Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ассія Джебар | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Assia Djebar | ||||
 Ассія Джебар | ||||
| Ім'я при народженні | Assia Djebar | |||
| Псевдонім | Assia Djebar | |||
| Народилася | 30 червня 1936 Шершель, Алжир | |||
| Померла | 6 лютого 2015 (78 років) Париж | |||
| Громадянство | підданство  Франція | |||
| Національність | француженка | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Alma mater | Вища нормальна школа, Ліцей Фенелона і d | |||
| Заклад | Нью-Йоркський університет і d | |||
| Мова творів | французька | |||
| Напрямок | фемінізм | |||
| Жанр | роман | |||
| Magnum opus | d[1], d[2], Q97104391?[3], d[4] і Q97104427?[5] | |||
| Членство | Французька академія (6 лютого 2015)[6] і Королівська академія французької мови і літератури Бельгії (6 лютого 2015)[7] | |||
| Партія | Робітнича партія | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Автограф |  | |||
| Премії | Нейштадтська літературна премія, | |||
| | ||||
 Ассія Джебар у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Ассія Джебар (фр. Assia Djebar), власне Фатіма Зохра Імалаен, фр. Fatima-Zohra Imalayen, 30 червня 1936, Шершель — 6 лютого 2015, Париж) — алжирська письменниця і кінорежисерка. Основні теми її романів — Алжирська війна і становище жінки-мусульманки.
Біографія і творчість
З 1980 року жила у Франції. Була членом Королівської академії французької мови і літератури Бельгії.
Більшість її творів — про труднощі жіночої долі з точки зору феміністки. Авторка романів «Жага» (1957), «Алжирські жінки на своїй половині будинку» (1980), «Любов, фантазія» (1985), «Далеко від Медіни» (1991), «Величезна в'язниця» (1995).
1969 року опубліковано п'єсу «Червона зоря», написану Ассією Джебар у співавторстві з Уахідом Карно. 40 персонажів об'ємної п'єси представляють практично все населення Алжиру часу війни за незалежність. З чотирьох головних героїв провідну роль відведено Поетові — сліпому оповідачу з мандоліною на площі провінційного містечка. Поет читає класичні вірші, чує на площі стрілянину й допомагає втекти юнакові, який застрелив передбачуваного зрадника. Юнак іде в гори, а Поет сам бере в руки зброю, вбиває одного з патрульних і після тортур піддається страті.
У масштабному епічному романі «Любов, фантазія» (1985, включений в список ) Ассія Джебар з'єднує два паралельних часових плани: історичну хроніку завоювання французами Алжиру в другій чверті XIX століття і особисту біографію героїні, яка живе під час Алжирської війни 1950-х років. Моторошні, жахливі сцени першої війни, що супроводжувалася винищенням цілих племен, вбивств матерями немовлят, накладаються на не менше жорстокі сцени другої війни, «відвоювання» алжирцями своєї землі. Поряд з голосом головної героїні роману, сумнівається в своїй ідентичності і відчуває відчуженість одноплемінника, в книзі звучать голоси багатьох алжирських жінок, «хор безсловесних рабинь, прорвав щільний морок мовчання». Поєднуючи часові та просторові плани, Джебар робить висновок, що Алжир заплатив страшну ціну за настання Нового часу, який супроводжувався і новим розумінням свободи, пробудженням самосвідомості нації і прагнення покінчити з будь-яким рабством — як зовнішнім, так і внутрішнім тиском традицій. За словами російського літературознавця , «обидва оповідання присвячені загальній темі пробудження і змужніння людини, народу, нації, країни, духовного прориву з полону, з несвободи і рабства до прозріння, набуття власного „я“, власного голосу, права на власне життя» …
У циклі новел «Оран, мертва мова» (1997) Джебар звертається до років після здобуття незалежності Алжиром, і показує, як ісламські фанатики викорінювали будь-які натяки на жіночу емансипацію: всі ті жінки, що отримали європейську освіту, або навіть просто насмілювалися зустрічатися в кафе з чоловіком, особливо часто ставали жертвами в роки фундаменталістського «терору».
Героїнями роману «Непохована» (2002) стають убита французами партизанка, а потім її дочка, яка вирішує надалі боротися за Свободу.
Твори
Романи
- «Спрага» (фр. La Soif), 1957
- «Нетерплячі» (фр. Les Impatients), 1958
- «Діти нового світу» (фр. Les Enfamts du Nouveau Monde), 1962
- «Наївні жайворонки» (фр. Les Alouettes naïves), 1967
- Poème pour une algérie heureuse, 1969
- Rouge l'aube
- «Любов, фантазія» (фр. L'Amour, la fantasia), 1985 (роман ввійшов до списку )
- Ombre sultane, 1987
- Loin de Médine, 1991
- Vaste est la prison, 1995.
