Ассє єв І гор Миха йлович 8 березня 1921 Ростов Донська область РРФСР 12 листопада 1996 Одеса Україна радянський і украї

Ассє́єв І́гор Миха́йлович (8 березня 1921, Ростов, Донська область, РРФСР — 12 листопада 1996, Одеса, Україна) — радянський і український композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Член Спілки композиторів України (від 1958).

Ігор Михайлович Ассєєв
Игорь Михайлович Ассеев
Основна інформація
Дата народження	7 березня 1921(1921-03-07)
Місце народження	Ростов-на-Дону, Донська область, РСФРР
Дата смерті	12 листопада 1996(1996-11-12) (75 років)
Місце смерті	Одеса, Україна
Роки активності	1949–1996
Громадянство	СРСР і Україна
Професії	композитор
Освіта	Російська академія музики імені Гнесіних
Відомі учні	Лаврушко Михайло Леонідович
Інструменти	фортепіано
Жанри	опера і класична музика
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Асєєв.

Біографія

Учасник Другої світової війни. 1952 року закінчив Державний музично-педагогічний інститут імені Гнєсіних у Москві. Навчався в класі Тихона Хрєнникова. У 1949—1952 роках працював у Московській дитячій художній школі.

Від 1952 року Ігор Асєєв працював в Одеській консерваторії (нині Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової), від 1989 року — її доцент. Одночасно в 1952—1958 роках працював в Одеському музичному училищі.

У 1971—1976 роках Ігор Асєєв був відповідальним секретарем, а від 1976 року — заступником голови Одеської організації Спілки композиторів України.

Творчість

Ігор Асєєв — автор творів для органа (зокрема варіації на тему пісні про Олексу Довбуша), камерних ансамблів, хорових і вокальних циклів, кантат, камерно-інструментальних творів.

У творчості тяжів до радянської тематики; експериментував із тембрами органа, написав велику кількість п'єс педагогічного репертуару. За час педагогічної роботи виховав кілька поколінь композиторів і музикознавців.

Твори

Серед творів:

балет «Легенда про Ларру» за Максимом Горьким (1971)
хореографічна поема «Соната-вальс» (1976)
вок.-симф. — кантати (1952, 1954)
для симфонічного оркестру — симфонія «Присвята», поема «Три пальми» (1941), «Реквієм Невідомому матросу» (1964), сюїта «Фестивальні зустрічі» (1979), симфонія «І він буде судити» (1994)
два концерти для фортепіано та симфонічного оркестру (1948, 1957)
«Концерт-буфф» для віолончелі з оркестром (1974)
«Триптих пам'яті Великого композитора» для скрипки з оркестром, присвячений Дмитрові Шостаковичу (1977)
камерно-інструментальні ансамблі; твори для органа — «Симфонічні фуґи», Варіації на тему пісні про Довбуша (обидва — 1972)
хоровий цикл на слова Івана Франка

Літературні твори

Ігор Ассєєв також автор посібника для музичних училищ «Сборник задач по гармонии» (Київ: Музична Україна, 1981. — 80 с.), книжки про досвід роботи в музичному училищі «Про виховання молодих композиторів» (Київ, 1983).

Література

Ассєєв Ігор Михайлович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 28. — .
Конькова Г. В. Асєєв Ігор Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — С. 740. — .
Сумарокова В. Заметки о моих учителях и о методике их преподавания // Одесская консерватория: Славные имена, новые страницы. — О., 1998.
Таранец, С. Й. М. Ассеев: проекция личности на творчество [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Там само; Котляревський А. Звучить органна музика // Музика. — 1977. — № 3.
Клин В. Поліфонічні фортепіанні твори // Музика. — 1980. — № 1.
Розенберґ Р. Звіт у Москві // Музика. — 1982. — № 5.
Ильюшин Й. На юбилейном вечере // СМ. — 1981. — № 10.
Латна Н. Музика мужності // Молодь України. — 1977. — 8 груд.
Нарбут С. Широкий світ музики // Рад. Україна. — 1978. — 9 серп.
Веприк В. Мелодія над морем // Рад. Україна. — 1981. — 21 черв.