Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Аска́ніо, або́ королі́вський ювелі́р» (фр. Ascanio, ou L'Orfèvre du roi) — роман французького письменника Александра Дюма, створений ним у 1843 році у співавторстві з драматургом . Подібно до інших творів Дюма написаний в історичному жанрі з елементами біографічного роману. На його основі складено п'єсу та велику оперу.
 Перша сторінка видання 1860 року. | |
| Автор | Александр Дюма |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Ascanio, ou L'Orfèvre du roi |
| Країна | Бельгія |
| Мова | французька |
| Жанр | історичний роман |
| Місце | Брюссель |
| Видано | 1843 |
| Тип носія | на папері |
| Попередній твір | |
| Наступний твір | Три мушкетери |
Історія
Роман написаний Александром Дюма у 1843 році. В роботі над ним брав участь драматург Поль Мьоріс. Історичною канвою твору є мемуари видатного італійського митця Бенвенуто Челліні: роман містить детальні описи окремих сторінок його життя, а також згадки про політичні події середини XVI століття (відносини між Франциском I і Карлом V), найвідоміші мистецькі витвори майстра, зокрема статую Юпітера, сільничку Франциска I, тощо. Роман виданий того ж року у Брюсселі французькою мовою, пізніше перекладений іншими мовами. 1852 року Поль Мьоріс переробив роман на п'єсу, яку назвав «Бенвенуто Челліні». 1890 року композитор Каміль Сен-Санс разом із лібретистом на її основі створили велику оперу «Асканіо».
Сюжет
Підмайстер на ім'я Асканіо закохується в незнайому дівчину. Стежачи за нею, він довідується, що ця красуня — Коломба, дочка паризького прево Робера д'Естурвіля, що мешкає у . Майстер, у якого працює Асканіо, — видатний скульптор і ювелір Бенвенуто Челліні. 1540 року він приїхав до Франції на запрошення короля Франциска I. Челліні, користуючись приязним ставленням короля, випрошує в нього для роботи нову майстерню — . Однак теперішній його власник, прево, не збирається віддавати житло без бою. Челліні разом із підмайстрами захоплює будівлю штурмом і таким чином стає особистим ворогом д'Естурвіля.
Тим часом батько обіцяє видати шістнадцятирічну Коломбу за старого і огидного графа д'Орбека, однак Асканіо і Коломбі вдається побачитись один з одним і вони розуміють, що обидва кохають. У Бенвенуто Челліні з'являється ще один ворог — фаворитка короля, могутня, пристрасна і честолюбна , яка закохується в Асканіо. Дізнавшись від наївного юнака про те, хто його обранка, вона вирішує якнайшвидше видати Коломбу заміж за д'Орбека, а крім того, ще й зробити її коханкою короля, щоб легше було контролювати суперницю. Тепер єдине сподівання юнака і дівчини на вчителя, який, по-перше, любить Асканіо як сина, а по-друге, вже не раз демонстрував винахідливість у скрутних обставинах. Асканіо приходить до Бенвенуто Челліні з наміром розповісти про свою юнацьку любов, але митець першим зізнається учню, що і сам закоханий в Коломбу. Знаючи запальну вдачу майстра, юнак не наважується йому відкритись.
Челліні береться за виконання амбітного королівського замовлення — серії статуй грецьких богів. Прослідкувавши за учнем, Бенвенуто випадково стає свідком його побачення з Коломбою і усвідомлює, що на взаємність дівчини сподіватись марно. Вольовим зусиллям він приносить власне кохання у жертву й обіцяє вирішити питання із ненависним графом д'Орбеком. Коломба йому довіряється, тікає з дому і ховається всередині величезної статуї Марса, що стоїть на подвір'ї Челліні. Пошуки дочки і нареченої д'Естурвілем і д'Орбеком спочатку марні, але друг Асканіо, Жак Обрі, ненавмисне видає таємницю молодят, угледівши їхнє побачення всередині статуї. Батько і підстаркуватий наречений знаходять Коломбу, передають її під опіку герцогині д'Етамп, а Асканіо запроторюють до королівської в'язниці Шатле. Жак Обрі, усвідомивши ганебну помилку, вирішує проникнути до в'язниці. Його мета — забрати в Асканіо і передати Челліні любовне послання д'Етамп до юнака, яким можна було б шантажувати герцогиню. Жаку вдається потрапити до в'язниці і забрати листа, але йому загрожує смертний вирок, здається, що доправити листа на волю він уже не зможе…
За майстерно виконану статую Юпітера король обіцяє виконати будь-яке бажання геніального скульптора. Той просить помилувати Жака Обрі. Настає час тріумфу герцогині д'Етамп: Коломбу видають заміж за д'Орбека, однак в останню хвилину Бенвенуто Челліні шантажує королівську фаворитку її любовним посланням до Асканіо. Герцогиня здається і в обмін на мовчання Челліні випрошує у короля шлюбний договір для Коломби з Асканіо. Закохані тут же одружуються, а наречений отримує посаду управителя королівських замків. Челліні повертається до Італії з розбитим серцем, де створює статую Персея.
