Аверкій Борисович Арістов (10 жовтня 1903, містечко Красний Яр Астраханської губернії — 11 липня 1973, Відень) — радянський партійно-державний діяч, дипломат. Член ЦК КПРС в 1952—1971 роках. Член Президії ЦК КПРС в 1952—1953 і в 1957—1961 роках, секретар ЦК КПРС у 1952—1953 і у 1955—1960 роках. У 1957—1961 роках заступник голови Бюро ЦК КПРС по РРФСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань у 1946—1962 роках. Кандидат технічних наук, доцент (1939).
Арістов Оверкій Борисович | |
---|---|
рос. Аверкий Борисович Аристов | |
Народився | 4 листопада 1903[1] або 22 жовтня (4 листопада) 1903[2] Красний Яр (Астраханська область), Астраханська губернія, Російська імперія |
Помер | 11 липня 1973[1][2] (69 років) Відень, Австрія |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | політик, дипломат |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого |
Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
Знання мов | російська |
Заклад | d |
Членство | ЦК КПРС і Політичне бюро ЦК КПРС |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] і посол |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився у бідній козацькій родині і був другим сином у Бориса Юхимовича і Дар'ї Костянтинівни Аристовых, які проживали в невеликому повітовому містечку Красний Яр Астраханської губернії (нині Астраханської області). З'явився він на світ, судячи по запису в метричній книзі, 10 жовтня 1903 р. (за старим стилем). Через 10 днів, 20 жовтня, священик місцевого Володимирського собору (Собору рівноапостольного князя Володимира) Георгій Переспопов здійснив над немовлям обряд хрещення. Офіційна дата народження — 4 листопада (22 жовтня за старим стилем) 1903 р. з'явилася у другій половині 1930-их років, коли Арістову потрібно було вказувати точну дату народження в численних документах кадрового діловодства. Ймовірно, вона обумовлена тим, що 22 жовтня (за старим стилем) відзначалася пам'ять святого рівноапостольного Оверкія, єпископа Іерапольського, чудотворця.
Сім'я Аристовых, як і більшість красноярських козачих сімей, існувала в основному за рахунок вилову риби. З восьми років, після смерті батька, Аверкій працював за наймом у місцевих ловців. Вчитися доводилося лише взимку, загалом закінчив три класи станичного козачого училища. Після смерті матері в 1916 році, жив і виховувався в родині своєї тітки Мальтини, і разом зі старшим братом намагався започаткувати власний ловецький промисел. Однак при відсутності будь-якої допомоги ззовні брати зазнали невдачі, і знову були змушені найматися до місцевих господарів.
У травні 1919 р. Оверкій Аристов вступив в члени комсомолу (РКСМ). Одночасно з роботою на ловецьких промислах почав брати участь у діяльності Красноярської організації РКСМ. У складі загонів ЧОН бився з бандитськими угрупованнями, що діяли на території Астраханської губернії.
Член ВКП(б) з січня 1921 року.
З березня 1922 року — на комсомольській роботі: обліковець інформаційно-статистичного відділу Астраханського губернського комітету РКСМ, з серпня 1922 року — інструктор Астраханського повітового комітету РКСМ.
У вересні 1922 — травні 1925 рр. навчався на робітничому факультеті в Астрахані і Казані. У Казані одночасно з навчанням працював викладачем суспільствознавства в школі фабрично-заводського учнівства при Казанському заводі імені Леніна. Після закінчення робітфаку вступив на суспільно-економічне відділення Східного педагогічного інституту у місті Казані. Однак у жовтні 1925 року був призваний на службу в Червону армію (РСЧА), служив у місті Баку: працював в бюро партійного колективу полку, керував марксистським гуртком і тимчасово виконував обов'язки політрука роти.
Після демобілізації, з грудня 1926 року на партійній роботі в місті Астрахані: секретар об'єднаного осередку ВКП(б) електростанції і «Міськтрамваю», потім — інструктор, завідувач організаційного відділу райкому ВКП(б), завідувач агітаційно-пропагандистського відділу райкому, виконувач обов'язки секретаря райкому ВКП(б).
