Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2015) |
Стильові напрямки Архітектури Естонії формуються на початку ХІІІ століття, коли Тевтонський орден та Королівство Данія завоювали територію теперішньої Естонії, розділили її та запровадили християнство західного обряду. Естонія не має романської архітектури, а готична формувалася під впливом готики Рейнської школи, цистерціанської архітектури Пруссії та Скандинавської архітектури (острів Ґотланд).
Періодизація
Рання готика: ХІІІ — XV поч. ст
Рання готика в Естонії представлена чотирма типами замків:
- нерегулярний (полігональний);
- замок-донжон;
- регулярні замки двох типів: кастель і конвент.
За такими типами будувалися замки Ордену. Класичним прикладом другого типу є замок-донжон у Пайде 1265 року. Замки у Вільянді ХІІІ-XIV ст. й єпископський замок Куресааре на острові Сааремаа, що будувався в період від 1343 року до початку XV століття, є класичними прикладами конвенту. До цього ж типу належить замок-монастир Ордену цистерціанців у Падіс (Падізе), що будувався з другої половини XIV століття до 1448 року і має менш регулярну структуру, ніж інші конвенти. З цих замків найкраще зберігся дотепер єпископський замок Куресааре на острові Сааремаа, план якого включає квадратні в плані наріжні башти Стурвольт і Довгий Герман, а також розташовані по периметру внутрішнього двору капелу з рефекторієм (трапезною), покої єпископа, зал капітулу та дорміторій (спальня-казарма).
Замок Германа в Нарві ХІІІ-XV століттях первісно належав до типу кастеля, а згодом, на початку XV століття був перебудований на конвент. Загалом з початку ХІІІ до початку XVI століть на території Естонії було збудовано 46 мурованих замків, з яких 17 було орденськими, 12 — єпископськими й 17 належали місцевим феодалам.
Готичні провінційні церкви в Амбла кінця ХІІІ століття та в Коеру (1290) належать до одного архітектурного типу. Вони тринефні, зальні, з прямокутним пресвітерієм та невеликою вежею по осі західного фасаду. Зразками великих готичних храмів є дві цегляні базиліки в Тарту: міський собор (ХІІІ-XV ст., зберігся в руїнах) й Іоаннівська церква 1330. Остання має високу вежу на головному фасаді; вімперґ порталу прикрашений скульптурою (знаменита композиція «Страшний суд»).
Пізня готика: XV — сер. XVI ст.
Історичний контекст розвитку архітектури визначений Грюнвальдською битвою 1410 року, в якій був розгромлений Тевтонський орден, утворенням Лівонського ордену, а також посиленням ролі Ганзейського торгового союзу на цій території (Таллінн, Пярну і Тарту були ганзейськими містами).
Місто Таллінн належало Лівонському ордену від 1347 року Відтак, домінантним архітектурним комплексом міста з XV століття став орденський замок на Тоомпеа (Вишгороді). Це був перебудований давніший данський замок, який потім ще неодноразово перебудовувався. В основі його структури лежить тип конвенту, а його найвища циліндрична башта має назву «Довгий Герман». Муровані з каменю талліннські міські стіни з баштами відомі від 1248 року, проте найдавніші із збережених дотепер мурів і башт походять з XIV століття. Будівництво тривало у XV столітті, реконструкція укріплень завершена в 1520-х роках. Вони дуже добре збереглися дотепер: на кінець XVI століття було зведено 26 башт, з яких збереглося 18. Мури мали висоту до 8 метрів при товщині 2,85 метрів. По низу внутрішньої частини муру йшла стрільчата аркада. Протягом XV-XVI століть у міру розвитку артилерії башти надбудовувалися, в них влаштовували гарматні бійниці. Найвищою є башта Кюстера (30 м), наймасивнішою — чотириповерхова Товста Маргарита в комплексі Морської брами міста. Аналогічні муровані укріплення мало місто Тарту, проте вони були знесені у XVIII столітті.
Талліннські житлові будинки XV — початку XVI століть належать до щипцевого типу, коли на вулицю виходить вузький фасад, увінчаний щипцем, що закриває двосхилий дах (будинки «Три сестри» першої половини XV століття, будинок на вулиці Лай, 25, інші будинки талліннського середмістя). Визначною пам'яткою цивільної архітектури є ратуша в Таллінні 1404 року зі стрільчастою аркадою першого ярусу на поздовжньому фасаді й високою тонкою восьмигранною вежею по осі причілкового фасаду, увінчаного трикутним щипцем. Будинки гільдій у Таллінні відомі своїми вишуканими інтер'єрами (готичний зал Великої гільдії 1410 року, зал Олаївської гільдії 1424 року).
