Астрономічний інститут ім. Улугбека — астрономічний науковий інститут у системі Академії наук Узбекистану.
Астрономічний інститут імені Улугбека | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
Засновано | 1873[1] | |||
Країна | Узбекистан[1] | |||
Тип | об'єкт[d][1] і науково-дослідний інститут | |||
Материнська організація | Академія наук Узбецької РСР | |||
Вебсторінка | astrin.uz/uz/ | |||
Мапа | ||||
Астрономічний інститут імені Улугбека у Вікісховищі |
Історія створення та розвитку
Інститут був створений в Ташкенті в 1873 році як «Ташкентська астрономічна обсерваторія».
Обсерваторія була відкрита за клопотанням Військово-топографічного відділу Туркестанського військового округу і йому ж і підпорядковувалась. Основними завданнями, що стояли перед обсерваторією, були проведення польових астрономічних спостережень для картографування Середньої Азії. Визначенням високоточних координат багатьох сотень пунктів та їх «прив'язкою» до обсерваторії займалися військові геодезисти та астрономи [ru], П. К. Залеський, Д. Д. Гедеонов та багато інших, які виїжджали для цієї мети до численних експедицій.
У 1874 році обсерваторія була обладнана 6-дюймовим телескопом-рефрактором і годинником Hohwu.
Поряд із такими суто прикладними завданнями співробітники Ташкентської обсерваторії наприкінці XIX і особливо на початку XX століття активно займалися проблемами астрофізики. Зокрема, астрофізик В. В. Стратонов, який приїхав до Ташкента з Пулковської обсерваторії у 1895 році, став першим цивільним астрономом у Ташкентській обсерваторії. У 1895 році в обсерваторії було встановлено 13-дюймовий телескоп і було розпочато фотографічні спостереження туманностей у Чумацькому Шляху та малих планет.
У 1898—1899 роках на території, що належить обсерваторії, було збудовано будинок астрофізичної лабораторії. І в цей період було розширено роботи астрофізичного характеру — у Ташкентській обсерваторії почали проводити дослідження сонячної активності, займатися проблемами зоряної астрономії, фотографічними спостереженнями комет та метеорів.
З 1901 по 1911 рік співробітниками обсерваторії було визначено 145 гравітаційних пунктів. Для порівняння, на той момент у всій Російській імперії було визначено та оброблено 400 гравіпунктів. Опубліковано роботу «Про фігуру геоїду у Ферганській долині», що послужила основою для всієї Гравіметрії СРСР.
У 1928 році обсерваторія почала проводити регулярні передачі даних для геодезичних та топографічних досліджень краю. У 1930 році розпочала регулярні спостереження [ru] при обсерваторії. З 1932 року в обсерваторії було створено лабораторію з дослідження Сонця.
У 1966 році обсерваторія набула статусу академічного наукового інституту та стала називатися «Астрономічний інститут АН Узбецької РСР».
У 1970 році при інституті було засновано [ru], розташовану за 40 км на південь від [ru] на висоті 2800 м.
У 1980-ті роки в ході виконання програми [en] узбецькими астрономами отримано найбільшу кількість точних положень (540) комети Галлея серед 104 обсерваторій з усього світу.
У 1989 році за 70 км на північний схід від Ташкента, на горі Кумбель, на висоті 2300 м, було встановлено інструмент мережі станцій IRIS, і в інституті почалися повнодискові спостереження глобальних коливань Сонця.
У 1996 році в Ташкенті було встановлено інструмент наземної геліосейсмологічної мережі станцій TON і було розпочато вимірювання локальних сонячних коливань у лінії K Ca для вивчення внутрішньої будови Сонця.
Нині інститут входить до системи Академії наук Узбекистану та отримав ім'я видатного середньовічного астронома Улугбека.
Керівники обсерваторії
- 1880—1890 — [ru] — завідувач Ташкентської фізичної та астрономічної обсерваторії в 1880—1890 роках.
- 1890—1900 — Гедеонов Дмитро Данилович;
- 1900—1904 — [ru];
- 1904—1908 — Осипов Михайло Павлович;
- 1908—1911 — Давидов Антон Дмитрович;
- 1911—1917 — [ru] — з 23 березня 1911 він був завідувачем Ташкентської фізичної та астрономічної обсерваторії.