З вересня 1928 року — студент металургійного факультету Ленінградського політехнічного інституту. На факультеті крім навчання, працював редактором газети і секретарем осередку ВКП(б). З вересня 1930 року, після поділу політехнічного інституту на галузеві, Арістов — студент факультету чорних металів Ленінградського металургійного інституту. У 1930—1931 рр. обирався секретарем партбюро інституту, з 1930 року був членом Виборзького райкому ВКП(б) Ленінграда, а з 1931 року — кандидатом у члени Ленінградської міської ради. Закінчивши інститут, у березні 1932 року отримав кваліфікацію інженера-металурга за спеціальністю «ливарна справа».
З березня 1932 року працював на Ленінградському центральному чавуно-ливарному заводі «Центроліт» плавильним майстром, старшим майстром, начальником лабораторії, заступником технічного директора заводу. Одночасно на запрошення директора Ленінградського металургійного інституту Шрейбера викладав в інституті. У зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я на ґрунті перевтоми на початку 1934 року зосередився на науково-викладацькій роботі в Ленінградському металургійному інституті.
З січня 1934 року — асистент кафедри ливарної справи і помічник декана факультету чорних металів Ленінградського металургійного інституту. З червня 1934 року — асистент кафедри ливарної справи і заступник декана металургійного факультету Ленінградського індустріального інституту. З жовтня 1935 року — в Уральському індустріальному інституті (місто Свердловськ) на кафедрі ливарної справи металургійного факультету асистент, а з травня 1939 року — доцент. Одночасно в лютому 1938 — грудні 1939 рр. очолював Уральський будинок техніки. У квітні 1939 р. в Уральському індустріальному інституті захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за темою: «Отримання маловуглеродистого чавуну з вагранки». У травні 1939 року рішенням Вищої атестаційної комісії затверджений у вченому званні доцента.
З грудня 1939 року — завідувач промислового відділу Свердловського обласного комітету ВКП(б). У серпні 1940 року був затверджений 3-м секретарем Свердловського обласного комітету ВКП(б), у березні 1941 року — секретарем з чорної металургії, в лютому 1942 року — знову 3-м секретарем, але вже в березні того ж 1942 року — 2-м секретарем Свердловського обласного комітету ВКП(б).
У вересні 1943 року рішенням Секретаріату ЦК ВКП(б) Арістов був направлений у новостворену Кемеровську область. З 21 вересня 1943 по 28 липня 1944 року — 2-й секретар Кемеровського обласного комітету ВКП(б).
У липні 1944 р. рішенням Політбюро ЦК ВКП(б)затверджений 1-м секретарем Красноярського крайового комітету ВКП(б). Одночасно був призначений 1-м секретарем Красноярського міськкому ВКП(б).
У лютому 1950 року рішенням Політбюро ЦК ВКП(б) Аристов був затверджений 1-м секретарем Челябінського обласного комітету ВКП(б), на цій посаді він перебував до жовтня 1952 р.
На XIX з'їзді ВКП(б) в жовтні 1952 року Аристов був вперше обраний членом ЦК і потім введений Сталіним до складу членів Президії ЦК КПРС, затверджений секретарем ЦК КПРС і одночасно (з 27 жовтня 1952) завідувачем відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КПРС.
У результаті конфліктів з секретарем ЦК КПРС Маленковим після смерті Сталіна Аристов був позбавлений усіх посад в Москві і з 7 квітня 1953 року працював головою Хабаровського крайвиконкому. 20 січня 1954 року призначений 1-м секретарем Хабаровського крайового комітету КПРС. У Хабаровську працював до 19 липня 1955 року, коли знову отримав високу посаду у Москві.
12 липня 1955 — 4 травня 1960 року — секретар ЦК КПРС. У 1955—1957 рр. у сферу його компетенції входило курування відділу адміністративних органів ЦК КПРС, контролював роботу КДБ, МВС, судової системи, прокуратури, а також Збройні сили. Керував процесом реабілітації засуджених за політичні злочини, входив у створену за пропозицією Хрущова робочу комісію з відтворення загальної картини репресій 1930-х рр., звіт якої Хрущов використав у секретній доповіді на XX з'їзді КПРС. У червні 1957 року підтримав Хрущова у боротьбі з так званою «антипартійною групою» і був введений до складу членів Президії ЦК КПРС. 29 червня 1957 року був затверджений заступником голови Бюро ЦК КПРС по РРФСР (фактично був керівником РРФСР по партійній лінії).