- «Білий колір Алжиру» (фр. Le blanc de l'Algérie), 1996.
- «Алжирські жінки в своєму домі» (фр. Femmes d'Alger dans leur appartement), 2002
- La femme sans sépulture, 2002
- La Disparition de la langue française, 2003
- Nulle part dans la maison de mon père, 2007
Фільми
- La nouba des femmes du Mont Chenoua . 1 977
- La Zerda ou les chants de l'oubli , 1979
Визнання
Лауреатка Міжнародної Нейштадтської літературної премії (1996), (2000) та інших нагород за досягнення в галузі літератури й кіно. Член Французької Академії (2005).
Примітки
- https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb388079888
- https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb411770467
- https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb370395444
- https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb34840431h
- https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb34632963f
- http://www.arllfb.be/composition/successions.html
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Прожогіна1, 1993.
- Ніч на Венері, 2020, с. 360.
- Прожогіна2, 2010.
Література
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ассія Джебар |
- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — .
- Прожогін С. В. . — 1993.
- Прожогін С. В. . — М., 2010.
- Clerc J.-M. Assia Djebar: écrire, transgresser, résister. Paris: L'Harmattan, 1997.
- Calle-Gruber M. Assia Djebar, ou, La résistance de l'écriture: regards d'un écrivain d'Algérie. Paris: Maisonneuve et Larose, 2001.
- Rocca A. Assia Djebar, le corps invisible: voir sans être vue. Paris: L'Harmattan, 2004
- Hiddleston J. Assia Djebar: out of Algeria. Liverpool: Liverpool UP, 2006
- Ringrose P. Assia Djebar: in dialogue with feminisms. Amsterdam; New York: Rodopi, 2006
- Schuchardt B. Schreiben auf der Grenze: postkoloniale Geschichtsbilder bei Assia Djebar. Köln: Böhlau, 2006
Див. також
Посилання
- (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Assiya Dzhebarfr Assia DjebarAssiya DzhebarIm ya pri narodzhenni Assia DjebarPsevdonim Assia DjebarNarodilasya 30 chervnya 1936 1936 06 30 Shershel AlzhirPomerla 6 lyutogo 2015 2015 02 06 78 rokiv ParizhGromadyanstvo piddanstvo FranciyaNacionalnist francuzhenkaDiyalnist prozayikAlma mater Visha normalna shkola Licej Fenelona i dZaklad Nyu Jorkskij universitet i dMova tvoriv francuzkaNapryamok feminizmZhanr romanMagnum opus d 1 d 2 Q97104391 3 d 4 i Q97104427 5 Chlenstvo Francuzka akademiya 6 lyutogo 2015 6 i Korolivska akademiya francuzkoyi movi i literaturi Belgiyi 6 lyutogo 2015 7 Partiya Robitnicha partiyaU shlyubi z dAvtografPremiyi Nejshtadtska literaturna premiya Assiya Dzhebar u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Assiya Dzhebar fr Assia Djebar vlasne Fatima Zohra Imalaen fr Fatima Zohra Imalayen 30 chervnya 1936 Shershel 6 lyutogo 2015 Parizh alzhirska pismennicya i kinorezhiserka Osnovni temi yiyi romaniv Alzhirska vijna i stanovishe zhinki musulmanki Biografiya i tvorchistZ 1980 roku zhila u Franciyi Bula chlenom Korolivskoyi akademiyi francuzkoyi movi i literaturi Belgiyi Bilshist yiyi tvoriv pro trudnoshi zhinochoyi doli z tochki zoru feministki Avtorka romaniv Zhaga 1957 Alzhirski zhinki na svoyij polovini budinku 1980 Lyubov fantaziya 1985 Daleko vid Medini 1991 Velichezna v yaznicya 1995 1969 roku opublikovano p yesu Chervona zorya napisanu Assiyeyu Dzhebar u spivavtorstvi z Uahidom Karno 40 personazhiv ob yemnoyi p yesi predstavlyayut praktichno vse naselennya Alzhiru chasu vijni za nezalezhnist Z chotiroh golovnih geroyiv providnu rol vidvedeno Poetovi slipomu opovidachu z mandolinoyu na ploshi provincijnogo mistechka Poet chitaye klasichni virshi chuye na ploshi strilyaninu j dopomagaye vtekti yunakovi yakij zastreliv peredbachuvanogo zradnika Yunak ide v gori a Poet sam bere v ruki zbroyu vbivaye odnogo z patrulnih i pislya tortur piddayetsya strati U masshtabnomu