Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арцвашен (вірм. Արծվաշեն), Башкенд (азерб. Başkend) — село в марзі Гегаркунік, на сході Вірменії. Згідно з адміністративно-територіальним поділом Азербайджану, який фактично контролює село, розташоване в Кедабекському районі Азербайджану. За радянських часів був анклавом Вірменської РСР на території Азербайджанської РСР, з серпня 1992 року контролюється Азербайджаном, вірменське населення було змушене залишити село.
Село  Координати H G O
 Арцвашен у Вікісховищі * вірменська мова |
Населення
У 1873 році населення села становило 1015 осіб, у 1897 році — 1847, 1926 році — 2909, у 1939 році— 4280, у 1959 році — 4112, у 1970 році — 3368, у 1979 році — 2771 осіб.
Сьогодні в селі в основному проживають азербайджанці, оскільки Національна армія Азербайджану вигнала вірменське населення після захоплення території.
Корінне населення після вигнання перетворилося у тимчасово переміщених осіб та проживають у дуже поганих житлових умовах. Оскільки Європейське Співтовариство виділяє кошти лише для азербайджанських біженців, жителі села змушені сподіватися лише на себе та на державу, яка не здатна в повному обсязі виконати свої зобов'язання.
Історія
Засноване у 1845 році, село було пов'язане географічно з Демократичною Республікою Вірменія до 1931 року, коли Радянським Союзом коридор був переданий Азербайджану в рамках серії коригувань меж кордонів Південного Кавказу.
Під час війни в Нагірному Карабасі, регіон також постраждав від військових дій. Арцвашен був місцем багатьох перестрілок між вірменами і азербайджанцями. Анклав знаходився під контролем Вірменії до серпня 1992 року, коли були евакуйовані 4 500 вірмен, а 12 вірменських солдатів, що прикривали відступ цивільного населення загинули при наступі азербайджанців.
Сьогодні, село практично покинуте, проживають деякі азербайджанці. Урядом Азербайджану був перейменований у Башкенд.
Архітектура
У селі до серпня 1992 року було дві церкви — [ru] і Святого Мінаса, подальша їх доля після переходу села під контроль Азербайджану невідома.
На сході Арцвашену міститься цвинтар, який місцеві жителі до свого відступу називали «Патац тун», що буквально можна перекласти як «Побудований будинок». На кладовищі було відокремлено 8 спеціальних місць, для героїв-арцвашенців, які віддали свої життя під час року, це: Давид, Нерсес і Сарібек Сарібекяни, Ісраель Бальян, Аракел Аракелян, Вардан Демірчян, Ісаї Данієлян і Мухі Назарян..
Килими
За радянських часів в Арцвашені була філія Айкоргу (державна компанія «Вірменський килим»). Після вторгнення азербайджанських збройних сил, жителі Арцвашену мігрували у Шоржу, Варденіс, Абовян і Чамбарак, де вони продовжували традиції цього мистецтва: «Жінки Арцвашену дізнавалися килимарства від своїх матерів і бабусь. Багато хто з них працювали на Айкоргу протягом десятиліть.» Було ганебно для дівчини чи жінки в Арцвашені не вміти ткати килими. Навіть якщо вони не працюють для Айкоргу, вони ткали вдома і робили килими", сказала Ірина Галечян, колишній житель Арцвашену та килимар.
Видатні уродженці
- — Герой Радянського Союзу
- — вірменський поет
Джерела
Національна статистична служба Республіки Вірменія [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)(вірм.)(рос.)
Див. також
Примітки
- Словарь топонимов Армении и прилегающих областей («Հայաստանի և հարակից շրջանների տեղանունների բառարան»). Том 1. 1986 год.
- Azerbaijan Seven Years of Conflict in Nagorno-Karabakh, Christopher Panico, Human Rights Watch, Jemera Rone (1994), p.92
- . Архів оригіналу за 2 травня 2011. Процитовано 26 квітня 2011.
