Державний театр опери і балету Астана опера театр в Астані Будівлю театру споруджену в 2013 році визнано пам яткою архіт

Державний театр опери і балету «Астана-опера» — театр в Астані. Будівлю театру, споруджену в 2013 році, визнано пам'яткою архітектури національного значення.

Astana Opera

51°08′08″ пн. ш. 71°24′39″ сх. д. / 51.13556° пн. ш. 71.41083° сх. д. / 51.13556; 71.41083Координати: 51°08′08″ пн. ш. 71°24′39″ сх. д. / 51.13556° пн. ш. 71.41083° сх. д. / 51.13556; 71.41083
Країна	Казахстан
Місто	Астана
Адреса	вул. Кунаєва, 1
Місткість	1250 (головна зала)
Тип	оперний театр
Статус	Академічний театр
Відкрито	21 червня 2013
Керівництво	Галим Ахмедьяров (директор)
astanaopera.kz
Ідентифікатори і посилання

Астана-Опера у Вікісховищі

Будинок театру

Будівництво театру велося три роки, з 6 липня 2010 до 21 червня 2013 року і коштувало 320 мільйонів доларів. Над зовнішнім виглядом та інтер'єрами театру працювала команда архітекторів, будівельників та фахівців з тридцяти трьох країн. Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв постійно вносив у проєкт свої корективи, у тому числі, вже на стадії практичної реалізації. Так, за його пропозицією, була збільшена висота головного театрального фоє. Підлога, стіни, декоративні панелі і кручені мармурові сходи цього фоє оздоблені набірним сицилійським мармуром. Будинок театру побудований в неокласичному стилі. Палац був побудований на ділянці 9 га. Автор проєкту Беджет Паколлі, архітектор — Ренато Аркетті, скульптори М. Мансуров, Т. Ермеков, К. Нурбатуров. Місткість головної зали — 1250 місць, камерної — 250. У «Астана Опері» досягнуто баланс між греко-римськими і казахськими національними традиціями, а також використані течії маньєризму й бароко. Стиль опери надихається італійськими театрами ХІХ століття, але також містить елементи національної спадщини, такі як фрески Чаринського каньйону та парку «Бурабай».

Акустика театру вважається однією з кращих у світі, і була розроблена італійцями ^[en] (Biobyte) і Марією Каїрлі. Унікальна основна сцена театру має площу 935 м² має ар'єрсцену висотою 16 метрів і дві бічні кишені. Трюм сцени опускається вниз на 13 метрів, що забезпечує рух чотирьох центральних підіймачів і дає можливість проходити постановок з найскладнішою сценографією. Оркестрова яма вміщує до 120 музикантів. Основна глядацька зала створена в традиціях італійських театрів XIX століття — навколо партеру розміщується бельетаж, рівнем вище — ложі, три балконних і галерея.

Висота стелі в фоє театру — 13 метрів. Фоє прикрашає 1600-кілограмова люстра з чеського кришталю. У фоє розташована пара гвинтових мармурові сходів, прикрашених бароковим оздобленням та декоративними розписами. У театрі 26 обладнаних репетиційних залів і понад 60 гримерних кімнат. Підлога і стіни в репетиційних залах зроблені з берези, буку і черешні. Маленькі отвори в панелях поглинають зайвий звук, а той, що потрібен, утримують в залі.

Театральна трупа і художнє керівництво

Першим керівником театру став композитор ^[kk] (з жовтня 2012 року). В листопаді 2014 року Назарбаєв призначив директором театру (на посаді до вересня 2016). У березні 2015 року на посаду художнього керівника балету була запрошена прима-балерина Маріїнського театру ^[ru], а на посаду головного диригента — ^[kk]. 28 вересня 2016 року Указом Президента Казахстану новим директором Державного театру опери та балету «Астана Опера» призначений .

Директор театру — Галим Ахмед'яров;
Художній керівник балету — Алтинай Асилмуратова;
Головний диригент — Алан Бурибаєв;
Головний хормейстер — .

Оперна трупа була сформована шляхом конкурсного відбору. Підбор оркестрантів, співаків і танцюристів здійснювало спеціальне журі, до якого, серед інших, входили представники таких відомих театрів, як «Ла Скала», московських Большого і Маріїнського театрів. Прем'єра першої вистави, опери ^[kk]» Мукана Тулебаєва, відбулася 21 червня 2013 року.

Примітки

Зовнішні відеофайли
Астана-опера
	відео youtube

Театр опери і балету «Астана-опера». Про театр [ 23 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
. voxpopuli.kz. 21.11.2013. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 3 грудня 2018. {{}}: |ім'я= з пропущеним |ім'я= () (рос.)
. Tengrinews.kz. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017. (рос.)
. www.classicalmusicnews.ru. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 3 грудня 2018. (рос.)

[astanaopera-1] Театр опери і балету «Астана-опера». Про театр [ 23 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

[voxpopuli-2] . voxpopuli.kz. 21.11.2013. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 3 грудня 2018. {{}}: |ім'я= з пропущеним |ім'я= () (рос.)

[3] . Tengrinews.kz. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017. (рос.)

[4] . www.classicalmusicnews.ru. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 3 грудня 2018. (рос.)