Джерела
- Асканио. — М.: Скифы, 1993. — 471 с.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aska nio abo koroli vskij yuveli r fr Ascanio ou L Orfevre du roi roman francuzkogo pismennika Aleksandra Dyuma stvorenij nim u 1843 roci u spivavtorstvi z dramaturgom Podibno do inshih tvoriv Dyuma napisanij v istorichnomu zhanri z elementami biografichnogo romanu Na jogo osnovi skladeno p yesu ta veliku operu Askanio abo korolivskij yuvelir Persha storinka vidannya 1860 roku AvtorAleksandr DyumaNazva movoyu originaluAscanio ou L Orfevre du roiKrayinaBelgiyaMovafrancuzkaZhanristorichnij romanMisceBryusselVidano1843Tip nosiyana paperiPoperednij tvirNastupnij tvirTri mushketeriIstoriyaRoman napisanij Aleksandrom Dyuma u 1843 roci V roboti nad nim brav uchast dramaturg Pol Moris Istorichnoyu kanvoyu tvoru ye memuari vidatnogo italijskogo mitcya Benvenuto Chellini roman mistit detalni opisi okremih storinok jogo zhittya a takozh zgadki pro politichni podiyi seredini XVI stolittya vidnosini mizh Franciskom I i Karlom V najvidomishi mistecki vitvori majstra zokrema statuyu Yupitera silnichku Franciska I tosho Roman vidanij togo zh roku u Bryusseli francuzkoyu movoyu piznishe perekladenij inshimi movami 1852 roku Pol Moris pererobiv roman na p yesu yaku nazvav Benvenuto Chellini 1890 roku kompozitor Kamil Sen Sans razom iz libretistom na yiyi osnovi stvorili veliku operu Askanio SyuzhetPidmajster na im ya Askanio zakohuyetsya v neznajomu divchinu Stezhachi za neyu vin doviduyetsya sho cya krasunya Kolomba dochka parizkogo prevo Robera d Esturvilya sho meshkaye u Majster u yakogo pracyuye Askanio vidatnij skulptor i yuvelir Benvenuto Chellini 1540 roku vin priyihav do Franciyi na zaproshennya korolya Franciska I Chellini koristuyuchis priyaznim stavlennyam korolya viproshuye v nogo dlya roboti novu majsternyu Odnak teperishnij jogo vlasnik prevo ne zbirayetsya viddavati zhitlo bez boyu Chellini razom iz pidmajstrami zahoplyuye budivlyu shturmom i takim chinom staye osobistim vorogom d Esturvilya Tim chasom batko obicyaye vidati shistnadcyatirichnu Kolombu za starogo i ogidnogo grafa d Orbeka odnak Askanio i Kolombi vdayetsya pobachitis odin z odnim i voni rozumiyut sho obidva kohayut U Benvenuto Chellini z yavlyayetsya she odin vorog favoritka korolya mogutnya pristrasna i chestolyubna yaka zakohuyetsya v Askanio Diznavshis vid nayivnogo yunaka pro te hto jogo obranka vona virishuye yaknajshvidshe vidati Kolombu zamizh za d Orbeka a krim togo she j zrobiti yiyi kohankoyu korolya shob legshe bulo kontrolyuvati supernicyu Teper yedine spodivannya yunaka i divchini na vchitelya yakij po pershe lyubit Askanio yak sina a po druge vzhe ne raz demonstruvav vinahidlivist u skrutnih obstavinah Askanio prihodit do Benvenuto Chellini z namirom rozpovisti pro svoyu yunacku lyubov ale mitec pershim ziznayetsya uchnyu sho i sam zakohanij v Kolombu Znayuchi zapalnu vdachu majstra yunak ne navazhuyetsya jomu vidkritis Chellini beretsya za vikonannya ambitnogo korolivskogo zamovlennya seriyi statuj greckih bogiv Proslidkuvavshi za uchnem Benvenuto vipadkovo staye svidkom jogo pobachennya z Kolomboyu i usvidomlyuye sho na vzayemnist divchini spodivatis marno Volovim zusillyam vin prinosit vlasne kohannya u zhertvu j obicyaye virishiti pitannya iz nenavisnim grafom d Orbekom Kolomba jomu doviryayetsya tikaye z domu i hovayetsya vseredini velicheznoyi statuyi Marsa sho stoyit na podvir yi Chellini Poshuki dochki i narechenoyi d Esturvilem i d Orbekom spochatku marni ale drug Askanio Zhak Obri nenavmisne vidaye tayemnicyu molodyat ugledivshi yihnye pobachennya vseredini statuyi Batko i pidstarkuvatij narechenij znahodyat Kolombu peredayut yiyi pid opiku gercogini d Etamp a Askanio zaprotoryuyut do korolivskoyi v yaznici Shatle Zhak Obri usvidomivshi ganebnu pomilku virishuye proniknuti do v yaznici Jogo meta zabrati v Askanio i peredati Chellini lyubovne poslannya d Etamp do yunaka yakim mozhna bulo b shantazhuvati gercoginyu Zhaku vdayetsya potrapiti do v yaznici i zabrati lista ale jomu zagrozhuye smertnij virok zdayetsya sho dopraviti lista na volyu vin uzhe ne zmozhe Za majsterno vikonanu statuyu Yupitera korol obicyaye vikonati bud yake bazhannya genialnogo skulptora Toj prosit pomiluvati Zhaka Obri Nastaye chas triumfu gercogini d Etamp Kolombu vidayut zamizh za d Orbeka odnak v ostannyu hvilinu Benvenuto Chellini shantazhuye korolivsku favoritku yiyi lyubovnim poslannyam do Askanio Gercoginya zdayetsya i v obmin na movchannya Chellini viproshuye u korolya shlyubnij dogovir dlya Kolombi z Askanio Zakohani tut zhe odruzhuyutsya a narechenij otrimuye posadu upravitelya korolivskih zamkiv Chellini povertayetsya do Italiyi z rozbitim sercem de stvoryuye statuyu Perseya DzherelaAskanio M Skify 1993 471 s ros