Церкви Таллінна.
Найбільш незвичайною за розпланувально-просторовою композицією є церква Св. Духа XIV століття. Вона двонефна, зального типу, з вежею на причілковому фасаді й високим щипцевим дахом. Запланований первісно третій неф не був збудований з огляду на містобудівну ситуацію.
Церква Св. Миколая (Ніґулісте) збудована в 1406—93 роках. Це тринавова базиліка з деамбулаторієм і вежею на західному фасаді.
Церква Св. Олая (Олевісте) того ж часу, 1400-50 рроків Це тринефна базиліка, має середню наву 31 метри заввишки і вежу зі шпилем, висотою 123,7 метри, який був найвищим у Європі (пожежа 1820 року його знищила теперішній шпиль нижчий).
Собор на Тоомпеа, реконструкція 1465 року — коротка тринефна базиліка з гранчастим пресвітерієм і масивною західною вежею.
Монастир домініканців у Таллінні початку XV століття — великий готичний комплекс з зальним тринефним храмом і клуатром; споруди збереглися частково, особливу цінність мають готичні портали.
Передмістя Таллінна Піріта — монастир Св. Біргітти, 1417—36 років з тринефною зальною церквою, яка мала високі і масивний щипцевий дах (стоїть в руїнах від 1577 року).
Ренесанс: 1550–1630-і рр.
Ренесанс прийшов до Естонії під владою Швеції. Ренесансні й маньєристичні впливи проявлялися лише в малих архітектурних формах і декорі, що прикрашав цілком готичні за композицією і конструкціями будівлі. Приклад — будинок братства Чорноголових у Таллінні (1597, перебудова готичної кам’яниці).
Раннє бароко: 1630—1730-і рр.
Раннє бароко представлене небагатьма пам’ятками з огляду на тодішній занепад будівничої діяльності, зумовлений численними війнами в регіоні: найвизначнішими є ратуша в Нарві 1671 року, Талліннська брама в Пярну кінця XVII століття.
Пізнє бароко: 1710—1775-і рр.
Внаслідок Північної війни територія Естонії потрапила до складу Російської імперії. Найвизначнішою пам’яткою є палацово-парковий ансамбль Єкатеріненталь (Кадріорґ), створений у 1723 році з наказу московського князя Петра Романова, архітектор Н. Мікетті. Стилістика наближена до тогочасної петербурзької архітектури, досить стриманої в застосуванні засобів виразності, у тому числі й декору.
Класицизм: 1745–1840
Неокласична стилістика представлена переважно в університетському місті Тарту і в Таллінні. Ратуша в Тарту, збудована 1789 року, ще містить відгомін пізнього бароко і загальною композицією дещо нагадує ратушу в Нарві.
Наймасштабнішою пам’яткою класицизму є комплекс Тартуського університету, головний корпус якого було збудовано в строгих і монументальних ордерних формах 1803 року за проектом німецького архітектора І. Краузе, котрий був у цьому університеті професором економіки, технології та цивільної архітектури. Класицистичний ансамбль доповнюють інші університетські будівлі, серед яких найвизначнішою є анатомічний театр.
У Таллінні в цю добу було ліквідовано пояс бастіонних укріплень довкола Старого міста, натомість створено паркове кільце. Характерним явищем стали заміські садибні будинки ордерної архітектури.
Історизм: 1840-1900
Домінуючий напрям історизму в архітектурі Естонії — неоготика, проте в досить спрощених і схематичних формах, зразком чого є Карлівська церква в Таллінні 1870 року (архітектор О. Гіппіус).
Модерн: 1900-1920-і рр.
Модерн Естонії належить до так званого північного модерну. У Таллінні сформувався під впливом Петербурга і Риги. Близький до раціонального модерну, проте з мотивами національно-романтичних стилізацій. У цій стилістці вирішені прибуткові будинки в Таллінні, Тарту, Пярну, вілли.
До найвизначніших громадських будівель належать талліннські театр «Естонія» (тепер Національна опера) 1910–1913 (архітектор А. Ліндгрен) та Німецький театр (тепер Естонський драматичний театр) 1910 року (петербурзькі архітектори А. Бубир і М. Васильєв); театр «Ендла» в Пярну 1911 року (архітектори Г. Хеллат і Е. Вольфельдт); будинок студентського товариства в Тарту 1902 року.