- 1918—1923 — Гультяєв Яків Парфентійович (завідувач Ташкентської астрономічної та фізичної обсерваторії)
- 1923—1925 — [ru] (завідувач Ташкентської обсерваторії)
- 1922—1930 — Субботін Михайло Федорович
- 1941—1966 — Щеглов Володимир Петрович (директор Ташкентської обсерваторії)
- 1966—1983 — Щеглов Володимир Петрович (директор Астрономічного інституту АН УзРСР)
- 1983—1995 — Юлдашбаєв Таймас Саттійович
- з 1995 — Егамбердієв Шухрат Абдуманнапович.
Відділи обсерваторії
- Відділ фізики Сонця
- Відділ галактичної астрономії та космогонії
- Відділ астрофізичних досліджень
- Група астрокліматичних досліджень
- Майданакська високогірна обсерваторія
- Відділ геодинаміки
Відомі вчені, які працювали в обсерваторії та інституті
- Всеволод Вікторович Стратонов — декан фізико-математичного факультету МДУ, засновник і директор Російського астрофізичного інституту. З 1895 став першим цивільним співробітником Ташкентської обсерваторії.
- Володимир Григорович Шапошніков — завідувач служби часу Ташкентської обсерваторії в 1938 році, спеціаліст з вимірювання часу та абсолютного визначення координат небесних тіл.
- Слонім Юдиф Мойсеївна (1909—1999) — радянська астрономка, спеціалістка з фізики Сонця.
- Щеглов Володимир Петрович (1904 −1985) — радянський та узбецький астроном та популяризатор науки, спеціаліст у галузі астрометрії та історії астрономії.
Бібліотека
За даними від 1958 року, бібліотека обсерваторії містила 30 000 томів спеціальної та довідкової літератури. Найстаріша книга бібліотеки — T. Hevelii. Prodromus Astronomiae. Gedani, 1690.
Фотографії Астрономічного інституту в Ташкенті
- Церемонія відкриття Музею астрономії у Ташкенті (Інститут астрономії, грудень 2009 року)
- Стенди музею у фойє на першому поверсі Інституту астрономії
- Алея на території Інституту астрономії
- Сонячний годинник на стіні будівлі Інституту астрономії в Ташкенті
Примітки
- GRID Release 2017-07-12 — 2017-07-12 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5203408.V1
- А.Ахмедов — Китабские звездочеты. Мечты узбекского народа об освоении космоса. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2010.
- Щеглов В. П. История Ташкентской астрономической обсерватории Академии наук Узбекской ССР // Труды института истории естествознания и техники : журнал. — 1955. — Т. 5 (1 января). — С. 337-380.
- Шухрат Эгамбердиев (русский) .
- Щеглов В.П. Ташкентская астрономическая обсерватория. — Издательство Академии наук СССР, 1958. — С. 4.
Посилання
- Офіційна сторінка інституту
- Луцкий В. К. История астрономических общественных организаций в СССР (1888—1941 гг.)// Ответственный редактор доктор физико-математических наук Мартынов Д. Я. — М.: Издательство «Наука», 1982 г., с. 12. Архівовано січень 20, 2021 на сайті Wayback Machine.