20 січня 1961 року Арістов був знятий з посади заступника голови Бюро ЦК КПРС по РРФСР і затверджений заступником голови Державної науково-економічної ради Ради Міністрів СРСР.
14 лютого 1961 — 10 березня 1971 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Польській Народній Республіці. На XXII з'їзді КПРС був обраний членом ЦК КПРС, але в новий склад Президії ЦК КПРС передбачувано не увійшов. У березні 1971 року Арістов був звільнений від обов'язків посла в Польщі і переведений в резерв Міністерства закордонних справ СРСР.
20 вересня 1971 — 11 липня 1973 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Австрійській Республіці. Раптово помер 11 липня 1973 р. у своїй резиденції під Віднем. Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві.
Нагороди
- три ордени Леніна (1949, 1953, 1963)
- три ордени Трудового Червоного Прапора (1942, 1966, 1971)
- орден Червоної Зірки (1943)
- медалі
Примітки
- Munzinger Personen
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
Джерела
- Аристов Аверкий Борисович [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991) (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aristov Averkij Borisovich Aristov 10 zhovtnya 1903 mistechko Krasnij Yar Astrahanskoyi guberniyi 11 lipnya 1973 Viden radyanskij partijno derzhavnij diyach diplomat Chlen CK KPRS v 1952 1971 rokah Chlen Prezidiyi CK KPRS v 1952 1953 i v 1957 1961 rokah sekretar CK KPRS u 1952 1953 i u 1955 1960 rokah U 1957 1961 rokah zastupnik golovi Byuro CK KPRS po RRFSR Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 5 go sklikan u 1946 1962 rokah Kandidat tehnichnih nauk docent 1939 Aristov Overkij Borisovichros Averkij Borisovich AristovNarodivsya 4 listopada 1903 1903 11 04 1 abo 22 zhovtnya 4 listopada 1903 2 Krasnij Yar Astrahanska oblast Astrahanska guberniya Rosijska imperiyaPomer 11 lipnya 1973 1973 07 11 1 2 69 rokiv Viden AvstriyaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist politik diplomatAlma mater Sankt Peterburzkij derzhavnij politehnichnij universitet Petra VelikogoNaukovij stupin kandidat tehnichnih naukZnannya mov rosijskaZaklad dChlenstvo CK KPRS i Politichne byuro CK KPRSPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d i posolPartiya KPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u bidnij kozackij rodini i buv drugim sinom u Borisa Yuhimovicha i Dar yi Kostyantinivni Aristovyh yaki prozhivali v nevelikomu povitovomu mistechku Krasnij Yar Astrahanskoyi guberniyi nini Astrahanskoyi oblasti Z yavivsya vin na svit sudyachi po zapisu v metrichnij knizi 10 zhovtnya 1903 r za starim stilem Cherez 10 dniv 20 zhovtnya svyashenik miscevogo Volodimirskogo soboru Soboru rivnoapostolnogo knyazya Volodimira Georgij Perespopov zdijsniv nad nemovlyam obryad hreshennya Oficijna data narodzhennya 4 listopada 22 zhovtnya za starim stilem 1903 r z yavilasya u drugij polovini 1930 ih rokiv koli Aristovu potribno bulo vkazuvati tochnu datu narodzhennya v chislennih dokumentah kadrovogo dilovodstva Jmovirno vona obumovlena tim sho 22 zhovtnya za starim stilem vidznachalasya pam yat svyatogo rivnoapostolnogo Overkiya yepiskopa Ierapolskogo chudotvorcya Sim ya Aristovyh yak i bilshist krasnoyarskih kozachih simej isnuvala v osnovnomu za rahunok vilovu ribi Z vosmi rokiv pislya smerti batka Averkij pracyuvav za najmom u miscevih lovciv Vchitisya dovodilosya lishe vzimku zagalom zakinchiv tri klasi stanichnogo kozachogo uchilisha Pislya smerti materi v 1916 roci zhiv i vihovuvavsya v rodini