Церкву Св. Павла в Тарту запроектував і звів у 1915—17 роках знаменитий фінський архітектор Еліель Саарінен (батько ще відомішого американського архітектора середини ХХ століття Ееро Саарінена). Саарінен-старший багато проектував для Таллінна, зокрема в 1913 році виграв конкурс на створення генерального плану міста.
Архітектура доби модерну стала основою для розвитку естонської архітектури протягом 20-х—40-х років ХХ століття і нині багато в чому формує своєрідність найбільших міст Естонії.
Джерела та посилання
- Эстония (фото + історичний нарис К. Алттоа) // Белоруссия. Литва. Латвия. Эстония. Справочник-путеводитель., М.: «Искусство», Лейпціг: «Едіціон Лейпціг», 1986, стор. 255-340 (фото) (рос.)
- Архітектурне товариство Естонії [ 5 квітня 2010 у Wayback Machine.] (ест.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2015 Stilovi napryamki Arhitekturi Estoniyi formuyutsya na pochatku HIII stolittya koli Tevtonskij orden ta Korolivstvo Daniya zavoyuvali teritoriyu teperishnoyi Estoniyi rozdilili yiyi ta zaprovadili hristiyanstvo zahidnogo obryadu Estoniya ne maye romanskoyi arhitekturi a gotichna formuvalasya pid vplivom gotiki Rejnskoyi shkoli cistercianskoyi arhitekturi Prussiyi ta Skandinavskoyi arhitekturi ostriv Gotland Zamok Toompea Estoniya 11 12 st PeriodizaciyaRannya gotika HIII XV poch st Rannya gotika v Estoniyi predstavlena chotirma tipami zamkiv neregulyarnij poligonalnij zamok donzhon regulyarni zamki dvoh tipiv kastel i konvent Za takimi tipami buduvalisya zamki Ordenu Klasichnim prikladom drugogo tipu ye zamok donzhon u Pajde 1265 roku Zamki u Vilyandi HIII XIV st j yepiskopskij zamok Kuresaare na ostrovi Saaremaa sho buduvavsya v period vid 1343 roku do pochatku XV stolittya ye klasichnimi prikladami konventu Do cogo zh tipu nalezhit zamok monastir Ordenu cistercianciv u Padis Padize sho buduvavsya z drugoyi polovini XIV stolittya do 1448 roku i maye mensh regulyarnu strukturu nizh inshi konventi Z cih zamkiv najkrashe zberigsya doteper yepiskopskij zamok Kuresaare na ostrovi Saaremaa plan yakogo vklyuchaye kvadratni v plani narizhni bashti Sturvolt i Dovgij German a takozh roztashovani po perimetru vnutrishnogo dvoru kapelu z refektoriyem trapeznoyu pokoyi yepiskopa zal kapitulu ta dormitorij spalnya kazarma Zamok Germana v Narvi HIII XV stolittyah pervisno nalezhav do tipu kastelya a zgodom na pochatku XV stolittya buv perebudovanij na konvent Zagalom z pochatku HIII do pochatku XVI stolit na teritoriyi Estoniyi bulo zbudovano 46 murovanih zamkiv z yakih 17 bulo ordenskimi 12 yepiskopskimi j 17 nalezhali miscevim feodalam Gotichni provincijni cerkvi v Ambla kincya HIII stolittya ta v Koeru 1290 nalezhat do odnogo arhitekturnogo tipu Voni trinefni zalni z pryamokutnim presviteriyem ta nevelikoyu vezheyu po osi zahidnogo fasadu Zrazkami velikih gotichnih hramiv ye dvi ceglyani baziliki v Tartu miskij sobor HIII XV st zberigsya v ruyinah j Ioannivska cerkva 1330 Ostannya maye visoku vezhu na golovnomu fasadi vimperg portalu prikrashenij skulpturoyu znamenita kompoziciya Strashnij sud Piznya gotika XV ser XVI st Cerkva svyatogo Olafa Pam yatka arhitekturi 12 17 st Tallinn Istorichnij kontekst rozvitku arhitekturi viznachenij Gryunvaldskoyu bitvoyu 1410 roku v yakij buv rozgromlenij Tevtonskij orden utvorennyam Livonskogo ordenu a takozh posilennyam roli Ganzejskogo