- Щеглов В. П., «Ташкентская астрономическая обсерватория», 1958г
- История астрономии в Узбекистане
- Валерий Германов «Таинственное племя Танымасской долины» (Об истории создания ташкентской обсерватории) Архівовано серпень 23, 2018 на сайті Wayback Machine.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astronomichnij institut im Ulugbeka astronomichnij naukovij institut u sistemi Akademiyi nauk Uzbekistanu Astronomichnij institut imeni Ulugbeka Osnovni dani Zasnovano 1873 1 Krayina Uzbekistan 1 Tip ob yekt d 1 i naukovo doslidnij institutMaterinska organizaciya Akademiya nauk Uzbeckoyi RSRVebstorinka astrin uz uz Mapa Astronomichnij institut imeni Ulugbeka u VikishovishiIstoriya stvorennya ta rozvitkuInstitut buv stvorenij v Tashkenti v 1873 roci yak Tashkentska astronomichna observatoriya Observatoriya bula vidkrita za klopotannyam Vijskovo topografichnogo viddilu Turkestanskogo vijskovogo okrugu i jomu zh i pidporyadkovuvalas Osnovnimi zavdannyami sho stoyali pered observatoriyeyu buli provedennya polovih astronomichnih sposterezhen dlya kartografuvannya Serednoyi Aziyi Viznachennyam visokotochnih koordinat bagatoh soten punktiv ta yih priv yazkoyu do observatoriyi zajmalisya vijskovi geodezisti ta astronomi ru P K Zaleskij D D Gedeonov ta bagato inshih yaki viyizhdzhali dlya ciyeyi meti do chislennih ekspedicij Sposterezhennya sonyachnogo zatemnennya bilya stanciyi Chernyayevo 1 sichnya 1907 roku Foto Prokudina Gorskogo U 1874 roci observatoriya bula obladnana 6 dyujmovim teleskopom refraktorom i godinnikom Hohwu Poryad iz takimi suto prikladnimi zavdannyami spivrobitniki Tashkentskoyi observatoriyi naprikinci XIX i osoblivo na pochatku XX stolittya aktivno zajmalisya problemami astrofiziki Zokrema astrofizik V V Stratonov yakij priyihav do Tashkenta z Pulkovskoyi observatoriyi u 1895 roci stav pershim civilnim astronomom u Tashkentskij observatoriyi U 1895 roci v observatoriyi bulo vstanovleno 13 dyujmovij teleskop i bulo rozpochato fotografichni sposterezhennya tumannostej u Chumackomu Shlyahu ta malih planet Budivlya teleskopa refraktora arhitektor V S Gejncelman U 1898 1899 rokah na teritoriyi sho nalezhit observatoriyi bulo zbudovano budinok astrofizichnoyi laboratoriyi I v cej period bulo rozshireno roboti astrofizichnogo harakteru u Tashkentskij observatoriyi pochali provoditi doslidzhennya sonyachnoyi aktivnosti zajmatisya problemami zoryanoyi astronomiyi fotografichnimi sposterezhennyami komet ta meteoriv Z 1901 po 1911 rik spivrobitnikami observatoriyi bulo viznacheno 145 gravitacijnih punktiv Dlya porivnyannya na toj moment u vsij Rosijskij imperiyi bulo viznacheno ta obrobleno 400 gravipunktiv Opublikovano robotu Pro figuru geoyidu u Ferganskij dolini sho posluzhila osnovoyu dlya vsiyeyi Gravimetriyi SRSR U 1928 roci observatoriya pochala provoditi regulyarni peredachi danih dlya geodezichnih ta topografichnih doslidzhen krayu U 1930 roci rozpochala regulyarni sposterezhennya ru pri observatoriyi Z 1932 roku v observatoriyi bulo stvoreno laboratoriyu z doslidzhennya Soncya U 1966 roci observatoriya nabula statusu akademichnogo naukovogo institutu ta stala nazivatisya Astronomichnij institut AN Uzbeckoyi RSR U 1970 roci pri instituti bulo zasnovano ru roztashovanu za 40 km na pivden vid ru na visoti 2800 m U 1980 ti roki v hodi vikonannya programi en uzbeckimi astronomami otrimano najbilshu kilkist tochnih polozhen 540 kometi Galleya sered 104 observatorij z usogo svitu U 1989 roci za 70 km na pivnichnij shid vid Tashkenta na gori Kumbel na visoti 2300 m bulo vstanovleno instrument merezhi stancij IRIS i v instituti pochalisya povnodiskovi sposterezhennya