svoyeyi titki Maltini i razom zi starshim bratom namagavsya zapochatkuvati vlasnij loveckij promisel Odnak pri vidsutnosti bud yakoyi dopomogi zzovni brati zaznali nevdachi i znovu buli zmusheni najmatisya do miscevih gospodariv U travni 1919 r Overkij Aristov vstupiv v chleni komsomolu RKSM Odnochasno z robotoyu na loveckih promislah pochav brati uchast u diyalnosti Krasnoyarskoyi organizaciyi RKSM U skladi zagoniv ChON bivsya z banditskimi ugrupovannyami sho diyali na teritoriyi Astrahanskoyi guberniyi Chlen VKP b z sichnya 1921 roku Z bereznya 1922 roku na komsomolskij roboti oblikovec informacijno statistichnogo viddilu Astrahanskogo gubernskogo komitetu RKSM z serpnya 1922 roku instruktor Astrahanskogo povitovogo komitetu RKSM U veresni 1922 travni 1925 rr navchavsya na robitnichomu fakulteti v Astrahani i Kazani U Kazani odnochasno z navchannyam pracyuvav vikladachem suspilstvoznavstva v shkoli fabrichno zavodskogo uchnivstva pri Kazanskomu zavodi imeni Lenina Pislya zakinchennya robitfaku vstupiv na suspilno ekonomichne viddilennya Shidnogo pedagogichnogo institutu u misti Kazani Odnak u zhovtni 1925 roku buv prizvanij na sluzhbu v Chervonu armiyu RSChA sluzhiv u misti Baku pracyuvav v byuro partijnogo kolektivu polku keruvav marksistskim gurtkom i timchasovo vikonuvav obov yazki politruka roti Pislya demobilizaciyi z grudnya 1926 roku na partijnij roboti v misti Astrahani sekretar ob yednanogo oseredku VKP b elektrostanciyi i Misktramvayu potim instruktor zaviduvach organizacijnogo viddilu rajkomu VKP b zaviduvach agitacijno propagandistskogo viddilu rajkomu vikonuvach obov yazki sekretarya rajkomu VKP b Z veresnya 1928 roku student metalurgijnogo fakultetu Leningradskogo politehnichnogo institutu Na fakulteti krim navchannya pracyuvav redaktorom gazeti i sekretarem oseredku VKP b Z veresnya 1930 roku pislya podilu politehnichnogo institutu na galuzevi Aristov student fakultetu chornih metaliv Leningradskogo metalurgijnogo institutu U 1930 1931 rr obiravsya sekretarem partbyuro institutu z 1930 roku buv chlenom Viborzkogo rajkomu VKP b Leningrada a z 1931 roku kandidatom u chleni Leningradskoyi miskoyi radi Zakinchivshi institut u berezni 1932 roku otrimav kvalifikaciyu inzhenera metalurga za specialnistyu livarna sprava Z bereznya 1932 roku pracyuvav na Leningradskomu centralnomu chavuno livarnomu zavodi Centrolit plavilnim majstrom starshim majstrom nachalnikom laboratoriyi zastupnikom tehnichnogo direktora zavodu Odnochasno na zaproshennya direktora Leningradskogo metalurgijnogo institutu Shrejbera vikladav v instituti U zv yazku z rizkim pogirshennyam stanu zdorov ya na grunti perevtomi na pochatku 1934 roku zoseredivsya na naukovo vikladackij roboti v Leningradskomu metalurgijnomu instituti Z sichnya 1934 roku asistent kafedri livarnoyi spravi i pomichnik dekana fakultetu chornih metaliv Leningradskogo metalurgijnogo institutu Z chervnya 1934 roku asistent kafedri livarnoyi spravi i zastupnik dekana metalurgijnogo fakultetu Leningradskogo industrialnogo institutu Z zhovtnya 1935 roku v Uralskomu industrialnomu instituti misto Sverdlovsk na kafedri livarnoyi spravi metalurgijnogo fakultetu asistent a z travnya 1939 roku docent Odnochasno v lyutomu 1938 grudni 1939 rr ocholyuvav Uralskij budinok tehniki U kvitni 1939 r v Uralskomu industrialnomu instituti zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata tehnichnih nauk za temoyu Otrimannya malovuglerodistogo chavunu z vagranki U travni 1939 roku rishennyam