Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аста тово день неорганічна сполука ряду галогеноводнів двоатомна молекула складу HAt із ковалентним зв язком Астатоводен

Астатоводень

Астатоводень

Аста́тово́день — неорганічна сполука ряду галогеноводнів, двоатомна молекула складу HAt із ковалентним зв'язком.

Астатоводень
image
image
модель молекули
Назва за IUPAC гідроген астатид, астатан
Ідентифікатори
Номер CAS 13464-71-6
PubChem 23996
ChEBI 30418
SMILES [AtH][2]
InChI InChI=1S/AtH/h1H
Номер Гмеліна 532398
Властивості
Молекулярна формула HAt
Молярна маса 210,995088 г/моль
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Примітки картки

Через те, що астат є радіоактивним елементом із невеликим періодом стабільності (найбільший показник має ізотоп 210At — 8,3 год), дослідження сполуки суттєво ускладнене, а накопичена інформація здебільшого є уривчастими даними. Для передбачення властивостей астатоводню науковці застосовують метод екстраполяції від даних щодо інших галогеноводнів.

Отримання

Астатоводень утворюється при безпосередній взаємодії астату з воднем, наприклад, у момент виділення водню in situ внаслідок реакції цинку з кислотою:

image

Хімічні властивості

HAt є сильним відновником, порівняно сильнішим за йодоводень.

При розчиненні у воді астатоводень утворює астатидну кислоту, яка є дещо слабшою від хлоридної. Дисоційований у розчині, він легко окиснюється бромом, дихроматами, іонами Fe(III) до гіпоастатної кислоти:

image

При дії сильніших окисників (гіпохлоритної кислоти, , Ce4+) утворюються астатати:

image

Примітки

  1. Nomenclature of Inorganic Chemistry. IUPAC Recommendations 2005. — Cambridge : RSC Publishing, 2005. — P. 298. — . (англ.)
  2. astatane
    d:Track:Q278487
  3. Baran, Enrique J. Vibrational Properties of Hydrogen Astatide, HAt // Zeitschrift für Naturforschung A. — 2004. — Т. 59a. — С. 133. Архівовано з джерела 13 серпня 2014. (англ.)
  4. Peplow, M. Chemistry in Its Element — Astatine. rsc.org. Royal Society of Chemistry. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015. (англ.)
  5. Wiberg, E., Wiberg, N. Inorganic Chemistry. — San Diego : Academic Press, 2001. — P. 423—424. (англ.)

Посилання

  • Astatane. pubchem.ncbi.nlm.nih.gov. PubChem. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015. (англ.)

Джерела

  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Под ред. Р. А. Лидина. — 3-е. — М. : «Химия», 2000. — 480 с. — . (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Asta tovo den neorganichna spoluka ryadu galogenovodniv dvoatomna molekula skladu HAt iz kovalentnim zv yazkom Astatovoden model molekuli Nazva za IUPAC gidrogen astatid astatan Identifikatori Nomer CAS 13464 71 6PubChem 23996ChEBI 30418SMILES AtH 2 InChI InChI 1S AtH h1HNomer Gmelina 532398 Vlastivosti Molekulyarna formula HAt Molyarna masa 210 995088 g mol Yaksho ne zaznacheno inshe dani navedeno dlya rechovin u standartnomu stani za 25 C 100 kPa Instrukciya z vikoristannya shablonu Primitki kartki Cherez te sho astat ye radioaktivnim elementom iz nevelikim periodom stabilnosti najbilshij pokaznik maye izotop 210At 8 3 god doslidzhennya spoluki suttyevo uskladnene a nakopichena informaciya zdebilshogo ye urivchastimi danimi Dlya peredbachennya vlastivostej astatovodnyu naukovci zastosovuyut metod ekstrapolyaciyi vid danih shodo inshih galogenovodniv OtrimannyaAstatovoden utvoryuyetsya pri bezposerednij vzayemodiyi astatu z vodnem napriklad u moment vidilennya vodnyu in situ vnaslidok reakciyi cinku z kislotoyu A t H 0 Z n H C l c o n c H A t displaystyle mathrm At H 0 xrightarrow Zn HCl conc HAt Himichni vlastivostiHAt ye silnim vidnovnikom porivnyano silnishim za jodovoden Pri rozchinenni u vodi astatovoden utvoryuye astatidnu kislotu yaka ye desho slabshoyu vid hloridnoyi Disocijovanij u rozchini vin legko okisnyuyetsya bromom dihromatami ionami Fe III do gipoastatnoyi kisloti A t H 2 O H A t O H displaystyle mathrm At H 2 O longrightarrow HAtO H Pri diyi silnishih okisnikiv gipohloritnoyi kisloti Ce4 utvoryuyutsya astatati A t 3 H 2 O A t O 3 6 H 6 e displaystyle mathrm At 3H 2 O longrightarrow AtO 3 6H 6e PrimitkiNomenclature of Inorganic Chemistry IUPAC Recommendations 2005 Cambridge RSC Publishing 2005 P 298 ISBN 0 85404 438 8 angl astatane d Track Q278487 Baran Enrique J Vibrational Properties of Hydrogen Astatide HAt Zeitschrift fur Naturforschung A 2004 T 59a S 133 Arhivovano z dzherela 13 serpnya 2014 angl Peplow M Chemistry in Its Element Astatine rsc org Royal Society of Chemistry Arhiv originalu za 30 travnya 2015 Procitovano 30 travnya 2015 angl Wiberg E Wiberg N Inorganic Chemistry San Diego Academic Press 2001 P 423 424 angl PosilannyaAstatane pubchem ncbi nlm nih gov PubChem Arhiv originalu za 30 travnya 2015 Procitovano 30 travnya 2015 angl DzherelaLidin R A Molochko V A Andreeva L L Himicheskie svojstva neorganicheskih veshestv Pod red R A Lidina 3 e M Himiya 2000 480 s ISBN 5 7245 1163 0 ros

Дата публікації:
Топ