos de vona pracyuvala do 1952 roku Ne znajshovshi robotu u Parizhi cholovik povernuvsya do Ugorshini u 1949 roci spodivayuchis vlashtuvatisya tam i rozrahovuvav na vozz yednannya sim yi zgodom ale naprikinci 1949 roku cherez zaliznu zavisu ce tak i ne vdalosya Kando rozluchilasya z cholovikom i zakohalasya u 25 richnogo gollandskogo fotografa Eda van der Elskena Para prozhila razom 4 roki j u 1954 roci odruzhilisya ta pereyihali do Niderlandiv Odnak menshe nizh za rik voni rozluchilisya j Kando opinilasya sama u chuzhij krayini z troma ditmi Zvertayuchis do modnoyi fotografiyi vona znimala dlya vidomih gollandskih i francuzkih budinkiv modi ta podorozhuvala z ditmi roblyachi fotosesiyi v Alpah U 1956 roci Kando potrapila na avstro ugorskij kordon pid chas Ugorskoyi revolyuciyi Vona hotila sfotografuvati bizhenciv ale ne zmogla perekonati inshih fotografiv piti z neyu Potim federaciya Bound Arts nid Gebonden Kunsten Federatie GKf pidtrimala poyizdku a De Bezige Bij pogodivsya opublikuvati tvori do neyi priyednalasya Violetta Kornelius Dvi mistkini priletili do Vidnya i sfotografuvali ditej bizhenciv pogodivshis sho koshti vid prodazhu spryamuyut na dopomogu bizhencyam Nad knigoyu bez nazvi yaku nazivayut Chervonoyu knigoyu cherez yiyi kolir pracyuvali tri tizhni shob vipustiti pered Rizdvom Obsyag prodazhiv sklav ponad chvert miljona dolariv Nastupnogo roku Kando opublikuvala knigu pid nazvoyu Droom in het woud Mriya v lisi u yakij rozpovila pro poyizdki na vidpochinok zi svoyimi ditmi do Shvejcariyi j Avstriyi 14 richnij sin Tamash napisav teksti yaki suprovodzhuvali shozhi na snovidinnya obrazi Kilka knizhkovih magaziniv u Niderlandah vidmovilisya prodavati knigu poyasnyuyuchi nadto erotichnimi syuzhetami sniv Kando povernulasya do modnoyi fotografiyi j otrimala posadu vikladachki u gollandskij serednij shkoli U 1959 roci vona vigrala sribnu medal u Myunheni za najkrashu modnu fotografiyu roku U 1961 roci cherez fotomodel Barbaru Brandlin yaka takozh pracyuvala asistentkoyu arhitektora Le Korbyuzye Kando otrimala zaproshennya vidvidati Karakas Vona sfotografuvala Brandlin u dzhunglyah i zavdyaki kontaktu z francuzkim svyashennikom zmogla poletiti vglib krayini ta zrobiti fotografiyi korinnogo naselennya Vona povernulasya tudi znovu u 1965 roci zrobivshi bilshe fotografij pejzazhiv i lyudej Amazonki Vona takozh zmogla sfotografuvati peruanskih kitoboyiv pid chas drugoyi podorozhi Pivdennoamerikanski fotografiyi buli predstavleni u National Geographic a deyaki zobrazhennya pridbav Britanskij muzej i privatni kolekcioneri U 1970 roci chastina z nih z yavilisya v knizi A Hold verebol U 1979 roci Kando pereyihala do Sakramento shob buti poruch z sinom teper Tomasom Vona prodovzhuvala pracyuvati ta publikuvati fotografiyi zi SShA protyagom 10 rokiv U cej chas yiyi roboti otrimali bilshe viznannya U 1991 roci yiyi nagorodzheno medallyu Pro Cultura Hungarica U 1998 roci Kando vidznacheno premiyeyu Imre Nadya Togo zh roku vona ta yiyi kolishnij cholovik otrimali zvannya Pravednik narodiv svitu yake nadayetsya Izrayilem za poryatunok yevreyiv pid chas Golokostu U 1999 roci vona otrimala nagorodu Asociaciyi fotografiv Ugorshini za zhittyevi dosyagnennya Piznisha kar yeraU 1999 roci Kando pereyihala na ostriv Vajt u Velikij Britaniyi shob buti poruch z odniyeyu zi svoyih dochok a potim u 2001 roci povernulasya do Niderlandiv oselivshis u Bergeni U 2003 