Vishoyi atestacijnoyi komisiyi zatverdzhenij u vchenomu zvanni docenta Z grudnya 1939 roku zaviduvach promislovogo viddilu Sverdlovskogo oblasnogo komitetu VKP b U serpni 1940 roku buv zatverdzhenij 3 m sekretarem Sverdlovskogo oblasnogo komitetu VKP b u berezni 1941 roku sekretarem z chornoyi metalurgiyi v lyutomu 1942 roku znovu 3 m sekretarem ale vzhe v berezni togo zh 1942 roku 2 m sekretarem Sverdlovskogo oblasnogo komitetu VKP b U veresni 1943 roku rishennyam Sekretariatu CK VKP b Aristov buv napravlenij u novostvorenu Kemerovsku oblast Z 21 veresnya 1943 po 28 lipnya 1944 roku 2 j sekretar Kemerovskogo oblasnogo komitetu VKP b U lipni 1944 r rishennyam Politbyuro CK VKP b zatverdzhenij 1 m sekretarem Krasnoyarskogo krajovogo komitetu VKP b Odnochasno buv priznachenij 1 m sekretarem Krasnoyarskogo miskkomu VKP b U lyutomu 1950 roku rishennyam Politbyuro CK VKP b Aristov buv zatverdzhenij 1 m sekretarem Chelyabinskogo oblasnogo komitetu VKP b na cij posadi vin perebuvav do zhovtnya 1952 r Na XIX z yizdi VKP b v zhovtni 1952 roku Aristov buv vpershe obranij chlenom CK i potim vvedenij Stalinim do skladu chleniv Prezidiyi CK KPRS zatverdzhenij sekretarem CK KPRS i odnochasno z 27 zhovtnya 1952 zaviduvachem viddilu partijnih profspilkovih i komsomolskih organiv CK KPRS U rezultati konfliktiv z sekretarem CK KPRS Malenkovim pislya smerti Stalina Aristov buv pozbavlenij usih posad v Moskvi i z 7 kvitnya 1953 roku pracyuvav golovoyu Habarovskogo krajvikonkomu 20 sichnya 1954 roku priznachenij 1 m sekretarem Habarovskogo krajovogo komitetu KPRS U Habarovsku pracyuvav do 19 lipnya 1955 roku koli znovu otrimav visoku posadu u Moskvi 12 lipnya 1955 4 travnya 1960 roku sekretar CK KPRS U 1955 1957 rr u sferu jogo kompetenciyi vhodilo kuruvannya viddilu administrativnih organiv CK KPRS kontrolyuvav robotu KDB MVS sudovoyi sistemi prokuraturi a takozh Zbrojni sili Keruvav procesom reabilitaciyi zasudzhenih za politichni zlochini vhodiv u stvorenu za propoziciyeyu Hrushova robochu komisiyu z vidtvorennya zagalnoyi kartini represij 1930 h rr zvit yakoyi Hrushov vikoristav u sekretnij dopovidi na XX z yizdi KPRS U chervni 1957 roku pidtrimav Hrushova u borotbi z tak zvanoyu antipartijnoyu grupoyu i buv vvedenij do skladu chleniv Prezidiyi CK KPRS 29 chervnya 1957 roku buv zatverdzhenij zastupnikom golovi Byuro CK KPRS po RRFSR faktichno buv kerivnikom RRFSR po partijnij liniyi 20 sichnya 1961 roku Aristov buv znyatij z posadi zastupnika golovi Byuro CK KPRS po RRFSR i zatverdzhenij zastupnikom golovi Derzhavnoyi naukovo ekonomichnoyi radi Radi Ministriv SRSR 14 lyutogo 1961 10 bereznya 1971 roku nadzvichajnij i povnovazhnij posol SRSR u Polskij Narodnij Respublici Na XXII z yizdi KPRS buv obranij chlenom CK KPRS ale v novij sklad Prezidiyi CK KPRS peredbachuvano ne uvijshov U berezni 1971 roku Aristov buv zvilnenij vid obov yazkiv posla v Polshi i perevedenij v rezerv Ministerstva zakordonnih sprav SRSR 20 veresnya 1971 11 lipnya 1973 roku nadzvichajnij i povnovazhnij posol SRSR u Avstrijskij Respublici Raptovo pomer 11 lipnya 1973 r u svoyij rezidenciyi pid Vidnem Pohovanij na Novodivochomu cvintari u Moskvi Nagoroditri ordeni Lenina 1949 1953 1963 tri ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 1942 1966 1971 orden Chervonoyi Zirki 1943 medaliPrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915DzherelaAristov Averkij Borisovich 8 lipnya 2017 u Wayback Machine Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1991 ros