- Brady Kiesling, Rediscovering Armenia, 2000, p. 49
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2010. Процитовано 3 грудня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2011. Процитовано 3 грудня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Arcvashen znachennya Arcvashen virm Արծվաշեն Bashkend azerb Baskend selo v marzi Gegarkunik na shodi Virmeniyi Zgidno z administrativno teritorialnim podilom Azerbajdzhanu yakij faktichno kontrolyuye selo roztashovane v Kedabekskomu rajoni Azerbajdzhanu Za radyanskih chasiv buv anklavom Virmenskoyi RSR na teritoriyi Azerbajdzhanskoyi RSR z serpnya 1992 roku kontrolyuyetsya Azerbajdzhanom virmenske naselennya bulo zmushene zalishiti selo Selo Arcvashen virm Արծվաշեն Koordinati 40 38 46 pn sh 45 30 56 sh d H G O Krayina Virmeniya VirmeniyaMarz GegarkunikData zasnuvannya 1845Plosha 40 km Visota centru 1463 mOficijna mova virmenska i azerbajdzhanskaNaselennya Nacionalnij sklad virmeniKonfesijnij sklad Virmenska apostolska cerkvaChasovij poyas UTC 4GeoNames 616883OSM 364080 R Gegarkunik Chambarak district ArcvashenArcvashen Virmeniya Arcvashen u Vikishovishi virmenska movaNaselennyaU 1873 roci naselennya sela stanovilo 1015 osib u 1897 roci 1847 1926 roci 2909 u 1939 roci 4280 u 1959 roci 4112 u 1970 roci 3368 u 1979 roci 2771 osib Sogodni v seli v osnovnomu prozhivayut azerbajdzhanci oskilki Nacionalna armiya Azerbajdzhanu vignala virmenske naselennya pislya zahoplennya teritoriyi Korinne naselennya pislya vignannya peretvorilosya u timchasovo peremishenih osib ta prozhivayut u duzhe poganih zhitlovih umovah Oskilki Yevropejske Spivtovaristvo vidilyaye koshti lishe dlya azerbajdzhanskih bizhenciv zhiteli sela zmusheni spodivatisya lishe na sebe ta na derzhavu yaka ne zdatna v povnomu obsyazi vikonati svoyi zobov yazannya IstoriyaZasnovane u 1845 roci selo bulo pov yazane geografichno z Demokratichnoyu Respublikoyu Virmeniya do 1931 roku koli Radyanskim Soyuzom koridor buv peredanij Azerbajdzhanu v ramkah seriyi koriguvan mezh kordoniv Pivdennogo Kavkazu Pid chas vijni v Nagirnomu Karabasi region takozh postrazhdav vid vijskovih dij Arcvashen buv miscem bagatoh perestrilok mizh virmenami i azerbajdzhancyami Anklav znahodivsya pid kontrolem Virmeniyi do serpnya 1992 roku koli buli evakujovani 4 500 virmen a 12 virmenskih soldativ sho prikrivali vidstup civilnogo naselennya zaginuli pri nastupi azerbajdzhanciv Sogodni selo praktichno pokinute prozhivayut deyaki azerbajdzhanci Uryadom Azerbajdzhanu buv perejmenovanij u Bashkend ArhitekturaU seli do serpnya 1992 roku bulo dvi cerkvi ru i Svyatogo Minasa podalsha yih dolya pislya perehodu sela pid kontrol Azerbajdzhanu nevidoma Na shodi Arcvashenu mistitsya cvintar yakij miscevi zhiteli do svogo vidstupu nazivali Patac tun sho bukvalno mozhna pereklasti yak Pobudovanij budinok Na kladovishi bulo vidokremleno 8 specialnih misc dlya geroyiv arcvashenciv yaki viddali svoyi zhittya pid chas roku ce David Nerses i Saribek Saribekyani Israel Balyan Arakel Arakelyan Vardan Demirchyan Isayi Daniyelyan i Muhi Nazaryan KilimiZa radyanskih chasiv v Arcvasheni bula filiya Ajkorgu derzhavna kompaniya Virmenskij kilim Pislya vtorgnennya azerbajdzhanskih zbrojnih sil zhiteli Arcvashenu migruvali u Shorzhu Vardenis Abovyan i Chambarak de voni prodovzhuvali tradiciyi cogo mistectva Zhinki Arcvashenu diznavalisya kilimarstva vid svoyih materiv i babus Bagato hto z nih pracyuvali na Ajkorgu protyagom desyatilit Bulo ganebno dlya divchini chi zhinki v Arcvasheni ne vmiti tkati kilimi Navit yaksho voni ne pracyuyut dlya Ajkorgu voni tkali vdoma i robili kilimi skazala Irina Galechyan kolishnij zhitel Arcvashenu ta kilimar Vidatni urodzhenci Geroj Radyanskogo Soyuzu virmenskij poetDzherelaNacionalna statistichna sluzhba Respubliki Virmeniya 23 veresnya 2015 u Wayback Machine angl virm ros Div takozhTigranashenPrimitkiSlovar toponimov Armenii i prilegayushih oblastej Հայաստանի և հարակից շրջանների տեղանունների բառարան Tom 1 1986 god Azerbaijan Seven Years of Conflict in Nagorno Karabakh Christopher Panico Human Rights Watch Jemera Rone 1994 p 92 Arhiv originalu za 2 travnya 2011 Procitovano 26 kvitnya 2011 Brady Kiesling Rediscovering Armenia 2000 p 49 Arhiv originalu za 15 serpnya 2010 Procitovano 3 grudnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 11 lipnya 2011 Procitovano 3 grudnya 2010