epichnomu romani Lyubov fantaziya 1985 vklyuchenij v spisok Assiya Dzhebar z yednuye dva paralelnih chasovih plani istorichnu hroniku zavoyuvannya francuzami Alzhiru v drugij chverti XIX stolittya i osobistu biografiyu geroyini yaka zhive pid chas Alzhirskoyi vijni 1950 h rokiv Motoroshni zhahlivi sceni pershoyi vijni sho suprovodzhuvalasya vinishennyam cilih plemen vbivstv materyami nemovlyat nakladayutsya na ne menshe zhorstoki sceni drugoyi vijni vidvoyuvannya alzhircyami svoyeyi zemli Poryad z golosom golovnoyi geroyini romanu sumnivayetsya v svoyij identichnosti i vidchuvaye vidchuzhenist odnopleminnika v knizi zvuchat golosi bagatoh alzhirskih zhinok hor bezslovesnih rabin prorvav shilnij morok movchannya Poyednuyuchi chasovi ta prostorovi plani Dzhebar robit visnovok sho Alzhir zaplativ strashnu cinu za nastannya Novogo chasu yakij suprovodzhuvavsya i novim rozuminnyam svobodi probudzhennyam samosvidomosti naciyi i pragnennya pokinchiti z bud yakim rabstvom yak zovnishnim tak i vnutrishnim tiskom tradicij Za slovami rosijskogo literaturoznavcya obidva opovidannya prisvyacheni zagalnij temi probudzhennya i zmuzhninnya lyudini narodu naciyi krayini duhovnogo prorivu z polonu z nesvobodi i rabstva do prozrinnya nabuttya vlasnogo ya vlasnogo golosu prava na vlasne zhittya U cikli novel Oran mertva mova 1997 Dzhebar zvertayetsya do rokiv pislya zdobuttya nezalezhnosti Alzhirom i pokazuye yak islamski fanatiki vikorinyuvali bud yaki natyaki na zhinochu emansipaciyu vsi ti zhinki sho otrimali yevropejsku osvitu abo navit prosto nasmilyuvalisya zustrichatisya v kafe z cholovikom osoblivo chasto stavali zhertvami v roki fundamentalistskogo teroru Geroyinyami romanu Nepohovana 2002 stayut ubita francuzami partizanka a potim yiyi dochka yaka virishuye nadali borotisya za Svobodu TvoriRomani Spraga fr La Soif 1957 Neterplyachi fr Les Impatients 1958 Diti novogo svitu fr Les Enfamts du Nouveau Monde 1962 Nayivni zhajvoronki fr Les Alouettes naives 1967 Poeme pour une algerie heureuse 1969 Rouge l aube Lyubov fantaziya fr L Amour la fantasia 1985 roman vvijshov do spisku Ombre sultane 1987 Loin de Medine 1991 Vaste est la prison 1995 Bilij kolir Alzhiru fr Le blanc de l Algerie 1996 Alzhirski zhinki v svoyemu domi fr Femmes d Alger dans leur appartement 2002 La femme sans sepulture 2002 La Disparition de la langue francaise 2003 Nulle part dans la maison de mon pere 2007 Filmi La nouba des femmes du Mont Chenoua 1 977 La Zerda ou les chants de l oubli 1979ViznannyaLaureatka Mizhnarodnoyi Nejshtadtskoyi literaturnoyi premiyi 1996 2000 ta inshih nagorod za dosyagnennya v galuzi literaturi j kino Chlen Francuzkoyi Akademiyi 2005 Primitkihttps catalogue bnf fr ark 12148 cb388079888 https catalogue bnf fr ark 12148 cb411770467 https catalogue bnf fr ark 12148 cb370395444 https catalogue bnf fr ark 12148 cb34840431h https catalogue bnf fr ark 12148 cb34632963f d Track Q107214508 http www arllfb be composition successions html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Prozhogina1 1993 Nich na Veneri 2020 s 360 Prozhogina2 2010 LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Assiya Dzhebar Ganna Ulyura Nich na Veneri 113 pismennic yaki syayut u temryavi Kiyiv ArtHuss 2020 464 s ISBN 978 617 7799 43 5 Prozhogin S V 1993 Prozhogin S V M 2010 Clerc J M Assia Djebar ecrire transgresser resister Paris L Harmattan 1997 Calle Gruber M Assia Djebar ou La resistance de l ecriture regards d un ecrivain d Algerie Paris Maisonneuve et Larose 2001 Rocca A Assia Djebar le corps invisible voir sans etre vue Paris L Harmattan 2004 Hiddleston J Assia Djebar out of Algeria Liverpool Liverpool UP 2006 Ringrose P Assia Djebar in dialogue with feminisms Amsterdam New York Rodopi 2006 Schuchardt B Schreiben auf der Grenze postkoloniale Geschichtsbilder bei Assia Djebar Koln Bohlau 2006Div takozhPosilannya fr