torgovogo soyuzu na cij teritoriyi Tallinn Pyarnu i Tartu buli ganzejskimi mistami Misto Tallinn nalezhalo Livonskomu ordenu vid 1347 roku Vidtak dominantnim arhitekturnim kompleksom mista z XV stolittya stav ordenskij zamok na Toompea Vishgorodi Ce buv perebudovanij davnishij danskij zamok yakij potim she neodnorazovo perebudovuvavsya V osnovi jogo strukturi lezhit tip konventu a jogo najvisha cilindrichna bashta maye nazvu Dovgij German Murovani z kamenyu tallinnski miski stini z bashtami vidomi vid 1248 roku prote najdavnishi iz zberezhenih doteper muriv i basht pohodyat z XIV stolittya Budivnictvo trivalo u XV stolitti rekonstrukciya ukriplen zavershena v 1520 h rokah Voni duzhe dobre zbereglisya doteper na kinec XVI stolittya bulo zvedeno 26 basht z yakih zbereglosya 18 Muri mali visotu do 8 metriv pri tovshini 2 85 metriv Po nizu vnutrishnoyi chastini muru jshla strilchata arkada Protyagom XV XVI stolit u miru rozvitku artileriyi bashti nadbudovuvalisya v nih vlashtovuvali garmatni bijnici Najvishoyu ye bashta Kyustera 30 m najmasivnishoyu chotiripoverhova Tovsta Margarita v kompleksi Morskoyi brami mista Analogichni murovani ukriplennya malo misto Tartu prote voni buli zneseni u XVIII stolitti Tallinnski zhitlovi budinki XV pochatku XVI stolit nalezhat do shipcevogo tipu koli na vulicyu vihodit vuzkij fasad uvinchanij shipcem sho zakrivaye dvoshilij dah budinki Tri sestri pershoyi polovini XV stolittya budinok na vulici Laj 25 inshi budinki tallinnskogo seredmistya Viznachnoyu pam yatkoyu civilnoyi arhitekturi ye ratusha v Tallinni 1404 roku zi strilchastoyu arkadoyu pershogo yarusu na pozdovzhnomu fasadi j visokoyu tonkoyu vosmigrannoyu vezheyu po osi prichilkovogo fasadu uvinchanogo trikutnim shipcem Budinki gildij u Tallinni vidomi svoyimi vishukanimi inter yerami gotichnij zal Velikoyi gildiyi 1410 roku zal Olayivskoyi gildiyi 1424 roku Cerkvi Tallinna Najbilsh nezvichajnoyu za rozplanuvalno prostorovoyu kompoziciyeyu ye cerkva Sv Duha XIV stolittya Vona dvonefna zalnogo tipu z vezheyu na prichilkovomu fasadi j visokim shipcevim dahom Zaplanovanij pervisno tretij nef ne buv zbudovanij z oglyadu na mistobudivnu situaciyu Cerkva Sv Mikolaya Niguliste zbudovana v 1406 93 rokah Ce trinavova bazilika z deambulatoriyem i vezheyu na zahidnomu fasadi Cerkva Sv Olaya Oleviste togo zh chasu 1400 50 rrokiv Ce trinefna bazilika maye serednyu navu 31 metri zavvishki i vezhu zi shpilem visotoyu 123 7 metri yakij buv najvishim u Yevropi pozhezha 1820 roku jogo znishila teperishnij shpil nizhchij Sobor na Toompea rekonstrukciya 1465 roku korotka trinefna bazilika z granchastim presviteriyem i masivnoyu zahidnoyu vezheyu Monastir dominikanciv u Tallinni pochatku XV stolittya velikij gotichnij kompleks z zalnim trinefnim hramom i kluatrom sporudi zbereglisya chastkovo osoblivu cinnist mayut gotichni portali Peredmistya Tallinna Pirita monastir Sv Birgitti 1417 36 rokiv z trinefnoyu zalnoyu cerkvoyu yaka mala visoki i masivnij shipcevij dah stoyit v ruyinah vid 1577 roku Renesans 1550 1630 i rr Budinok bratstva Chornogolovih Tallinn Elementi baroko prikrashayut gotichnu za konstrukciyeyu budivlyu Renesans prijshov do Estoniyi pid vladoyu Shveciyi Renesansni j manyeristichni vplivi proyavlyalisya lishe v malih arhitekturnih formah i dekori sho prikrashav cilkom gotichni za kompoziciyeyu i