Астрильд мурахоїд рудощокий Пара рудощоких астрильдів мурахоїдів самець знизу самиця зверху Охоронний статус Найменший р

Астрильд-мурахоїд рудощокий

Пара рудощоких астрильдів-мурахоїдів (самець знизу, самиця зверху)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Астрильдові (Estrildidae)
Рід:	Астрильд-мурахоїд (Parmoptila)
Вид:	Астрильд-мурахоїд рудощокий

Біноміальна назва

Parmoptila woodhousei
Cassin, 1859

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Parmoptila woodhousei
Віківиди:	Parmoptila woodhousei
ITIS:	561841
МСОП:	22719273
NCBI:	570456

Астри́льд-мурахоїд рудощокий (Parmoptila woodhousei) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Центральній Африці. Вид названий на честь американського натураліста ^[en].

Опис

Довжина птаха становить 11 см, вага 9,4 г. У самців обличчя чорнувате, решта голови рудувато-коричнева. Верхня частина тіла оливково-коричнева, пера на ній мають світлі стрижні. Крила поцятковані рудувато-коричневими смужками. Нижня частина тіла білувата, сильно поцяткована оливково-сірими плямами. Очі червонувато-карі, дзьоб чорний, лапи тілесного кольору. Самиці мають переважно коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них світліша, живіт білуватий, поцяткований темними смужками.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

P. w. woodhousei Cassin, 1859 — від південної Нігерії і Камеруна до півдня ЦАР і заходу ДР Конго;
P. w. ansorgei Hartert, EJO, 1904 — північ Анголи.

Поширення і екологія

Рудощокі астрильди-мурахоїди мешкають в Нігерії, Камеруні, Екваторіальній Гвінеї, Габоні, Центральноафриканській Республіці, Республіці Конго, Демократичній Республіці Конго і Анголі. Вони живуть в підіску вологих рівнинних тропічних лісів, часто поблизу водойм. Зустрічаються поодинці, парами або сімейними зграйками до 5-8 птахів. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів.

Рудощокі астрильди-мурахоїди живляться переважно мурахами, яких шукають на деревах, серед гілок, листя і кори, а також мурашиними яйцями. Сезон розмноження у них припадає на завершення сезону дощів з березня по травень, окремі екваторільні популяції розмножуються протягом всього року. Гніздо кулеподібне, велике (понад 20 см в діаметрі), робиться переважно самицею з переплетених травинок і листя. В кладці 3-4 білуватих яйця. Інкубаційний період триває 2 тижня. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак стають повністю самостійними ще через 3 тижні.

Примітки

BirdLife International (2016). Parmoptila woodhousei: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 27 жовтня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 408. ISBN .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 жовтня 2022.

Джерела

Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, .
Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Parmoptila woodhousei: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 27 жовтня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[3] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 408. ISBN .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 жовтня 2022.