globalnih kolivan Soncya U 1996 roci v Tashkenti bulo vstanovleno instrument nazemnoyi geliosejsmologichnoyi merezhi stancij TON i bulo rozpochato vimiryuvannya lokalnih sonyachnih kolivan u liniyi K Ca dlya vivchennya vnutrishnoyi budovi Soncya Nini institut vhodit do sistemi Akademiyi nauk Uzbekistanu ta otrimav im ya vidatnogo serednovichnogo astronoma Ulugbeka Kerivniki observatoriyi1880 1890 ru zaviduvach Tashkentskoyi fizichnoyi ta astronomichnoyi observatoriyi v 1880 1890 rokah 1890 1900 Gedeonov Dmitro Danilovich 1900 1904 ru 1904 1908 Osipov Mihajlo Pavlovich 1908 1911 Davidov Anton Dmitrovich 1911 1917 ru z 23 bereznya 1911 vin buv zaviduvachem Tashkentskoyi fizichnoyi ta astronomichnoyi observatoriyi 1918 1923 Gultyayev Yakiv Parfentijovich zaviduvach Tashkentskoyi astronomichnoyi ta fizichnoyi observatoriyi 1923 1925 ru zaviduvach Tashkentskoyi observatoriyi 1922 1930 Subbotin Mihajlo Fedorovich 1941 1966 Sheglov Volodimir Petrovich direktor Tashkentskoyi observatoriyi 1966 1983 Sheglov Volodimir Petrovich direktor Astronomichnogo institutu AN UzRSR 1983 1995 Yuldashbayev Tajmas Sattijovich z 1995 Egamberdiyev Shuhrat Abdumannapovich Viddili observatoriyiViddil fiziki Soncya Viddil galaktichnoyi astronomiyi ta kosmogoniyi Viddil astrofizichnih doslidzhen Grupa astroklimatichnih doslidzhen Majdanakska visokogirna observatoriya Viddil geodinamikiVidomi vcheni yaki pracyuvali v observatoriyi ta institutiVsevolod Viktorovich Stratonov dekan fiziko matematichnogo fakultetu MDU zasnovnik i direktor Rosijskogo astrofizichnogo institutu Z 1895 stav pershim civilnim spivrobitnikom Tashkentskoyi observatoriyi Volodimir Grigorovich Shaposhnikov zaviduvach sluzhbi chasu Tashkentskoyi observatoriyi v 1938 roci specialist z vimiryuvannya chasu ta absolyutnogo viznachennya koordinat nebesnih til Slonim Yudif Mojseyivna 1909 1999 radyanska astronomka specialistka z fiziki Soncya Sheglov Volodimir Petrovich 1904 1985 radyanskij ta uzbeckij astronom ta populyarizator nauki specialist u galuzi astrometriyi ta istoriyi astronomiyi BibliotekaZa danimi vid 1958 roku biblioteka observatoriyi mistila 30 000 tomiv specialnoyi ta dovidkovoyi literaturi Najstarisha kniga biblioteki T Hevelii Prodromus Astronomiae Gedani 1690 Fotografiyi Astronomichnogo institutu v TashkentiCeremoniya vidkrittya Muzeyu astronomiyi u Tashkenti Institut astronomiyi gruden 2009 roku Stendi muzeyu u fojye na pershomu poversi Institutu astronomiyi Aleya na teritoriyi Institutu astronomiyi Sonyachnij godinnik na stini budivli Institutu astronomiyi v TashkentiPrimitkiGRID Release 2017 07 12 2017 07 12 2017 doi 10 6084 M9 FIGSHARE 5203408 V1 d Track Q33026260 A Ahmedov Kitabskie zvezdochety Mechty uzbekskogo naroda ob osvoenii kosmosa Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2010 Sheglov V P Istoriya Tashkentskoj astronomicheskoj observatorii Akademii nauk Uzbekskoj SSR Trudy instituta istorii estestvoznaniya i tehniki zhurnal 1955 T 5 1 yanvarya S 337 380 Shuhrat Egamberdiev russkij Sheglov V P Tashkentskaya astronomicheskaya observatoriya Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1958 S 4 PosilannyaOficijna storinka institutu Luckij V K Istoriya astronomicheskih obshestvennyh organizacij v SSSR 1888 1941 gg Otvetstvennyj redaktor doktor fiziko matematicheskih nauk Martynov D Ya M Izdatelstvo Nauka 1982 g s 12 Arhivovano sichen 20 2021 na sajti Wayback Machine Sheglov V P Tashkentskaya astronomicheskaya observatoriya 1958g Istoriya astronomii v Uzbekistane Valerij Germanov Tainstvennoe plemya Tanymasskoj doliny Ob istorii sozdaniya tashkentskoj observatorii Arhivovano serpen 23 2018 na sajti Wayback Machine