roci vona opublikuvala drugu kolekciyu fotografij svoyih ditej zroblenih na kanikulah mizh 1954 i 1955 rokami Spochatku knigu planuvali vipustiti yak prodovzhennya Droom in het woud ale cherez yiyi kritiku u 1957 roci vona ne vijshla Proponuvalasya nazva Ulysses prote u 2003 roci z yavilasya yak Kalypso amp Nausikaa Foto s naar Homerus Odyssee U 2004 roci na svyatkuvanni yiyi 90 richchya u Niderlandah pokazali fotografiyi z Chervonoyi knigi Cherez dva roki Kando vlashtuvala vistavku robit spilno z posolstvom Ugorshini v Berlini na yakij takozh predstavili fotografiyi ditej bizhenciv zrobleni u 1956 roci U 2013 roci do 100 richchya Ati Kando vijshov pereklad Mriyi v lisi anglijskoyu j ugorskoyu a Ugorskij muzej fotografiyi proviv dvomisyachnu vistavku yiyi robit U 2014 roci Gollandskij muzej fotografiyi proviv vistavku yiyi robit razom z portretami inshih fotografiv SmertAta Kando pomerla za tri dni do svogo 104 richchya 14 veresnya 2017 roku Div takozhZhinki v fotografiyi Spisok najstarishih zhinokPrimitkihttps rkd nl explore artists 43435 Ata Kando d Track Q17299517 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 online image library Nederlands Fotomuseum d Track Q78518158 Meghalt a legidosebb magyar fotomuvesz The Righteous Among the Nations Database d Track Q77598447 https www centrepompidou fr fr ressources personne cR4B8j Photographers Identities Catalog d Track Q23892012d Track Q219555 http collecties stadsarchief rotterdam nl publiek detail aspx xmldescid 1292013 NMVW collection website d Track Q80851728 geen titel Zonder titel Sandor 2002 Miklos 2016 Embassy of Hungary 2006 Yad Vashem 1998 Hollak 2007 Bodnar 2014 Geller 2013 Nederlands Fotomuseum 2015 Hollak 2017 Farkas 2017 Literatura Bodnar Janos 6 May 2014 Tortenetuk a tortenelem Stories of History Hungarian Budapest Hungary Ridikul Magazin Procitovano 25 April 2016 Farkas Gyorgy 15 September 2017 The oldest Hungarian photographer dies Hungarian Budapest Hungary 24 Hu Arhiv originalu za 15 September 2017 Procitovano 15 September 2017 Geller Judit 11 August 2013 Hungarian Budapest Hungary Magyar Fotografiai Muzeum Arhiv originalu za 24 October 2013 Procitovano 25 April 2016 Hollak Rosan 15 September 2017 Avontuurlijke fotografe Ata Kando had tomeloze energie Adventurous photographer Ata Kando had immortal energy Dutch Amsterdam the Netherlands Procitovano 15 September 2017 Hollak Rosan 5 February 2007 Meer dan de vrouw van More than just the wife Dutch Amsterdam the Netherlands Procitovano 25 April 2016 Miklos Vincze 22 January 2016 Unknown Hungarians Ata Kando one of the most colorful artists of modern photography Hungarian Budapest Hungary Central Digitalis Media Kft 24 hu Arhiv originalu za 24 January 2016 Procitovano 25 April 2016 Sandor Anna 2002 Ata Kando at Spinoza House Terasz Hungarian Budapest Hungary Terasz Kiado Kft Arhiv originalu za 18 November 2009 Procitovano 25 April 2016 Staff 5 October 2006 Ata Kando Borders photographs of Hungarian refugees 1956 Botschaft von Ungarn German Berlin Germany Ministry of Foreign Affairs of Hungary Arhiv originalu za 10 October 2006 Procitovano 25 April 2016 Staff 2015 Kalypso amp Nausikaa Ata Kando Rotterdam Netherlands Nederlands Fotomuseum originalu za 25 April 2016 Procitovano 25 April 2016 Staff 1 November 1998 Kando Family Yad Vashem Jerusalem Israel The World Holocaust Remembrance Center Procitovano 25 April 2016 Posilannya