konstrukciyami budivli Priklad budinok bratstva Chornogolovih u Tallinni 1597 perebudova gotichnoyi kam yanici Rannye baroko 1630 1730 i rr Rannye baroko predstavlene nebagatma pam yatkami z oglyadu na todishnij zanepad budivnichoyi diyalnosti zumovlenij chislennimi vijnami v regioni najviznachnishimi ye ratusha v Narvi 1671 roku Tallinnska brama v Pyarnu kincya XVII stolittya Piznye baroko 1710 1775 i rr Vnaslidok Pivnichnoyi vijni teritoriya Estoniyi potrapila do skladu Rosijskoyi imperiyi Najviznachnishoyu pam yatkoyu ye palacovo parkovij ansambl Yekaterinental Kadriorg stvorenij u 1723 roci z nakazu moskovskogo knyazya Petra Romanova arhitektor N Miketti Stilistika nablizhena do togochasnoyi peterburzkoyi arhitekturi dosit strimanoyi v zastosuvanni zasobiv viraznosti u tomu chisli j dekoru Klasicizm 1745 1840 Tartuskij universitet golovnij korpus litografiya 1860 Neoklasichna stilistika predstavlena perevazhno v universitetskomu misti Tartu i v Tallinni Ratusha v Tartu zbudovana 1789 roku she mistit vidgomin piznogo baroko i zagalnoyu kompoziciyeyu desho nagaduye ratushu v Narvi Najmasshtabnishoyu pam yatkoyu klasicizmu ye kompleks Tartuskogo universitetu golovnij korpus yakogo bulo zbudovano v strogih i monumentalnih ordernih formah 1803 roku za proektom nimeckogo arhitektora I Krauze kotrij buv u comu universiteti profesorom ekonomiki tehnologiyi ta civilnoyi arhitekturi Klasicistichnij ansambl dopovnyuyut inshi universitetski budivli sered yakih najviznachnishoyu ye anatomichnij teatr U Tallinni v cyu dobu bulo likvidovano poyas bastionnih ukriplen dovkola Starogo mista natomist stvoreno parkove kilce Harakternim yavishem stali zamiski sadibni budinki ordernoyi arhitekturi Istorizm 1840 1900 Seredina 19 stolittya Tallinn Dominuyuchij napryam istorizmu v arhitekturi Estoniyi neogotika prote v dosit sproshenih i shematichnih formah zrazkom chogo ye Karlivska cerkva v Tallinni 1870 roku arhitektor O Gippius Modern 1900 1920 i rr Modern Estoniyi nalezhit do tak zvanogo pivnichnogo modernu U Tallinni sformuvavsya pid vplivom Peterburga i Rigi Blizkij do racionalnogo modernu prote z motivami nacionalno romantichnih stilizacij U cij stilistci virisheni pributkovi budinki v Tallinni Tartu Pyarnu villi Do najviznachnishih gromadskih budivel nalezhat tallinnski teatr Estoniya teper Nacionalna opera 1910 1913 arhitektor A Lindgren ta Nimeckij teatr teper Estonskij dramatichnij teatr 1910 roku peterburzki arhitektori A Bubir i M Vasilyev teatr Endla v Pyarnu 1911 roku arhitektori G Hellat i E Volfeldt budinok studentskogo tovaristva v Tartu 1902 roku Cerkvu Sv Pavla v Tartu zaproektuvav i zviv u 1915 17 rokah znamenitij finskij arhitektor Eliel Saarinen batko she vidomishogo amerikanskogo arhitektora seredini HH stolittya Eero Saarinena Saarinen starshij bagato proektuvav dlya Tallinna zokrema v 1913 roci vigrav konkurs na stvorennya generalnogo planu mista Arhitektura dobi modernu stala osnovoyu dlya rozvitku estonskoyi arhitekturi protyagom 20 h 40 h rokiv HH stolittya i nini bagato v chomu formuye svoyeridnist najbilshih mist Estoniyi Dzherela ta posilannyaEstoniya foto istorichnij naris K Alttoa Belorussiya Litva Latviya Estoniya Spravochnik putevoditel M Iskusstvo Lejpcig Edicion Lejpcig 1986 stor 255 340 foto ros Arhitekturne tovaristvo Estoniyi 5 kvitnya 2010 u Wayback Machine est